Серцева недостатність із збереженою фракцією викиду у хворих на цукровий діабет. Лікування інгібіторами натрій-глюкозного котранспортера-2

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: лют 27, 2025
DOI: https://doi.org/10.30841/2786-720X.1.2025.324230
Ключові слова:
серцева недостатність, цукровий діабет, інгібітори натрій-глюкозного котранспортера-2,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Анастасія Соколова
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Україна
http://orcid.org/0009-0006-5334-7333
Віктор Пушкарьов
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Україна
http://orcid.org/0000-0001-5940-5510
Любов Соколова
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Україна
http://orcid.org/0000-0003-0011-0106
Володимир Пушкарьов
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Україна
http://orcid.org/0000-0003-0347-7771
Микола Тронько
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Україна
http://orcid.org/0000-0001-7421-0981

Анотація

Тривалий фізіологічний стрес може спричинити несприятливі серцево-ниркові ускладнення, включаючи кардіоміопатію, серцеву недостатність (СН) та хронічну хворобу нирок (ХХН). Інгібітори натрій-глюкозного котранспортера-2 (іНЗКТГ-2) схвалені для лікування цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) та продемонстрували позитивний ефект  щодо кардіоренальної системи у пацієнтів з ЦД2 та без нього.


СН із збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) – це різнопланове захворювання, яке виникає внаслідок широкого спектра супутніх захворювань. Ожиріння, гіпертензія та ЦД є основними факторами СНзбФВ. Результати клінічних випробувань демонструють, що рівень захворюваності та віддалена смертність пацієнтів із ЦД2 із СНзбФВ вищі, ніж у пацієнтів без нього.


Встановлено, що інгібування натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ-2) зменшує реабсорбцію відфільтрованої глюкози в проксимальному канальці, що призводить до глюкозурії та зниження рівня глюкози в крові через інсулінонезалежний механізм. Позитивні ефекти інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера-2 (іНЗКТГ-2) є наслідком зниження глюконеогенезу та покращення чутливості до інсуліну, однак вони пов’язані з вищою реакцією глюкагону та вивільненням інсуліну β-клітинами підшлункової залози.


Інгібітори НЗКТГ-2 були ідентифіковані як потужні антиоксидантні препарати, які можуть захистити від окисного пошкодження шляхом зменшення утворення вільних радикалів або активації антиоксидантної системи. Інгібування НЗКТГ-2 впливає на нервову, серцево-судинну та ендокринну системи, що призводить до складних метаболічних ефектів, які виходять за рамки простого контролю глікемії, сприяють пом’якшенню ремоделювання міокарда та посиленню захисту серцево-судинної системи.


Терапія інгібіторами НЗКТГ-2 приводить до зменшення ушкодження міокарда від окисного стресу та фіброзу серця.


Інгібітори НЗКТГ-2 збільшують мобілізацію та окислення ліпідів, підвищують рівень кетонових тіл у плазмі та зменшують поглинання глюкози тканинами, покращуючи серцеву функцію. Захисна дія іНЗКТГ-2 щодо серцевої недостатності та пов’язаних з нею ускладнень частково зумовлена їх здатністю знижувати цитоплазматичні рівні натрію та кальцію, одночасно збільшуючи мітохондріальний кальцій. Таким чином, іНЗКТГ-2, модулюючи метаболізм натрію та кальцію, покращують регуляцію кальцію і функцію мітохондрій, пом’якшуючи ремоделювання передсердь та знижуючи ризик аритмії при таких станах, як серцева недостатність та цукровий діабет. Результати останніх досліджень відкривають нові можливості у лікуванні пацієнтів із СН. Множинні ефекти іНЗКТГ-2 сприяють поліпшенню перебігу СН, знижуючи ризик госпіталізації з приводу СН та покращення якості і тривалості життя.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Соколова, А., Пушкарьов, В., Соколова, Л., Пушкарьов, В., & Тронько, М. (2025). Серцева недостатність із збереженою фракцією викиду у хворих на цукровий діабет. Лікування інгібіторами натрій-глюкозного котранспортера-2. Сімейна Медицина. Європейські практики, (1), 34–42. https://doi.org/10.30841/2786-720X.1.2025.324230
Номер
№ 1 (2025)
Розділ
На допомогу лікарю-практику
Авторське право (c) 2025 Анастасія Соколова, Віктор Пушкарьов, Любов Соколова, Володимир Пушкарьов, Микола Тронько

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

Віктор Пушкарьов, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України»

Кандидат біологічних наук

Любов Соколова, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України»

Доктор медичних наук

Володимир Пушкарьов, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України»

Доктор біологічних наук

Микола Тронько, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України»

Доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України

Посилання

Verma S, Mudaliar S, Greasley PJ. Potential underlying mechanisms explaining the cardiorenal benefits of sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors. Adv Ther. 2024;41(1):92–112. doi: 10.1007/s12325-023-02652-5.

Fopiano KA, Jalnapurkar S, Davila AC, Arora V, Bagi Z. Coronary microvascular dysfunction and heart failure with preserved ejection fraction – implications for chronic inflammatory mechanisms. Curr Cardiol Rev. 2022;18(2):e310821195986. doi: 10.2174/1573403X17666210831144651.

Dhore-Patil A, Thannoun T, Samson R, Le Jemtel TH. Diabetes mellitus and heart failure with preserved ejection fraction: role of obesity. Front Physiol. 2022;12:785879. doi: 10.3389/fphys.2021.785879.

Borlaug BA. Evaluation and management of heart failure with preserved ejection fraction. Nat Rev Cardiol. 2020;17(9):559–73. doi: 10.1038/s41569-020-0363-2.

Borlaug BA, Jensen MD, Kitzman DW, Lam CSP, Obokata M, Rider OJ. Obesity and heart failure with preserved ejection fraction: new insights and pathophysiological targets. Cardiovasc Res. 2023;118(18):3434–50. doi: 10.1093/cvr/cvac120.

Mishra S, Kass DA. Cellular and molecular pathobiology of heart failure with preserved ejection fraction. Nat Rev Cardiol. 2021;18(6):400–23. doi: 10.1038/s41569-020-00480-6.

Sokolova AM, Pushkarov VV, Sokolova LK, Pushkarov VM, Tronko MD. Heart failure with preserved ejection fraction: main molecular and cellular mechanisms of development. Ukr J Cardiol. 2024;31(1):7–18.

Redfield MM, Borlaug BA. Heart failure with preserved ejection fraction: a review. JAMA. 2023;329(10):827–38. doi: 10.1001/jama.2023.2020.

Sokolova AM, Pushkaryov VV, Sokolova LK, Pushkaryov VM, Kovzun OI, Tronko MD. Heart failure with preserved ejection fraction and metabolic syndrome: Key factors of development and the role of epicardial fat. Endocrinology. 2024;29(1):463–78. doi: 10.31793/1680-1466.2024.29-1.42.

Tokarek J, Budny E, Saar M, Stańczak K, Wojtanowska E, Młynarska E, et al. Molecular processes involved in the shared pathways between cardiovascular diseases and diabetes. Biomedicines. 2023;11(10):2611. doi: 10.3390/biomedicines11102611.

Kessler EL, Oerlemans MI, Hoogen PVD, Yap C, Sluijter JP, de Jager SC. Immunomodulation in heart failure with preserved ejection fraction: current state and future perspectives. J Cardiovasc Transl Res. 2021;14(1):63–74. doi: 10.1007/s12265-020-10026-3.

Sweeney M, Corden B, Cook SA. Targeting cardiac fibrosis in heart failure with preserved ejection fraction: mirage or miracle? EMBO Mol Med. 2020;12(10):e10865. doi: 10.15252/emmm.201910865.

Palmer SC, Tendal B, Mustafa RA, Vandvik PO, Li S, Hao Q, et al. Sodium-glucose cotransporter protein-2 (SGLT-2) inhibitors and glucagon-like peptide-1 (GLP-1) receptor agonists for type 2 diabetes: systematic review and network meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ. 2021;372:m4573. doi: 10.1136/bmj.m4573.

Andreadi A, Muscoli S, Tajmir R, Meloni M, Muscoli C, Іlari S, et al. Recent pharmacological options in type 2 diabetes and synergic mechanism in cardiovascular disease. Int J Mol Sci. 2023;24(2):1646. doi: 10.3390/ijms24021646.

Kshirsagar RP, Kulkarni AA, Chouthe RS, Pathan SK, Une HD, Reddy GB, et al. SGLT inhibitors as antidiabetic agents: a comprehensive review. RSC Adv. 2020;10(3):1733–56. doi: 10.1039/c9ra08706k.

Sokolova LK, Pushkaryov VM, Kovzun OI, Levchuk NI, Pushkaryov VV, Sokolova AM, et al. The impact of SGLT 2 inhibitors on mitochondrial function, lipid metabolism, and atherogenesis in patients with type 2 diabetes mellitus (literature review and original data). Probl Endocrine Pathol. 2023;80(4):95–108. doi: 10.21856/j-PEP.2023.4.10.

Theofilis P, Antonopoulos AS, Katsimichas T, Oikonomou E, Siasos G, Aggeli C, et al. The impact of SGLT-2 inhibition on imaging markers of cardiac function: A systematic review and meta-analysis. Pharmacol Res. 2022;180:106243. doi: 10.1016/j.phrs.2022.106243.

Dong M, Wen S, Zhou L. The Relationship between the blood-brain-barrier and the central effects of glucagon-like peptide-1 receptor agonists and sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors. Diabetes Metab Syndr Obes. 2022;15:2583–97.

Lopaschuk GD, Verma S. Mechanisms of cardiovascular benefits of sodium glucose co-transporter 2 (SGLT-2) inhibitors: a state-of-the-art review. JACC Basic Transl Sci. 2020;5(6):632–44. doi: 10.1016/j.jacbts.2020.02.004.

Li Z, Zhao H, Wang J. Metabolism and chronic inflammation: the links between chronic heart failure and comorbidities. Front Cardiovasc Med. 2021;(8):650278. doi: 10.3389/fcvm.2021.650278.

Vrachatis DA, Papathanasiou KA, Iliodromitis KE, Giotaki SG, Kossyvakis C, Raisakis K, et al. Could Sodium/Glucose Co-Transporter-2 inhibitors have antiarrhythmic potential in atrial fibrillation? Literature review and future considerations. Drugs. 2021;81(12):1381–95. doi: 10.1007/s40265-021-01565-3.

Minciună IA, Tomoaia R, Mihăilă D, Cismaru G, Puiu M, Roșu R, et al. Recent advances in understanding the molecular mechanisms of SGLT-2 inhibitors in atrial remodeling. Curr Issues Mol Biol. 2024;46(9):9607–23. doi: 10.3390/cimb46090571.

Heidenreich PA, Bozkurt B, Aguilar D, Allen LA, Byun JJ, Colvin MM, et al. 2022 AHA/ACC/HFSA guideline for the management of heart failure: executive summary: a report of the american college of Cardiology/American Heart Association joint committee on clinical practice guidelines. Circulation. 2022;145(18):876–94. doi: 10.1161/CIR.0000000000001062.

Bode D, Semmler L, Wakula P, Hegemann N, Primessnig U, Beindorff N, et al. Dual SGLT-1 and SGLT-2 inhibition improves left atrial dysfunction in HFpEF. Cardiovasc Diabetol. 2021;20(1):7. doi: 10.1186/s12933-020-01208-z.

Lin Y, Chen C, Shih J, Cheng B, Chang C, Lin M, et al. Dapagliflozin improves cardiac hemodynamics and mitigates arrhythmogenesis in mitral regurgitation-induced myocardial dysfunction. J Am Heart Assoc. 2021;10(7):e019274. doi: 10.1161/JAHA.120.019274

Chen Y, Peng D. New insights into the molecular mechanisms of SGLT-2 inhibitors on ventricular remodeling. Int Immunopharmacol. 2023;118:110072. doi: 10.1016/j.intimp.2023.110072.

Koizumi T, Watanabe M, Yokota T, Tsuda M, Handa H, Koya J, et al. Empagliflozin suppresses mitochondrial reactive oxygen species generation and mitigates the inducibility of atrial fibrillation in diabetic rats. Front Cardiovasc Med. 2023;(10):1005408. doi: 10.3389/fcvm.2023.1005408.

Manolis AA, Manolis TA, Melita H, Manolis AS. Sodium-glucose cotransporter type 2 inhibitors and cardiac arrhythmias. Trends Cardiovasc Med. 2023;33(7):418–28. doi: 10.1016/j.tcm.2022.04.003.

Escobar C, Pascual-Figal D, Manzano L, Nuñez J, Camafort M. Current role of sglt-2 inhibitors in the management of the whole spectrum of heart faіlure: focus on dapagliflozin. J Clin Med. 2023;12(21):6798. doi: 10.3390/jcm12216798.

Shao Q, Meng L, Lee S, Tse G, Gong M, Zhang Z, et al. Empagliflozin, a sodium glucose cotransporter-2 inhibitor, alleviates atrial remodeling and improves mitochondrial function in high-fat diet/streptozotocin-induced diabetic rats. Cardiovasc Diabetol. 2019;18(1):165. doi: 10.1186/s12933-019-0964-4.

Mone P, Varzideh F, Jankauskas SS, Pansini A, Lombardi A, Frullone S, et al. SGLT2 inhibition via empagliflozin improves endothelial function and reduces mitochondrial oxidative stress: insights from frail hypertensive and diabetic Patients. Hypertension. 2022;79:1633–43. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.122.19586.

Berezin AA, Obradovic Z, Fushtey IM, Berezina TA, Novikov EV, Schmidbauer L, et al. The impact of SGLT2 inhibitor dapagliflozin on adropin serum levels in men and women with type 2 diabetes mellitus and chronic heart failure. Biomedicines. 2023;11(2):457. doi: 10.3390/biomedicines11020457.

Žlahtič T, Mrak M, Žižek D. Complexities of treating co-morbidities in heart failure with preserved ejection fraction. ESC Heart Fail. 2024;11(5):3425–29. doi: 10.1002/ehf2.14897.

Tschöpe C, Elsanhoury A, Nelki V, Van Linthout S, Kelle S, Remppis A. Heart failure with preserved ejection fraction as a model disease for the cardio-pulmonary-renal syndrome: Importance of visceral fat expansion as central pathomechanism. Die Inn Med. 2021;62(11):1141–52. doi: 10.1007/s00108-021-01182-y.

Ding M, Rexrode KM. A review of lipidomics of cardiovascular disease highlights the importance of isolating lipoproteins. Metabolites. 2020;10(4):163. doi: 10.3390/metabo10040163.

Jojima T, Tomotsune T, Iijima T, Akimoto K, Suzuki K, Aso Y. Empagliflozin (an SGLT2 inhibitor), alone or in combination with linagliptin (a DPP-4 inhibitor), prevents steatohepatitis in a novel mouse model of non-alcoholic steatohepatitis and diabetes. Diabetol Metab Syndr. 2016;(8):45. doi: 10.1186/s13098-016-0169-x.

Day EA, Ford RJ, Lu JH, Lu R, Lundenberg L, Desjardins EM, et al. The SGLT2 inhibitor canagliflozin suppresses lipid synthesis and interleukin-1 beta in ApoE deficient mice. Biochem J. 2020;477(12):2347–61. doi: 10.1042/BCJ20200278.

Wallenius K, Kroon T, Hagstedt T, Löfgren L, Sörhede-Winzell M, Boucher J, et al. The SGLT2 inhibitor dapagliflozin promotes systemic FFA mobilization, enhances hepatic β-oxidation, and induces ketosis. J Lipid Res. 2022;63(3):100176. doi: 10.1016/j.jlr.2022.100176.

Lauritsen KM, Voigt JH, Pedersen SB, Hansen TK, Møller N, Jessen N, et al. Effects of SGLT2 inhibition on lipid transport in adipose tissue in type 2 diabetes. Endocr Connect. 2022;11(4):e210558. doi: 10.1530/EC-21-0558.

Kolijn D, Pabel S, Tian Y, Lódi M, Herwig M, Carrizzo A, et al. Empagliflozin improves endothelial and cardiomyocyte function in human heart failure with preserved ejection fraction via reduced pro-inflammatory-oxidative pathways and protein kinase Gα oxidation. Cardiovasc Res. 2021;117(2):495–507. doi: 10.1093/cvr/cvaa123.

Parra-Lucares A, Romero-Hernández E, Villa E, Weitz-Muñoz S, Vizcarra G, Reyes M, et al. New opportunities in heart failure with preserved ejection fraction: from bench to bedside and back. Biomedicines. 2022;11(1):70. doi: 10.3390/biomedicines11010070.

Fakih W, Mroueh A, Gong DS, Kikuchi S, Pieper MP, Kindo M, et al. Activated factor X stimulates atrial endothelial cells and tissues to promote remodelling responses through AT1R/NADPH oxidases/SGLT1/2. Cardiovasc Res. 2024;120(10):1138–54. doi: 10.1093/cvr/cvae101.

Ghanim H, Abuaysheh S, Hejna J, Green K, Batra M, Makdissi A, et al. Dapagliflozin suppresses hepcidin and increases erythropoiesis. J Clin Endocrinol Metab. 2020;105(4):dgaa057. doi: 10.1210/clinem/dgaa057.

Ferreira JP, Zannad F, Vasques-Nóvoa F, Neves JS, FІLippatos G, Pocock SJ, et al. Anaemia, erythrocytosis, and empagliflozin in heart faiure with preserved ejection fraction: the EMPEROR-Preserved trial. Eur Heart J. 2024:ehae864. doi: 10.1093/eurheartj/ehae864.

Zhang N, Feng B, Ma X, Sun K, Xu G, Zhou Y. Dapagliflozin improves left ventricular remodeling and aorta sympathetic tone in a pig model of heart failure with preserved ejection fraction. Cardiovasc Diabetol. 2019;18(1):107. doi: 10.1186/s12933-019-0914-1.

Mone P, Lombardi A, Kansakar U, Varzideh F, Jankauskas SS, Pansini A, et al. Empagliflozin improves the MicroRNA signature of endothelial dysfunction in patients with heart faіlure with preserved ejection fraction and diabetes. J Pharmacol Exp Ther. 2023;384(1):116–22. doi: 10.1124/jpet.121.001251.

Anker SD, Butler J, Filippatos G, Ferreira JP, Bocchi E, Böhm M, et al. Empagliflozin in heart faіlure with a preserved ejection fraction. N. Engl. J. Med. 2021;385(16):1451–61. doi: 10.1056/NEJMoa2107038.

Cai X, Ji L, Chen Y, Yang W, Zhou L, Han X, et al. Comparisons of weight changes between sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors treatment and glucagon-like peptide-1 analogs treatment in type 2 diabetes patients: A meta-analysis. J Diabetes Investig. 2017;8(4):510–17. doi: 10.1111/jdi.12625.

Lee MMY, Brooksbank KJM, Wetherall K, Mangion K, Roditi G, Campbell RT, et al. Effect of empagliflozin on left ventricular volumes in patients with type 2 diabetes, or prediabetes, and heart failure with reduced ejection fraction (SUGAR-DM-HF). Circulation. 2021;143(6):516–25. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.120.052186.

Obokata M, Reddy YNV, Pislaru SV, Melenovsky V, Borlaug BA. Evidence supporting the existence of a distinct obese phenotype of heart failure with preserved ejection fraction. Circulation. 2017;136(1):6–19. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.116.026807.

Rådholm K, Figtree G, Perkovic V, Solomon SD, Mahaffey KW, de Zeeuw D, et al. Canagliflozin and heart failure in type 2 diabetes mellitus: results from the CANVAS program. Circulation. 2018;138(5):458–68. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.118.034222.

Abudureyimu M, Luo X, Wang X, Sowers JR, Wang W, Ge J, et al. Heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) in type 2 diabetes mellitus: from pathophysiology to therapeutics. J Mol Cell Biol. 2022;14(5):mjac028. doi: 10.1093/jmcb/mjac028.

Beghini A, Sammartino AM, Papp Z, von Haehling S, Biegus J, Ponikowski P, et al. 2024 update in heart failure. ESC Heart Fail. 2025;12(1):8–42. doi: 10.1002/ehf2.14857.

Soleimani H, Saeedian B, Pasebani Y, Babajani N, Pashapour Yeganeh A, et al. Safety of sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors drugs among heart faІLure patients: a systematic review and meta-analysis. ESC Heart Fail. 2024;11(2):637–48. doi: 10.1002/eСН2.14633.

Hou J, Ren L, Hou Q, Jia X, Mei Z, Xu J, et al. Efficacy and safety of sodium-glucose cotransporter 2 (SGLT-2) inhibitors in patients with acute heart faІLure: a systematic review and meta-analysis. Front Cardiovasc Med. 2024;11:1388337. doi: 10.3389/fcvm.2024.1388337.

Täger T, Frankenstein L, Atar D, Agewall S, Frey N, Grundtvig M, et al. Influence of receptor selectivity on benefits from SGLT2 inhibitors in patients with heart failure: a systematic review and head-to-head comparative efficacy network meta-analysis. Clin Res Cardiol. 2022;111(4):428–39. doi: 10.1007/s00392-021-01913-z.

Perry RJ, Shulman GI. Sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors: Understanding the mechanisms for therapeutic promise and persisting risks. J Biol Chem. 2020;295:14379–90. doi: 10.1074/jbc.REV120.008387.

Nakagaito M, Joho S, Ushijima R, Nakamura M, Kinugawa K. Comparison of canagliflozin, dapagliflozin and empagliflozin added to heart failure treatment in decompensated heart failure patients with type 2 diabetes Mellitus. Circ Rep. 2019;10(1):405–13. doi: 10.1253/circrep.CR-19-0070.

Sha S, Polidori D, Farrell K, Ghosh A, Natarajan J, Vaccaro N, et al. Pharmacodynamic differences between canagliflozin and dapagliflozin: results of a randomized, double-blind, crossover study. Diabetes Obes Metab. 2015;17(2):188–97. doi: 10.1111/dom.12418.

Bhatt DL, Szarek M, Steg PG, Cannon CP, Leiter LA, McGuire DK, et al. Sotagliflozin in patients with diabetes and recent worsening heart failure. N Engl J Med. 2021;384:117–28. doi: 10.1056/NEJMoa2030183.

Doehner W, Anker SD, Butler J, Zannad F, Filippatos G, Coats AJS, et al. Uric acid and SGLT-2 inhibition with empagliflozin in heart failure with preserved ejection fraction: the EMPEROR-preserved Trial. JACC Heart Fail. 2024;12(12):2057–70. doi: 10.1016/j.jcСН.2024.08.020.

Ali AE, Mazroua MS, ElSaban M, Najam N, Kothari AS, Mansoor T, et al. Effect of dapagliflozin in patients with heart failure: a systematic review and meta-analysis. Glob Heart. 2023;18(1):45. doi: 10.5334/gh.1258.

Iacobellis G, Gra-Menendez S. Effects of dapagliflozin on epicardial fat thickness in patients with type 2 diabetes and obesity. Obesity (Silver Spring). 2020;28(6):1068–74. doi: 10.1002/oby.22798.

Shi YJ, Dong GJ, Guo M. Targeting epicardial adipose tissue: A potential therapeutic strategy for heart failure with preserved ejection fraction with type 2 diabetes mellitus. World J Diabetes. 2023;14(6):724–40. doi: 10.4239/wjd.v14.i6.724.

Yaribeygi H, Maleki M, Butler AE, Jamialahmadi T, Sahebkar A. Sodium-glucose co-transporter-2 inhibitors and epicardial adiposity. Eur J Pharm Sci. 2023;180:106322. doi: 10.1016/j.ejps.2022.106322.

Yagi S, Hirata Y, Ise T, Kusunose K, Yamada H, Fukuda D, et al. Canagliflozin reduces epicardial fat in patients with type 2 diabetes mellitus. Diabetol Metab Syndr. 2017;(9):78. doi: 10.1186/s13098-017-0275-4.

Gaborit B, Ancel P, Abdullah AE, Maurice F, Abdesselam I, et al. Effect of empagliflozin on ectopic fat stores and myocardial energetics in type 2 diabetes: the EMPACEF study. Cardiovasc Diabetol. 2021;20:57. doi: 10.1186/s12933-021-01237-2.

Uthman L, Baartscheer A, Bleijlevens B, Schumacher CA, Fiolet JWT, Koeman A, et al. Class effects of SGLT2 inhibitors in mouse cardiomyocytes and hearts: inhibition of Na+/H+ exchanger, lowering of cytosolic Na+ and vasodilation. Diabetologia. 2018;61(3):722–6. doi: 10.1007/s00125-017-4509-7.

Elsanhoury A, Nelki V, Kelle S, Van Linthout S, Tschöpe C. Epicardial fat expansion in diabetic and obese patients with heart failure and preserved ejection fraction-a specific HFpEF phenotype. Front Cardiovasc Med. 2021;8:720690. doi: 10.3389/fcvm.2021.720690.

Solomon SD, de Boer RA, DeMets D, Hernandez AF, Inzucchi SE, Kosiborod MN. Dapagliflozin in heart failure with preserved and mildly reduced ejection fraction: rationale and design of the DELIVER trial. Eur J Heart Fail. 2021;23:1217–25. doi: 10.1002/ejСН.2249.

Tanashat M, Manasrah A, Abouzid M. Effects of dapagliflozin and empagliflozin on 6-min walk distance in heart failure with preserved and reduced ejection fraction: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials involving 2624 patients. Eur J Clin Pharmacol. 2024;80(7):951–63. doi: 10.1007/s00228-024-03660-2.

Solomon SD, McMurray JJV, Claggett B, de Boer RA, DeMets D, Hernandez AF, et al. DELIVER trial committees and investigators. Dapagliflozin in heart failure with mildly reduced or preserved ejection fraction. N Engl J Med 2022;387:1089–98. doi: 10.1056/NEJMoa2206286.

Zhao L, Guo W, Huang W, Wang L, Huang S. Benefit of sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors on survival outcome is related to the type of heart failure: A meta-analysis. Diabetes Res Clin Pract. 2022;187:109871. doi: 10.1016/j.diabres.2022.109871.

Borlaug BA, Reddy YNV, Braun A, Sorimachi H, Omar M, Popovic D, et al. Cardiac and metabolic effects of dapagliflozin in heart failure with preserved ejection fraction: the cameo DAPA trial. Circulation. 2023;148(10):834–44. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.123.065134.

Bonanni A, Vinci R, d’Aiello A, Grimaldi MC, Di Sario M, Tarquini D, et al. Targeting collagen pathways as an HFpEF therapeutic strategy. J Clin Med. 2023;12(18):5862. doi: 10.3390/jcm12185862.

Lee TW, Lee TI, Lin YK, Chen YC, Kao YH, Chen YJ. Effect of antidiabetic drugs on the risk of atrial fibrillation: mechanistic insights from clinical evidence and translational studies. Cell Mol Life Sci. 2021;78(3):923–34. doi: 10.1007/s00018-020-03648-y.

Hamid AK, Tayem AA, Al-Aish ST, Al Sakini AS, Hadi DD, Al-Aish RT. Empagliflozin and other SGLT2 inhibitors in patients with heart failure and preserved ejection fraction: a systematic review and meta-analysis. Ther Adv Cardiovasc Dis. 2024;18:17539447241289067. doi: 10.1177/17539447241289067.

Roy R, Vinjamuri S, Baskara Salian R, Hafeez N, Meenashi Sundaram D, Patel T, et al. Sodium-glucose cotransporter-2 (SGLT-2) inhibitors in heart failure: an umbrella review. Cureus. 2023;15(7):e42113. doi: 10.7759/cureus.42113.

Voronkov L.G., Chendey T.V. New reality: inhibitors of sodium-dependent glucose cotransporter type 2 as an integral component of modern pharmacotherapy of chronic heart failure. Ukrmed Chasopis. 2021;145(5):25–8. doi: 10.32471/umj.1680-3051.145.219239.