Лікування тривожних та депресивних розладів у комбатантів у сучасних умовах: фокус на ефективності та безпечності
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Військова служба в Україні сьогодні пов’язана з емоційними перенавантаженнями, що призводить до суттєвих змін ментального здоров’я. На фоні великої кількості стресових факторів швидко розвиваються когнітивні порушення, особливо ті, які стосуються уваги та оперативної пам’яті, що суттєво впливає на ефективність несення служби.
Для лікування стресу та тривожності як препарати першої лінії застосовуються селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: циталопраму гідробромід, есциталопрам, пароксетину гідрохлорид, сертралін, а також інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну: венлафаксину гідрохлорид, дулоксетину гідрохлорид. До другої лінії належать трициклічні антидепресанти. Через широкий спектр побічних дій цих препаратів така фармакотерапія часто погано переноситься та асоціюється з незадовільною прихильністю.
Питання безпеки застосування будь-яких препаратів у комбатантів – це вкрай важливо з огляду специфіки завдань, які вони виконують. Пошук ефективного та безпечного лікування тривоги та депресії є актуальним питанням сьогодення.
Мета дослідження: оцінити вплив лікарського засобу рослинного походження, що містить олії лаванди (WS® 1265), на стан ментального здоров’я комбатантів в умовах реальних бойових дій.
Матеріали та методи. Було обстежено 76 військовослужбовців (середній вік – 34 ± 2,2 року), які проходили лікування на клінічній базі ВМГ 59. Середній термін перебування в зоні бойових дій до госпіталізації становив 5 ± 1,2 міс. Соматична патологія діагностована у 31 (40,8%) комбатанта – артеріальна гіпертензія (АГ) І–ІІ стадії з 1–2 ступенем підвищення артеріального тиску (АТ). Середні показники «офісного» систолічного АТ становили 156,5 ± 7,4 мм рт.ст., діастолічного АТ – 92,6 ± 4,4 мм рт.ст.
Результати. У 49 комбатантів виявлено тривожні розлади, у 27 – тривожно-депресивні. Протягом 10 днів пацієнти отримували рослинний засіб з олії лаванди (WS® 1265) за 30 хв до сну. До початку лікування клінічну тривогу відчували 89,5% обстежених, на 5-й день – лише 9,2% (p < 0,001), а на 10-й день ознак клінічної тривоги не зафіксовано. Рівень тривоги в динаміці лікування достовірно зменшився з 18,0 до 7,5 (p < 0,001).
Прояви депресії до початку лікування були виявлені у достовірно меншої кількості комбатантів – 47,4% з переважанням ознак субклінічної депресії – 32,9%. У динаміці застосування препарату на 10-й день спостереження ознак клінічної депресії не було виявлено у жодного комбатанта.
На фоні терапії лікарським засобом на основі олії лаванди (WS® 1265) показники АТ достовірно знижувалися (r = 0,51; p < 0,001).
Висновки. Виявлено, що застосування препарату рослинного походження з олії лаванди (WS® 1265) позитивно впливає на ментальне здоров’я комбатантів, знижуючи показники середнього рівня як тривоги, так і депресії, а також зменшуючи показники АТ.
Переносимість рослинного препарату на основі олії лаванди (WS® 1265) відзначена як відмінна у 90,8%.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Selyuk M, Bychkova S, Kozochok M, Levkin I, Taranukhin S, Bondarchuk A, et al. Thromboembolism of small branches of the pulmonary artery as a result of combat trauma: review of the literature and analysis of a clinical case. Fam Med Eur Pract. 2024;(2):62–7. doi: 10.30841/2786-720X.2.2024.30 7536.
Hrytsevich TL, Guzenko IM, Kapinus OS, Matsevko TM, Romanyshyn AM. Battle psychology: a manual. Lviv; 2017. 352 p.
Strelchuk L. Possibilities of herbal medicines in the treatment of anxiety disorders and increasing of stress resistance. Health of Ukraine in the 21st century. 2023;547(11):10–1.
Hajek A, Kretzler B, König HH. Fear of war and mental health in Germany. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2023;58(7):1049–54. doi: 10.1007/s00127-022-02394-9.
Currier JM, Holland JM, Drescher K, Foy D. Initial psychometric evaluation of the Moral Injury Questionnaire – Military version. Clin Psychol Psychother. 2015;22(1):54–63. doi: 10.1002/cpp.1866.
Racine M. Chronic pain and suicide risk: A comprehensive review. Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry. 2018;(87):269–80. doi: 10.1016/j. pnpbp.2017.08.020.
Ashrafioun L, Kane C, Bishop TM, Britton PC, Pigeon WR. The Association of Pain Intensity and Suicide Attempts Among Patients Initiating Pain Specialty Services. J Pain. 2019;20(7):852–9. doi: 10.1016/j.jpain.2019.01.012.
Kovalenko VM, Herausgeber. Stress und kardiovaskuläre Erkrankungen im Kriegszustand. Kiyv; 2022. 272 p.
Koval SM, Rieznik LA Starchenko TG. Anxiety-depressive disorders in patients with arterial hypertension who were in a combat zone. Ukr Ther J. 2023;(2):34–9. doi: 10.30978/UTJ2023-2-34.
Bronze L. War, hypertension and post traumatic stress disorder. A personal experience. Blood Press. 2022;31(1):225–7. doi: 10.1080/08037051.2022.2118661.
Howard JT, Sosnov JA, Janak JC, Gundlapalli AV, Pettey WB, Walker LE, et al. Associations of Initial Injury Severity and Posttraumatic Stress Disorder Diagnoses With Long-Term Hypertension Risk After Combat Injury. Hypertension. 2018;71(5):824–32. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10496.
Martin K, McLeod E, Périard J, Rattray B, Keegan R, Pyne DB. The Impact of Environmental Stress on Cognitive Performance: A Systematic Review. Hum Factors. 2019;61(8):1205–46. doi: 10.1177/0018720819839817.
Martin K, Périard J, Rattray B, Pyne DB. Physiological Factors Which Influence Cognitive Performance in Military Personnel. Hum Factors. 2020;62(1):93–123. doi: 10.1177/0018720819841757.
Flood A, Keegan RJ. Cognitive Resilience to Psychological Stress in Military Personnel. Front Psychol. 2022;(13):809003. doi: 10.3389/fpsyg.2022.809003.
Oster C, Morello A, Venning A, Redpath P, Lawn S. The health and wellbeing needs of veterans: a rapid review. BMC Psychiatry. 2017;17(1):414. doi: 10.1186/s12888-017-1547-0.
Armour C, Ross J. The health and well-being of military drone operators and intelligence analysts: a systematic review. Mil Psychol. 2017;(29):83–98. doi: 10.1037/mil0000149.
Chapa JO. Remotely piloted aircraft, risk, and killing as sacrifice: the cost of remote warfare. J Mili tary Ethics. 2017;(16):256–71. doi: 10.1080/15027570.2018.1440501.
Kasper S, Muller WE, Volz HP, Moller HJ, Koch E, Dienel A. 2018. Silexan® in anxiety disorders: clinucal data and pharmacological background. World J Biol Psychiatr. 2018;(19):412–20. doi: 10.1080/15622975.2017.1331046.
Moller HJ, Volz HP, Dienel A, Schlafke S, Kasper S. Efficacy of Silexan® in subthreshold anxiety: meta-analysis of randomised, placeba-controlled trials. Eur Arch Psychiatr Clin Neurosci. 2019;269:183–93. doi: 10.1007/s00406-017-0852-4.
Seifritz E, Schlafke S, Holsboer-Trachsler E. Beneficial effects of Silexan® on sleep are mediated by its anxiolytic effect. J Psychiat Res. 2019;115:69–74. doi: 10.1016/j.jpsychires.2019.04.013.
Seifritz E, Möller HJ, Volz HP, Müller WE, Hopyan T, Wacker A, et al. No Abuse Potential of Silexan in Healthy Recreational Drug Users: A Randomized Controlled Trial. Int J Neuropsychopharmacol. 2021;24(3):171–80. doi: 10.1093/ijnp/pyaa064.
Dold M, Bartova L, Volz HP, Seifritz E, Möller HJ, Schläfke S, et al. Efficacy of Silexan in patients with anxiety disorders: a meta-analysis of randomized, placebo-controlled trials. Eur Arch Psychiatry Clin Neurosci. 2023;273(7):1615–28. doi: 10.1007/s00406-022-01547-w.
Duman RS, Aghajanian GK, Sanacora G, Krystal JH. Synaptic plasticity and depression: new insights from stress and rapid-acting antidepressants. Nat Med. 2016;22(3):238–49. doi: 10.1038/nm.4050.
Harmer CJ, Duman RS, Cowen PJ. How do antidepressants work? New perspectives for refining future treatment approaches. Lancet Psychiatry. 2017;4(5):409–18. doi: 10.1016/S2215-0366(17)30015-9.
Friedland K, Silani G, Schuwald A, Stockburger C, Koch E, Nöldner M, et al. Neurotrophic Properties of Silexan, an Essential Oil from the Flowers of Lavender-Preclinical Evidence for Antidepressant-Like Properties. Pharmacopsychiatry. 2021;54(1):37–46. doi: 10.1055/a-1293-8585.
