Оптимізація діагностики гіповітамінозу аскорбінової кислоти у хворих на хронічний панкреатит з використанням прогностичної моделі
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Хронічний панкреатит (ХП) характеризується порушенням екзокринної та ендокринної функцій підшлункової залози. Одним із проявів трофологічної недостатності у пацієнтів з ХП є ендогенний та екзогенний гіповітаміноз, зокрема дефіцит аскорбінової кислоти (вітаміну С). На відміну від більшості тварин, людина не здатна до ендогенного синтезу вітаміну С через відсутність ферменту L-гулонолактоноксидази, необхідної для останнього етапу біосинтезу аскорбінової кислоти. Розроблення математичної прогностичної моделі для передбачення гіповітамінозу аскорбінової кислоти у пацієнтів з ХП на основі встановлених предикторних факторів є актуальним завданням сьогодення.
Мета дослідження: розробити формулу прогнозування дефіциту аскорбінової кислоти у пацієнтів з ХП на основі встановлених предикторних факторів.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 112 хворих на ХП та 30 практично здорових осіб. Під час дослідження пацієнтам були визначені основні клінічні показники, що впливають на перебіг ХП. Проведено одновимірний регресійний аналіз для визначення факторів, які потенційно можуть вплинути на рівень аскорбінової кислоти. Також був проведений багатоваріантний регресійний аналіз, результатом якого стала формула множинної регресії, яка визначала когорту пацієнтів, у яких потенційно може бути низький рівень аскорбінової кислоти.
Результати. Під час проведення уніваріантного кореляційного аналізу встановлено такі показники, як вік хворого на ХП (R=–0,457) (р<0,05), тривалість ХП (R=–0,478) (р<0,05), функціональна здатність підшлункової залози (ПЗ) за бальним показником копрограми (R=–0,372) (р<0,05), а також структурно‑морфологічно‑функціональний стан ПЗ за критеріями УЗД, вираженими у балах (R=–0,398) (р<0,05), загальний білок (R=0,370) (р<0,05), рівень еритроцитів (R=0,377) (р<0,05), АЛТ (R=–0,403) (р<0,05) і АСТ (R=–0,391) (р<0,05), що є предикторами вітамінної недостатності для хворих на ХП.
Проведено багатофакторний регресійний аналіз для створення формули прогнозування рівня аскорбінової кислоти.
Висновки. Наявність гіповітамінозу аскорбінової кислоти у пацієнтів з ХП (р<0,001) свідчить про необхідність дослідження рівня цього показника для вчасного встановлення діагнозу та призначення відповідного лікування.
Для персоніфікованого прогнозування дефіциту аскорбінової кислоти у хворих на ХП запропоновані формули, що враховують параметри перебігу ХП, доступні для визначення у практиці лікарів первинної медичної допомоги: вік хворих, тривалість захворювання, рівень еритроцитів, кількісне значення критеріїв УЗД, визначення критеріїв копрограми, виражених у балах.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Kuhn SO, Meissner K, Mayes LM, Bartels K. Vitamin C in sepsis. Curr Opin Anaesthesiol. 2018;31(1):55–60. doi: 10.1097/ACO.0000000000000549.
Feng F, Yang H, Yang W, Li M, Chang X, Chen Y. Effect of vitamin C in critically ill patients with sepsis and septic shock: A meta-analysis. Sci Prog. 2021;104(1):36850421998175. doi: 10.1177/0036850421998175.
Travica N, Ried K, Sali A, Scholey A, Hudson I, Pipingas A. Vitamin C Status and Cognitive Function: A Systematic Review. Nutr. 2017;9(9):960. doi: 10.3390/nu9090960.
Babinets LS, Halabitska IM, Borovyk IO, Redkva OV, Sasyk HM. The influence of exocrine pancreatic insufficiency in the formation of osteopenia in patients with primary osteoarthritis. Wiad Lek. 2020;73(10):2238–40.
Łukawski M, Dałek P, Borowik T, Foryś A, Langner M, Witkiewicz W, et al. New oral liposomal vitamin C formulation: properties and bioavailability. J Liposome Res. 2020;30(3):227–34. doi: 10.1080/08982104.2019.1630642.
Babinets LS, Halabitska IM. Characteristics of joint pain in patients with primary osteoarthritis with comorbid conditions with exocrine pancreatic insufficiency. Lekarsky Obzor. 2021;70(2):62–4.
Ko J, Yoo C, Xing D, Gonzalez DE, Jenkins V, Dickerson B, et al. Pharmacokinetic Analyses of Liposomal and Non-Liposomal Multivitamin/Mineral Formulations. Nutrients. 2023;15(13):3073. doi: 10.3390/nu15133073.
Gopi S, Balakrishnan P. Evaluation and clinical comparison studies on liposomal and non-liposomal ascorbic acid (vitamin C) and their enhanced bioavailability. J Liposome Res. 2021;31(4):356–64. doi: 10.1080/08982104.2020.1820521.
Comunian T, Babazadeh A, Rehman A, Shaddel R, Akbari-Alavijeh S, Boostani S, et al. Protection and controlled release of vitamin C by different micro/nanocarriers. Crit Rev Food Sci Nutr. 2022;62(12):3301–22. doi: 10.1080/10408398.2020.1865258.
Maqsoudlou A, Assadpour E, Mohebodini H, Jafari SM. The influence of nanodelivery systems on the antioxidant activity of natural bioactive compounds. Crit Rev Food Sci Nutr. 2022;62(12):3208–31. doi: 10.1080/10408398.2020.1863907.
Carr AC, Maggini S. Vitamin C and Immune Function. Nutr. 2017;9(11):1211. doi:10.3390/nu9111211.
Sorice A, Guerriero E, Capone F, Colonna G, Castello G, Costantini S. Ascorbic acid: its role in immune system and chronic inflammation diseases. Mini Rev Med Chem. 2014;14(5):444–52. doi: 10.2174/1389557514666140428112602.
Cho YS, Lee JS, Chae HS. An Epidemiological Study on the Prevalence and Associated Factors of Chronic Pancreatitis in Korea. J Clin Med. 2022;11(12):3273. doi: 10.3390/jcm11123273.
Kolho KL, Nikaki K, Pylkkänen S. Pathogenesis of chronic pancreatitis in patients with chronic inflammatory bowel diseases. Pancreatol. 2023;23(1):133–40. doi: 10.1016/j.pan.2022.11.001.
Du J, Cullen JJ, Buettner GR. Ascorbic acid: Chemistry, biology and the treatment of cancer. Biochim Biophys Acta. 2012;1826(2):443–57. doi: 10.1016/j.bbcan.2012.06.003.
Padayatty SJ, Levine M. Vitamin C: the known and the unknown and Goldilocks. Oral Dis. 2016;22(6):463–93. doi: 10.1111/odi.12446.
Carr AC, Maggini S. Vitamin C and Immune Function. Nutr. 2017;9(11):1211. doi: 10.3390/nu9111211.
Sorice A, Guerriero E, Capone F. Ascorbic acid: its role in immune system and chronic inflammation diseases. Int J Mol Sci. 2014;15(8):14887–901. doi: 10.3390/ijms150814887.
Kuhn SO, Meissner K, Mayes LM, Bartels K. Vitamin C in sepsis. Curr Opin Anaesthesiol. 2018;31(1):55–60. doi: 10.1097/ACO.0000000000000549.
Feng F, Yang H, Yang W, Li M, Chang X, Chen Y. Effect of vitamin C in critically ill patients with sepsis and septic shock: A meta-analysis. Sci Prog. 2021;104(1):36850421998175. doi: 10.1177/0036850421998175.
Ravi Kanth VV, Nageshwar Reddy D. Genetics of acute and chronic pancreatitis: An update. World J Gastrointest Pathophysiol. 2014;5(4):427–37. doi: 10.4291/wjgp.v5.i4.427.
Ashor AW, Lara J, Mathers JC, Siervo M. Effect of vitamin C on endothelial function in health and disease: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. Atherosclerosis. 2014;235(1):9–20. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2014.04.004.
Kalli A, Smith GT, Swinden ML, Davidson ME. A systemic review of vitamin C administration in the critically ill. Anest Analg Rev. 2021;33(1):41–9. doi: 10.1213/XAA.0000000000001327.
Travica N, Ried K, Sali A, Scholey A, Hudson I, Pipingas A. Vitamin C Status and Cognitive Function: A Systematic Review. Nutrients. 2017;9(9):960. doi: 10.3390/nu9090960.
Sah RP, Garg P, Saluja AK. Pathogenic roles of oxidative stress in acute pancreatitis. World J Gastroenterol. 2012;18(27):3505–22. doi: 10.3748/wjg.v18.i27.3505.
Tsai HH. Oxidative stress and chronic pancreatitis. Med Sci Monit Basic Res. 2013;19:81–5. doi: 10.12659/MSMBR.883803.
Braganza JM, Lee SH, McCloy RF, Mc-Mahon MJ. Chronic pancreatitis. Lancet. 2011;377(9772):1184–97. doi: 10.1016/S0140-6736(10)61088-X.
Majumder S, Chari ST. Chronic pancreatitis and the role of oxidant stress. Pancreat Disord Ther. 2017;6(S1):178. doi: 10.4172/2165-7092.1000178.
Duggan SN, Smyth ND, O’Sullivan M, Feehan S, Ridgway PF, Conlon KC. The prevalence of malnutrition and fat-soluble vitamin deficiencies in chronic pancreatitis. Nutr Clin Pract. 2014;29(3):348–54. doi: 10.1177/0884533614528361.
Jonnafeldt KA, Lindblad MLJ, Lindkvist B. Malnutrition in Patients with Chronic Pancreatitis: A Narrative Review. J Nutr Metab. 2019;2019:5389254. doi: 10.1155/2019/5389254.
Hart PA, Bellin MD, Andersen DK, Bradley D, Cruz-Monserrate Z, Forsmark CE, et al. Type 3c (pancreatogenic) diabetes mellitus secondary to chronic pancreatitis and pancreatic cancer. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2016;1(3):226–37. doi: 10.1016/S2468-1253(16)30106-6.
Duggan SN, O’Sullivan M, Feehan S, Ridgway P, Conlon K. Nutrition treatment of deficiency and malnutrition in chronic pancreatitis: a review. Nutr Rev. 2010;68(8):454–72. doi: 10.1111/j.1753-4887.2010.00305.x.
Majumder S, Chari ST. Chronic pancreatitis and the role of oxidant stress. Pancreat Disord Ther. 2017;6(S1):178. doi: 10.4172/2165-7092.1000178.
Braganza JM, Lee SH, McCloy RF, Mc-Mahon MJ. Chronic pancreatitis. Lancet. 2011;377(9772):1184–97. doi: 10.1016/S0140-6736(10)61088-X.
Raeder H, Leh S, Hecht W. Nutritional status in chronic pancreatitis: Impaired glucose metabolism and anthropometrics. J Dig Dis. 2016;17(12):790–9. doi: 10.1111/1751-2980.12413.
Majumder S, Chari ST. Chronic pancreatitis and the role of oxidant stress. Pancreat Disord Ther. 2017;6(S1):178. doi: 10.4172/2165-7092.1000178.
Scolapio JS, Malhi-Chowla N, Ukleia A. Nutrition supplementation in patients with acute and chronic pancreatitis. Gastroenterol Clin North Am. 1999;28(3):695–707. doi: 10.1016/s0889-8553(05)70081-8.
Lindkvist B, Phillips ME, Domínguez-Muñoz JE. Oral enzymes and nutrient supplementation in chronic pancreatitis, maldigestion, diabetes mellitus and HIV disease. Curr Gastroenterol Rep. 2010;12(3):189–97. doi: 10.1007/s11894-010-0113-2.
Kah J, Rehfeld JF, Bhumika DV. Rationale and study design of a randomised clinical trial of high-dose oral vitamin C in chronic pancreatitis. Pancreatol. 2021;21(6):1108–16. doi: 10.1016/j.pan.2021.05.310.
Gonzalez CA, Cervantes-Cervantes M, Mejía-León ME, Marcial-Venegas L, Coss-Navarrete RL. Oral vitamin C as an adjunct treatment to ameliorate pain and improve quality of life in chronic pancreatitis patients: A randomized controlled trial. Nutr J. 2020;19(1):91. doi: 10.1186/s12937-020-00601-y.
Nielsen EI, Berk M, Monssen DP. Adverse events of high-dose vitamin C in cancer patients: A systematic review. Crit Rev Oncol Hematol. 2022;169:103576. doi: 10.1016/j.critrevonc.2022.103576.
Babinets LS, Shaihen OR, Homyn HO, Halabitska IM. Specific aspects of clinical course in case of combination of chronic pancreatitis and concomitant viral hepatitis C. Wiad Lek. 2019;72(4):595–9.
Redkva OV, Babinets LS, Halabitska IM. Evaluation of parameters of actual typical pathogenetic syndromes in comorbidity of type 2 diabetes mellitus and chronic pancreatitis. Wiad Lek. 2021;74(10 cz 2):2557–9.
Halabitska I, Babinets L. Different consequences of the treatment of osteoarthritis in gastrointestinal comorbidity with exocrine pancreatic insufficiency. Family Medicine & Primary Care Review. 2021;23(4):422–8. doi: 10.5114/fmpcr.2021.108207.
