Дихальні розлади під час сну у військовослужбовців у період бойових дій
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Дихальні розлади під час сну є актуальною і багатогранною проблемою клінічної медицини. Синдром обструктивного апное сну (СОАС) може збільшити серцево-судинний ризик, ініціювати або сприяти прогресуванню АГ, розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця та таких ускладнень, як серцева недостатність, аритмія, інфаркт міокарда та інсульт.
Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу СОАС у військовослужбовців під час бойових дій.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 27 військовослужбовців із СОАС, які перебували на лікуванні у НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь». Усі учасники дослідження були чоловічої статі, середній вік становив 42,7±3,4 року.
Пацієнтам проводили комплексне обстеження, оцінювали суб’єктивну сонливість методом опитування за шкалою сонливості Epworth sleepiness scale та виконували полісомнографію. Усі хворі були обстежені на предмет виявлення супутньої коморбідної патології.
Результати. Визначено, що середня тривалість СОАС становила 6,4±2,1 року. Основними скаргами військовослужбовців були денна сонливість та втомлюваність, короткочасні засинання під час виконання службових обов’язків у стані спокою та керування автомобілем, головний біль, порушення нічного сну з частими пробудженнями, сухість у роті після пробудження, порушення пам’яті та концентрації уваги, ослаблення лібідо, емоційні порушення, пробудження з відчуттям задишки, ніктурія, серцебиття та збільшення маси тіла.
Результати дослідження свідчать, що СОАС у військовослужбовців має високу коморбідність, оскільки в одного хворого може бути два і більше коморбідних захворювання. Добове моніторування артеріального тиску за Холтером встановило, що 22 (81,5%) особи мають тип «non dipper», а 5 (18,5%) – «dipper». У хворих на артеріальну гіпертензію ІІ стадії із СОАС було виявлено підвищений рівень офісного систолічного артеріального тиску, а також його середньодобового, денного та нічного значень.
У 12 (44,4%) обстежених було діагностовано хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). При проведенні полісомнографії виявлені значні зміни в дихальній системі, кількість та тривалість респіраторних подій прогресує з важкістю СОАС. Серед обстежених військовослужбовців із СОАС показник денної сонливості становив 7,6±0,1 бала.
Висновки. У військовослужбовців СОАС є вкрай важливою проблемою, потенційно небезпечним фактором для життя та ефективного виконання службових обов’язків, може призводити до зменшення концентрації уваги та травматизму. Поєднаний перебіг ХОЗЛ та СОАС призводить до вираженої гіпоксії та гіперкапнії, легеневої гіпертензії, високого ризику нічної смерті.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Zhyhaylo N. Psychological support of military personnel in the combat zone. Bull Lviv Uni. 2022;13:64–70. doi: 10.30970/PS.2022.13.8.
Feshchenko YI, Opimakh SG. Sleep-related breathing disorders in adults: topics of current scientific research and significant updates of practical recommendations. Ukr Pulmonol J. 2024;(1):8–15. doi: 10.31215/2306-4927-2024-32-1-8-15.
Stöwhas AC, Lichtblau M, Bloch KE. Obstructive Sleep Apnea Syndrome. Praxis (Bern 1994). 2019;108(2):111–17. doi: 10.1024/1661-8157/a00 3198.
Regn DD, Davis AH, Smith WD, Blasser CJ, Ford CM. Central Sleep Apnea in Adults: Diagnosis and Treatment. Fed Pract. 2023;40(3):78–86. doi: 10.12788/fp.0367.
American Academy of Sleep Medicine. The AASM International Classification of Sleep Disorders – Third Edition, Text Revision (ICSD-3-TR) [Internet]. American Academy of Sleep Medicine; 2023. 8 p. Available from: https://members.aasm.org/site/AASMMembers/AASMStore/StoreLayouts/Item_Detail.aspx?iProduct-Code=2001TR&Category=CLINIC_RES.
Akashiba T, Inoue Y, Uchimura N, Ohi M, Kasai T, Kawana F, et al. Sleep Apnea Syndrome (SAS) Clinical Practice Guidelines 2020. Respir Investig. 2022;60(1):3–32. doi: 10.1016/j.resinv.2021.08.010.
Mokhlesi B, Masa JF, Brozek JL, Gurubhagavatula I, Murphy PB, Piper AJ, et al. Evaluation and Management of Obesity Hypoventilation Syndrome. An Official American Thoracic Society Clinical Practice Guideline. Am J Respir Crit Care Med. 2019;200(3):6–24. doi: 10.1164/rccm.201905-1071ST.
Bouloukaki I, Fanaridis M, Testelmans D, Pataka A, Schiza S. Overlaps between obstructive sleep apnoea and other respiratory diseases, including COPD, asthma and interstitial lung disease. Breathe (Sheff). 2022;18(3):220073. doi: 10.1183/20734735.0073-2022.
Ioachimescu OC, Janocko NJ, Ciavatta MM, Howard M, Warnock MV. Obstructive Lung Disease and Obstructive Sleep Apnea (OLDOSA) cohort study: 10-year assessment. J Clin Sleep Med. 2020;16(2):267–77. doi: 10.5664/jcsm.8180.
Molnár V, Molnár A, Lakner Z, Kunos L, Angyal E, Németh F, et al. Analysis of the most important features of obstructive sleep apnoea. Orv Hetil. 2022;163(15):586–92. doi: 10.1556/650.2022.32428.
Sirenko YuM, Rekovets OL, Krushynska NA, Torbas OO, Kushnir S, Primak GF, et al. Arterial stiffness in obstructive sleep apnea syndrome in patients with arterial hypertension on the background of continuous positive airway pressure therapy. Hypertension. 2021;14(2):39–49. doi: 10.22141/2224-1485.14.2.2021.231855.
Redline S, Azarbarzin A, Peker Y. Obstructive sleep apnoea heterogeneity and cardiovascular disease. Nat Rev Cardiol. 2023;20(8):560–73. doi: 10.1038/s41569-023-00846-6.
Van Ryswyk E, Mukherjee S, Chai-Coetzer CL, Vakulin A, McEvoy RD. Sleep Disorders, Including Sleep Apnea and Hypertension. Am J Hypertens. 2018;31(8):857–64. doi: 10.1093/ajh/hpy082.
Ludka O. Sleep apnea and cardiovascular disease. Cas Lek Cesk. 2019;158(5):178–84.
Chaplynska N, Rudnyk V, Havrysh T, Symchych K, Skrypnyk L. Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Sleep Apnea Syndrome – a Multidisciplinary Problem of Clinical Medicine. Fam Med Eur Pract. 2023;(2):35–9. doi: 10.30841/2786-720X.2.2023.282491.
Norden D, Herkenrath S. Current developments in sleep research and sleep medicine: an assessment of the «Apnoea» taskforce. Somnologie (Berl). 2022;26(3):144–8. doi: 10.1007/s11818-022-00376-2.
Bonsignore MR, Randerath W, Schiza SE, Simonds AK, et al. ERS Handbook of Respiratory Sleep Medicine (2nd ed.) [Internet]. European Respiratory Society; 2023. 47 p. Available from: https://reader.ersjournals.com/ers-handbook-of-respiratory-sleep-medicine/3.
Baillieul S, Revol B, Jullian-Desayes I, Joyeux-Faure M, Tamisier R, Pépin JL. Diagnosis and management of central sleep apnea syndrome. Expert Rev Respir Med. 2019;13(6):545–57. doi: 10.1080/17476348.2019.1604226.
Steffen A, Heiser C, Galetke W, Herkenrath SD, Maurer JT, Eck G, et al. Die Stimulation des Nervus hypoglossus in der Behandlung der obstruktiven Schlafapnoe – Aktualisiertes Positionspapier der Arbeitsgemeinschaft Schlafmedizin der DGHNO-KHC. Laryngorhinootologie. 2021;100(1):15–20. doi: 10.1055/a-1327-1343.
Ivchyna NA. Diagnosis of Obstructive Apnea/Hypopnea Syndrome in Outpatient Practice. World Sci. 2019;41(1):11–4. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31012019/6299.
Kapur VK, Auckley DH, Chowdhuri S, Kuhlmann DC, Mehra R, Ramar K, et al. Clinical Practice Guideline for Diagnostic Testing for Adult Obstructive Sleep Apnea: An American Academy of Sleep Medicine Clinical Practice Guideline. J Clin Sleep Med. 2017;13(3):479–504. doi: 10.5664/jcsm.6506.
Johns MW. A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale. Sleep. 1991;14:540–5.
Masa JF, Pépin JL, Borel JC, Mokhlesi B, Murphy PB, Sánchez-Quiroga MÁ. Obesity hypoventilation syndrome. Eur Respir Rev. 2019;28(151):180097. doi: 10.1183/16000617.0097-2018.
Gottlieb DJ, Punjabi NM. Diagnosis and management of obstructive sleep apnea: A review. JAMA. 2020;323(14):1389–400. doi: 10.1001/jama.2020.3514.
Borsoi L, Armeni P, Donin G, Costa F, Ferini-Strambi L. The invisible costs of obstructive sleep apnea (OSA): Systematic review and cost-of-illness analysis. PLoS One. 2022;17(5):e0268677. doi: 10.1371/journal.pone.0268677.
