Ефективність медикаментозної підготовки до ендоскопії пацієнтів з ожирінням та активною виразковою шлунково-кишковою кровотечею

Анотація

З початку 90-х років ХХ ст. ендоскопічні методики в медицині є «золотим стандартом» як для діагностики виразок шлунка, так і для лікування такого їх ускладнення, як шлунково кишкова кровотеча. Незважаючи на розвиток технологій і можливостей все ще гостро стоїть питання ефективної екстреної підготовки просвіту травного тракту до обстеження, адже якість підготовки безпосередньо впливає на результат лікування.

На сьогодні переважно застосовують рутинне очищення шлунка шляхом назогастрального лаважу, як і 70 років тому. Метод є доволі суперечливим через ризики декомпенсації супутніх захворювань, стрімкого розвитку гіперкапнії та десатурації кисню, ризик виникнення аспіраційної пневмонії. Усе це ставить практикуючого лікаря в скрутні обставини, особливо коли мова йде про пацієнтів з ожирінням. Саме тому в більшості випадків лікарі застосовують очікувальну тактику. Застосування парентеральних прокінетичних засобів для таких пацієнтів є перспективною альтернативою. У дослідженні проаналізовано ефективність медикаментозної проти «традиційної» підготовки назогастрального лаважу.

Мета дослідження: оцінювання ефективності та визначення доцільності застосування медикаментозної підготовки шлунка до невідкладної гастроскопії у пацієнтів з активною виразковою шлунково-кишковою кровотечею на фоні ожиріння; проведення порівняння ефективності медикаментозної та «традиційної» механічної підготовки; аналіз наявності взаємозв’язку між ефективністю підготовки та ранніми рецидивами кровотечі.

Матеріали та методи. Проаналізовано та порівняно результати ендоскопічної діагностики та лікування виразкових шлунково-кишкових кровотеч у 100 пацієнтів з ожирінням (ІМТ > 30 кг/м²), рівномірно розподілених за статтю та віком. До основної групи увійшли 50 пацієнтів, підготовку яких до обстеження проводили медикаментозно шляхом внутрішньовенної інфузії 2 мл метоклопраміду гідрохлориду та 10 мл гіпертонічного розчину натрію хлориду 10%, перед процедурою за 15 хв. До контрольної групи також включено 50 пацієнтів, підготовку яких до обстеження проводили механічною очисткою шляхом промивання шлунка холодною водою (4С) через назогастральний зонд 16F.

Під час дослідження оцінювали якість візуалізації за шкалою Фроссара, ефективність гемостазу та частоту виникнення раннього рецидиву кровотечі. Статистичний аналіз проводили за допомогою точного тесту Фішера та t-тесту.

Результати. У пацієнтів основної групи, яким застосовували медикаментозну підготовку, середня тривалість ендоскопічного обстеження становила 15±32,3 хв. У пацієнтів контрольної групи, яким застосовували механічне очищення шлунка шляхом відмивання холодною водою, тривалість обстеження була вдвічі довше – 31±25,5 хв. Краща візуалізація (78% проти 50% відповідно; p=0,0064) встановлена в основній групі. Ефективний гемостаз частіше досягався також у дослідній групі (90% проти 68%; p=0,0128). Під час дослідження не зафіксовано значущих відмінностей у потребі повторної ендоскопії (16% проти 28%; p=0,2270) або раннього рецидиву кровотечі (12% проти 16%; p=0,7742).

Висновки. Медикаментозна підготовка до невідкладної гастроскопії забезпечує кращу візуалізацію та зменшує час процедури порівняно із стандартною підготовкою шляхом відмивання шлунка через назогастральний зонд. Краща візуалізація прямо взаємопов’язана з ефективним гемостазом. Проте гарна візуалізація не впливає на зменшення частоти повторних ендоскопій або ранніх рецидивів кровотеч.