Хронічний Лайм-бореліоз. Клінічний випадок
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Довготривалі (роками) неврологічні та ревматичні симптоми після перенесеного Лайм-бореліозу (ЛБ), як-от втомлюваність, порушення сну, артралгія, міалгія, погіршення пам’яті, цефалгія, визначають як хронічний ЛБ (ХЛБ). Загальної думки серед фахівців щодо причин хронізації не існує. Деякі клініцисти припускають персистенцію B. burgdorferi, але більшість пояснює виникнення ХЛБ індукцією аутоімунних реакцій із переважно ревматичною та неврологічною симптоматикою. Частка пацієнтів після виявлення ХЛБ не мала звичних анамнестичних діагностичних орієнтирів (артрит, еритема, факт контакту з кліщем), не обстежувалася та, відповідно, не лікувалися. За відсутності специфічності в клінічній картині не завжди виникає думка про ХЛБ, тому іноді вкрай тяжка, але неспецифічна симптоматика пізнього ЛБ помилково пояснюється метаболічними, запальними, неопластичними чи інфекційними захворюваннями, фіброміалгією або синдромом хронічної втоми.
Мета дослідження: висвітлення проблеми ХЛБ на прикладі клінічного випадку пацієнтки з довготривалим суглобовим синдромом, іншими ревматичними та неврологічними скаргами доволі високої інтенсивності. За усіма формальними ознаками, діагностична гіпотеза про дебют ревматоїдного артриту (РА) була обґрунтованою. Однак деякі клінічні обставини значно зменшували вірогідність саме РА. Були відсутні специфічні суглобові деформації та симетричність ураження, цілком благополучна картина результатів додаткових методів дослідження, відсутність активності маркерів системної запальної реакції, залишалося нез’ясованим походження неврологічних скарг. Цілеспрямовано збирали анамнез про контакт із кліщем, еритему, а також інші загальні симптоми гострого інфекційного захворювання в минулому, які пацієнтка заперечувала. Після серологічного дослідження методом блот-аналізу було отримано результат: IgM B. burgdorferi – позитивний; B. afzelii – позитивний; B. garinii – позитивний; IgG B. afzelii – позитивний.
Клінічний діагноз було сформульовано як Лайм-бореліоз, пізній період, стадія персистентної інфекції; Лайм-артрит,середній ступінь тяжкості; вторинна інфекційна енцефалопатія з розсіяною мікроорганічною симптоматикою, вегетативною дисфункцією, вестибуло-атактичним синдромом. З урахуванням наявності активного артриту застосовано антибактеріальні та протизапальні засоби. Надалі ми рекомендували нестероїдні протизапальні препарати тільки за потреби, і як основне лікування – дулоксетин 30 мг на добу. Через 1 рік після госпіталізації ми спостерігали мінімізацію симптоматики, а також тривалі проміжки її повної відсутності. Припухлість і чутливість суглобів не відзначалися. При цьому через 3 і 6 міс. результати блот-аналізів на IgM та IgG залишалися позитивними та аналогічними попередньому.
Завдяки активному накопиченню, систематизації та аналізу епідеміологічних, експериментальних і клінічних даних, своєчасна констатація діагнозу ХЛБ, за наявності типових орієнтирів підозри на цей патологічний стан, дає змогу уникнути діагностичних помилок; великої кількості зайвих лабораторно-інструментальних досліджень; небажаної, а іноді навіть небезпечної фармакотерапії. Розуміння різноманіття проявів ХЛБ потребує вирішення багатьох прикладних, а, можливо, і фундаментальних питань, пов’язаних із хронізацією ЛБ, оскільки для сімейних лікарів загалом і лікарів-терапевтів чіткі діагностичні орієнтири, а також рекомендації щодо маршруту пацієнта та лікування, вимагають подальшого удосконалення. Обізнаність про основні синдроми ХЛБ, зокрема широкий спектр неврологічної симптоматики та проявів із боку кістково-м’язової системи, дозволяє оптимізувати диференціально-діагностичний пошук, але не гарантує уникнення помилок, оскільки клінічний аспект позитивної серології ХЛБ практично не є його обов’язковим фактором діагностики.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Donta ST. What we know and don’t know about Lyme disease. Front Public Health. 2022;9:819541. doi: 10.3389/fpubh.2021.819541.
Bobe JR, Jutras BL, Horn EJ, Embers ME, Bailey A, Moritz RL, et al. Recent progress in Lyme disease and remaining challenges. Front Med (Lausanne). 2021;8:666554. doi: 10.3389/fmed.2021.666554.
Cabello FC, Embers ME, Newman SA, Godfrey HP. Borreliella burgdorferi antimicrobial-tolerant persistence in Lyme disease and posttreatment Lyme disease syndromes. mBio. 2022;13(3):e0344021. doi: 10.1128/mbio.03440-21.
Rebman AW, Aucott JN. Post-treatment Lyme disease as a model for persistent symptoms in Lyme disease. Front Med (Lausanne). 2020;7:57. doi: 10.3389/fmed.2020.00057.
Shor S, Green C, Szantyr B, Phillips S, Liegner K, Burrascano J, et al. Chronic Lyme disease: An evidence-based definition by the ILADS working group. Antibiotics (Basel). 2019;8(4):269. doi: 10.3390/antibiotics8040269.
Aucott JN, Seifter A, Rebman AW. Probable late Lyme disease: a variant manifestation of untreated Borrelia burgdorferi infection. BMC Infect Dis. 2012;12:173. doi: 10.1186/1471-2334-12-173.
Adkison H, Embers ME. Lyme disease and the pursuit of a clinical cure. Front Med (Lausanne). 2023;10:1183344. doi: 10.3389/fmed.2023.1183344.
Mahajan VK. Lyme disease: An overview. Indian Dermatol Online J. 2023;14(5):594-604. doi: 10.4103/idoj.idoj_418_22.
Marques A. Persistent symptoms after treatment of Lyme disease. Infect Dis Clin North Am. 2022;36(3):621-38. doi: 10.1016/j.idc.2022.04.004.
Branda JA, Steere AC. Laboratory diagnosis of Lyme borreliosis. Clin Microbiol Rev. 2021;34(2):e00018-19. doi: 10.1128/CMR.00018-19.
Flynn C, Ignaszak A. Lyme disease biosensors: A potential solution to a diagnostic dilemma. Biosensors (Basel). 2020;10(10):137. doi: 10.3390/bios10100137.
Chekalina NI, Kazakov YM, Mamontova TV, Vesnina LE, Kaidashev IP. Resveratrol more effectively than quercetin reduces endothelium degeneration and level of necrosis factor α in patients with coronary artery disease. Wiad Lek. 2016;69(3):475-9.
Guérin M, Shawky M, Zedan A, Octave S, Avalle B, Maffucci I, et al. Lyme borreliosis diagnosis: state of the art of improvements and innovations. BMC Microbiol. 2023;23(1):204. doi: 10.1186/s12866-023-02935-5.
Chou E, Minor A, Cady NC. Quantitative multiplexed strategies for human Lyme disease serological testing. Exp Biol Med (Maywood). 2021;246(12):1388-99. doi: 10.1177/15353702211003496.
Grąźlewska W, Holec-Gąsior L. Antibody Cross-Reactivity in Serodiagnosis of Lyme Disease. Antibodies (Basel). 2023;12(4):63. doi: 10.3390/antib12040063.
Bai NA, Richardson CS. Posttreatment Lyme disease syndrome and myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome: A systematic review and comparison of pathogenesis. Chronic Dis Transl Med. 2023;9(3):183-90. doi: 10.1002/cdt3.74.
Adler BL, Chung T, Rowe PC, Aucott J. Dysautonomia following Lyme disease: a key component of post-treatment Lyme disease syndrome? Front Neurol. 2024;15:1344862. doi: 10.3389/fneur.2024.1344862.
Arvikar SL, Steere AC. Lyme arthritis. Infect Dis Clin North Am. 2022;36(3):563-77. doi: 10.1016/j.idc.2022.03.006.
Lochhead RB, Strle K, Arvikar SL, Weis JJ, Steere AC. Lyme arthritis: Linking infection, inflammation and autoimmunity. Nat Rev Rheumatol. 2021;17(8):449-61. doi: 10.1038/s41584-021-00648-5.
Steere AC. Posttreatment Lyme disease syndromes: Distinct pathogenesis caused by maladaptive host responses. J Clin Invest. 2020;130(5):2148-51. doi: 10.1172/JCI138062.
Valand HA, Goyal A, Melendez DA, Matharu SS, Mangat HS, Tu RK. Lyme disease: What the neuroradiologist needs to know. AJNR Am J Neuroradiol. 2019;40(12):1998-2000. doi: 10.3174/ajnr.A6301.
Coburn J, Garcia B, Hu LT, Jewett MW, Kraiczy P, Norris SJ, et al. Lyme disease pathogenesis. J. Curr Issues Mol Biol. 2021;42:473-518. doi: 10.21775/cimb.042.473.
Talbot NC, Spillers NJ, Luther P, Flanagan C, Soileau LG, Ahmadzadeh S, et al. Lyme disease and post-treatment Lyme disease syndrome: Current and developing treatment options. Cureus. 2023;15(8):e43112. doi: 10.7759/cureus.43112.
Nguala S, Baux E, Patrat-Delon S, Saunier F, Schemoul J, Tattevin P, et al. Methodological quality assessment with the AGREE II scale and a comparison of European and American guidelines for the treatment of Lyme borreliosis: A systematic review. Pathogens. 2021;10(8):972. doi: 10.3390/pathogens10080972.
Shea J. Physical therapist recognition and referral of individuals with suspected Lyme disease. Phys Ther. 2021;101(8):pzab128. doi: 10.1093/ptj/pzab128.
Boiko DI, Shkodina AD, Hasan MM, Bardhan M, Kazmi SK, Chopra H, et al. Melatonergic receptors (Mt1/Mt2) as a potential additional target of novel drugs for depression. Neurochem Res. 2022;47(10):2909-24. doi: 10.1007/s11064-022-03646-5.
