Вплив лікарської форми на фармакокінетику, безпеку та ефективність флекаїніду: огляд літератури
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
З віком відбуваються фізіологічні зміни, що впливають на фармакокінетику та фармакодинаміку лікарських засобів. Порушення функцій нирок і печінки, поліморбідність та поліпрагмазія підвищують ризик розвитку несприятливих реакцій у пацієнтів літнього віку. Це ускладнює безпечне застосування лікарських засобів і наголошує на важливості фармаконагляду. Флекаїнід – антиаритмічний препарат класу IC із вузьким терапевтичним індексом, який часто застосовують для лікування суправентрикулярних аритмій. Різні лікарські форми (негайного (НВ) та пролонгованого вивільнення (ПВ)) можуть по-різному впливати на концентрацію препарату в плазмі крові, фармакодинамічні ефекти та безпеку, особливо у пацієнтів літнього віку.
Мета дослідження: оцінити вплив лікарської форми флекаїніду (НВ та ПВ) на фармакокінетичні параметри, безпеку й ефективність на основі опублікованих досліджень.
Матеріали та методи. Проведено наративний огляд опублікованих клінічних і фармакокінетичних досліджень, зосереджених на показниках максимальної концентрації в плазмі крові (Cmax), часі досягнення Cmax (tmax), площі під кривою (AUC), періоді напіввиведення (t½), коливаннях концентрації, електрокардіографічних ефектах і профілі безпеки лікарських форм із НВ та ПВ флекаїніду.
Результати. Лікарська форма ПВ характеризується нижчими піковими концентраціями (Cmax), більш згладженими добовими коливаннями рівня препарату та стабільнішим фармакокінетичним профілем порівняно з лікарською формою НВ, забезпечуючи при цьому порівнянну системну експозицію. Клінічні дослідження вказують на зменшення пікових розширень комплексу QRS на електрокардіограмі при застосуванні лікарських форм ПВ, що свідчить про нижчий ризик концентраційно-залежної токсичності. Пацієнти з порушеннями функцій нирок або печінки, хронічною серцевою недостатністю та носії поліморфних алелів CYP2D6 мають підвищений ризик накопичення лікарського засобу.
Висновки. Лікарські форми флекаїніду з ПВ знижують коливання концентрації в плазмі крові, що потенційно зменшує пікову токсичність та забезпечує безпечнішу антиаритмічну терапію, особливо у пацієнтів зі зниженим кліренсом, зокрема в осіб літнього віку.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Alikhani R, Pai MP. Reconsideration of the current models of estimated kidney function-based drug dose adjustment in older adults: The role of biological age. Clin Transl Sci. 2023;16(11):2095-105. doi: 10.1111/cts.13643.
Alraee AK, Chachar TS, Shaaban AS, Noor HA. Early recognition and management of flecainide toxicity: A case report and literature review. Cureus. 2024;16(11):e73683. doi: 10.7759/cureus.73683.
Basza M, Maciejewski C, Bojanowicz W, Balsam P, Grabowski M, Mitkowski P, et al. Flecainide in clinical practice. Cardiol J. 2023;30(3):473-82. doi: 10.5603/CJ.a2023.0018.
Bhatt H, Regan W, Rosenthal E, Bellsham-Revell H. Flecainide toxicity: ECG changes associated with supratherapeutic levels in milk-fed infants. BMJ Case Rep. 2023;16(2):e252823. doi: 10.1136/bcr-2022-252823.
Coumel Ph, Maison-Blanche P, Tarral E, Périer A, Milliez P, Leenhardt A. Pharmacodynamic equivalence of two flecainide acetate formulations in patients with paroxysmal atrial fibrillation by QRS analysis of ambulatory electrocardiogram. J Cardiovasc Pharmacol. 2003;41(5):771-9.
Dagnew SB, Moges TA, Ayele TM, Wondm SA, Yazie TS, Dagnew FN. Adverse drug reactions and its associated factors among geriatric hospitalized patients at selected comprehensive specialized hospitals of the Amhara Region, Ethiopia: A multicenter prospective cohort study. BMC Geriatr. 2024;24(1):955. doi: 10.1186/s12877-024-05515-y.
Doki K. Use of pharmacogenetic information for therapeutic drug monitoring of an antiarrhythmic drug. Yakugaku Zasshi. 2018;138(9):1145-50. doi: 10.1248/yakushi.18-00114.
Drenth-van Maanen AC, Wilting I, Jansen PAF. Prescribing medicines to older people – How to consider the impact of ageing on human organ and body functions. Br J Clin Pharmacol. 2020;86(10):1921-30. doi: 10.1111/bcp.14094.
Gaitatzis A, Majeed A. Multimorbidity in people with epilepsy. Seizure. 2023;107:136-45. doi: 10.1016/j.seizure.2023.03.021.
Gazzaniga G, Menichelli D, Poli D, Palareti G, Antonucci E, Pani A, et al. Drug-related hepatotoxicity risk in elderly patients with atrial fibrillation: Insights from the nationwide Italian START registry. Sci Rep. 2025;15(1):45782. doi: 10.1038/s41598-025-28502-8.
Guppy M, Thomas ET, Glasziou P, Clark J, Jones M, O’Hara DV, et al. Rate of decline in kidney function with age: A systematic review. BMJ Open. 2024;14(11):e089783. doi: 10.1136/bmjopen-2024-089783.
Kadambi S, Abdallah M, Loh KP. Multimorbidity, function, and cognition in aging. Clin Geriatr Med. 2020;36(4):569-84. doi: 10.1016/j.cger.2020.06.002.
Khatiwada P, Clark L, Khunger A, Rijal BB, Ritter J. A case report of flecainide toxicity with review of literature. Cureus. 2022;14(2):e22261. doi: 10.7759/cureus.22261.
Lavalle C, Magnocavallo M, Straito M, Santini L, Forleo GB, Grimaldi M, et al. Flecainide how and when: A practical guide in supraventricular arrhythmias. J Clin Med. 2021;10(7):1456. doi: 10.3390/jcm10071456.
Mangoni AA, Woodman RJ, Jarmuzewska EA. Pharmacokinetic and pharmacodynamic alterations in older people: What we know so far. Expert Opin Drug Metab Toxicol. 2025;21(7):811-29. doi: 10.1080/17425255.2025.2503848.
Meda Pharma. Summary of product characteristics: FLECAÏNE L.P. 100 mg, gélule à libération prolongée [Internet]. Public database of medicinal products; n.d. Available from: https://base-donnees-publique.medicaments.gouv.fr/extrait.php?specid=64645960.
Montana A, Faro FL, Turchi C, Alessandrini F, Giorgetti A. Suicide by flecainide: a case report and review of the literature. Forensic Sci Med Pathol. 2026. doi: 10.1007/s12024-026-01188-8.
Ngcobo NN. Influence of ageing on the pharmacodynamics and pharmacokinetics of chronically administered medicines in geriatric patients: A review. Clin Pharmacokinet. 2025;64(3):335-67. doi: 10.1007/s40262-024-01466-0.
Ngcobo NN. Silent dangers in elderly pharmacotherapy: The interplay of polypharmacy, multimorbidity, and drug interactions. J Eval Clin Pract. 2025;31(7):e70283. doi: 10.1111/jep.70283.
Nicholson K, Liu W, Fitzpatrick D, Hardacre KA, Roberts S, Salerno J, et al. Prevalence of multimorbidity and polypharmacy among adults and older adults: A systematic review. Lancet Healthy Longev. 2024;5(4):287-96. doi: 10.1016/S2666-7568(24)00007-2.
Otani N, Wakuda H, Oikawa I, Uemura N, Yasu T. Flecainide toxicity from clinical pharmacology perspectives. Cureus. 2024;16(7):e65884. doi: 10.7759/cureus.65884.
Palmen R, Sandritter T, Malloy-Walton L, Follansbee C, Wagner JB. Case report: Use of therapeutic drug monitoring and pharmacogenetic testing as opportunities to individualize care in a case of flecainide toxicity after fetal supraventricular tachycardia. Front Pediatr. 2023;11:1168619. doi: 10.3389/fped.2023.1168619.
Palmen R, Walton M, Wagner J. Pediatric flecainide pharmacogenomics: a roadmap to delivering precision-based care to pediatrics arrhythmias. Front Pharmacol. 2024;15:1477485. doi: 10.3389/fphar.2024.1477485.
Pazan F, Wehling M. Polypharmacy in older adults: a narrative review of definitions, epidemiology and consequences. Eur Geriatr Med. 2021;12(3):443-52. doi: 10.1007/s41999-021-00479-3.
Perschinka F, Boyer N, Forni LG, Joannidis M. Renal function in very old critically ill patients. Curr Opin Crit Care. 2023;29(6):534-41. doi: 10.1097/MCC.0000000000001088.
Rodríguez SI, Rodríguez ML. Healthy aging, what does demography point out? Med Clin (Barc). 2024;162(12):588-90. doi: 10.1016/j.medcli.2024.01.001.
Ruscin JM, Linnebur SA. Pharmacodynamics in Older Adults [Internet]. In: MSD Manual Professional Edition. Merck & Co.; 2025. Available from: https://www.msdmanuals.com/professional/geriatrics/pharmacologic-therapy-in-older-adults/pharmacodynamics-in-older-adults?autoredirectid=28780&mredirectid=935.
Sasaki T, Yasui-Furukori N, Komahashi-Sasaki H, Shinozaki M, Hayashi Y, Kato K, et al. CYP2D6*10 polymorphism and the enantioselective O-desmethylation of S-(+)- and R-(-)-venlafaxine in Japanese psychiatric patients. Basic Clin Pharmacol Toxicol. 2021;128(5):677-85. doi: 10.1111/bcpt.13560.
Simon T, Mary-Krause M, Chatelin A, Thuault M, Jaillon P; EPIFLEC. Flecainide controlled-release for prevention of atrial fibrillation relapse. Arch Mal Coeur Vaiss. 2006;99(2):109-16.
Stolear A, Dulgher M, Bae JY, Kaminsky L, Jeyashanmugaraja GP, Emerenini U. Wide spectrum of Flecainide toxicity: A case report and literature review. Cureus. 2024;16(6):e62923. doi: 10.7759/cureus.62923.
Subash S, Prasad B. Age-dependent changes in cytochrome P450 abundance and composition in human liver. Drug Metab Dispos. 2024;52(12):1363-72. doi: 10.1124/dmd.124.001608.
Subedi R, Dean RK, Chaudhary A, Szombathy T. Flecainide toxicity in renal failure. Proc (Bayl Univ Med Cent). 2018;31(3):328-30. doi: 10.1080/08998280.2018.1463042.
Sutrisna EM. Personalized Medicine of Flecainide (The Impact of the CYP2D6 and CYP1A2 Polymorphism on Responses to Flecainide). Biomed Pharmacol J. 2024;17(1):15-8. doi: 10.13005/bpj/2830.
Tamargo J, Le Heuzey JY, Mabo P. Narrow therapeutic index drugs: a clinical pharmacological consideration to flecainide. Eur J Clin Pharmacol. 2015;71(5):549-67. doi: 10.1007/s00228-015-1832-0.
Tennezé L, Tarral E, Ducloux N, Funck-Brentano C. Pharmacokinetics and electrocardiographic effects of a new controlled-release form of flecainide acetate: Comparison with the standard form and influence of the CYP2D6 polymorphism. Clin Pharmacol Ther. 2002;72(2):112-22. doi: 10.1067/mcp.2002.125946.
Trincado Ave M, Brión M, Blanco-Verea A, Gil A, Tilves C, Seoane Blanco A, et al. Relevance of CYP2D6 in the efficacy and toxicity of flecainide in patients with atrial fibrillation: A cohort study. J Cardiovasc Pharmacol. 2025;86(4):384-90. doi: 10.1097/FJC.0000000000001739.
Tzeis S, Tsiachris D, Asvestas D, Kourouklis S, Patsourakos F, Karlis D, et al. Beneficial effect of flecainide controlled release on the quality of life of patients with atrial Fibrillation-the REFLEC-CR study. Cardiovasc Drugs Ther. 2020;34(3):383-9. doi: 10.1007/s10557-020-06971-5.
Valentino MA, Panakos A, Ragupathi L, Williams J, Pavri BB. Flecainide toxicity: A case report and systematic review of its electrocardiographic patterns and management. Cardiovasc Toxicol. 2017;17(3):260-66. doi: 10.1007/s12012-016-9380-0.
Wang Z, Zhu D, Zhang H, Wang L, He H, Li Z, et al. Recommendations and quality of multimorbidity guidelines: A systematic review. Ageing Res Rev. 2024;102:102559. doi: 10.1016/j.arr.2024.102559.
Wong CW. Medication-related problems in older people: How to optimise medication management. Hong Kong Med J. 2020;26(6):510-9. doi: 10.12809/hkmj208534.
World Health Organization. Ageing and health [Internet]. Geneva: WHO; 2025. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/ageing-and-health.
Zazzara MB, Palmer K, Vetrano DL, Carfì A, Onder G. Adverse drug reactions in older adults: a narrative review of the literature. Eur Geriatr Med. 2021;12(3):463-73. doi: 10.1007/s41999-021-00481-9.
