Лінійний IgA-бульозний дерматоз у диференціальній діагностиці з VZV-інфекцією в рутинній практиці лікаря
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Лінійний бульозний дерматоз IgA (ЛБД IgA) – рідкісна хвороба, яка може виникнути як у дітей, так і в дорослих. Епідеміологічна поширеність захворювання становить 0,2–2,3 випадку на 1 млн населення на рік і виявляє дві вікові категорії пацієнтів: діти до 5 років та дорослі віком понад 60 років. Для хвороби властива генетична схильність пацієнтів із певними типами лейкоцитарного антигену (HLA): HLA-B8, HLA-DR3, HLA-DQ2 і HLA-cw7. Проте причини виникнення захворювання до кінця не з’ясовано. Є припущення, що цей дерматоз є одним із варіантів герпетиформного дерматиту Дюрінга. За літературними даними, захворювання часто виникає на тлі злоякісних процесів, а в дитячому віці – переважно після перенесеного гострого респіраторного захворювання.
З огляду на те що ЛБД IgA – це дерматоз, що трапляється рідко, діагностика цього захворювання вимагає комплексного клініко-лабораторного дослідження.
Клінічний випадок. На кафедру інфекційних хвороб Дніпровського державного медичного університету для консультації направлено дитину віком 3 роки. З отриманих даних відомо, що через 5–6 тиж. після перенесеної легкої форми гострої респіраторної інфекції з бронхітом, лікар-дерматолог встановив пацієнту діагноз хронічної-рецидивної VZV-інфекції (varicella-zoster virus), а саме оперізувального герпесу, з приводу чого було призначено ацикловір. Терапія ацикловіром упродовж 6 міс. не дала позитивного терапевтичного ефекту. Враховуючи безперервний перебіг хвороби, відсутність позитивного ефекту від ацикловіру, наступним кроком у спостереженні дитини була консультація лікаря-інфекціоніста. На підставі відсутності терапевтичної дії ацикловіру та особливостей візуальної картини екзантеми, зовсім не характерної для оперізувального герпесу, було припущено наявність у хворого аутоімунного везикулобульозного дерматозу. Для достовірного виключення діагнозу VZV-інфекції призначено дослідження на ДНК VZV (полімеразна ланцюгова реакція – ПЛР) в рідині везикул методом скарифікації. Результат тесту був негативний. Також проведено світлову мікроскопію субепідермального міхура (скарифікація), під час якої виявлено нейтрофільний інфільтрат на сосочках дерми та поодинокі акантолітичні клітини. Отримані дані дали змогу встановити діагноз аутоімунного дерматозу – ЛБД IgA. Призначена терапія пероральним преднізолоном із розрахунку 1 мг/кг/доба курсом 14 днів дала позитивний ефект, спостерігалася швидка регресія везикульозних намистових елементів, нові елементи висипки не з’являлися. Після зникнення висипки відбулася повна епітелізація шкіри.
Висновки. Діагностика ЛБД IgA вимагає комплексного клініко-лабораторного дослідження. Перед застосуванням імуносупресивних препаратів доцільно провести дослідження на ДНК VZV (ПЛР) у рідині везикул для виключення ймовірної VZV-інфекції. У лікуванні доцільно призначення системних глюкокортикостероїдів, цитостатиків або сульфонових препаратів. Власний досвід проведення диференціально-діагностичного пошуку причин везикулобульозних дерматозів дав змогу розробити алгоритм диференціальної діагностики між VZV-інфекцією та ЛБД IgA.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Schmidt E, Cardones ARG. Linear IgA bullous dermatosis: Pathogenesis, clinical features, and diagnosis [Internet]. Waltham (MA): Wolters Kluwer; 2025. Available from: https://sso.uptodate.com/contents/linear-iga-bullous-dermatosis-pathogenesis-clinical-features-and-diagnosis.
Massoud CM, Trivedi L, Kappius R, Maize JC Sr, Elston DM, Metcalf JS. Varicella zoster virus presenting as lower extremity ulcers and an atypical myeloid infiltrate. JAAD Case Rep. 2020;7:68-70. doi: 10.1016/j.jdcr.2020.11.003.
Shin L, Gardner JT 2nd, Dao H Jr. Updates in the diagnosis and management of linear IgA disease: A systematic review. Medicina (Kaunas). 2021;57(8):818. doi: 10.3390/medicina57080818.
Momin B, Nguyen TF, Glade D, Messer A. Linear IgA bullous dermatosis associated with immunotherapy. Dermatol Online J. 2023;29(6). doi: 10.5070/D329662995.
Khan M, Park L, Skopit S. Management options for linear immunoglobulin A (IgA) bullous dermatosis: A literature review. Cureus. 2023;15(3):e36481. doi: 10.7759/cureus.36481.
Papasavva D, Dosso L, Morren MA, Fontao L, Bruschi L, Gorostidi F, et al. Neonatal linear immunoglobulin a bullous dermatosis: A critical case recovering after prompt recognition, intensive management, and breastfeeding interruption – A case report. Neonatology. 2025;122(1):122-5. doi: 10.1159/000540770.
Chaudhari S, Mobini N. Linear IgA bullous dermatosis: A Rare clinicopathologic entity with an unusual presentation. J Clin Aesthet Dermatol. 2015;8(10):43-6.
Caux F, Patsatsi A, Karakioulaki M, Antiga E, Baselga E, Borradori L, et al. S2k guidelines on diagnosis and treatment of linear IgA dermatosis initiated by the European Academy of Dermatology and Venereology. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2024;38(6):1006-23. doi: 10.1111/jdv.19880.
Park JS, Hamilton CD, Patel S, Lee JB, Hsu S. Linear Immunoglobulin A (IgA) Bullous Dermatosis Mimicking Stevens-Johnson Syndrome. Cureus.;14(10):e30309. doi: 10.7759/cureus.30309.
Lammer J, Hein R, Roenneberg S, Biedermann T, Volz T. Drug-induced linear IgA bullous dermatosis: A case report and review of the literature. Acta Derm Venereol. 2019;99(6):508-15. doi: 10.2340/00015555-3154.
Ohata C, Ishii N, Koga H, Nakama T. A clinical and serological study of linear IgA bullous dermatosis without linear immunoglobulin deposition other than IgA at the basement membrane zone using direct immunofluorescence. Br J Dermatol. 2017;177(1):152-7. doi: 10.1111/bjd.15232.
Ríos-Sánchez A, Godínez-Chaparro JA, Quintal-Ramírez MJ, Ramírez-Ricarte IR. Linear IgA bullous dermatosis in a latin adolescent treated with cyclosporine and prednisone. Bol Med Hosp Infant Mex. 2024;81(5):305-10. doi: 10.24875/BMHIM.24000043.
Koga H, Ishii N, Hashimoto T, Nakama T. Case of shift from linear immunoglobulin A bullous dermatosis to pemphigus herpetiformis for a short period of time. J Dermatol. 2017;44(2):189-93. doi: 10.1111/1346-8138.13677.
Güngör A, Özbilgiç DT, Yakut Hİ, Akbaş A. Linear immunoglobulin A bullous dermatosis in a child. Pediatr Acad Case Rep. 2023;2(1):16-20. doi: 10.61107/pacr.2023.017.
Jing K, Jordan TJM, Li N, Burette S, Yang B, Marinkovich MP, et al. Anti-NC16A IgA from Patients with Linear IgA Bullous Dermatosis Induce Neutrophil-Dependent Subepidermal Blistering in Mice. J Invest Dermatol. 2024;144(1):24-32.e1. doi: 10.1016/j.jid.2023.05.027.
Juratli HA, Sárdy M. Linear IgA bullous dermatosis. Hautarzt. 2019;70(4):254-9. doi: 10.1007/s00105-019-4377-9.
Díaz MS, Morita L, Ferrari B, Sartori S, Greco MF, Sobrevias Bonells L, et al. Linear IgA bullous dermatosis: A series of 17 cases. Actas Dermosifiliogr (Engl Ed). 2019;110(8):673-80. doi: 10.1016/j.ad.2018.06.017.
Onoe A, Matsuura D, Terui T, Ishii N, Hashimoto T, Ochiai T. Linear immunoglobulin A/G bullous dermatosis associated with ulcerative colitis. J Dermatol. 2017;44(11):1295-98. doi: 10.1111/1346-8138.13934.
Murali T, Chiu LW, Bolick NL, Altman E, Harrington J, Phillips CM. A histopathological overlap of linear IgA bullous dermatosis and vasculitis. JAAD Case Rep. 2024;56:90-2. doi: 10.1016/j.jdcr.2024.07.037.
Bernett CN, Fong M, Yadlapati S, Rosario-Collazo JA. Linear IGA Dermatosis [Internet]. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/sites/books/NBK526113/.
Minakawa S, Matsuzaki Y, Hashimoto T, Ishii N, Nishie W, Sawamura D. A Case of Possible Concurrence of Dermatitis Herpetiformis and Linear Immunoglobulin A / Immunoglobulin G Bullous Dermatosis. Acta Dermatovenerol Croat. 2021;29(2):116-7.
Kanda N, Nakadaira N, Otsuka Y, Ishii N, Hoashi T, Saeki H. Linear IgA bullous dermatosis associated with ulcerative colitis: A case report and literature review. Australas J Dermatol. 2020;61(1):e82-6. doi: 10.1111/ajd.13121.
Görög A, Antiga E, Caproni M, Cianchini G, De D, Dmochowski M, et al. S2k guidelines (consensus statement) for diagnosis and therapy of dermatitis herpetiformis initiated by the European Academy of Dermatology and Venereology (EADV). J Eur Acad Dermatol Venereol. 2021;35(6):1251-77. doi: 10.1111/jdv.17183.
Wiggins CJ, Chon SY. Vancomycin-induced linear IgA bullous dermatosis. Proc (Bayl Univ Med Cent). 2020;34(1):83-84. doi: 10.1080/08998280.2020.1809759.
Ryan R, Santesso N, Lowe D, Hill S, Grimshaw J, Prictor M, et al. Interventions to improve safe and effective medicines use by consumers: An overview of systematic reviews. Cochrane Database Syst Rev. 2014;2014(4):CD007768. doi: 10.1002/14651858.CD007768.pub3.
Joly P, Horvath B, Patsatsi A, Uzun S, Bech R, Beissert S, et al. Updated S2K guidelines on the management of pemphigus vulgaris and foliaceus initiated by the European academy of dermatology and venereology (EADV). J Eur Acad Dermatol Venereol. 2020;34(9):1900-13. doi: 10.1111/jdv.16752.
Kowalewski C, Wozniak K. Linear IgA bullous dermatosis – a fifty year experience of Warsaw Center of bullous diseases. Front Immunol. 2025;15:1478318. doi: 10.3389/fimmu.2024.1478318.
Mar K, Landells F, Khalid B, Sriranganathan A, Wang OJ, Starkey SY, et al. Clinical characteristics and treatment outcomes of linear IgA bullous dermatosis. J Dtsch Dermatol Ges. 2025;23(5):576-85. doi: 10.1111/ddg.15644.
