Лікування синдрому надмірного бактеріального росту у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника. Доцільність використання синбіотика

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: лют 23, 2026
DOI: https://doi.org/10.30841/2786-720X.1.2026.353786
Ключові слова:
функціональні гастроінтестинальні розлади, синдром подразненого кишечника, синдром надмірного бактеріального росту, діарея, синбіотик,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Руслан Хайрнасов
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна
https://orcid.org/0000-0002-7092-6752
Аліна Хайрнасова
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна
https://orcid.org/0009-0005-9472-5567
Людмила Хіміон
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7699-8725

Анотація

Мета дослідження: оцінка доцільності включення синбіотика Актив Флора Дуо Плюс у схему лікування пацієнтів із синдромом подразненого кишечника з діареєю (СПК-Д) та синдромом надмірного бактеріального росту (СНБР).


Матеріали та методи. У дослідження залучено 69 пацієнтів із СНБР на тлі СПК-Д: чоловіків – 43,5%, жінок – 56,5%, усі віком від 23 до 72 років (середній вік – 43,6 ± 12,1 року). Після виключення запальних захворювань кишечника та інфекцій як причин діарейного синдрому діагноз СПК-Д встановлювали відповідно до Римських критеріїв ІV, а СНБР – за результатами водневого дихального тесту з навантаженням лактулозою. На І етапі дослідження всім пацієнтам проводили лікування СНБР (рифаксимін у дозі 550 мг 3 рази на добу протягом 14 днів). На ІІ етапі пацієнти, рандомізовані в основну групу (ОГ, n = 32), додатково вживали синбіотик Актив Флора Дуо Плюс по 1 капсулі 2 рази на добу (рекомендована порція) протягом 20 днів. Результати впливу лікування на кишкові симптоми в досліджуваній групі пацієнтів порівнювали через 20 днів із контрольною групою (КГ, n = 37), яка продовжувала стандартне лікування та спостереження без вживання синбіотика. У процесі дослідження всім пацієнтам проводили оцінювання якості життя, пов’язаної із СПК-Д, вираженості здуття живота, болю в животі, самопочуття після акту дефекації за 10-бальними шкалами опитувальників.


Аналіз даних та рандомізацію (за допомогою вбудованого генератора випадкових чисел) здійснювали в електронних таблицях Microsoft Excel, додатково застосовуючи пакет прикладних програм IBM SPSS Statistics 23.0 для статистичної обробки.


Результати. На І етапі лікування СНБР спостерігалася тенденція до покращення стану пацієнтів в обох групах за всіма параметрами, що аналізувалися (здуття живота, біль у животі, задоволеність дефекацією, якість життя, пов’язана із СПК-Д). За результатами ІІ етапу виявлено подальше статистично значуще покращення стану пацієнтів в ОГ, які додатково вживали Актив Флора Дуо Плюс, порівняно з КГ за всіма шкалами, що аналізувалися (р < 0,001; односторонній критерій).


Висновки. Включення синбіотика Актив Флора Дуо Плюс у схему лікування пацієнтів із СНБР на тлі СПК-Д є доцільним для покращення основних кишкових симптомів і загального показника якості життя.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Хайрнасов, Р., Хайрнасова, А., & Хіміон, Л. (2026). Лікування синдрому надмірного бактеріального росту у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника. Доцільність використання синбіотика. Сімейна Медицина. Європейські практики, (1), 55–62. https://doi.org/10.30841/2786-720X.1.2026.353786
Номер
№ 1 (2026)
Розділ
Гастроентерологія
Авторське право (c) 2026 Руслан Хайрнасов, Аліна Хайрнасова, Людмила Хіміон

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Посилання

Alammar N, Stein E. Irritable bowel syndrome: What treatments really work. Med Clin North Am. 2019;103(1):137-52. doi: 10.1016/j.mcna.2018.08.006.

Altomare A, Di Rosa C, Imperia E, Emerenziani S, Cicala M, Guarino MPL. Diarrhea predominant-irritable bowel syndrome (IBS-D): Effects of different nutritional patterns on intestinal dysbiosis and symptoms. Nutrients. 2021;13(5):1506. doi: 10.3390/nu13051506.

Cangemi DJ, Lacy BE. Management of irritable bowel syndrome with diarrhea: a review of nonpharmacological and pharmacological interventions. Therap Adv Ga­stroenterol. 2019;12:1756284819878950. doi: 10.1177/1756284819878950.

Dalrymple J, Bullock I. Diagnosis and management of irritable bowel syndrome in adults in primary care: summary of NICE guidance. BMJ. 2008;336(7643):556-8. doi: 10.1136/bmj.39484.712616.AD.

Ding XW, Liu YX, Fang XC, Liu K, Wei YY, Shan MH. The relationship between small intestinal bacterial overgrowth and irritable bowel syndrome. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2017;21(22):5191-96. doi: 10.26355/eurrev_201711_13839.

Duffy M, Boggiano VL, Ganesh R, Mueller M. Functional Gastrointestinal Di­sorders. Prim Care. 2023;50(3):429-46. doi: 10.1016/j.pop.2023.03.006.

Gatta L, Scarpignato C. Systematic review with meta-analysis: Rifaximin is effective and safe for the treatment of small intestine bacterial overgrowth. Aliment Pharmacol Ther. 2017;45(5):604-16. doi: 10.1111/apt.13928.

Ghoshal UC, Shukla R, Ghoshal U. Small intestinal bacterial overgrowth and irritable bowel syndrome: A bridge between functional organic dichotomy. Gut Liver. 2017;11(2):196-208. doi: 10.5009/gnl16126.

Guo H, Lu S, Zhang J, Chen C, Du Y, Wang K, et al. Berberine and rifaximin effects on small intestinal bacterial overgrowth: Study protocol for an investigator-initiated, double-arm, open-label, randomized clinical trial (BRIEF-SIBO study). Front Pharmacol. 2023;14:1121435. doi: 10.3389/fphar.2023.1121435.

Gupta AK, Maity C. Efficacy and safety of Bacillus coagulans LBSC in irritable bowel syndrome: A prospective, interventional, randomized, double-blind, placebo-controlled clinical study [CONSORT Compliant]. Medicine (Baltimo­re). 2021;100(3):e23641. doi: 10.1097/MD.0000000000023641.

Huang KY, Wang FY, Lv M, Ma XX, Tang XD, Lv L. Irritable bowel syndrome: Epidemiology, overlap disorders, pathophysiology and treatment. World J Gastroenterol. 2023;29(26):4120-35. doi: 10.3748/wjg.v29.i26.4120.

Kaźmierczak-Siedlecka K, Ruszkowski J, Fic M, Folwarski M, Makarewicz W. Saccharomyces boulardii CNCM I-745: A non-bacterial microorganism used as probiotic agent in supporting treatment of selected diseases. Curr Microbiol. 2020;77(9):1987-96. doi: 10.1007/s00284-020-02053-9.

Lacy BE, Moreau JC. Diarrhea-predominant irritable bowel syndrome: Diagnosis, etiology, and new treatment considerations. J Am Assoc Nurse Pract. 2016;28(7):393-404. doi: 10.1002/2327-6924.12387.

Lacy BE, Patel NK. Rome criteria and a diagnostic approach to irritable bowel syndrome. J Clin Med. 2017;6(11):99. doi: 10.3390/jcm6110099.

Lacy BE, Pimentel M, Brenner DM, Chey WD, Keefer LA, Long MD, et al. ACG clinical guideline: Management of irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2021;116(1):17-44. doi: 10.14309/ajg.0000000000001036.

Li J, Zhu W, Liu W, Wu Y, Wu B. Rifaximin for irritable bowel syndrome: A meta-analysis of randomized placebo-controlled trials. Medicine (Baltimore). 2016;95(4):e2534. doi: 10.1097/MD.0000000000002534.

Liu ZJ, Wei H, Duan LP, Zhu SW, Zhang L, Wang K. Clinical features of irritable bowel syndrome with small intestinal bacterial overgrowth and a preliminary study of effectiveness of Rifaximin. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2016;96(24):1896-902. doi: 10.3760/cma.j.issn.0376-2491.2016.24.005.

Lovell RM, Ford AC. Global prevalence of and risk factors for irritable bowel syndrome: A meta-analysis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2012;10(7):712-21.e4. doi: 10.1016/j.cgh.2012.02.029.

Martyniak A, Wójcicka M, Rogatko I, Piskorz T, Tomasik PJ. A comprehensive review of the usefulness of prebiotics, probiotics, and postbiotics in the diagnosis and treatment of small intestine bacterial overgrowth. Microorganisms. 2025;13(1):57. doi: 10.3390/microorganisms13010057.

Mion F, Subtil F, Machon C, Roman S, Mialon A. The prevalence of small intestine bacterial overgrowth in irritable bowel syndrome is much higher with lactulose than glucose breath test: Results of a retrospective monocentric study. Clin Res Hepatol Gastroenterol. 2024;48(9):102482. doi: 10.1016/j.clinre.2024.102482.

Ghoshal UC, Nehra A, Mathur A, Rai S. A meta-analysis on small intestinal bacterial overgrowth in patients with different subtypes of irritable bowel syndrome. J Gastroenterol Hepatol. 2020;35(6):922-31. doi: 10.1111/jgh.14938.

Chen B, Kim JJ, Zhang Y, Du L, Dai N. Prevalence and predictors of small intestinal bacterial overgrowth in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. J Gastroenterol. 2018;53(7):807-18. doi: 10.1007/s00535-018-1476-9.

Rezaie A, Heimanson Z, McCallum R, Pimentel M. Lactulose breath testing as a predictor of response to rifaximin in patients with irritable bowel syndrome with diarrhea. Am J Gastroenterol. 2019;114(12):1886-93. doi: 10.14309/ajg.0000000000000444.

Satish Kumar L, Pugalenthi LS, Ahmad M, Reddy S, Barkhane Z, Elmadi J. Probiotics in irritable bowel syndrome: A review of their therapeutic role. Cureus. 2022;14(4):e24240. doi: 10.7759/cureus.24240.

Sebastián Domingo JJ. Irritable bowel syndrome. Med Clin (Barc). 2022;158(2):76-81. doi: 10.1016/j.medcli.2021.04.029.

Wang J, Zhang L, Hou X. Efficacy of rifaximin in treating with small intestine bacterial overgrowth: a systematic review and meta-analysis. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2021;15(12):1385-99. doi: 10.1080/17474124.2021.2005579.

Sperber AD, Bangdiwala SI, Drossman DA, Ghoshal UC, Simren M, Tack J, et al. Worldwide prevalence and burden of functional gastrointestinal disorders, results of rome foundation global study. Gastroenterology. 2021;160(1):99-114.e3. doi: 10.1053/j.gastro.2020.04.014.

Wilkins T, Sequoia J. Probiotics for Gastrointestinal Conditions: A Summary of the Evidence. Am Fam Physician. 2017;96(3):170-8.

Zhang L, Wang HL, Zhang YF, Mao XT, Wu TT, Huang ZH, et al. Stress triggers irritable bowel syndrome with diarrhea through a spermidine-mediated decline in type I interferon. Cell Metab. 2025;37(1):87-103.e10. doi: 10.1016/j.cmet.2024.09.002.

Capurso L. Thirty years of Lactobacillus rhamnosus GG: A review. J Clin Gastroenterol. 2019;53(1):1-41. doi: 10.1097/MCG.0000000000001170.

Pace F, Pace M, Quartarone G. Probiotics in digestive diseases: Focus on Lactobacillus GG. Minerva Gastroenterol Dietol. 2015;61(4):273-92.

Pais P, Almeida V, Yılmaz M, Teixeira MC. Saccharomyces boulardii: What Makes It Tick as Successful Probiotic? J Fungi (Basel). 2020;6(2):78. doi: 10.3390/jof6020078.

Guarner F, Sanders ME, Szajewska H, Cohen H, Eliakim R, Herrera-deGuise C, et al. World gastroenterology organisation global guidelines: Probiotics and prebiotics. J Clin Gastroenterol. 2024;58(6):533-53. doi: 10.1097/MCG.0000000000002002.

Duffey HE, Hedin KA, Gelli HP, Vaaben TH, Sommer MOA. Genomic and phenotypic comparison of Saccharomyces cerevisiae and Saccharomyces boulardii. bioRxiv. 2025:2025.09.08.674931. doi: 10.1101/2025.09.08.674931.

Fleiss JL, Levin B, Paik MC. Statistical methods for rates and proportions. 3rd ed. Hoboken (NJ): John Wiley & Sons; 2003. 760 p.

Conover WJ, Ronald LI. Rank Transformations as a Bridge Between Parametric and Nonparametric Statistics. Am Stat. 1981;35(3):124-9. doi: 10.2307/2683975.