Оптимізація викладання хірургічних дисциплін при підготовці фахівців сімейної медицини на додипломному рівні навчання

Анотація

Якість надання медичної допомоги населенню країни залежить від рівня підготовки майбутніх лікарів. Формування професійної компетентності лікаря загальної практики–сімейного лікаря вимагає набуття широкого спектра мультидисциплінарних знань. Для створення умов успішного навчального процесу застосовують інноваційні технологій, насамперед інтерактивних методів навчання. Великий обсяг матеріалу, яким повинен оволодіти лікар загальної практики–сімейний лікар спонукає до впровадження інноваційних та інтегральних педагогічних методів, що оптимізують можливості набуття знань і формування спеціальних практичних навичок і вмінь, зокрема хірургічних.

У статті розглянуто нові погляди комплексного підходу до лікування хворих на гострі хірургічні захворювання, проаналізовано сучасні методи і перспективні напрямки реабілітації хірургічних пацієнтів у ході підготовки лікаря загальної практики–сімейного лікаря на додипломному рівні.

На підставі аналізу діючих навчальних планів і програм освіти лікарів з фаху «Загальна практика–сімейна медицина», оцінювання набутих теоретичних знань, спеціальних практичних навичок та умінь надані рекомендації щодо впровадження інноваційно-інтегральних методик навчання основам хірургічного контенту дисципліни «Загальна практика–сімейна медицина».

У статті розкриваються аспекти надання спеціалізованої гастроентерологічної допомоги населенню України, яка на сьогодні набуває вагому медико-соціальну значущість. За останні 5 років збільшилась поширеність захворюваності органів травлення та смертності внаслідок хвороб.

Надзвичайно актуальним на додипломному рівні вважають вивчення ознак маніфестації, варіантів клінічного перебігу, діагностичної тактики, встановлення діагнозу. Обов’язковими є знання основних діагностичних і тактичних помилок при гострих хірургічних захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки. Майбутнім лікарям загальної практики–сімейним лікарям необхідно знати основні клінічні ознаки гострих хірургічних захворювань гепатобіліарної системи та підшлункової залози, удосконалювати навички опитування пацієнта (збір скарг, анамнез хвороби, анамнез життя, з акцентом на фактори ризику), вміти провести об’єктивне дослідження, визначити оптимальний план обстеження для підтвердження діагнозу, встановити діагноз, а також засвоїти алгоритм заповнення медичної документації і вміти визначати термін непрацездатності хворих після оперативних втручань.

Для підвищення ефективності і результативності на етапах навчального процесу слід застосовувати інтерактивні, інноваційні методи, різні підходи до діагностики та лікування. Проведення невідкладної допомоги та реабілітації хворих, вирішення проблемних ситуацій реалізують більш ефективну підготовку з хірургії до практичної діяльності лікаря зі спеціальності «Загальна практика–сімейна медицина».