Раціональний підхід до лікування пацієнтів із функціональною диспепсією (Огляд літератури)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті висвітлюються глобальні підходи до розуміння диспепсії, а також складнощі її діагностики та вибору ефективних терапевтичних стратегій. Функціональна диспепсія є поширеним функціональним розладом шлунково-кишкового тракту, що зумовлений порушеннями моторики, підвищеною чутливістю внутрішніх органів, зміною проникності слизової оболонки тощо. Відсутність єдиного специфічного лікування часто призводить до нераціонального застосування препаратів різних груп. Базові фармакологічні підходи включають використання інгібіторів протонної помпи та ерадикацію Helicobacter pylori. За наявності моторних порушень основним варіантом терапії є прокінетики. Застосування домперидону й метоклопраміду нині обмежене через побічні ефекти, особливо при тривалому прийомі.
Ітоприду гідрохлорид (ІТОМЕД®) залишається єдиним прокінетиком, рекомендованим для щоденного клінічного застосування. У випадках, стійких до стандартного лікування (рефрактерних), ефективними можуть бути трициклічні антидепресанти та психотерапевтичні методи.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Stanghellini V, Chan FK, Hasler WL, Malagelada JR, Suzuki H, Tack J, et al. Gastroduodenal Disorders. Gastroenterology. 2016;150(6):1380-92. doi: 10.1053/j.gastro.2016.02.011.
Mahadeva S, Ford AC. Clinical and epidemiological differences in functional dyspepsia between the East and the West. Neurogastroenterol Motil. 2016;28(2):167-74. doi: 10.1111/nmo.12657.
Black CJ, Houghton LA, Ford AC. Insights into the evaluation and management of dyspepsia: recent developments and new guidelines. Therap Adv Gastroenterol. 2018;11:1756284818805597. doi: 10.1177/1756284818805597.
Drossman DA, Hasler WL. Rome IV – Functional GI Disorders: Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterology. 2016;150(6):1257-61. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035.
Kumari P, Machhan P, Sharma B, Sharma R, Bodh V, Kumar R. Dyspepsia with alarm symptoms in patients aged less than 60 years: Is upper gastrointestinal endoscopy justified in Indian scenario? Indian J Gastroenterol. 2022;41(5):430-9. doi: 10.1007/s12664-022-01275-y.
Wauters L, Dickman R, Drug V, Mulak A, Serra J, Enck P, et al. United European Gastroenterology (UEG) and European Society for Neurogastroenterology and Motility (ESNM) consensus on functional dyspepsia. United European Gastroenterol J. 2021;9(3):307-31. doi: 10.1002/ueg2.12061.
Moayyedi P, Lacy BE, Andrews CN, Enns RA, Howden CW, Vakil N. ACG and CAG Clinical Guideline: Management of Dyspepsia. Am J Gastroenterol. 2017;112(7):988-1013. doi: 10.1038/ajg.2017.154.
Talley NJ, Ford AC. Functional Dyspepsia. N Engl J Med. 2015;373(19):1853-63. doi: 10.1056/NEJMra1501505.
Ronkainen J, Aro P, Walker MM, Agréus L, Johansson SE, Jones M, et al. Duodenal eosinophilia is associated with functional dyspepsia and new onset gastro-oesophageal reflux disease. Aliment Pharmacol Ther. 2019;50(1):24-32. doi: 10.1111/apt.15308.
Harer KN, Hasler WL. Functional dyspepsia: A review of the symptoms, evaluation, and treatment options. Gastroenterol Hepatol (N Y). 2020;16(2):66-74.
National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Dyspepsia and gastroesophageal reflux disease in adults. Quality standard (QS96) [Internet]. London: NICE; 2015. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/qs96.
Futagami S, Itoh T, Sakamoto C. Systematic review with meta-analysis: post-infectious functional dyspepsia. Aliment Pharmacol Ther. 2015;41(2):177-88. doi: 10.1111/apt.13006.
Wang C, Fang X. Inflammation and overlap of irritable bowel syndrome and functional dyspepsia. J Neurogastroenterol Motil. 2021;27(2):153-64. doi: 10.5056/jnm20175.
Wuestenberghs F, Juge M, Melchior C, Desprez C, Leroi AM, Gourcerol G. Association between symptoms, quality of life, and gastric emptying in dyspeptic patients. J Neurogastroenterol Motil. 2019;25(4):534-43. doi: 10.5056/jnm19060.
Kim BJ, Kuo B. Gastroparesis and Functional Dyspepsia: A Blurring Distinction of Pathophysiology and Treatment. J Neurogastroenterol Motil. 2019;25(1):27-35. doi: 10.5056/jnm18162.
Vanheel H, Carbone F, Valvekens L, Simren M, Tornblom H, Vanuytsel T, et al. Pathophysiological abnormalities in functional dyspepsia subgroups according to the Rome III criteria. Am J Gastroenterol. 2017;112(1):132-40. doi: 10.1038/ajg.2016.499.
Simrén M, Törnblom H, Palsson OS, van Tilburg MAL, Van Oudenhove L, Tack J, et al. Visceral hypersensitivity is associated with GI symptom severity in functional GI disorders: consistent findings from five different patient cohorts. Gut. 2018;67(2):255-62. doi: 10.1136/gutjnl-2016-312361.
Jung HK, Talley NJ. Role of the Duodenum in the Pathogenesis of Functional Dyspepsia: A Paradigm Shift. J Neurogastroenterol Motil. 2018;24(3):345-54. doi: 10.5056/jnm18060.
Vanheel H, Vicario M, Vanuytsel T, Van Oudenhove L, Martinez C, Keita ÅV, et al. Impaired duodenal mucosal integrity and low-grade inflammation in functional dyspepsia. Gut. 2014;63(2):262-71. doi: 10.1136/gutjnl-2012-303857.
Du L, Chen B, Kim JJ, Chen X, Dai N. Micro-inflammation in functional dyspepsia: A systematic review and meta-analysis. Neurogastroenterol Motil. 2018;30(4):e13304. doi: 10.1111/nmo.13304.
Gao X, Liu N, Hao YJ, Zhang XH, Yang Q, Jiang XS, et al. Prevalence survey of functional dyspepsia and irritable bowel syndrome in Chinese College students based on Rome IV diagnostic criteria. Sichuan Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban. 2023;54(3):574-8. doi: 10.12182/20230560208.
Byun SY, Jung KW. Overlap Between gastroesophageal reflux disease and functional dyspepsia: Do we need a new management paradigm? J Neurogastroenterol Motil. 2025;31(2):129-30. doi: 10.5056/jnm25030.
Katz PO, Dunbar KB, Schnoll-Sussman FH, Greer KB, Yadlapati R, Spechler SJ. ACG clinical guideline for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease. Am J Gastroenterol. 2022;117(1):27-56. doi: 10.14309/ajg.0000000000001538.
Geeraerts A, Van Houtte B, Clevers E, Geysen H, Vanuytsel T, Tack J, et al. Gastroesophageal reflux diseasefunctional dyspepsia overlap: do birds of a feather flock together? Am J Gastroenterol. 2020;115(8):1167-82. doi: 10.14309/ajg.0000000000000619.
Quach DT, Ha QV, Nguyen CT, Le QD, Nguyen DT, Vu NT, et al. Overlap of gastroesophageal reflux disease and functional dyspepsia and yield of esophagogastroduodenoscopy in patients clinically fulfilling the Rome IV criteria for functional dyspepsia. Front Med (Lausanne). 2022;9:910929. doi: 10.3389/fmed.2022.910929.
Ford AC, Tsipotis E, Yuan Y, Leontiadis GI, Moayyedi P. Efficacy of Helicobacter pylori eradication therapy for functional dyspepsia: Updated systematic review and meta-analysis. Gut. 2022:gutjnl-2021-326583. doi: 10.1136/gutjnl-2021-326583.
Tkach SM, Dorofeiev AE, Skrypnyk IM, Kharchenko NV, Stepanov YuM, Fadeienko HD. Clinical guidelines of the Ukrainian Gastroenterological Association for the management of patients with dyspepsia. Health Ukr 21st century. 2020;1(55):32-4.
Pasricha PJ, Grover M, Yates KP, Abell TL, Bernard CE, Koch KL, et al. Functional dyspepsia and gastroparesis in tertiary care are interchangeable syndromes with common clinical and pathologic features. Gastroenterology. 2021;160(6):2006-17. doi: 10.1053/j.gastro.2021.01.230.
Dumitrascu DL. The therapy of functional dyspepsia: An update. Med Pharm Rep. 2021;94(3):19-21. doi: 10.15386/mpr-2509.
Kindt S, Arts J, Caenepeel P, de Clerck F, De Schepper H, Louis H, et al. Belgian consensus on the management of patients with functional dyspepsia. Acta Gastroenterol Belg. 2025;88(2):157-78. doi: 10.51821/88.1.14136.
Duncanson K, Burns G, Pryor J, Keely S, Talley NJ. Mechanisms of food-induced symptom induction and dietary management in functional dyspepsia. Nutrients. 2021;13(4):1109. doi: 10.3390/nu13041109.
Filippova OY. Mainstream in сomplex treatment of patients with acid-dependent diseases: Focus on Esomeprazole. Review with own clinical observations. Ukr Therap J. 2025;(2):83-97. doi: 10.30978/UTJ2025-2-83.
Narendren A, Boddupalli S, Segal JP. British Society of Gastroenterology guidelines on the management of functional dyspepsia. Frontline Gastroenterol. 2023;15(1):70-3. doi: 10.1136/flgastro-2023-102508.
Daniels B, Pearson SA, Buckley NA, Bruno C, Zoega H. Longterm use of proton-pump inhibitors: whole-of-population patterns in Australia 2013–2016. Therap Adv Gastroenterol. 2020;13:1756284820913743. doi: 10.1177/1756284820913743.
Pinto-Sanchez MI, Yuan Y, Hassan A, Bercik P, Moayyedi P. Proton pump inhibitors for functional dyspepsia. Cochrane Database Syst Rev. 2017;11(11):CD011194. doi: 10.1002/14651858.CD011194.pub3.
Wauters L, Ceulemans M, Frings D, Lambaerts M, Accarie A, Toth J, et al. Proton pump inhibitors reduce duodenal eosinophilia, mast cells, and permeability in patients with functional dyspepsia. Gastroenterology. 2021;160(5):1521-31.e9. doi: 10.1053/j.gastro.2020.12.016.
Lacy BE, Saito YA, Camilleri M, Bouras E, DiBaise JK, Herrick LM, et al. Effects of antidepressants on gastric function in patients with functional dyspepsia. Am J Gastroenterol. 2018;113(2):216-24. doi: 10.1038/ajg.2017.458.
Francis P, Zavala SR. Functional Dyspepsia [Internet]. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK554563/.
Jenkins G. Review of dopamine antagonists for nausea and vomiting in palliative care patients. J Pain Palliat Care Pharmacother. 2024;38(1):38-44. doi: 10.1080/15360288.2023.2268065.
Osodlo GV, Fedorova OO. Main directions of using itopride hydrochloride in the treatment of gastrointestinal tract pathology. Health Ukr 21st century. 2024;565(4):36-7.
Qi Q, Wang N, Liu H, Li Y. Prokinetics for the treatment of functional dyspepsia: an updated systematic review and network meta-analysis. BMC Gastroenterol. 2023;23(1):370. doi: 10.1186/s12876-023-03014-9.
European Medicines Agency (EMA). European Medicines Agency recommends changes to the use of metoclopramide [Internet]. Reference Number: EMA/13239/2014. EMA; 2013. Available from: https://www.ema.europa.eu/en/documents/referral/metoclopramide-article-31-referral-european-medicines-agency-confirms-changes-use-metoclopramide_en.pdf.
Camilleri M, Atieh J. New developments in prokinetic therapy for gastric motility disorders. Front Pharmacol. 2021;12:711500. doi: 10.3389/fphar.2021.711500.
DrugBank Online. Itopride: Uses, interactions, mechanism of action [Internet]. DrugBank. Available from: https://go.drugbank.com/drugs/DB04924.
Broeders B, Tack J, Talley NJ. Itopride in functional dyspepsia: open-label, 1-year treatment follow-up of two multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled trials. Therap Adv Gastroenterol. 2025;18:17562848251321123. doi: 10.1177/17562848251321123.
Bor S, Kalkan İH, Savarino E, Rao S, Tack J, Pasricha J, et al. Prokinetics-safety and efficacy: The European Society of Neurogastroenterology and Motility/The American Neurogastroenterology and Motility Society expert review. Neurogastroenterol Motil. 2024;36(5):e14774. doi: 10.1111/nmo.14774.
Bandyopadhyay SK, Ravi Shankar B, Goyal O. Comparative Analysis of the Treatment Outcomes of Itopride and Acotiamide in Functional Dyspepsia: A Real-World Retrospective Study. ERWEJ. 2024;4(4):155-66. doi: 10.54136/ERWEJ-0404-10087.
