Показники артеріального тиску та склад кишкового мікробіому у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: визначення особливостей складу кишкового мікробіому у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією (ЕАГ) порівняно зі здоровими особами.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 55 пацієнтів з ЕАГ, які сформували основну групу (ОГ). До контрольної групи (КГ) увійшли 20 здорових осіб. Стан кишкового мікробіому оцінювали методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі з визначенням вмісту Firmicutes, Bacteroides spp., Acinetobacter spp., Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp., Prevotella spp., Roseburia inulinivorans, Faecalibacterium prausnitzii, Akkermansia muciniphila та співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes (F/B).
Результати. Встановлено, що у пацієнтів ОГ вміст Firmicutes був статистично значуще вищим в 1,8 раза порівняно з КГ (р < 0,001), тоді як вміст Bacteroides spp. – майже у 2,5 раза нижчим (р < 0,001), а співвідношення F/B – у 4,4 раза вищим (р < 0,001).
Частка пацієнтів ОГ зі зниженим вмістом Lactobacillus spp. (< 107 КУО/г) була більш ніж у 4 рази більшою, ніж у КГ (р < 0,001). Також частка пацієнтів зі зниженим вмістом Bifidobacterium spp. (< 109 КУО/г) у 4 рази перевищувала відповідний показник у КГ (р = 0,003). Аналогічно, частка пацієнтів зі зниженим вмістом Prevotella spp. (< 1011 КУО/г) в ОГ була у 2,6 раза більшою, ніж у КГ (р = 0,02), а зі зниженим вмістом Roseburia inulinivorans (< 1010 КУО/г) – у 4,8 раза (р < 0,001). Зниження вмісту Faecalibacterium prausnitzii (< 108 КУО/г) в ОГ також спостерігалося більш ніж у 4,8 раза частіше, ніж у КГ (р < 0,001).
Натомість статистично значущої різниці у частці пацієнтів зі зниженим вмістом Acinetobacter spp. (р = 0,873) та Akkermansia muciniphila (р = 0,404) між двома групами не виявлено.
Висновки. Кишковий мікробіом пацієнтів з ЕАГ суттєво відрізняється від мікробіому здорових осіб за складом основних груп бактерій, зокрема Bacteroides spp. та Firmicutes, та F/B співвідношенням. У таких пацієнтів зафіксовано знижений вміст Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp., Prevotella spp., Roseburia inulinivorans, Faecalibacterium prausnitzii, тоді як у рівні Akkermansia muciniphila не виявлено значущих змін. Для підтвердження отриманих результатів необхідні додаткові дослідження з більшими вибірками.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Yang Z, Wang Q, Liu Y, Wang L, Ge Z, Li Z, et al. Gut microbiota and hypertension: association, mechanisms and treatment. Clin Exp Hypertens. 2023;45(1):2195135. doi: 10.1080/10641963.2023.2195135.
McEvoy JW, McCarthy CP, Bruno RM, Brouwers S, Canavan MD, Ceconi C, et al. 2024 ESC Guidelines for the management of elevated blood pressure and hypertension. Eur Heart J. 2024;45(38):3912-4018. doi: 10.1093/eurheartj/ehae178.
Souders CL 2nd, Zubcevic J, Martyniuk CJ. Tumor Necrosis Factor Alpha and the Gastrointestinal Epithelium: Implications for the Gut-Brain Axis and Hypertension. Cell Mol Neurobiol. 2022;42(2):419-37. doi: 10.1007/s10571-021-01044-z.
Watanabe K, Igarashi M, Li X, Nakatani A, Miyamoto J, Inaba Y, et al. Dietary soybean protein ameliorates high-fat diet-induced obesity by modifying the gut microbiota-dependent biotransformation of bile acids. PLoS One. 2018;13(8):e0202083. doi: 10.1371/journal.pone.0202083.
Nikolova VL, Smith MRB, Hall LJ, Cleare AJ, Stone JM, Young AH. Perturbations in gut microbiota composition in psychiatric disorders: A review and meta-analysis. JAMA Psychiatry. 2021;78(12):1343-54. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2021.2573.
Iatcu CO, Steen A, Covasa M. Gut Microbiota and Complications of Type-2 Diabetes. Nutrients. 2021;14(1):166. doi: 10.3390/nu14010166.
Verhaar BJH, Prodan A, Nieuwdorp M, Muller M. Gut Microbiota in Hypertension and Atherosclerosis: A Review. Nutrients. 2020;12(10):2982. doi: 10.3390/nu12102982.
Mentella MC, Scaldaferri F, Pizzoferrato M, Gasbarrini A, Miggiano GAD. Nutrition, IBD and Gut Microbiota: A Review. Nutrients. 2020;12(4):944. doi: 10.3390/nu12040944.
Sorboni SG, Moghaddam HS, Jafarzadeh-Esfehani R, Soleimanpour S. A comprehensive review on the role of the gut microbiome in human neurological disorders. Clin Microbiol Rev. 2022;35(1):e0033820. doi: 10.1128/CMR.00338-20.
Manor O, Dai CL, Kornilov SA, Smith B, Price ND, Lovejoy JC, et al. Health and disease markers correlate with gut microbiome composition across thousands of people. Nat Commun. 2020;11(1):5206. doi: 10.1038/s41467-020-18871-1.
Li J, Zhao F, Wang Y, Chen J, Tao J, Tian G, et al. Gut microbiota dysbiosis contributes to the development of hypertension. Microbiome. 2017;5(1):14. doi: 10.1186/s40168-016-0222-x.
Elijovich F, Laffer CL, Sahinoz M, Pitzer A, Ferguson JF, Kirabo A. The Gut Microbiome, Inflammation, and Salt-Sensitive Hypertension. Curr Hypertens Rep. 2020;22(10):79. doi: 10.1007/s11906-020-01091-9.
Grylls A, Seidler K, Neil J. Link between microbiota and hypertension: Focus on LPS/TLR4 pathway in endothelial dysfunction and vascular inflammation, and therapeutic implication of probiotics. Biomed Pharmacother. 2021;137:111334. doi: 10.1016/j.biopha.2021.111334.
Vallianou NG, Geladari E, Kounatidis D. Microbiome and hypertension: where are we now? J Cardiovasc Med (Hagerstown). 2020;21(2):83-8. doi: 10.2459/JCM.0000000000000900.
Rahman MM, Islam F, -Or-Rashid MH, Mamun AA, Rahaman MS, Islam MM, et al. The Gut Microbiota (Microbiome) in Cardiovascular Disease and Its Therapeutic Regulation. Front Cell Infect Microbiol. 2022;12:903570. doi: 10.3389/fcimb.2022.903570.
Duttaroy AK. Role of gut microbiota and their metabolites on atherosclerosis, hypertension and human blood platelet function: a review. Nutrients. 2021;13(1):144. doi: 10.3390/nu13010144.
Zhang P. Influence of foods and nutrition on the gut microbiome and implications for intestinal health. Int J Mol Sci. 2022;23(17):9588. doi: 10.3390/ijms23179588.
Campbell C, Kandalgaonkar MR, Golonka RM, Yeoh BS, Vijay-Kumar M, Saha P. Crosstalk between gut microbiota and host immunity: Impact on inflammation and immunotherapy. Biomedicines. 2023;11(2):294. doi: 10.3390/biomedicines11020294.
Mehaffey E, Majid DSA. Tumor necrosis factor-α, kidney function, and hypertension. Am J Physiol Renal Physiol. 2017;313(4):F1005-08. doi: 10.1152/ajprenal.00535.2016.
Mell B, Jala VR, Mathew AV, Byun J, Waghulde H, Zhang Y, et al. Evidence for a link between gut microbiota and hypertension in the Dahl rat. Physiol Genomics. 2015;47(6):187-97. doi: 10.1152/physiolgenomics.00136.2014.
Wilck N, Matus MG, Kearney SM, Olesen SW, Forslund K, Bartolomaeus H, et al. Salt-responsive gut commensal modulates TH17 axis and disease. Nature. 2017;551(7682):585-9. doi: 10.1038/nature24628.
Yan Q, Gu Y, Li X, Yang W, Jia L, Chen C, et al. Alterations of the gut microbiome in hypertension. Front Cell Infect Microbiol. 2017;7:381. doi: 10.3389/fcimb.2017.00381.
Kim S, Goel R, Kumar A, Qi Y, Lobaton G, Hosaka K, et al. Imbalance of gut microbiome and intestinal epithelial barrier dysfunction in patients with high blood pressure. Clin Sci (Lond). 2018;132(6):701-18. doi: 10.1042/CS20180087.
Lau K, Srivatsav V, Rizwan A, Nashed A, Liu R, Shen R, et al. Bridging the gap between gut microbial dysbiosis and cardiovascular diseases. Nutrients. 2017;9(8):859. doi: 10.3390/nu9080859.
Robles-Vera I, Toral M, Romero M, Jiménez R, Sánchez M, Pérez-Vizcaíno F, et al. Antihypertensive Effects of Probiotics. Curr Hypertens Rep. 2017;19(4):26. doi: 10.1007/s11906-017-0723-4.
