Рідкісні унілатеральні маніфестації набрякового синдрому в практиці лікаря первинної ланки: дані літератури та власні клінічні спостереження

Анотація

У сучасних умовах постійного збільшення обсягу оперативних медичних знань лікарю первинної ланки медичної допомоги професійно виправдано знати не лише про поширені форми набрякового синдрому, а й про рідкісні його варіанти. Зокрема, унілатеральний набряк легень (УНЛ) – рідкісне явище, що трапляється у 2,1% випадків кардіогенного набряку легень. Встановлено, що більшість випадків УНЛ спричинені мітральною регургітацією від помірного до тяжкого ступеня, яка переважно є наслідком гострого захворювання коронарних артерій. Найчастішою причиною ще одного унілатерального прояву набрякового синдрому, а саме набряку верхньої кінцівки, є вторинна лімфедема внаслідок раку молочної залози, яка асоціюється з довготривалими порушеннями якості життя, особливо у фізичному та психосоціальному аспектах. Лімфедема є хронічним захворюванням, що характеризується надлишковим накопиченням протеїн-збагаченої рідини в тканинах унаслідок порушення лімфатичного дренажу.

Первинна лімфедема є рідкісною та часто зумовлена вродженими порушеннями лімфатичної системи. Вторинна лімфедема трапляється значно частіше, ніж первинна, і виникає внаслідок ураження лімфатичних судин або вузлів під впливом вторинних факторів, зокрема раку, хірургічних втручань або променевої терапії.

Однією з рідкісних причин як гострого, так і хронічного унілатерального набряку нижньої кінцівки є синдром Мея – Тернера, зумовлений стисненням лівої загальної клубової вени правою загальною клубовою артерією, що може спричинити тромбоз глибоких вен лівої нижньої кінцівки. Виявлення синдрому Мея – Тернера впливає на стратегію лікування тромбозу глибоких вен, яка має включати ендоваскулярні втручання додатково до стандартної терапії. Іншою причиною унілатерального набряку нижньої кінцівки є лімфедема, яка найчастіше пов’язана з лікуванням раку або наявністю активного онкологічного процесу.

У статті наведено клінічний випадок із власних авторських спостережень вторинної злоякісної лімфедеми нижньої кінцівки у пацієнтки з рідкісним раком слинної залози через 3 роки після проведеного лікування за відсутності місцевих проявів рецидиву раку.

Отже, ретельно зібраний анамнез та оцінка даних фізикального огляду на етапі первинної медичної допомоги мають вирішальне значення для своєчасного визначення виду та обсягу візуалізаційних обстежень із метою диференціації причин набрякового синдрому.