Поширеність хронічної хвороби нирок у пацієнтів із метаболічним синдромом в Україні
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті наведено дані щодо поширеності хронічної хвороби нирок (ХХН) у пацієнтів із метаболічним синдромом в Україні. Було проведено скринінг ХХН у 316 пацієнтів, які приходили на консультативний огляд до ендокринолога.
Мета дослідження: визначення частоти поширеності хронічної хвороби нирок у пацієнтів із метаболічним синдромом.
Матеріали та методи. Середній вік пацієнтів становив 61,75 ± 0,83 року, індекс маси тіла (ІМТ) – 34,64 ± 0,28 кг/м2. Жінок було 56,3%, а чоловіків – 43,7%. Серед обстежених пацієнтів в анамнезі мали цукровий діабет 2-го типу 37,3%, артеріальну гіпертензію – 84,8%, ожиріння – 100%, дисліпідемію – 83,6% осіб. За ІМТ отримано такий розподіл: ожиріння І ст. мали 64,6%, ІІ ст. – 25,3%, ІІІ ст. – 10,1% осіб. Наявність ХХН визначали за допомогою розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) (за рівнем креатиніну за формулою CKD-EPI Creatinine), а також за показником альбумінурії – співвідношенням альбуміну до креатиніну.
Результати. Серед обстежених пацієнтів ХХН І ст. діагностовано у 15,8%, ІІ ст. – у 60,4%, ІІІ ст. – у 16,1%, IV ст. – у 6,6% та V ст. – у 0,9% осіб. Співвідношення альбуміну до креатиніну (САК) А1 виявлено у 42,7% випадків, А2 – у 56,6% та А3 – у 0,6% обстежених. При розрахунку ризику розвитку термінальної стадії ХХН у нашому дослідженні низький ризик мали 42,1% обстежених, помірний – 40,5%, високий – 8,9%, дуже високий – 8,5% пацієнтів. Відзначено негативний вплив HbA1c на ШКФ (коефіцієнт регресії В = –0,018; 95% довірчий інтервал (ДІ) [від –0,031 до –0,005], р = 0,008), а також позитивний взаємозв’язок із САК (коефіцієнт регресії В = 12,27; 95% ДІ [4,67–19,88], р = 0,002). За даними регресійного аналізу відзначено позитивний взаємозв’язок між САК та ІМТ (коефіцієнт регресії B = 1,32; 95% ДІ [0,35–2,28], p = 0,08). Отже, збільшення ваги тіла впливає на підвищення САК, але не на ШКФ (коефіцієнт регресії В = 0,002; 95% ДІ [–0,034–0,029], р = 0,89).
Висновки. Серед пацієнтів із метаболічним синдромом ХХН ІІІ–V стадії діагностують у 23,6%. Високий і дуже високий ризик термінальної стадії ХХН зафіксовано у 17,4% осіб. Таким пацієнтам необхідно проводити регулярний моніторинг ШКФ та альбумінурії не рідше ніж 3–4 рази на рік та консервативне лікування під наглядом нефролога. Негативним фактором впливу на ШКФ та САК є глікований гемоглобін та ІМТ. З іншими показниками не було виявлено зв’язку.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Kovesdy CP. Epidemiology of chronic kidney disease: an update 2022. Kidney Int Suppl (2011). 2022;12(1):7-11. doi: 10.1016/j.kisu.2021.11.003.
Prasad R, Jha RK, Keerti A. Chronic kidney disease: its relationship with obesity. Cureus. 2022;14(10):e30535. doi: 10.7759/cureus.30535.
Hill NR, Fatoba ST, Oke JL, Hirst JA, O’Callaghan CA, Lasserson DS, et al. Global prevalence of chronic kidney disease – a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2016;11(7):e0158765. doi: 10.1371/journal.pone.0158765.
Zherdova N, Todurov I, Orlyk O, Stepura O, Kosiukhno S, Zenkina L. Epidemiology of chronic kidney disease in patients with type 2 diabetes mellitus in Ukraine. Probl Endocrine Pathol. 2024;81(1):15-20. doi: 10.21856/j-PEP.2024.1.02.
Wang J, Li X, Han X, Yang K, Liu B, Li Y, et al. Serum creatinine levels and risk of metabolic syndrome in a middle-aged and older Chinese population. Clin Chim Acta. 2015;440:177-82. doi: 10.1016/j.cca.2014.11.025.
Johansen KL, Lee C. Body composition in chronic kidney disease. Curr Opin Nephrol Hypertens. 2015;24(3):268-75. doi: 10.1097/MNH.0000000000000120.
Swarup S, Ahmed I, Grigorova Y, Zeltser R. Metabolic Syndrome [Internet]. In: StatPearls Treasure. Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459248/.
Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2024 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney Int. 2024;105(4S):S117-314. doi: 10.1016/j.kint.2023.10.018.
Ko K, Kwon MJ, Ryu S, Woo HY, Park H. Performance Evaluation of Three URiSCAN Devices for Routine Urinalysis. J Clin Lab Anal. 2016;30(5):424-30. doi: 10.1002/jcla.21874.
Scurt FG, Ganz MJ, Herzog C, Bose K, Mertens PR, Chatzikyrkou C. Association of metabolic syndrome and chronic kidney disease. Obes Rev. 2024;25(1):e13649. doi: 10.1111/obr.13649.
Zhang X, Lerman LO. The metabolic syndrome and chronic kidney disease. Transl Res. 2017;183:14-25. doi: 10.1016/j.trsl.2016.12.004.
Kambham N, Markowitz GS, Valeri AM, Lin J, D’Agati VD. Obesity-related glomerulopathy: an emerging epidemic. Kidney Int. 2001;59(4):1498-509. doi: 10.1046/j.1523-1755.2001.0590041498.x.
Kim TB, Ahn SY, Oh J, Bae EH, Chin HJ, Kim MG, et al. The Impact of Obesity on Kidney Disease: Observational Cohort Study Analyzing 14,492 Kidney Biopsy Cases. J Korean Med Sci. 2024;39(3):e12. doi: 10.3346/jkms.2024.39.e12.
Choung HG, Bomback AS, Stokes MB, Santoriello D, Campenot ES, Batal I, et al. The spectrum of kidney biopsy findings in patients with morbid obesity. Kidney Int. 2019;95(3):647 54. doi: 10.1016/j.kint.2018.11.026.



