Функціонально-організаційна модель профілактики хронічного болю, пов’язаного з бойовою травмою
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Згідно з результатами численних досліджень, хронічний біль (ХБ) становить не лише індивідуальну проблему для пацієнта, а і є суттєвим навантаженням на системи охорони здоров’я. Значний інтерес викликає вивчення впливу демографічних, клінічних характеристик та факторів військової історії на формування ХБ після звільнення з військової служби.
Мета дослідження: висвітлити функціонально-організаційну модель комплексної профілактики ХБ, пов’язаного з бойовою травмою за результатами дослідження проблем ХБ в Україні.
Матеріали та методи. Під час проведення дослідження використано такі методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу, описового моделювання. Методичною основою дослідження став системний підхід, а також результати соціологічного опитування, проведеного з 19 березня по 9 травня 2025 року серед військових пацієнтів із пораненнями й ампутаціями кінцівок. Збір даних здійснювався двома методами: за допомогою індивідуальних інтерв’ю (face-to-face) та самозаповнення анкет респондентами. Похибка не перевищує 3,1% (без урахування дизайн-ефекту). Усього опитано 1015 респондентів. Для оцінювання напрямку та сили зв’язку між кількісними та якісними (ординальними) змінними застосовували непараметричний кореляційний аналіз Спірмена (Spearman’s rank-order correlation coefficient, ρ). Коефіцієнт ρ коливається від –1 до +1, де значення, близькі до ± 1, вказують на сильний монотонний зв’язок, а близькі до 0 – на його відсутність. Порогова величина рівня вірогідності усіх розрахованих ознак була прийнята за α < 0,05 (р < 0,05) із вказівкою точного значення рівня достовірності р.
Результати. У статті висвітлено проблеми ХБ не лише медичного характеру, а й соціально-економічного. Ураховуючи інноваційні міжнародні практики щодо профілактики ХБ у пацієнтів із бойовою травмою та результати власного дослідження щодо проблем ХБ в Україні, ми за системним підходом розробили функціонально-організаційну модель комплексної профілактики ХБ у пацієнтів із бойовою травмою. Передумовами розробки моделі стали: несвоєчасність знеболення пацієнтів після поранення, недотримання етапності знеболювальної терапії від моменту отримання травми до спеціалізованих умов лікування, недосконалі технології знеболювальної терапії в стаціонарних умовах і відсутність системного підходу до реабілітації пацієнтів на етапі первинної медичної допомоги. Міжсекторальний підхід впровадження визначених заходів моделі сприятиме покращенню якості життя ветеранів війни.
Висновки. Розроблена функціонально-організаційна модель комплексної профілактики ХБ у пацієнтів із бойовою травмою дає змогу впровадити ефективні заходи з профілактики ХБ, пов’язаного з бойовою травмою. Це досягається шляхом політичної прихильності держави й удосконалення нормативно-правового забезпечення запропонованих організаційно-лікувальних технологій: своєчасності, етапності, адекватності мультимодального знеболення та реабілітації за міжсекторальним підходом пацієнтів із бойовою травмою.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Meerwijk EL, Adams RS, Larson MJ, Highland KB, Harris AHS. Dose of Exercise Therapy Among Active Duty Soldiers With Chronic Pain Is Associated With Lower Risk of Long-Term Adverse Outcomes After Linking to the Veterans Health Administration. Mil Med. 2023;188(7-8):e1948-56. doi: 10.1093/milmed/usac074.
Dorner TE, Stein KV, Hahne J, Wepner F, Friedrich M, Mittendorfer-Rutz E. How are socio- demographic and psycho-social factors associated with the prevalence and chronicity of severe pain in 14 different body sites? A cross-sectional population-based survey. Wien Klin Wochenschr. 2018;130(1-2):14-22. doi: 10.1007/s00508-017-1223-x.
Hamilton M, Kwok WS, Hsu A, Mathieson S, Gnjidic D. Opioid deprescribing in patients with chronic noncancer pain: a systematic review of international guidelines. Pain. 2023;164(3):e273-82. doi: 10.1097/j.pain.0000000000002746.
Rice ASC, Smith BH, Blyth FM. Pain and the global burden of disease. Pain. 2016;157(4):791-6. doi: 10.1097/j.pain.0000000000000454.
Treede RD, Rief W, Barke A, Aziz Q, Bennett MI, Benoliel R, et al. A classification of chronic pain for ICD-11. Pain. 2015;156(6):1003-07. doi: 10.1097/j.pain.0000000000000160.
Clauw DJ, Häuser W, Cohen SP, Fitzcharles MA. Considering the potential for an increase in chronic pain after the COVID-19 pandemic. Pain. 2020;161(8):1694-97. doi: 10.1097/j.pain.0000000000001950.
Strelchuk L. Modern approaches to the diagnosis and treatment of pain. In: Material of the scientific online conference “Pain: Modern approaches to diagnosis and treatment”. Health Ukr. 2020;492(23):52-4.
Romanenko VI. Problems and challenges of pain medicine in Ukraine in 2022. Ukr Med Visnyk. 2023;15(1-2):94-5. doi: 10.32782/umv-2023.1.10.
Battle C, Baker E, Dmytriiev D. Predictors of chronic pain, chronic opioid use and neuropathic pain in Ukrainian military patients with isolated thoracic injuries sustained during the russia-Ukraine conflict: a single-centre prospective observational study. Eur J Trauma Emerg Surg. 2025;51(1):237. doi: 10.1007/s00068-025-02914-7.
Landefeld JC, Miaskowski C, Tieu L, Ponath C, Lee CT, Guzman D, et al. Characteristics and factors associated with pain in older homeless individuals: results from the health outcomes in people experiencing homelessness in older middle age (HOPE HOME) study. J Pain. 2017;18(9):1036-45. doi: 10.1016/j.jpain.2017.03.011.
US Department of Health and Human Services. Pain Management Best Practices Inter-Agency Task Force Report: Updates, gaps, inconsistencies, and recommendations [Internet]. US Department of Health and Human Services; 2019. Available from: https://www.hhs.gov/opioids/prevention/pain-management-options/index.html.
Gallagher RM. Advancing the pain agenda in the veteran population. Anesthesiol Clin. 2016;34(2):357-78. doi: 10.1016/j.anclin.2016.01.003.
Adams RS, Meerwijk EL, Larson MJ, Harris AHS. Predictors of Veterans Health Administration utilization and pain persistence among soldiers treated for postdeployment chronic pain in the Military Health System. BMC Health Serv Res. 2021;21(1):494. doi: 10.1186/s12913-021-06536-8.
Pangarkar SS, Kang DG, Sandbrink F, Bevevino A, Tillisch K, Konitzer L, et al. VA/DoD clinical practice guideline: diagnosis and treatment of low back pain. J Gen Intern Med. 2019;34(11):2620-29. doi: 10.1007/s11606-019-05086-4.
Münger M, Pinto CB, Pacheco-Barrios K, Duarte D, Enes Gunduz M, Simis M, et al. Protective and risk factors for phantom limb pain and residual limb pain severity. Pain Pract. 2020;20(6):578-87. doi: 10.1111/papr.12881.
Buchheit T, Van de Ven T, Hsia HL, McDuffie M, MacLeod DB, White W, et al. Pain phenotypes and associated clinical risk factors following traumatic amputation: results from veterans integrated pain evaluation research (VIPER). Pain Med. 2016;17(1):149-61. doi: 10.1111/pme.12848.
Vallerand AH, Cosler P, Henningfield JE, Galassini P. Pain management strategies and lessons from the military: A narrative review. Pain Res Manag. 2015;20(5):261-8. doi: 10.1155/2015/196025.
Vollert J, Kumar A, Coady EC, Cullinan P, Dyball D, Fear NT, et al. Pain after combat injury in male UK military personnel deployed to Afghanistan. Br J Anaesth. 2024;132(6):1285-92. doi: 10.1016/j.bja.2024.02.019.
Kaiser U. Secondary and tertiary prevention of chronic pain [Internet]. In: Global year against pain 2020. International Association for the Study of Pain; 2020. Available from: https://iaspfiles.s3.amazonaws.com/production/public/3%20Global%20Year%202020%20Secondary%20and%20Tertiary%20Prevention%20Fact%20Sheet_RUS.docx.pdf.
Gewandter JS, Dworkin RH, Turk DC, Farrar JT, Fillingim RB, Gilron I, et al. Research design considerations for chronic pain prevention clinical trials: IMMPACT recommendations. Pain. 2015;156(7):1184-97. doi: 10.1097/j.pain.0000000000000191.
Strokan A, Оros М, Levchenko І. The problem of phantom pain. Psychiatry Neurol Med Psychol. 2024;11(2):208-15. doi: 10.26565/2312-5675-2024-24-08.
Ministry of Health of Ukraine. New clinical protocol of medical care “Pain, anxiety and delirium (combat trauma)” [Internet]. 2025. Order No. 253; 2025 Feb 13. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/bojova-travma/.
Solovyov O. Problems of inadequate pain relief and ways to solve them. Health Ukr. 2021;504-505(11-12):53.
Strokan A, Bidny V, Martsyniv V, Klymenko O, Ibrahimova O, Stukalin V, et al. An integrated approach to the treatment of acute pain syndrome in military personnel with phantom тpain at the hospital stage. Psychiatry Neurol Med Psychol. 2023;(22):36-42. doi: 10.26565/2312-5675-2023-22-05.
Strokan AM. Organizational capabilities for the prevention of chronic pain in patients with combat trauma at the level of primary health care in Ukraine. Fam Med. Eur Pract. 2025;(2):7-10. doi: 10.30841/2786-720X.2.2025.331900.
