Ревматоїдний артрит та асоційовані патології органів дихальної системи (Огляд літератури)

Анотація

Мета дослідження: аналіз частоти патологій органів дихання, які асоційовані з ревматоїдним артритом (РА), їх структури та діагностичних підходів.

Матеріали та методи. З метою досягнення поставленого завдання проведено поглиблений аналіз наукових статей за тематикою патологій органів дихальної системи у хворих із РА в журналах, що індексуються в базах даних SCOPUS, Web of Science, MEDLINE, Google Scholar, UpToDate, ResearchGate.

Пошук у науково-метричних базах був проведений за ключовими словами: “Rheumatoid arthritis”, “Shared epitope”, “Interstitial lung disease”, “Bronchiectasis”, “Bronchiolitis”, “Cricoarytenoid arthritis”, “Common interstitial pneumonia”, “Nonspecific interstitial pneumonia”, “Pleurisy”, “Pleural effusion”, “Follicular bronchiolitis”, “Constrictive bronchiolitis”, “Rheumatoid lung nodules”, “Pulmonary vasculitis”.

Результати. РА – це аутоімунна патологія, яка передусім уражає опорно-руховий апарат, проте наявність позасуглобових проявів часто вказує на тяжкий перебіг та потребує зваженого підходу щодо лікування цієї категорії пацієнтів. Частота РА в Європі становить 0,5–1%, причому залучення органів дихальної системи в патологічний процес, що трапляється у 30–40% випадків, сприяє суттєвому зростанню смертності. Клінічні прояви ураження органів дихання при РА можуть бути слабко вираженими або навіть відсутніми, тому питання менеджменту таких патологій у контексті пацієнтів із РА на сьогодні залишається відкритим. У цьому огляді літератури висвітлено актуальну інформацію щодо залучення органів дихальної системи у пацієнтів із РА. Найчастішими патологіями дихальної системи є інтерстиціальне захворювання легень (ІЗЛ), асоційоване з РА (РА-ІЗЛ) – 19–66%, крикоаритеноїдит – 54–72% та плевральний випіт / плеврит – до 70%. Менш частими патологіями є бронхіоліт і бронхоектатична хвороба – до 30% обидва, а частота легеневих ревматоїдних вузликів, легеневого васкуліту та токсичної дії ліків варіюють у межах 1%. Передусім описано патерни ІЗЛ та їх частоту: звичайна інтерстиціальна пневмонія (6–66%), неспецифічна інтерстиціальна пневмонія (14–57%), організаційна пневмонія (0–11%), а дифузне альвеолярне ураження, гостра інтерстиціальна пневмонія та облітераційний бронхіоліт є значно рідкісними випадками. РА-ІЗЛ активно вивчалося впродовж останніх років та пов’язане з ураженням дихальних шляхів, васкулярної системи легень та плеври у хворих на РА. Комп’ютерна томографія високої роздільної здатності (КТвр) та функціональні дихальні тести (ФДТ) є методиками, яким варто віддавати перевагу під час діагностики РА-ІЗЛ, а торакоцентез під ультразвуковим контролем із подальшим аналізом плевральної рідини є методикою першої лінії при визначенні ураження плеври. Важливо зазначити, що куріння, похилий вік, чоловіча стать, високі титри антитіл і висока активність РА, а також токсична дія препаратів на легені в поєднанні з генетичними факторами є провідними у ризику розвитку ІЗЛ, що дає можливість шляхом немедикаментозної та медикаментозної терапії вплинути на зазначені модифіковані фактори. Крім РА-асоційованих патологій у половини пацієнтів може визначатися хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), перебіг якого ускладнений РА, що робить процес диференціальної діагностики досить важким.

Висновки. РА може характеризуватися не лише як патологія опорно-рухового апарату, але і як хвороба, що одночасно уражає також інші системи організму. Хоча ураження органів дихальної системи при РА може становити 30–40%, проте його вплив на якість життя пацієнтів та прогноз досить значний. Аналіз сучасних наукових публікацій дає уявлення не тільки про частоту ураження дихальної системи при РА, а й визначає структуру цих патологій: найчастіше діагностуються 2 патерни РА-ІЗЛ (звичайна та неспецифічна інтерстиціальні пневмонії), крикоаритеноїдит та плевральний випіт / плеврит, що асоційовані з РА, а також ХОЗЛ; менш частими є ураження дихальних шляхів великого та дрібного калібру, а найбільш рідкісними станами – ревматоїдні легеневі вузлики, ревматоїдний легеневий васкуліт та ятрогенна дія ліків. КТвр та ФДТ дають змогу діагностувати більшість патологій дихальної системи при РА, проте у випадку плеврального випоту / плевриту першість належить торакоцентезу з аналізом плевральної рідини. Розуміння особливостей ураження органів дихальної системи у пацієнтів із РА дозволить окреслити підхід до діагностики зазначених станів із метою створення індивідуального плану лікування цієї категорії хворих.