Динаміка клініко-рентгенологічних та лабораторних показників у хворих з інфільтративною формою вперше діагностованого туберкульозу легень

Анотація

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі у 10 млн осіб упершее діагностують туберкульоз і 1,5 млн осіб помирають від нього. Вперше більш ніж за десятиліття у світі зросла смертність від цього захворювання. На жаль, Україна входить у ТОП-10 держав за найбільшою кількістю випадків захворювань на туберкульоз серед населення. Тільки за грудень 2021 року в Україні зареєстровано 1229 випадків туберкульозу.

На сьогодні перебіг туберкульозного процесу зазнав суттєвих змін. Інфільтративна форма (ІФ) туберкульозу легень становить більшу частину серед нових випадків. Стандартизоване лікування (60 доз інтенсивної фази та 120 доз фази продовження) не завжди достатнє для ефективного одужання та потребує пролонгації. Саме тому слід вивчати предиктори, які максимально відображають необхідність подовження терапії.

Мета дослідження: аналіз динаміки клініко-лабораторних та рентгенологічних показників у пацієнтів з ІФ вперше діагностованого туберкульозу легень (ВДТЛ) в умовах різної ефективності терапії.

Матеріали та методи. На базі КНП Харківської обласної ради «Обласний протитуберкульозний диспансер № 1» за 2019–2021 р. було обстежено 120 чоловіків працездатного віку з ІФ ВДТЛ. Пацієнтів було розподілено на дві групи: до Групи 1 увійшли пацієнти (n=89) з позитивною клініко-рентгенологічною динамікою туберкульозного процесу, в результаті чого спостерігалось припинення виділення мікобактерій туберкульозу (МБТ) із мокротою; до Групи 2 увійшли пацієнти (n=31) із слабопозитивною динамікою, у результаті чого ІФ було подовжено до 90 доз.

Проведено порівняння клініко-лабораторних та рентгенологічних даних на початку та наприкінці ІФ лікування у хворих з різною ефективністю терапії. Дослідження проведено відповідно до вимог належної клінічної практики, Конвенції Ради Європи з прав людини та біомедицини, Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації та схвалено локальною етичною комісією Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Результати. Аналіз динаміки клініко-рентгенологічних та лабораторних даних засвідчив, що зниження таких показників імунозапального стану, як С-реактивний білок, IL-4, IL-10, циркулюючі імунні комплекси та співвідношення CD4/CD8 було достовірно вище у групі пацієнтів, що не потребували пролонгації терапії.

Динаміка підвищення рівня γ-INF наприкінці ІФ лікування свідчила про активацію клітинного імунітету, а зниження рівнів IL-4 та IL-10 – про пригнічення гуморального. За рахунок переважання клітинного імунітету над гуморальним прискорюється активація макрофагів та їхня фагоцитарна активність, у результаті чого процес елімінації МБТ проходить значно швидше та ефективніше.

Зміни показників цитокінової активності спостерігали у пацієнтів Групи 1, в яких зафіксована позитивна динаміка після ІФ лікування, натомість у хворих Групи 2 цитокінова дисрегуляція було обумовлена продовженням специфічної запальної реакції.

Заключення. Необхідність пролонгації терапії асоціювалась з низькою динамікою закриття порожнин розпаду, незначним зменшення поширення інфільтративного процесу, слабкою тенденцією у зниженні рівнів СРБ, IL-10, γ-INF та співвідношення CD4/CD8.

Туберкульоз залишається однією з глобальних проблем охорони здоров’я. Загальна тенденція поширення туберкульозу та смертність від нього у всьому світі вимагає невідкладних зусиль задля повернення достатньої уваги виявленню та лікуванню цього захворювання.