Анемія як маніфестний маркер складної коморбідної патології: клінічний випадок діагностики гепатиту С з ВІЛ-інфекцією та хронічною хворобою нирок

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: лют 23, 2026
DOI: https://doi.org/10.30841/2786-720X.1.2026.353793
Ключові слова:
коморбідна патологія, лікарі загальної практики – сімейної медицини, командна робота лікарів, індивідуалізований підхід, анемія, хронічна хвороба нирок, герпесвірусна інфекція, токсичне ураження печінки, гепатит С, ВІЛ-інфекція,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Тетяна Ніколаєнко-Камишова
Дніпровський державний медичний університет, Україна
https://orcid.org/0000-0002-8259-3078
Ірина Василевська
Дніпровський державний медичний університет, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0881-1353
Ірина Князєва
КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради, Україна
https://orcid.org/0009-0002-8420-3157

Анотація

У щоденній практиці лікарі загальної практики – сімейної медицини (ЛЗП-СМ) часто стикаються з пацієнтами, в яких анемічний синдром є початковим проявом патологічного процесу. У таких випадках тяжкість і прогноз перебігу захворювання значною мірою зумовлюються фоновою коморбідністю, яка тривалий час може залишатися не встановленою.


Проведення діагностичного пошуку в подібних клінічних ситуаціях ускладнене, оскільки виходить за межі чинних протоколів Міністерства охорони здоров’я України (Уніфікований клінічний протокол, стандарти медичної допомоги) і не регламентоване чіткими алгоритмами дій.


Наведений випадок проілюстрував, як маніфестація анемічного синдрому сприяла виявленню коморбідної патології (вірусного гепатиту С, ВІЛ-інфекції та хронічної хвороби нирок), а координатором міждисциплінарної взаємодії був ЛЗП-СМ.


Висновки. Прояви анемічного синдрому можуть бути раннім маніфестним індикатором складної коморбідної патології. ЛЗП-СМ повинен відігравати ключову роль у визначенні індивідуалізованого маршруту обстеження пацієнта і прогнозувати вірогідність розвитку ускладнень, координуючи мультидисциплінарну взаємодію щодо своєчасного виявлення причини анемії на основі сучасних клінічних рекомендацій. Покращення якості надання медичної допомоги на первинному рівні, враховуючи фактори ризику розвитку захворювань, потребує проведення базового скринінгу, направлення пацієнтів до відповідних спеціалістів, що дасть змогу запобігти прогресуванню захворювань та розвитку їхніх ускладнень.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Ніколаєнко-Камишова, Т., Василевська, І., & Князєва, І. (2026). Анемія як маніфестний маркер складної коморбідної патології: клінічний випадок діагностики гепатиту С з ВІЛ-інфекцією та хронічною хворобою нирок. Сімейна Медицина. Європейські практики, (1), 88–92. https://doi.org/10.30841/2786-720X.1.2026.353793
Номер
№ 1 (2026)
Розділ
Клінічні випадки та спостереження
Авторське право (c) 2026 Тетяна Ніколаєнко-Камишова, Ірина Василевська, Ірина Князєва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Посилання

Khits AR. Scientific and practical school “Complex comorbid patient: How to combine the efforts of specialists?” Ukr Med J. 2020;(1):1-4.

World Health Organization. Injection safety [Internet]. Geneva WHO; 2018. Available from: https://www.who.int/teams/integrated-health-services/infection-prevention-control/injection-safety.

Ministry of Health of Ukraine. Amendments to the Regulation on the multidisciplinary working group for the development of medical standards (Unified Clinical Protocols) of medical care based on evidence-based medicine [Internet]. 2016. Order No. 1422; 2016 Dec 29. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0532-17#Text.

Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of primary and internal (specialized) medical care. Iron deficiency anemia [Internet]. 2015. Order No. 709; 2015 Nov 02. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/zalizodeficzytna-anemiya/.

European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines on the management of autoimmune hepatitis. J Hepatol. 2025;82(3):567-600. doi: 10.1016/j.jhep.2025.03.017.

Gleeson D, Bornand R, Brownlee A, Dhaliwal H, Dyson JK, Hails J, et al. British Society of Gastroenterology guidelines for diagnosis and management of autoimmune hepatitis. Gut. 2025:gutjnl-2024-333171. doi: 10.1136/gutjnl-2024-333171.

World Health Organization. Nutritional anaemias: Tools for effective prevention and control [Internet]. Geneva: WHO; 2017. 96 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241513067.

Hoffbrand AV, Moss PAH. Essential Haematology. 8th ed. Oxford: Wiley-Blackwell; 2019. 480 p.

National Institute for Health and Care Excellence. Anaemia – iron deficiency: Clinical knowledge summary [Internet]. London: NICE; 2021. Available from: https://cks.nice.org.uk/topics/anaemia-iron-deficiency/.

American Society of Hematology (ASH). ASH Clinical guidelines [Internet]. Washington: ASH; 2021. Available from: https://www.hematology.org/education/clinicians/guidelines.

Moskaliuk VD, Rudan IV. Features of the viral hepatitis C course in HIV-infected persons and their treatment. Infect Dis. 2019;(4):56-64. doi: 10.11603/1681-2727.2018.4.9776.

Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Diabetes Work Group. KDIGO 2022 clinical practice guideline for diabetes management in chronic kidney disease. Kidney Int. 2022;102(5S):1-127. doi: 10.1016/j.kint.2022.06.008.

Park H, Chen C, Wang W, Henry L, Cook RL, Nelson DR. Chronic hepatitis C virus (HCV) increases the risk of chronic kidney disease (CKD) while effective HCV treatment decreases the incidence of CKD. Hepatology. 2018;67(2):492-504. doi: 10.1002/hep.29505.

Xie B, Huang W, Hu Y, Dou Y, Xie L, Zhang Y, et al. Anemia and opportunistic infections in hospitalized people living with HIV: a retrospective study. BMC Infect Dis. 2022;22(1):912. doi: 10.1186/s12879-022-07910-5.

World Health Organization. WHO Guidelines on Hepatitis B and C Testing [Internet]. Geneva: WHO; 2017. 204 p. Available from: https://www.who.int/publications/b/31385.

Centers for Disease Control and Prevention. Hepatitis C [Internet]. CDC; 2025. Available from: https://www.cdc.gov/hepatitis-c/prevention/index.html.

Foerster M, Zins M, Goldberg M, Ribet C, Kab S, Hosseini B, et al. Tattoo practices and risk of hepatitis B and hepatitis C infection in the general population [Preprint]. medRxiv. 2024. doi: 10.1101/2024.10.25.24316096.

Cao G, Wang Y, Wu Y, Jing W, Liu J, Liu M. Prevalence of anemia among people living with HIV: A systematic review and meta-analysis. EClinicalMedicine. 2022;44:101283. doi: 10.1016/j.eclinm.2022.101283.

World Health Organization. Hepatitis C [Internet]. Geneva: WHO; 2024. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/hepatitis-c.

Centers for Disease Control and Prevention. HIV and occupational exposure [Internet]. CDC; 2023. Available from: https://www.cdc.gov/hiv/workplace/.

Pépin J, Abou Chakra CN, Pépin E, Nault V, Valiquette L. Evolution of the global burden of viral infections from unsafe medical injections, 2000–2010. PLoS One. 2014;9(6):e99677. doi: 10.1371/journal.pone.0099677.

World Health Organization. Consolidated guidelines on HIV prevention, testing, treatment, service delivery and monitoring: recommendations for a public health approach [Internet]. Geneva: WHO; 2021. 594 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240031593.