До питання оцінки впливу якості повітря на стан здоров’я пацієнтів із метаболічним синдромом

Анотація

Метаболічний синдром (МС) є одним із провідних клінічних викликів сучасної сімейної медицини, оскільки поєднує високий серцево-судинний ризик із чутливістю до несприятливих факторів навколишнього середовища. В Україні, де поширеність ожиріння, артеріальної гіпертензії та інсулінорезистентності залишається високою, а якість атмосферного повітря зазнала суттєвих змін упродовж останніх років, актуальним є вивчення їх спільного впливу на стан серцево-судинної системи (ССС).

Мета дослідження: оцінка впливу атмосферного забруднення на показники ССС у пацієнтів із МС.

Матеріали та методи. Обстежено 49 пацієнтів (38 жінок і 11 чоловіків), яким проведено лабораторні та інструментальні дослідження, включно з ехокардіографією та вимірюванням артеріального тиску (АТ). Визначали індекс маси тіла (ІМТ), рівні глюкози, інсуліну, індекс HOMA-IR, а також середнє значення комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) за місцем проживання за період 2019–2023 рр. Для аналізу застосовано багатофакторні лінійні регресійні моделі з урахуванням віку, статі та ІМТ.

Результати. Зростання ІЗА достовірно асоціювалося з підвищенням систолічного (β = 0,44; p = 0,0067) і діастолічного (β = 0,39; p = 0,012) АТ, а також кінцевого діастолічного розміру (β = 0,35; p = 0,013) і об’єму (β = 0,33; p = 0,015) лівого шлуночка. Індекс HOMA-IR був достовірно пов’язаний із масою лівого шлуночка (β = 0,52; p < 0,001), систолічним (β = 0,34; p = 0,039) і діастолічним (β = 0,47; p = 0,005) АТ. У низці моделей його вплив перевищував ефект атмосферного забруднення.

Висновки. Отримані результати підтверджують значущість атмосферного забруднення та інсулінорезистентності як взаємопов’язаних факторів ризику серцево-судинних змін у пацієнтів із МС і можуть бути використані для планування профілактичних заходів.