Бульозні зміни в легенях після тяжкої пневмонії, спричиненої COVID-19 (Клінічний випадок та огляд літератури)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Глобальна пандемія COVID-19 спричинила значне зростання кількості випадків респіраторних захворювань. У статті наведено клінічний випадок бульозної хвороби легень, що розвинулася в пацієнтки після перенесеної тяжкої пневмонії, спричиненої інфекцією SARS-CoV-2. Рідкісність подібних ускладнень зумовлює необхідність поглибленого аналізу для кращого розуміння потенційних причинно-наслідкових зв’язків.
У статті розглянуто випадок 60-річної жінки, яка захворіла на COVID-19 у лютому 2021 року. Лікування включало тривалу госпіталізацію з призначенням системних кортикостероїдів, антибактеріальних препаратів, антикоагулянтів, оксигенотерапії та неінвазивної вентиляції легень. Для моніторингу стану пацієнтки та виявлення бульозних порожнин у легенях використовували низку діагностичних інструментів, зокрема рентгенографію, комп’ютерну томографію та фібробронхоскопію.
Рентгенологічне обстеження легень виявило двосторонню полісегментарну пневмонію та пневмофіброз, що супроводжувалися формуванням великих бульозних порожнин у верхніх частках обох легень. Мікробіологічне дослідження виявило резистентні штами Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa. Упродовж періоду спостереження (2021–2023 рр.) у пацієнтки часто виникали епізоди нагноєння та кровохаркання без успішної ерадикації збудників. Захворювання мало прогресуючий характер зі значним погіршенням дихальної функції та загального стану пацієнтки, включно з розвитком легеневої гіпертензії та правошлуночкової серцевої недостатності.
Формування бульозних порожнин у легенях після COVID-19 імовірно пов’язане з тривалими запальними процесами, фіброзними змінами та дифузним ураженням альвеол. Отримані результати узгоджуються з іншими задокументованими випадками бульозних захворювань легень, асоційованих з інфекціями SARS та MERS. Наведений клінічний випадок ілюструє можливість розвитку тяжких і довготривалих легеневих ускладнень після COVID-19, що підкреслює необхідність подальших досліджень основних механізмів і факторів ризику.
Бульозні захворювання легень, що виникають після тяжкої пневмонії, спричиненої SARS-CoV-2, є рідкісними та складними для інтерпретації, особливо за наявності супутніх ускладнень, як-от вторинні бактеріальні інфекції та тривала механічна вентиляція легень. Хоча наведений клінічний випадок не дозволяє встановити прямий причинно-наслідковий зв’язок між інфекцією SARS-CoV-2 та розвитком бульозних уражень легень, він демонструє клінічно значущу асоціацію, що потребує подальшого вивчення. Клініцисти мають враховувати ймовірність розвитку легеневих ускладнень, зокрема бульозних змін, у пацієнтів, які одужують після тяжкої пневмонії, спричиненої COVID-19.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
World Health Organization. Coronavirus disease (COVID-19) pandemic [Internet]. Geneva: WHO. Available from: https://www.who.int/europe/emergencies/situations/covid-19.
Tronko MD. Current status of the COVID-19 problem in the world and in Ukraine [Internet]. Health of Ukraine. 2024;65(1). Available from: https://health-ua.com/terapiya-i-semeynaya-meditsina/covid-19/77172-suchasnij-stan-problemi-COVID19--usvt-vukran.
Xu W, Luo X, Wang H, Shen C, Song Y, Sun T, et al. Pulmonary emphysema, bullae, and pneumothorax in COVID-19 pneumonia. Radiol Case Rep. 2021;16(5):995-8. doi: 10.1016/j.radcr.2021.01.055.
Carfì A, Bernabei R, Landi F; Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. Persistent symptoms in patients after acute COVID-19. JAMA. 2020;324(6):603-05. doi: 10.1001/jama.2020.12603.
Mo X, Jian W, Su Z, Chen M, Peng H, Peng P, et al. Abnormal pulmonary function in COVID-19 patients at time of hospital discharge. Eur Respir J. 2020;55(6):2001217. doi: 10.1183/13993003.01217-2020.
George PM, Barratt SL, Condliffe R, Desai SR, Devaraj A, Forrest I, etal. Respiratory follow-up of patients with COVID-19 pneumonia. Thorax. 2020;75:1009-16. doi: 10.1136/thoraxjnl-2020-215314.
Flor N, Leidi F, Casella F, Mariani L, Piazza M, Del Medico M, et al. Two-years chest-CT follow-up after severe COVID-19 pneumonia. Intern Emerg Med. 2023;18(4):1243-45. doi: 10.1007/s11739-023-03250-7.
Ebner L, Funke-Chambour M, von Garnier C, Ferretti G, Ghaye B, Beigelman-Aubry C. Imaging in the aftermath of COVID-19: what to expect. Eur Radiol. 2021;31(6):4390-92. doi: 10.1007/s00330-020-07465-6.
Guler SA, Ebner L, Aubry-Beigelman C, Bridevaux PO, Brutsche M, Clarenbach C, et al. Pulmonary function and radiological features 4 months after COVID-19: First results from the national prospective observational Swiss COVID-19 lung study. Eur Respir J. 2021;57(4):2003690. doi: 10.1183/13993003.03690-2020.
Sato L, Kinoshita N, Nakamoto T, Ohmagari N. Hemoptysis and a newly formed lung bulla in a case of convalescent COVID-19 pneumonia. Intern Med. 2021;60:803-5. doi: 10.2169/internalmedicine.5684-20.
Pednekar P, Amoah K, Homer R, Ryu C, Lutchmansingh DD. Case report: Bullous lung disease following COVID-19. Front Med (Lausanne). 2021;8:770778. doi: 10.3389/fmed.2021.770778.
Metin B, Turan M, Eskitaşcıoğlu E. A giant bulla case that developed in the late period after COVID-19: A case report. J Clin Med Kazakhstan. 2021;18(3):68-70. doi: 10.23950/jcmk/10925.
Rammaert B, Goyet S, Beaute J. Klebsiella pneumoniae related invasive infections: Epidemiology and clinical burden in Europe. Clin Microbiol Infect. 2020;26(7):874-80. doi: 10.1016/j.cmi.2020.01.002.
Myall KJ, Mukherjee B, Castanheira AM, Lam JL, Benedetti G, Mak SM, et al. Persistent post-COVID-19 interstitial lung disease. An observational study of corticosteroid treatment. Ann Am Thorac Soc. 2021;18(5):799-806. doi: 10.1513/AnnalsATS.202008-1002OC.
Han X, Fan Y, Alwalid O, Li N, Jia X, Yuan M, et al. Six-month Follow-up Chest CT Findings after Severe COVID-19 Pneumonia. Radiology. 2021;299(1):177-86. doi: 10.1148/radiol.2021203153.
Liu K, Zeng Y, Xie P, Ye X, Xu G, Liu J, et al. COVID-19 with cystic features on computed tomography: A case report. Medicine (Baltimore). 2020;99(18):e20175. doi: 10.1097/MD.0000000000020175.
Murayama D, Kojima D, Hino A. A case of bulla formation after treatment for COVID-19 pneumonia. Radiol Case Rep. 2021;16(5):1162-64. doi: 10.1016/j.radcr.2021.03.003.
Pattupara A, Modi V, Goldberg J, Ho KS, Bhatia K, Herrera Y, et al. Pulmonary barotrauma during noninvasive ventilation in patients with COVID-19. Chest. 2020;158(4):A337. doi: 10.1016/j.chest.2020.08.334.
Jones L, Nightingale R, Burhan H, Jones G, Barber K, Bond H, et al. Is continuous positive airway pressure therapy in COVID-19 associated with an increased rate of pulmonary barotrauma? ERJ Open Res. 2021;7(4):00886-2020. doi: 10.1183/23120541.00886-2020