Прихильність до лікування в різних когортах: оцінка за шкалою MMAS-8 (українська версія) та детермінанти комплаєнсу в осіб із ВІЛ-інфекцією та вірусними гепатитами

Анотація

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) і синдром набутого імунодефіциту залишаються однією з провідних глобальних загроз для здоров’я. Основою лікування є комбінована антиретровірусна терапія, що пригнічує реплікацію вірусу, але не забезпечує повної елімінації, тому потребує довічного приймання. Оцінювання прихильності до лікування у таких хворих є важливою складовою ефективності терапії, для чого ми використали перекладений нами раніше опитувальник Моріскі-8 (MMAS-8 – Morisky Medication Adherence Scale-8).

Мета дослідження: провести пілотне тестування перекладеної україномовної версії шкали прихильності до лікування MMAS-8 в осіб із ВІЛ та зробити порівняльний аналіз впливу окремих факторів на прихильність до лікування в осіб із ВІЛ та хворих з інфекцією, спричиненою вірусами гепатиту В (HBV) або С (HCV).

Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 62 осіб із ВІЛ, які перебували на амбулаторному лікуванні у КНП Вінницької обласної ради «Клінічний центр інфекційних хвороб». Усі учасники заповнювали опитувальник MMAS-8 самостійно. Крім визначення рівня прихильності до лікування, ми провели аналіз впливу на прихильність до лікування окремих соціально-демографічних факторів та прихильності до здорового способу життя, наявності шкідливих звичок, побічних дій лікарських препаратів, кількості препаратів / кількості таблеток, що приймає пацієнт на день.

Результати. У групі осіб із ВІЛ рівень прихильності до лікування мав негативну кореляцію з курінням (p < 0,001), частотою вживання алкоголю (p < 0,001) і наявністю побічних дій лікарських препаратів в анамнезі (p < 0,001) та позитивну – зі ставленням до здорового способу життя (p = 0,05), заняттям спортом (p = 0,03) і задоволеністю медичним обслуговуванням (p = 0,003). Під час аналогічного аналізу в групі хворих із HBV / HCV-інфекцією було встановлено негативну кореляцію рівня прихильності до лікування з курінням (p = 0,03) і частотою вживання алкоголю (p = 0,03) та позитивну – зі ставленням до здорового способу життя (p = 0,02) і характером роботи (p = 0,004).

Висновки. Встановлено, що серед опитаних осіб із ВІЛ 51,6% становили пацієнти з високим ступенем прихильності, 22,6% – із середнім та 25,8% – з низьким ступенем прихильності до лікування. Пілотне тестування україномовного варіанта шкали прихильності до лікування MMAS-8 показало достатню надійність та валідність вказаного інструменту для оцінювання прихильності до лікування в осіб із ВІЛ як у клінічній практиці, так і в наукових дослідженнях.