Вплив лікування інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу на рівні окиснених ліпопротеїнів низької щільності, інтерлейкіну-17А та ліпопротеїну (а) у крові хворих на цукровий діабет, які перехворіли на COVID-19

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: вер 24, 2025
DOI: https://doi.org/10.30841/2786-720X.3.2025.339900
Ключові слова:
цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, пост-COVID-19, інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу, окиснені ліпопротеїни низької щільності, ліпопротеїн (a), інтерлейкін-17А,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Анастасія Соколова
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна
https://orcid.org/0009-0006-5334-7333
Володимир Пушкарьов
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Україна
https://orcid.org/0000-0003-0347-7771
Любов Соколова
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Україна
https://orcid.org/0000-0003-0011-0106
Віктор Пушкарьов
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Україна
https://orcid.org/0000-0001-5940-5510
Микола Тронько
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Україна
https://orcid.org/0000-0001-7421-0981

Анотація

Цукровий діабет (ЦД) та серцево-судинні захворювання (ССЗ) – фактори, які ускладнюють перебіг COVID-19, а останній – провокує подальші ускладнення цих захворювань. Окиснені ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) відіграють вирішальну роль у виникненні атеросклерозу. Інтерлейкін-17 (IL-17) регулює активність NF-κB і стимулює експресію IL-6 – ключових факторів, які спричиняють цитокіновий шторм при COVID-19. Ліпопротеїн (a) (Lp(a)) є генетично обумовленим фактором ризику атеросклерозу та інших ССЗ.


Мета дослідження: дослідити вплив інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2) на рівні окиснених ЛПНЩ, IL-17A та Lp(a) у крові хворих на ЦД, які перехворіли на COVID-19 у 2020–2023 рр.


Матеріали та методи. Кількість окиснених ЛПНЩ, IL-17А та Lp(а) визначали за допомогою наборів для імуноферментного аналізу (Elabscience, США).


Результати. Препарати іНЗКТГ-2 ефективно знижують кількість окиснених ЛПНЩ у крові пацієнтів, які перехворіли на COVID-19. Отримані дані свідчать про високий рівень IL-17A у плазмі крові хворих із ЦД, які перехворіли на COVID-19 2–4 роки тому. За відсутності лікування хворих на ЦД цукрознижувальними препаратами після COVID-19 рівень IL-17A досягає високих значень. У пацієнтів, які перехворіли на COVID-19 у 2020–2023 рр., спостерігався високий рівень Lp(a). Інгібітори НЗКТГ-2 суттєво знижували концентрацію IL-17A та Lp(a) у плазмі крові пацієнтів у пост-COVID-19.


Висновки. Інгібітори НЗКТГ-2 суттєво знижували концентрацію окиснених ЛПНЩ, IL-17A та Lp(a) у плазмі крові пацієнтів із ЦД у постковідному періоді. За відсутності лікування хворих на ЦД цукрознижувальними препаратами при COVID-19 рівні окиснених ЛПНЩ, IL-17A та Lp(a) досягають високих значень. Отже, лікування iНЗКТГ-2 може бути перспективною стратегією щодо зниження рівня окиснених ЛПНЩ, IL-17A та Lp(a) в осіб, що перехворіли на COVID-19, сприяючи покращенню прогнозу в осіб із ЦД у пост-COVID-19.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Соколова, А., Пушкарьов, В., Соколова, Л., Пушкарьов, В., & Тронько, М. (2025). Вплив лікування інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу на рівні окиснених ліпопротеїнів низької щільності, інтерлейкіну-17А та ліпопротеїну (а) у крові хворих на цукровий діабет, які перехворіли на COVID-19. Сімейна Медицина. Європейські практики, (3), 61–66. https://doi.org/10.30841/2786-720X.3.2025.339900
Номер
№ 3 (2025)
Розділ
На допомогу лікарю-практику
Авторське право (c) 2025 Анастасія Соколова, Володимир Пушкарьов, Любов Соколова, Віктор Пушкарьов, Микола Тронько

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Посилання

Lima-Martínez MM, Carrera BC, Madera-Silva MD, Marín W, Contreras M. COVID-19 and diabetes: A bidirectional relationship. Clin Investig Arterioscler. 2021;33(3):151-7. doi: 10.1016/j.arteri.2020.10.001.

Liu Y, Lou X. The bidirectional association between metabolic syndrome and long-COVID-19. Diabetes Metab Syndr Obes. 2024;17:3697-710. doi: 10.2147/DMSO.S484733.

Mukkawar RV, Reddy H, Rathod N, Kumar S, Acharya S. The long-term cardiovascular impact of COVID-19: Pathophysiology, clinical manifestations, and management. Cureus. 2024;16(8):e66554. doi: 10.7759/cureus.66554.

Sharma SK, Mohan A, Upadhyay V. Long COVID syndrome: An unfolding enigma. Indian J Med Res. 2024;159(6):585-600. doi: 10.25259/IJMR_1449_23.

Greenhalgh T, Sivan M, Perlowski A, Nikolich JŽ. Long COVID: a clinical update. Lancet. 2024;404(10453):707-24. doi: 10.1016/S0140-6736(24)01136-X.

Khatana C, Saini NK, Chakrabarti S, Saini V, Sharma A, Saini RV, et al. Mechanistic insights into the oxidized low-density lipoprotein-induced atherosclerosis. Oxid Med Cell Longev. 2020;2020:5245308. doi: 10.1155/2020/5245308.

Kočar E, Režen T, Rozman D. Cholesterol, lipoproteins, and COVID-19: Basic concepts and clinical applications. Biochim Biophys Acta Mol Cell Biol Lipids. 2021;1866(2):158849. doi: 10.1016/j.bbalip.2020.158849.

Sokolova L, Pushkarev V, Pushkarev V, Kovzun O, Tronko M. Diabetes mellitus and atherosclerosis. The role of inflammatory processes in pathogenesis (literature review). Int J Endocrinol (Ukraine). 2021;13(7):486-98. doi: 10.22141/2224-0721.13.7.2017.115747.

Yan Y, Song D, Wu J, Wang J. Long non-coding RNAs link oxidized low-density lipoprotein with the inflammatory response of macrophages in atherogenesis. Front Immunol. 2020;11:24. doi: 10.3389/fimmu.2020.00024.

Chen J, Liao MY, Gao X, Cheng X, Tang TT, Yu X, et al. IL-17A induces pro-inflammatory cytokines production in macrophages via MAPKinases, NF-κB and AP-1. Cell Physiol Biochem. 2013;32:1265-74. doi: 10.1159/000354525.

Tsymbalyuk VI, Tronko MD, Popova VV, Kovzun OI, Orlenko VL, Pushkarev VM, et al. COVID-19 and the endocrine system. Bila Tserkva: Chas Zmin Inform LLC; 2023. 556 p.

Klimontov VV, Mavlianova KR, Orlov NB, Semenova JF, Korbut AI. Serum cytokines and growth factors in subjects with type 1 diabetes: Associations with time in ranges and glucose variability. Biomedicines. 2023;11(10):2843. doi: 10.3390/biomedicines11102843.

Li J, Xu L, Zhao W, Pan J, Lu J, Lu H, et al. Serum IL-17A concentration and a IL17RA single nucleotide polymorphism contribute to the risk of autoimmune type 1 diabetes. Diabetes Metab Res Rev. 2022;38(6):e3547. doi: 10.1002/dmrr.3547.

Sigurdardottir S, Zapadka TE, Lindstrom SI, Liu H, Taylor BE, Lee CA, et al. Diabetes-mediated IL-17A enhances retinal inflammation, oxidative stress, and vascular permeability. Cell Immunol. 2019;341:103921. doi: 10.1016/j.cellimm.2019.04.009.

Xu Z, Shi L, Wang Y, Zhang J, Huang L, Zhang C, et al. Pathological findings of COVID-19 associated with acute respiratory distress syndrome. Lancet Respir Med. 2020;8(4):420-22. doi: 10.1016/S2213-2600(20)30076-X.

Capra ME, Biasucci G, Banderali G, Pederiva C. Lipoprotein(a) in children and adolescents: risk or causal factor for cardiovascular disease? A narrative review. Int J Mol Sci. 2024;25(16):8817. doi: 10.3390/ijms25168817.

Katsiki N, Vrablik M, Banach M, Gouni-Berthold I. Lp(a)-lowering agents in development: a new era in tackling the burden of cardiovascular risk? Pharmaceuticals (Basel). 2025;18(5):753. doi: 10.3390/ph18050753.

Mone P, Varzideh F, Jankauskas SS, Pansini A, Lombardi A, Frullone S, et al. SGLT2 Inhibition via empagli flozin improves endothelial function and reduces mitochondrial oxidative stress: insights from frail hypertensive and diabetic patients. Hypertension. 2022;79(8):1633-43. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.122.19586.

Sokolova L, Pushkarev V, Kovzun O, Levchuk N, Pushkarev V, Sokolova A, et al. Effect of SGLT2 inhibitors on mitochondrial function, lipid metabolism and atherogenesis in patients with type 2 diabetes (literature review and own data). Probl Endocrine Pathol. 2023;80(4):95-108. doi: 10.21856/j-PEP.2023.4.10.

Satish M, Agrawal DK. Atherothrombosis and the NLRP3 inflammasome – endogenous mechanisms of inhibition. Transl Res. 2020;215:75-85. doi: 10.1016/j.trsl.2019.08.003.

Sukhanov S, Higashi Y, Yoshida T, Mummidi S, Aroor AR, Jeffrey RJ, et al. The SGLT2 inhibitor Empagliflozin attenuates interleukin-17A-induced human aortic smooth muscle cell proliferation and migration by targeting TRAF3IP2/ROS/NLRP3/Caspase-1-dependent IL-1β and IL-18 secretion. Cell Signal. 2021;77:109825. doi: 10.1016/j.cellsig.2020.109825.

Chandrasekar B, Mummidi S, DeMarco VG, Higashi Y. Empagliflozin reverses oxidized LDL-Induced RECK suppression, Cardiotrophin-1 Expression, MMP activation, and human aortic smooth muscle cell proliferation and migration. Mediators Inflamm. 2023;2023:6112301. doi: 10.1155/2023/6112301.

Douglas A, Stevens B, Lynch L. Interleukin-17 as a key player in neuroimmunometabolism. Nat Metab. 2023;5(7):1088-100. doi: 10.1038/s42255-023-00846-3.

Raucci F, Mansour AA, Casillo GM, Saviano A, Caso F, Scarpa R, et al. Interleukin-17A (IL-17A), a key molecule of innate and adaptive immunity, and its potential involvement in COVID-19-related thrombotic and vascular mechanisms. Autoimmun Rev. 2020;19(7):102572. doi: 10.1016/j.autrev.2020.102572.

Pushkarev VM, Sokolova LK, Levchuk NI, Kovzun OI, Sokolova AM, Pushkarev VV, et al. Changes in Interleukin-17A Content in the Blood of Patients with Diabetes after COVID-19. Cytol Gen. 2025;59(3):241-7. doi: 10.3103/S0095452725030065.

Meng Z, Liu X, Li T, Fang T, Cheng Y, Han L, et al. The SGLT2 inhibitor empagliflozin negatively regulates IL-17/IL-23 axis-mediated inflammatory responses in T2DM with NAFLD via the AMPK/mTOR/autophagy pathway. Int Immunopharmacol. 2021;94:107492. doi: 10.1016/j.intimp.2021.107492.

Luna-Marco C, Iannantuoni F, Hermo-Argibay A, Devos D, Salazar JD, Víctor VM, et al. Cardiovascular benefits of SGLT2 inhibitors and GLP-1 receptor agonists through effects on mitochondrial function and oxidative stress. Free Radic Biol Med. 2024;213:19-35. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2024.01.015.

Yesilyurt-Dirican ZE, Qi C, Wang YC, Simm A, Deelen L, Hafiz Abbas Gasim A, et al. SGLT2 inhibitors as a novel senotherapeutic approach. NPJ Aging. 2025;11(1):35. doi: 10.1038/s41514-025-00227-y.

Xie L, Xiao Y, Tai S, Yang H, Zhou S, Zhou Z. Emerging roles of Sodium Glucose Cotransporter 2 (SGLT-2) Inhibitors in Diabetic Cardiovascular Diseases: Focusing on Immunity, Inflammation and Metabolism. Front Pharmacol. 2022;13:836849. doi: 10.3389/fphar.2022.836849.

Pawlos A, Gorzelak-Pabiś P, Staciwa M, Broncel M. Elevated Lp(a) and course of COVID-19: Is there a relationship? PLoS One. 2022;17(6):e0266814. doi: 10.1371/journal.pone.0266814.

Corral P, Nardelli N, Elbert A, Aranguren F, Schreier L. Impact of SGLT2 Inhibitors on Lipoproteins in Type 2 Diabetes. Curr Diab Rep. 2025;25(1):16. doi: 10.1007/s11892-024-01572-0.

Montazersaheb S, Hosseiniyan Khatibi SM, Hejazi MS, Tarhriz V, Farjami A, Sorbeni FG, et al. COVID-19 infection: an overview on cytokine storm and related interventions. Virol J. 2022;19(1):92. doi: 10.1186/s12985-022-01814-1.

Tronko MD, Kovzun OI, Sokolova LK, Pushkarev VM, Levchuk NI, Popova VV, et al. V. Lipid profile and levels of C-reactive protein and interleukin-6 in diabetic patients in the late post-covid period. Endocrinol. 2024;29(4):310-16. doi: 10.31793/1680-1466.2024.29-4.310.

Harb T, Ziogos E, Blumenthal RS, Gerstenblith G, Leucker TM. Intra-individual variability in lipoprotein(a): the value of a repeat measure for reclassifying individuals at intermediate risk. Eur Heart J Open. 2024;4(5):oeae064. doi: 10.1093/ehjopen/oeae064.

Volgman AS, Koschinsky ML, Mehta A, Rosenson RS. Genetics and pathophysiological mechanisms of lipoprotein(a)-associated cardiovascular risk. J Am Heart Assoc. 2024;13(12):e033654. doi: 10.1161/JAHA.123.033654.

Rykova EY, Klimontov VV, Shmakova E, Korbut AI, Merkulova TI, Kzhyshkowska J. Anti-Inflammatory Effects of SGLT2 Inhibitors: Focus on Macrophages. Int J Mol Sci. 2025;26(4):1670. doi: 10.3390/ijms26041670.