Медико-соціальні фактори ризику розвитку перинатальних порушень у жінок при COVID-19
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Точні механізми виникнення та ймовірність розвитку перинатальних порушень у жінок, які перенесли COVID-19 під час вагітності, досі остаточно не визначені. Зокрема залишається нез’ясованим зв’язок цих порушень із медико-соціальним статусом пацієнток.
Мета дослідження: визначення медико-соціальних факторів ризику розвитку перинатальних порушень у жінок із перенесеним COVID-19 під час вагітності.
Матеріали та методи. Учасниць дослідження було розподілено на дві групи: основну групу (ОГ) – 200 жінок, госпіталізованих із підтвердженим COVID-19 під час вагітності; контрольну групу (КГ) – 50 пацієнток, які не хворіли на COVID-19 або інші гострі респіраторні вірусні інфекції під час вагітності. ОГ поділили на дві підгрупи: ОГ-1 – 50 жінок із несприятливими перинатальними наслідками (перинатальна смертність, дистрес та/або затримка росту плода, передчасні пологи, тяжка асфіксія новонародженого); ОГ-2 – 150 пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. Проаналізовано показники соціально-економічного стану жінок, наявність шкідливих звичок, особливості способу життя, вплив стресових чинників. Рівень тривоги та депресії визначали за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS).
Результати. Серед соціально-економічних факторів, що впливали на перебіг вагітності, були: проживання в містах (44,0 у підгрупі ОГ-1 проти 30,7% у підгрупі ОГ-2, p < 0,05), наявність вищої освіти (44,0 проти 30,7%, p < 0,05), незареєстрований шлюб (30,0 проти 16,7%, p < 0,05), дохід на одного члена родини менше ніж 5000 грн/міс. (46,0 проти 22,7%, p < 0,05). Серед соціально-побутових характеристик привертають увагу: вища частота вживання алкогольних напоїв (10,0 проти 3,3%, p < 0,05), малорухливий спосіб життя (44,0 проти 26,0%, p < 0,05), підвищений рівень стресу (70,0 проти 43,3%, p < 0,05), у тому числі на роботі (22,0 проти 11,3%, p < 0,05) та одночасно вдома і на роботі (16,0 проти 7,3%, p < 0,05). У пацієнток зафіксовано значно вищий рівень тривоги (90,0 проти 74,3%, p < 0,05), зокрема у третини діагностували клінічно значущу тривогу (30,0 проти 11,3%, p < 0,05), та депресії (28,0 проти 7,3%, p < 0,05).
Висновки. Перинатальні порушення в жінок, які перенесли COVID-19 під час вагітності, пов’язані з низкою медико-соціальних факторів. Ведення вагітності в таких жінок потребує аналізу медико-соціального статусу, оцінки психологічного стану та своєчасного застосування методів психоемоційної корекції для запобігання негативним перинатальним наслідкам.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Watson R, Hayter M. The COVID-19 epidemic of manuscripts. J Adv Nurs. 2020;76(10):2454–5. doi: 10.1111/jan.14437.
Kimball S. WHO says COVID remains a global emergency but pandemic could near its end in 2023 [Internet]. CNBS. 2023. Available from: https://www.cnbc.com/2023/01/30/who-says-covid-remains-a-global-emergency-but-pandemic-could-near-its-end-in-2023.html.
Papapanou M, Papaioannou M, Petta A, Routsi E, Farmaki M, Vlahos N, et al. Maternal and neonatal characteristics and outcomes of COVID-19 in pregnancy: An overview of systematic reviews. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(2):596. doi: 10.3390/ijerph18020596.
Kaminskyi V, Tkachenko R, Kaminskyi A, Zhdanovych O, Vorobei L, Kolomiichenko T, et al. Therapeutic opportunities for improving the course of coronavirus disease and reducing the frequency of gestional complications. Reprod Endocrinol. 2021;(62):8–13. doi: 10.18370/2309-4117.2021.62.8-133.
Zhdanovich ОI, Vorobey LI, Kolomiichenko TV, Kaminskyi AV, Laksha OT. Perinatal aspects of early neonatal period disorders in children with COVID-19 transmitted by the mother during pregnancy. Modern Pediatr Ukr. 2022;126(6):42–8. doi: 10.15574/SP.2022.126.4.
Kaminskyi V, Vorobei L, Zhdanovych O, Korniienko S, Kolomiichenko T, Fastovets О. Clinical and genetic determinants of severe course of COVID-19 in pregnant women. Reprod Endocrinol. 2022;(65):38–43. doi: 10.18370/2309-4117.2022.65.38-43.
Vorobei LI, Fastovets OP. Features of the influence of the evolution of coronavirus infection on the course of pregnancy. Sci Dig Assoc Obstet Gynaecol Ukr. 2024;54(2):5–8. doi: 10.35278/2664-0767.2(54).2024.321576.
Altman MR, Gavin AR, Eagen-Torkko MK, Kantrowitz-Gordon I, Khosa RM, Mohammed SA. Where the System Failed: The COVID-19 pandemic’s impact on pregnancy and birth care. Glob Qual Nurs Res. 2021;8:23333936211006397. doi: 10.1177/23333936211006397.
Xu K, Sun W, Yang S, Liu T, Hou N. The impact of COVID-19 infections on pregnancy outcomes in women. BMC Pregnancy Childbirth. 2024;24(1):562. doi: 10.1186/s12884-024-06767-7.
Grgic G, Cerovac A, Hudic I, Lagana AS, Favilli A, Garzon S, et al. Clinical manifestation and obstetric outcomes in pregnant women with SARS-CoV-2 infection at delivery: A retrospective cohort analysis. J Pers Med. 2022;12(9):1480. doi: 10.3390/jpm12091480.
Di Girolamo R, Khalil A, Alameddine S, D’Angelo E, Galliani C, Matarrelli B, et al. Placental histopathology after SARS-CoV-2 infection in pregnancy: A systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol MFM. 2021;3(6):100468. doi: 10.1016/j.ajogmf.2021.100468.
Simbar M, Nazarpour S, Sheidaei A. Evaluation of pregnancy outcomes in mothers with COVID-19 infection: A systematic review and meta-analysis. J Obstet Gynaecol. 2023;43(1):2162867. doi: 10.1080/01443615.2022.2162867.
Charuta A, Smuniewska M, Wozniak Z, Paziewska A. Effect of COVID-19 on pregnancy and neonate’s vital parameters: A systematic review. J Pregnancy. 2023;2023:3015072. doi: 10.1155/2023/3015072.
Bahari NI, Sutan R, Abdullah MZ. The determinants of maternal perception of antenatal care services during the COVID-19 pandemic critical phase: A systematic review. PLoS ONE. 2024;19(2):e0297563. doi: 10.1371/journal.pone.0297563.
Kaminskiy V, Zhdanovych O, Savchuk R, Kolomiichenko T. Assessment of the perinatal care effectiveness during the COVID-19 pandemic at the regional level. Fam Med Eur Pract. 2024;(2):13–20. doi: 10.30841/2786-720X.2.2024.307506.
Kaminskiy VV, Zhdanovych OI, Savchuk RM, Kolomiichenko TV. Determinants of perinatal medical care at the ambulatory level in the conditions of the COVID-19 pandemic. Reprod Health Woman. 2024;(3):10–7 doi: 10.30841/2708-8731.3.2024.306389.
Zhdanovych OI, Savchuk RM. Assessment of the volume of perinatal care during the COVID-19 pandemic in a separate region. Sci Dig Assoc Obstet Gynecol Ukr. 2024;54(2):22–8. doi: 10.35278/2664-0767.2(54).2024.321596.
Conger RD, Donnellan MB. An interactionist perspective on the socioeconomic context of human development. Annu Rev Psychol. 2007;58:175–99. doi: 10.1146/annurev.psych.58.110405.085551.
Helm D, Laussmann D, Eis D. Assessment of environmental and socio-economic stress. Cent Eur J Public Health. 2010;18(1):3–7. doi: 10.21101/cejph.a3554.
Penman-Aguilar A, Talih M, Huang D, Moonesinghe R, Bouye K, Beckles G. Measurement of health disparities, health inequities, and social determinants of health to support the advancement of health equity. J Public Health Manag Pract. 2016;22(1):33-42. doi: 10.1097/PHH.0000000000000373.
Nicholls-Dempsey L, Badeghiesh A, Baghlaf H, Dahan MH. How does high socioeconomic status affect maternal and neonatal pregnancy outcomes? A population-based study among American women. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol X. 2023;20:100248. doi: 10.1016/j.eurox.2023.100248.
Boyce WT, Sokolowski MB, Robinson GE. Toward a new biology of social adversity. Proc Natl Acad Sci USA. 2012;109(2):17143–8. doi: 10.1073/pnas.1121264109.
Reece S, Dickerson J, Kelly B, McEachan RRC, Pickett KE. The longterm impact of the COVID-19 pandemic on financial insecurity in vulnerable families: Findings from the Born in Bradford COVID-19 longitudinal study. PLoS One. 2023;18(11):e0295064. doi: 10.1371/journal.pone.0295064.
Liu CH, Koire A, Erdei C, Mittal L. Subjective social status, COVID-19 health worries, and mental health symptoms in perinatal women. SSM Popul Health. 2022;18:101116. doi: 10.1016/j.ssmph.2022.101116.
Maher GM, Ward LJ, Hernandez L, Kublickas M, Duvekot JJ, McCarthy FP, et al. Association between socioeconomic status with pregnancy and neonatal outcomes: An international multicenter cohort. Acta Obstet Gynecol Scand. 2023;102(11):1459–68. doi: 10.1111/aogs.14659.
Pawar DK, Sarker M, Caughey AB, Valent AM. Influence of neighborhood socioeconomic status on adverse outcomes in pregnancy. Matern Child Health J. 2023;27(8):1401–6. doi: 10.1007/s10995-023-03701-9.
Gurol-Urganci I, Waite L, Webster K, Jardine J, Carroll F, Dunn G, et al. Obstetric interventions and pregnancy outcomes during the COVID-19 pandemic in England: A nationwide cohort study. PLoS Med. 2022;19(1):e1003884. doi: 10.1371/journal.pmed.1003884.
Zhao T, Jhangri GS, Dobson KS, Li JY, Premji SS, Tao F, et al. The impact of prenatal mental health on birth outcomes before and during the COVID-19 pandemic in Anhui, China. PLoS One. 2024;19(8):e0308327. doi: 10.1371/journal.pone.0308327.
