Експертний консенсус щодо вдосконалення клінічних підходів до тактики ведення захворювань печінки у пацієнтів із супутніми патологіями
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Неалкогольна жирова хвороба печінки уражує до 38% дорослого населення світу, що робить її найпоширенішим хронічним захворюванням печінки. Це мультисистемне захворювання, зумовлене інсулінорезистентністю та метаболічною дисфункцією, що призводить до стеатозу, стеатогепатиту, фіброзу, цирозу та гепатоцелюлярної карциноми, а також до позапечінкових ускладнень, як-от серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу та хронічної хвороби нирок.
У 2023 р. основні міжнародні асоціації з лікування печінки рекомендували замінити термін «неалкогольна жирова хвороба печінки» на «метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки» (МАСХП), щоб краще відобразити метаболічне походження захворювання. Ця зміна викликала новий науковий інтерес та переоцінку клінічних стратегій.
У березні 2024 р. експертний форум із теми «Клінічне вдосконалення підходів до лікування захворювань печінки у коморбідних пацієнтів» зібрав 16 провідних спеціалістів різних спеціальностей з України, Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Грузії та Вірменії. Форум був зосереджений на оптимізації лікування МАСХП у пацієнтів із супутніми захворюваннями.
Було досягнуто консенсусу щодо основних рекомендацій: рання діагностика з використанням сучасних методів візуалізації; модифікація способу життя (дієта та фізична активність); фармакотерапія; в окремих випадках – баріатрична хірургія. Особливу увагу приділено лікуванню супутніх захворювань, гепатогенної втомлюваності за допомогою адеметіоніну та застосуванню індексу Чарлсона для прогнозу виживаності.
У документі наголошується на важливості мультидисциплінарного підходу, необхідності подальших досліджень патогенезу й розробки цільової терапії. Впровадження цих рекомендацій може покращити якість життя та довгострокові результати для пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки.
Висновки. МАСХП характеризується накопиченням жиру в печінці внаслідок порушення метаболізму і є поширеним захворюванням у всьому світі. Раннє виявлення захворювання є життєво важливим, оскільки воно може прогресувати до тяжких і термінальних станів (стеатогепатит, цироз та рак печінки). Терапевтичні стратегії включають: зміну способу життя, фармакотерапію й баріатричну хірургію. Необхідні подальші дослідження для покращення розуміння патогенезу МАСХП, виявлення біомаркерів цього захворювання та розробки нових терапевтичних стратегій.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Cheemerla S, Balakrishnan M. Global epidemiology of chronic liver disease. Clin Liver Dis (Hoboken). 2021;17(5):365-70. doi: 10.1002/cld.1061.
De Siervi S, Cannito S, Turato C. Chronic liver disease: Latest research in pathogenesis, detection and treatment. Int J Mol Sci. 2023;24(13):10633. doi: 10.3390/ijms241310633.
Lee H, Lee YH, Kim SU, Kim HC. Metabolic dysfunction-associated fatty liver disease and incident cardiovascular disease risk: A nationwide cohort study. Clin Gastroenterol Hepatol. 2021;19(10):2138-47.e10. doi: 10.1016/j.cgh.2020.12.022.
Rinella ME, Lazarus JV, Ratziu V, Francque SM, Sanyal AJ, Kanwal F, et al. A multisociety Delphi consensus statement on new fatty liver disease nomenclature. Ann Hepatol. 2024;29(1):101133. doi: 10.1016/j.aohep.2023.101133.
Bilovol AN, Kniazkova II. Clinical pharmacology of hepatoprotectors. Med Ukr. 2019;231(5):19-26. doi: 10.37987/1997-9894.2019.5(231).186600.
Glasheen WP, Cordier T, Gumpina R, Haugh G, Davis J, Renda A. Charlson Comorbidity Index: ICD-9 Update and ICD-10 translation. Am Health Drug Benefits. 2019;12(4):188-97.
Anania C, Perla FM, Olivero F, Pacifico L, Chiesa C. Mediterranean diet and nonalcoholic fatty liver disease. World J Gastroenterol. 2018;24(19):2083-94. doi: 10.3748/wjg.v24.i19.2083.
European Association for the Study of the Liver (EASL); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines on the management of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease (MASLD). J Hepatol. 2024;81(3):492-542. doi: 10.1016/j.jhep.2024.04.031.
Kuchay MS, Krishan S, Mishra SK, Farooqui KJ, Singh MK, Wasir JS, et al. Effect of empagliflozin on liver fat in patients with type 2 diabetes and nonalcoholic fatty liver disease: A randomized controlled trial (E-LIFT Trial). Diabetes Care. 2018;41(8):1801-08. doi: 10.2337/dc18-0165.
Kahl S, Gancheva S, Straßburger K, Herder C, Machann J, Katsuyama H, et al. Empagliflozin effectively lowers liver fat content in well-controlled type 2 diabetes: A randomized, double-blind, phase 4, placebo-controlled trial. Diabetes Care. 2020;43(2):298-305. doi: 10.2337/dc19-0641.
Latva-Rasku A, Honka MJ, Kullberg J, Mononen N, Lehtimäki T, Saltevo J, et al. The SGLT2 inhibitor dapagliflozin reduces liver fat but does not affect tissue insulin sensitivity: a randomized, double-blind, placebo-controlled study with 8-week treatment in type 2 diabetes patients. Diabetes Care. 2019;42(5):931-7. doi: 10.2337/dc18-1569.
Lindor KD, Kowdley KV, Heathcote EJ, Harrison ME, Jorgensen R, Angulo P, et al. Ursodeoxycholic acid for treatment of nonalcoholic steatohepatitis: results of a randomized trial. Hepatology. 2004;39(3):770-8. doi: 10.1002/hep.20092.
Leuschner UF, Lindenthal B, Herrmann G, Arnold JC, Rössle M, Cordes HJ, et al. High-dose ursodeoxycholic acid therapy for nonalcoholic steatohepatitis: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. Hepatology. 2010;52(2):472-9. doi: 10.1002/hep.23727.
Tokushige K, Ikejima K, Ono M, Eguchi Y, Kamada Y, Itoh Y, et al. Evidence-based clinical practice guidelines for nonalcoholic fatty liver disease/nonalcoholic steatohepatitis 2020. J Gastroenterol. 2021;56(11):951-63. doi: 10.1007/s00535-021-01796-x.
FDA Approved Drug Products. URSO 250 and URSO FORTE (Ursodiol) tablets, for oral use [Internet]. 2023. Available from: https://www.accessdata.fda.gov/drugsatfda_docs/label/2023/020675s028lbl.pdf.
Virukalpattigopalratnam MP, Singh T, Ravishankar AC. Heptral (ademetionine) in patients with intrahepatic cholestasis in chronic liver disease due to non-alcoholic liver disease: results of a multicentre observational study in India. J Indian Med Assoc. 2013;111(12):856-9.
Boming L. Observation of efficacy of ademetionine for treating non-alcoholic fatty liver disease. Chinese Hepatol. 2011;16(4):42-51.
Younossi ZM, Paik JM, Golabi P, Younossi Y, Henry L, Nader F. The impact of fatigue on mortality of patients with non-alcoholic fatty liver disease: Data from National Health and nutrition examination survey 2005–2010 and 2017–2018. Liver Int. 2022;42(12):2646-61. doi: 10.1111/liv.15437.
Azmeh S, Wilkinson K, Marcu S, Shapiro CM, editors. STOP, THAT and One Hundred Other Sleep Scales. New York: Springer; 2012. 439 p. doi: 10.1007/978-1-4419-9893-4_33.
Anstee QM, Day CP. S-adenosylmethionine (SAMe) therapy in liver disease: a review of current evidence and clinical utility. J Hepatol. 2012;57(5):1097-109. doi: 10.1016/j.jhep.2012.04.041.
Swain MG, Jones DEJ. Fatigue in chronic liver disease: New insights and therapeutic approaches. Liver Int. 2019;39(1):6-19. doi: 10.1111/liv.13919.
Skrypnyk RІ, Maslova GS, Skrypnyk IN. The effect of S-ademetionine on plasma citrulline level during chemotherapy-induced oxidative stress in patients with chronic lymphoproliferative disorders. Wiad Lek. 2022;75(6):1553-57. doi: 10.36740/WLek202206123.
