Закреп у пацієнтів кардіологічного профілю: недооцінений фактор ризику та виклики терапії (Огляд літератури)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Хронічний закреп, який традиційно розглядався як функціональний розлад шлунково-кишкового тракту, дедалі частіше визнається клінічно значущим чинником серцево-судинного ризику. Дані сучасних епідеміологічних досліджень і метааналізів свідчать про стійку асоціацію між закрепом та підвищеним ризиком великих несприятливих серцево-судинних подій, серцевої недостатності, ішемічного інсульту, венозної тромбоемболії й загальної смертності, особливо у пацієнтів із наявними ССЗ. Патофізіологічні механізми цього зв’язку включають гострий гемодинамічний стрес під час натужування, хронічне системне запалення, дисбіоз кишечника, порушення метаболізму триметиламін-N-оксиду, зниження продукції коротколанцюгових жирних кислот і підвищення кишкової проникності. Особливу увагу привертає роль осі «кишечник – серце», а також потенційна плейотропність спільних генетичних і вегетативних механізмів. У контексті сучасних рекомендацій Всесвітньої гастроентерологічної організації (2025) лактулоза розглядається не лише як ефективний осмотичний проносний засіб, а і як пребіотик, здатний впливати на ключові ланки патогенезу серцево-судинних ускладнень, пов’язаних із хронічним закрепом.
Хронічний закреп є недооціненим, але потенційно модифікованим фактором серцево-судинного ризику, який потребує активного виявлення у пацієнтів кардіологічного профілю. Комплексний підхід до корекції функції кишечника, з урахуванням впливу на кишкову мікробіоту й системне запалення, може мати важливе значення для покращення прогнозу. Лактулоза, завдяки поєднанню осмотичної та пребіотичної дії, є перспективним терапевтичним засобом у веденні пацієнтів кардіологічного профілю із закрепом, що обґрунтовує доцільність подальших проспективних досліджень.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Liu B, Wu X, Wang Y, Hu X. Association between constipation and risk of cardiovascular or all-cause mortality: A meta-analysis. Ann Med. 2025;57(1):2561803. doi: 10.1080/07853890.2025.2561803.
Ishiyama Y, Hoshide S, Mizuno H, Kario K. Constipation-induced pressor effects as triggers for cardiovascular events. J Clin Hypertens (Greenwich). 2019;21(3):421-5. doi: 10.1111/jch.13489.
Hassan M, Oladinni D, Singh G, Salem R, Gopu A, Ghei K, et al. Exploring the link between constipation and cardiovascular risk: Evidence and mechanisms. Open J Gastroenterol. 2025;15(9):535-58. doi: 10.4236/ojgas.2025.159049.
Tang WHW, Kitai T, Hazen SL. Gut microbiota in cardiovascular health and disease. Circulation Research. 2017;120(7):1183-96. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.117.309715.
Zheng T, Camargo Tavares L, D’Amato M, Marques FZ. Constipation is associated with an increased risk of major adverse cardiac events in a UK population. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2024;327(4):956-64. doi: 10.1152/ajpheart.00519.2024.
Sundbøll J, Szépligeti SK, Adelborg K, Szentkúti P, Gregersen H, Sørensen HT. Constipation and risk of cardiovascular diseases: A Danish population-based matched cohort study. BMJ Open. 2020;10(9):e037080. doi: 10.1136/bmjopen-2020-037080.
Sumida K, Molnar MZ, Potukuchi PK, Thomas F, Lu JL, Yamagata K, et al. Constipation and risk of death and cardiovascular events. Atherosclerosis. 2019;281:114-20. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2018.12.021.
Liu W, Wang L, Ou J, Peng D, Zhang Y, Chen W, et al. Gut Microbiota Metabolites and Chronic Diseases: Interactions, Mechanisms, and Therapeutic Strategies. Int J Mol Sci. 2025;26(8):3752. doi: 10.3390/ijms26083752.
Ma J, Li H. The Role of gut microbiota in atherosclerosis and hypertension. Front Pharmacol. 2018;9:1082. doi: 10.3389/fphar.2018.01082.
Yang L, Yang J, Zhang T, Xie X, Wu Q. Gut microbiota: a novel strategy affecting atherosclerosis. Microbiol Spectr. 2025;13(8):e0048224. doi: 10.1128/spectrum.00482-24.
Verhaar BJH, Prodan A, Nieuwdorp M, Muller M. Gut microbiota in hypertension and atherosclerosis: A review. Nutrients. 2020;12(10):2982. doi: 10.3390/nu12102982.
Almeida C, Barata P, Fernandes R. The influence of gut microbiota in cardiovascular diseases – a brief review. Porto Biomed J. 2021;6(1):e106. doi: 10.1097/j.pbj.0000000000000106.
Witkowski M, Weeks TL, Hazen SL. Gut microbiota and cardiovascular disease. Circ Res. 2020;127(4):553-570. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.120.316242.
Zhang S, Li J, Yi Z, Wu Y, Yang J, Chen D, et al. The gut microbiota (microbiome) in cardiovascular disease and its modulators. Front Cell Infect Microbiol. 2022;12:903570. doi: 10.3389/fcimb.2022.903570.
Shyshkan-Shyshova KO, Zinych OV. Product of metabolic activity of intestinal microbium trimethylamine-N-oxide (TMAO) – biomarker of progression of atherosclerosis-copy in the heart of the heart. Int J Endocrinol (Ukraine). 2022;18(4):231-8. doi: 10.22141/2224-0721.18.4.2022.1177.
Al Samarraie A, Pichette M, Rousseau G. Role of the Gut Microbiome in the Development of Atherosclerotic Cardiovascular Disease. Int J Mol Sci. 2023;24(6):5420. doi: 10.3390/ijms24065420.
Trøseid M, Andersen GØ, Røssevold TO, Svardal A. Intestinal microbiota in cardiovascular health and disease: JACC state-of-the-art review. J Am Coll Cardiol. 2020;75(15):1808-21. doi: 10.1016/j.jacc.2019.03.024.
Xu S, Yang K, Hong P, Liu D, Ma Y, Zhang Y, et al. Role of gut microbiota and their metabolites on atherosclerosis, hypertension and human blood platelet function: A review. Nutrients. 2021;13(1):144. doi: 10.3390/nu13010144.
Mirzahosseini HK, Mirzazadeh S, Khosravi-Darani K, Hosseini M, Vahidi-Yeganeh F, Razi T. Factors affecting gut microbiota and its relationship with cardiovascular diseases: a narrative review. J Med Bacteriol. 2024;13(3-4):1-14. doi: 10.5812/jmb-159140.
Karakan T, Tuohy KM, Janssen-van Solingen G. Low-dose lactulose as a prebiotic for improved gut health and enhanced mineral absorption. Front Nutr. 2021;8:672925. doi: 10.3389/fnut.2021.672925.
Wang F, He H, Gu S, Zhou M, Wu S, Li X, et al. Lactulose improves neurological outcomes by repressing harmful bacteria and regulating inflammatory reactions in mice after stroke. Front Cell Infect Microbiol. 2021;11:644448. doi: 10.3389/fcimb.2021.644448.
Gridnev OM. Clinical efficacy of lactulose. Rational Pharmacother. 2012;3(24):56-62.
Ma C, Han M, Li Y, Pang M, Yang Z, Liu Z, et al. Lactulose modulates the structure of gut microbiota and alleviates colitis-associated tumorigenesis. Nutrients. 2022;14(3):649. doi: 10.3390/nu14030649.
Strilchuk L. The use of lactulose in the treatment of hepatic encephalopathy: Reduction of ammonia content, laxative effect, correction of dysbiosis. Gastroenterol Hepatol Coloproctol. 2018;47(1):60.
Chen L, Wang F, Ishigami T. Effi¬cacy of lactulose supplementation as a preventive measure for cardiovascular events post myocardial infarction: a preliminary retrospective study. Research Square [Preprint]. 2023. doi: 10.21203/rs.3.rs-3195623/v1.
Kawaguchi T, Takabatake H, Kushihata T, Kariyasu M, Ota S, Miyamoto M, et al. The efficacy of lactulose for the treatment of hyperammonemic encephalopathy due to severe heart failure. Diagnostics (Basel). 2020;10(2):70. doi: 10.3390/diagnostics10020070.
Chen X, Zhai X, Kang Z, Sun X. Lactulose: an effective preventive and therapeutic option for ischemic stroke by production of hydrogen. Med Gas Res. 2012;2:3. doi: 10.1186/2045-9912-2-3.
Geng X, Geng T, Song J, Tian Y, Liu Y, Zhang Y, et al. Constipation and cardiovascular disease: A two-sample Mendelian randomization analysis. Front Cardiovasc Med. 2023;9:1080982. doi: 10.3389/fcvm.2023.1080982.
ClinicalTrials.gov. Effects of lactulose on gut microbiota and metabolism in diabetic constipated patients [Internet]. Bethesda (MD): National Library of Medicine (US); 2025. Identifier NCT07065942. Available from: https://clinicaltrials.gov/study/NCT07065942.
Oniszczuk A, Oniszczuk T, Gancarz M, Szymańska J. Role of gut microbiota, probiotics and prebiotics in the cardiovascular diseases. Molecules. 2021;26(4):1172. doi: 10.3390/molecules26041172.
So D, Whelan K, Rossi M, Morrison M, Holtmann G, Kelly JT, et al. Dietary fiber intervention on gut microbiota composition in healthy adults: a systematic review and meta-analysis. Am J Clin Nutr. 2018;107(6):965-983. doi: 10.1093/ajcn/nqy041.
Pranami D, Sharma R, Pathak H. Lactulose: a prebiotic, laxative and detoxifying agent. Drugs Ther Perspect. 2017;33:228-33. doi: 10.1007/s40267-017-0384-z.
Judkins CP, Wang Y, Jelinic M, Bobik A, Vinh A, Sobey CG, et al. Association of constipation with increased risk of hypertension and cardiovascular events in elderly Australian patients. Sci Rep. 2023;13(1):10943. doi: 10.1038/s41598-023-38068-y.
Du W, Yang S, Zhou H, Wu Y, Cai Y, Meng H, et al. The association between constipation and stroke based on the NHANES and Mendelian randomization study. Front Neurosci. 2023;17:1276032. doi: 10.3389/fnins.2023.1276032.
Marques FZ, Mackay CR, Kaye DM. Beyond gut feelings: how the gut microbiota regulates blood pressure. Nat Rev Cardiol. 2018;15(1):20-32. doi: 10.1038/nrcardio.2017.120.
Namiuchi S, Tanita A, Sunamura S, Onodera K, Ogata T, Noda K, et al. Effect of constipation on readmission for heart failure in patients with acute heart failure. ESC Heart Fail. 2024;11(2):819-25. doi: 10.1002/ehf2.14650.
Salmoirago-Blotcher E, Crawford S, Jackson E, Ockene J, Ockene I. Constipation and risk of cardiovascular disease among postmenopausal women. Am J Med. 2011;124(8):714-23. doi: 10.1016/j.amjmed.2011.03.026.
World Heart Report 2023: Confronting the World’s number one killer [Internet]. WHF; 2023. 52 p. Available from: https://www.knowledge-action-portal.com/en/content/world-heart-report-2023-confronting-worlds-number-one-killer.
World Gastroenterology Organisation. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines: A global cascade approach to diagnosis and management of chronic constipation [Internet]. WGO; 2025. Available from: https://www.worldgastroenterology.org/guidelines/constipation/constipation-english.
