Вплив біокомплексу Fusarium sambucinum на психоемоційний стан та якість сну в осіб із субклінічними проявами стресу: рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінити вплив збагачення щоденного харчового раціону досліджуваним біокомплексом на показники тривожності, депресії, когнітивні функції та якість сну у здорових осіб молодого віку.
Матеріали та методи. Було проведено рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване дослідження за участю 60 добровольців. Учасників було розподілено за допомогою комп’ютерної рандомізації до групи приймання біокомплексу (n = 28) або групи плацебо (n = 32). Групи були порівнянні за віком, статтю та основними соціально-демографічними характеристиками (p > 0,05). Для оцінювання результатів використано дисперсійний аналіз із повторними вимірюваннями (RM-ANOVA) та аналіз респондентів.
Результати. Після завершення втручання в обох групах спостерігалося статистично значуще покращення показників тривожності, депресії, якості сну та когнітивних функцій (p < 0,001), що свідчить про виражений ефект плацебо. Міжгрупові відмінності в середніх значеннях на 5-му тижні не досягли статистичної значущості (p > 0,05). Однак аналіз індивідуальної динаміки (аналіз респондентів) продемонстрував суттєву перевагу активного втручання: частка респондентів із клінічно значущим зниженням тривожності, пов’язаної з рисами характеру (ΔSTAI-T ≥ 5 балів) була значно вищою в групі втручання (46,4% проти 25,0%). Розрахунок відношення шансів (ВШ) підтвердив, що приймання біокомплексу пов’язане з у 2,4 раза вищою ймовірністю позитивної терапевтичної відповіді (ВШ = 2,4; 95% довірчий інтервал [1,1–5,2], p < 0,05).
Висновки. Середні показники покращилися в обох групах, однак аналіз клінічної відповіді підтвердив специфічний вплив досліджуваного засобу. Використання біокомплексу значно підвищує ймовірність зниження тривожності порівняно з плацебо, що обґрунтовує проведення подальших досліджень у популяціях із субклінічними проявами стресу.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ost KS, Round JL. Commensal fungi in intestinal health and disease. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2023;20(11):723-34. doi: 10.1038/s41575-023-00816-w.
Chen Y, Zhou J, Wang L. Role and mechanism of gut microbiota in human disease. Front Cell Infect Microbiol. 2021;11:625913. doi: 10.3389/fcimb.2021.625913.
Li X, Leonardi I, Iliev ID. Gut mycobiota in immunity and inflammatory disease. Immunity. 2019;50(6):1365-79. doi: 10.1016/j.immuni.2019.05.023.
Pais P, Almeida V, Yılmaz M, Teixeira MC. Saccharomyces boulardii: What makes it tick as successful probiotic? J Fungi (Basel). 2020;6(2):78. doi: 10.3390/jof6020078.
Santi D, Debbi V, Costantino F, Spaggiari G, Simoni M, Greco C, et al. Microbiota composition and probiotics supplementations on sleep quality – a systematic review and meta-analysis. Clocks Sleep. 2023;5(4):770-92. doi: 10.3390/clockssleep5040050.
Fu J, Zheng Y, Gao Y, Xu W. Dietary fiber intake and gut microbiota in human health. Microorganisms. 2022;10(12):2507. doi: 10.3390/microorganisms10122507.
Nikolova VL, Smith MRB, Hall LJ, Cleare AJ, Stone JM, Young AH. Perturbations in gut microbiota composition in psychiatric disorders: A review and meta-analysis. JAMA Psychiatry. 2021;78(12):1343-54. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2021.2573.
Bastiaanssen TFS, Cussotto S, Claesson MJ, Clarke G, Dinan TG, Cryan JF. Gutted! Unraveling the role of the microbiome in major depressive disorder. Harv Rev Psychiatry. 2020;28(1):26-39. doi: 10.1097/HRP.0000000000000243.
Reza-Zaldívar EE, Jacobo-Velázquez DA. Comprehensive review of nutraceuticals against cognitive decline associated with Alzheimer’s disease. ACS Omega. 2023;8(39):35499-522. doi: 10.1021/acsomega.3c04855.
Lachmansingh DA, Lavelle A, Cryan JF, Clarke G. Microbiota-gut-brain axis and antidepressant treatment. Curr Top Behav Neurosci. 2024;66:175-216. doi: 10.1007/7854_2023_449.
Martins LB, Braga Tibães JR, Sanches M, Jacka F, Berk M, Teixeira AL. Nutrition-based interventions for mood disorders. Expert Rev Neurother. 2021;21(3):303-15. doi: 10.1080/14737175.2021.1881482.
Barbosa IG, Miranda AS, Berk M, Teixeira AL. The involvement of the microbiota-gut-brain axis in the pathophysiology of mood disorders and therapeutic implications. Expert Rev Neurother. 2025;25(1):85-99. doi: 10.1080/14737175.2024.2438646.
Haarhuis JE, Kardinaal A, Kortman GAM. Probiotics, prebiotics and postbiotics for better sleep quality: A narrative review. Benef Microbes. 2022;13(3):169-82. doi: 10.3920/BM2021.0122.
Matenchuk BA, Mandhane PJ, Kozyrskyj AL. Sleep, circadian rhythm, and gut microbiota. Sleep Med Rev. 2020;53:101340. doi: 10.1016/j.smrv.2020.101340.
Margolis KG, Cryan JF, Mayer EA. The Microbiota-gut-brain axis: From motility to mood. Gastroenterology. 2021;160(5):1486-501. doi: 10.1053/j.gastro.2020.10.066.
Cryan JF, O’Riordan KJ, Cowan CSM, Sandhu KV, Bastiaanssen TFS, Boehme M, et al. The microbiota-gut-brain axis. Physiol Rev. 2019;99(4):1877-2013. doi: 10.1152/physrev.00018.2018.
Kim CS, Cha L, Sim M, Jung S, Chun WY, Baik HW, et al. Probiotic supplementation improves cognitive function and mood with changes in gut microbiota in community-dwelling older adults: A randomized, double-blind, placebo-controlled, multicenter trial. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2021;76(1):32-40. doi: 10.1093/gerona/glaa090.
Asad A, Kirk M, Zhu S, Dong X, Gao M. Effects of prebiotics and probiotics on symptoms of depression and anxiety in clinically diagnosed samples: Systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Nutr Rev. 2025;83(7):e1504-20. doi: 10.1093/nutrit/nuae177.
Merlo G, Bachtel G, Sugden SG. Gut microbiota, nutrition, and mental health. Front Nutr. 2024;11:1337889. doi: 10.3389/fnut.2024.1337889.
Aya V, Flórez A, Perez L, Ramírez JD. Association between physical activity and changes in intestinal microbiota composition: A systematic review. PLoS One. 2021;16(2):e0247039. doi: 10.1371/journal.pone.0247039.
Lin Z, Jiang T, Chen M, Ji X, Wang Y. Gut microbiota and sleep: Interaction mechanisms and therapeutic prospects. Open Life Sci. 2024;19(1):20220910. doi: 10.1515/biol-2022-0910.
Berkhout C, Berbra O, Favre J, Collins C, Calafiore M, Peremans L, et al. Defining and evaluating the Hawthorne effect in primary care, a systematic review and meta-analysis. Front Med (Lausanne). 2022;9:1033486. doi: 10.3389/fmed.2022.1033486.
Nunes A, Singh S. A computational model to characterize the time-course of response to rapid antidepressant therapies. PLoS One. 2024;19(2):e0297708. doi: 10.1371/journal.pone.0297708.
Delgado-Rodríguez M, Sillero-Arenas M. Systematic review and meta-analysis. Med Intensiva (Engl Ed). 2018;42(7):444-53. doi: 10.1016/j.medin.2017.10.003.
Solla F, Tran A, Bertoncelli D, Musoff C, Bertoncelli CM. Why a P-Value is Not Enough. Clin Spine Surg. 2018;31(9):385-8. doi: 10.1097/BSD.0000000000000695.
Takada M, Nishida K, Gondo Y, Kikuchi-Hayakawa H, Ishikawa H, Suda K, et al. Beneficial effects of Lactobacillus casei strain Shirota on academic stress-induced sleep disturbance in healthy adults: a double-blind, randomised, placebo-controlled trial. Benef Microbes. 2017;8(2):153-62. doi: 10.3920/BM2016.0150.
Nikolova VL, Cleare AJ, Young AH, Stone JM. Updated review and meta-analysis of probiotics for the treatment of clinical depression: adjunctive vs. stand-alone treatment. J Clin Med. 2021;10(4):647. doi: 10.3390/jcm10040647.
Ho YT, Tsai YC, Kuo TBJ, Yang CCH. Effects of Lactobacillus plantarum PS128 on depressive symptoms and sleep quality in self-reported insomniacs: a randomized, double-blind, placebo-controlled pilot trial. Nutrients. 2021;13(8):2820. doi: 10.3390/nu13082820.
Liu Y, Yu Y, Lu S, Tan K, Jiang P, Liu P, et al. Impact of probiotics on sleep quality and mood states in patients with insomnia: A systematic review and meta-analysis. Front Microbiol. 2025;16:1596990. doi: 10.3389/fmicb.2025.1596990.
Mörkl S, Narrath M, Schlotmann D, Sallmutter MT, Putz J, Lang J, et al. Multi-species probiotic supplement enhances vagal nerve function – results of a randomized controlled trial in patients with depression and healthy controls. Gut Microbes. 2025;17(1):2492377. doi: 10.1080/19490976.2025.2492377.
Berding K, Vlckova K, Marx W, Schellekens H, Stanton C, Clarke G, et al. Diet and the microbiota-gut-brain axis: Sowing the seeds of good mental health. Adv Nutr. 2021;12(4):1239-85. doi: 10.1093/advances/nmaa181.
Yang L, Liu C, Zhu H, Wang Z, Luo Q, Huang Y, et al. Fungal β-glucan instructed miR-32-5p modulates Dectin-1 signaling mediated inflammation, reactive oxygen species and apoptosis through polarization of “M2a-like” macrophage in Candida colitis. Virulence. 2025;16(1):2514789. doi: 10.1080/21505594.2025.2514789.
