Синдром гепатомегалії в пацієнтів із хворобою Гоше І типу в Україні

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Наталія Самоненко
Олена Охотнікова
Наталія Горовенко

Анотація

Стаття присвячена прояву синдрому гепатомегалії при рідкісній патології обміну речовин – хворобі Гоше (ХГ) І типу.


Мета дослідження: оцінити та дослідити клінічні характеристики й потенційний діагностичний вплив гепатомегалії в пацієнтів із ХГ І типу в Україні. А також сформувати та запропонувати діагностичний алгоритм, який враховує симптом збільшення печінки як один із ключових клінічних маркерів.


Матеріали та методи. Проведено ретроспективне клінічне дослідження 82 хворих із ХГ І типу, які були діагностовані в Україні за 2021 рік (з 2002 по 2023 рік). Пацієнтам проводили повне комплексне клінічне обстеження проявів захворювання, яке включало детальний збір анамнезу, загальне фізикальне обстеження, а також інструментальне й лабораторне оцінювання стану печінки та селезінки. Ультразвукове дослідження застосовували для визначення розмірів та структури печінки, а функціональні показники аналізували за рівнями сироваткових трансаміназ і феритину.


Результати. Проаналізовано клінічну симптоматику та результати діагностики у 82 пацієнтів із підтвердженою ХГ І типу в Україні. Під час комплексного обстеження відзначено наявність гепатомегалії в 47 пацієнтів, що становило 57,32% на момент встановлення діагнозу і поєднувалося з іншою клінічною симптоматикою. Водночас, згідно з клінічними спостереженнями в Україні, ступінь збільшення печінки не залежить від наявності спленомегалії або факту проведення спленектомії.


Ізольована гепатомегалія як маніфестація захворювання зустрічається зрідка (7,3%), однак у частині випадків вона є єдиним проявом на момент встановлення діагнозу. У подальшому більшість таких пацієнтів демонструють прогресування до класичної гепатоспленомегалії з гематологічними порушеннями. Рівень феритину чітко корелює зі ступенем гепатомегалії, демонструючи статистично значуще підвищення при збільшенні печінки в понад 1,25 раза (відношення шансів (ВШ) 30,17; p = 0,002) та особливо при збільшенні в понад 1,5 раза (ВШ 89,28; p = 0,0041). Таке підвищення рівня феритину виявлено лише в 54–67% хворих із гепатомегалією, тож цей показник не можна розглядати як універсальний діагностичний маркер ураження печінки при ХГ.


Висновки. Синдром збільшення печінки є частим клінічним проявом ХГ І типу. Він був виявлений у 91% пацієнтів в Україні на момент підтвердження діагнозу. Тяжкість її прояву не залежала від проведення спленектомії. Ізольована гепатомегалія трапляється не часто (7,3%), а в окремих випадках була єдиним симптомом. Установлено достовірну кореляцію між рівнем феритину та ступенем гепатомегалії. На підставі отриманих результатів запропоновано діагностичний алгоритм, який може використовуватися для ранньої діагностики ХГ І типу.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Самоненко, Н., Охотнікова, О., & Горовенко, Н. (2025). Синдром гепатомегалії в пацієнтів із хворобою Гоше І типу в Україні. Сімейна Медицина. Європейські практики, (2), 72–79. https://doi.org/10.30841/2786-720X.2.2025.331931
Номер
Розділ
Внутрішні хвороби

Посилання

Platt FM, d’Azzo A, Davidson BL, Neufeld EF, Tifft CJ. Lysosomal storage diseases. Nat Rev Dis Primers. 2018;4(1):27. doi: 10.1038/s41572-018-0025-4.

Hughes DA, Pastores GM. Gaucher Disease [Internet]. In: Adam MP, Feldman J, Mirzaa GM, et al., editors. GeneReviews® Seattle (WA): University of Washington, Seattle; 1993–2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK1269/.

Pession A, Di Rocco M, Venturelli F, Tappino B, Morello W, Santoro N, et al. GAU-PED study for early diagnosis of Gaucher disease in children with splenomegaly and cytopenia. Orphanet J Rare Dis. 2023;18(1):151. doi: 10.1186/s13023-023-02760-z.

Mariani S, Palumbo G, Cardarelli L, Santopietro M, Foà R, Giona F. Gaucher disease and myelofibrosis: A combined disease or a misdiagnosis. Acta Haematol. 2018;139(4):240–2. doi: 10.1159/000489251.

Adar T, Ilan Y, Elstein D, Zimran A. Liver involvement in Gaucher disease – Review and clinical approach. Blood Cells Mol Dis. 2018;68:66–73. doi: 10.1016/j.bcmd.2016.10.001.

Olkhovych N, Nedoboy AM, Pichkur NO, Gorovenko N. Analysis of mutations in GBA gene in Ukrainian patients with Gaucher disease. Biopolym Cell. 2017;33(3):187–94. doi: 10.7124/bc.000949.

Charrow J, Andersson HC, Kaplan P, Kolodny EH, Mistry P, Pastores G, et al. The Gaucher registry: demographics and disease characteristics of 1,698 patients with Gaucher disease. Arch Intern Med. 2000;160(18):2835–43. doi: 10.1001/archinte.160.18.2835.

Stein P, Yu H, Jain D, Mistry PK. Hyperferritinemia and iron overload in type 1 Gaucher disease. Am J Hematol. 2010;85(7):472–6. doi: 10.1002/ajh.21721.

Gary SE, Ryan E, Steward AM, Sidransky E. Recent advances in the diagnosis and management of Gaucher disease. Expert Rev Endocrinol Metab. 2018;13(2):107–18. doi: 10.1080/17446651.2018.1445524.

Platt FM, Jeyakumar M. Substrate reduction therapy. Acta Paediatr. 2008;97(457):88–93. doi: 10.1111/j.1651-2227.2008.00656.x.

Van Rossum A, Holsopple M. Enzyme replacement or substrate reduction? A review of Gaucher disease treatment options. Hosp Pharm. 2016;51(7):553–63. doi: 10.1310/hpj5107-553.

Lee FS, Yen HJ, Niu DM, Hung GY, Lee CY, Yeh YC, et al. Allogeneic hematopoietic stem cell transplantation for treating severe lung involvement in Gaucher disease. Mol Genet Metab Rep. 2020;25:100652. doi: 10.1016/j.ymgmr.2020.100652.