Характеристика клінічного перебігу позалікарняної пневмонії залежно від ураження вірусом SARS-CoV-2 у дітей Північно-Східного регіону України

Анотація

Патологія дихальної системи продовжує посідати провідне місце серед захворювань дитячого віку, особливо в економічно бідних країнах. Одним із найчастіших респіраторних захворювань є позалікарняна пневмонія (ПП). За даними ВООЗ, кожні 43 с від запалення легень у світі гине одне дитя. Пневмонія уражує легеневу тканину з розвитком дихальної недостатності, викликає зміни у процесах обміну в організмі, зокрема порушення електролітного балансу. Захворювання має різноманітну етіологічну картину, але в останні роки перевагу мають вірусні та комбіновані форми патогенів, які спричинюють тривалий перебіг та зумовлюють негативні наслідки для дитячого організму.

Мета дослідження: встановити особливості клінічного перебігу ПП у дітей Північно-Східного регіону України (м. Суми) віком від 6 до 17 років включно з урахуванням виявленого ураження вірусом SARS-CoV-2.

Матеріали та методи. Робота виконана на базі інфекційного відділення КНП «ДКЛ Святої Зінаїди» та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Сумської міської ради. Загальна кількість дітей, які були обстежені, становила 167 осіб. З них у 134 дітей діагностовано ПП. Пацієнти були розділені на дві групи залежно від ураження вірусом SARS-CoV-2. Групу контролю становили 32 соматично здорові дитини. Пацієнти були ретельно обстежені клінічно, лабораторно та інструментально з детальним збором анамнезу життя й хвороби. Статистичну обробку виконано за допомогою адаптованої до медико-біологічних досліджень програми Microsoft Excel 2013. Вірогідність визначали за допомогою двостороннього незалежного критерію Стьюдента, вірогідними вважалися показники р < 0,05.

Результати. У ході проведеного дослідження встановлено, що захворюваність на пневмонію у дітей віком від 6 до 17 років включно не мала статевої відмінності. У 64,1% випадках розвиток ПП відбувався на тлі ураження вірусом SARS-CoV-2. Захворюваність на запалення легень зростала у весняний та осінній періоди. Більшість дітей, хворих на ПП, незалежно від ураження вірусом SARS-CoV-2 до моменту надходження до стаціонару були оглянуті сімейним лікарем та отримували лікування. Основними клінічними проявами ПП у дітей обох груп були: порушення загального стану, відсутній або знижений апетит, задишка, кашель, нежить. Крім того, у дітей, хворих на пневмонію з ураженням вірусом SARS-CoV-2, мали місце диспептичні симптоми на тлі підвищеної температури. Проведене при госпіталізації об’єктивне обстеження показало, що аускультативні та перкуторні зміни виявлялися вірогідно частіше у групі пацієнтів без коронавірусу. У більшості дітей, які мали ПП та ураження вірусом SARS-CoV-2, було виявлено двобічне ураження легень інтерстиціального характеру (80,2%). У пацієнтів із пневмонією без виявленого вірусу SARS-CoV-2 патологічний процес частіше локалізувався у правій легені та мав вогнищевий характер. Середні рівні сатурації в дітей із ПП та ураженням вірусом SARS-CoV-2 при госпіталізації вірогідно мали нижчі цифри порівняно з пацієнтами без коронавірусної інфекції. Середні показники клінічного аналізу крові пацієнтів із запаленням легень та ураженням вірусом SARS-CoV-2 характеризувалися значеннями лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів референтними відповідно до віку. У дітей, хворих на ПП без ураження вірусом SARS-CoV-2, відзначали лейкоцитоз та збільшення швидкості осідання еритроцитів у крові.

Висновки. Це дослідження описує клінічний перебіг ПП у дітей на сучасному етапі з урахуванням особливостей регіону та коронавірусного ураження. Результати доводять, що діти з ураженням вірусом SARS-CoV-2 при госпіталізації мають невиражені клінічні прояви порівняно з пацієнтами без коронавірусної інфекції. Проте проведені інструментальні та лабораторні дослідження показують, що діти потребують особливого підходу та моніторингу стану протягом періоду захворювання.