Медіа, лікарі, друзі чи ніхто? Предиктори авторитетності джерел інформації про здоров’я в Україні

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Костянтин Балашов
Андрій Могільницький
Людмила Шевченко
Соломія Туряниця
Максим Пасенко
Алла Наволокіна
Світлана Доан
Геннадій Слабкий
Олеся Гульчій

Анотація

Одним із найважливіших наукових напрямів сфери охорони здоров’я в Україні є комунікації, які потребують активного залучення лікарів як авторитетних комунікаторів. Це сприятиме підвищенню медичної грамотності населення, що є одним з ключових факторів у формуванні соціальної резистентності до дезінформації та інфодемій. З довірою до лікарів пов’язані вищі значення внутрішнього локусу контролю – сприйняття власної відповідальності за своє здоров’я. Водночас потребує детальнішого вивчення, які з поведінкових чинників є незалежними предикторами вищої авторитетності, а які –демонструють статистично вірогідні зв’язки зі сприйняттям авторитетності через наявність кореляції з незалежними чинниками.


Мета дослідження: аналіз незалежних предикторів авторитетності джерел інформації про здоров’я задля подальшого використання у формуванні інформаційних кампаній.


Матеріали та методи. У дослідженні використано результати опитування репрезентативної для України вибірки (n=402). Проаналізовано зв’язки між частотою користування каналами інформації про здоров’я та їх авторитетністю. З метою визначення предикторів авторитетності традиційних ЗМІ, лікарів, друзів або відсутності авторитетних джерел інформації з питань здоров’я були утворені бінарні логістичні регресійні моделі. У ролі контрольованих змінних були використані такі демографічні чинники, як вік, стать, місце проживання, рівень освіти.


Результати. Авторитетність лікарів та лікар-асоційованих сервісів НЕ пов’язана з частотою отримання інформації від лікарів (BF=2,5), а також від працівників аптек (BF=0,7), друзів (BF=0,3) чи традиційних ЗМІ (BF=0,2-1,5). Більш авторитетними лікарів вважають особи, які частіше отримують інформацію про здоров’я з медичних сторінок у соціальних мережах (BF=663,5) та медичних сайтів (BF=366,1), а також з мобільних додатків (BF=161,9), від вчителів (BF=85,1) та з інтернету (BF=6,4). Авторитетність традиційних ЗМІ пов’язана з частотою отримання інформації: такі статистично вірогідні зв’язки встановлені щодо ТБ (BF=61,9), радіо (BF=72,5), друкованих ЗМІ (BF=71,8), працівників аптек (BF=13,7) та поштових розсилок (BF=6,9). До ознак, пов’язаних зі сприйняттям авторитетності лікарів, належать поведінкові чинники (локус контролю), демографічні чинники (вік) та грамотність щодо здоров’я. Рівень фізичної активності та частка курців не пов’язані зі сприйняттям авторитетності лікарів.


Висновки. Перешкоди у спілкуванні з лікарем стимулюють населення до переходу користування неспеціальними, потенційно – менш надійними джерелами інформації. Посилення авторитету працівників охорони здоров’я та розбудова взаємної довіри є важливим підґрунтям для забезпечення ефективної та стабільної зміни поведінки в інтересах здоров’я та посилення спроможностей системи охорони здоров’я у реагуванні на надзвичайні ситуації.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Балашов, К., Могільницький, А., Шевченко, Л., Туряниця, С., Пасенко, М., Наволокіна, А., Доан, С., Слабкий, Г., & Гульчій, О. (2024). Медіа, лікарі, друзі чи ніхто? Предиктори авторитетності джерел інформації про здоров’я в Україні. Сімейна Медицина. Європейські практики, (3), 36–43. https://doi.org/10.30841/2786-720X.3.2024.313971
Номер
Розділ
На допомогу лікарю-практику
Біографії авторів

Костянтин Балашов, Міжнародний європейський університет

Доктор філософії (Медицина), директор, навчально-науковий інститут «Європейська медична школа»

Андрій Могільницький, Міжнародний європейський університет

Провідний фахівець, навчально-науковий інститут «Європейська медична школа»

Людмила Шевченко, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Кандидат філологічних наук, доцент, в.о. завідувача, кафедра мовної підготовки та гуманітарних дисциплін

Соломія Туряниця, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Асистент, кафедра громадського здоров’я

Максим Пасенко, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Молодший науковий співробітник, відділ комунікацій та маркетингу

Алла Наволокіна, Міжнародний європейський університет

Кандидат економічних наук, доцент, президент

Світлана Доан, Міжнародний європейський університет

Доктор медичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти

Геннадій Слабкий, Ужгородський національний університет

Доктор медичних наук, професор, завідувач, кафедра громадського здоров’я

Олеся Гульчій, Міжнародний європейський університет в Республіці Мальта

Доктор медичних наук, професор, ректор, філія Міжнародного європейського університету в Республіці Мальта

Посилання

Balashov K. Attitudes of Ukrainian citizens to health communication channels: from 2012 to 2020 Ukraine Health of the nation. 2021;1(2):5–13. doi: 10.24144/2077-6594.2.1.2021.235352.

Chen X, Hay JL, Waters EA, Kiviniemi MT, Biddle C, Schofield E, et al. Health Literacy and Use and Trust in Health Information. J Health Commun. 2018;23(8):724–34. doi: 10.1080/10810730.2018.1511658.

Forgie EME, Lai H, Cao B, Stroulia E, Greenshaw AJ, Goez H. Social Media and the Transformation of the Physician-Patient Relationship: Viewpoint. J Med Internet Res. 2021;23(12):e25230. doi: 10.2196/25230.

Gabay G. Perceived control over health, communication and patient-physician trust. Patient Educ Couns. 2015:S0738–3991(15)30007-0. doi: 10.1016/j.pec.2015.06.019.

Reach G, Pellan M, Crine A, Touboul C, Ciocca A, Djoudi Y. Holistic psychosocial determinants of adherence to medication in people with type 2 diabetes. Diabetes Metab. 2018;44(6):500–7. doi: 10.1016/j.diabet.2018.06.001.

Balashov K. Determinants and justification of the model of effective communication of non-communicable disease risks [dissertation]. Uzhhorod: Uzhhorod National University; 2023. 267 p.

Lindström M, Rosvall M. Health locus of control and mortality: a population-based prospective cohort study. Public Health. 2020;185:209–11. doi: 10.1016/j.puhe.2020.05.005.

Hillen MA, de Haes HCJM, Stalpers LJA, Klinkenbijl JHG, Eddes EH, Verdam MGE, et al. How attachment style and locus of control influence patients’ trust in their oncologist. J Psychosom Res. 2014;76(3):221–6. doi: 10.1016/j.jpsychores.2013.11.014.

Dalhaug EM, Haakstad LAH. What the Health? Information Sources and Maternal Lifestyle Behaviors. Interact J Med Res. 2019;8(3):e10355. doi: 10.2196/10355.

Балашов КВ, Могільницький АО, Пасенко МС, Слабкий ГО, Гульчій ОП. Соціальні детермінанти здоров’я людини та суспільства: від проблем оцінки до розроблення практичних заходів. Intermed J. 2023;(1):7–18. doi: 10.32782/2786-7676/2023.1.01.

Schneider A, Körner T, Mehring M, Wensing M, Elwyn G, Szecsenyi J. Impact of age, health locus of control and psychological co-morbidity on patients’ preferences for shared decision making in general practice. Patient Educ Couns. 2006;61(2):2928. doi: 10.1016/j.pec.2005.04.008.

Muscat DM, Gessler D, Ayre J, Norgaard O, Heuck IR, Haar S, et al. Seeking a deeper understanding of ‘distributed health literacy’: A systematic review. Health Expectations. 2022;25(3):856–68. doi: 10.1111/hex.13450.

Brincks AM, Feaster DJ, Burns MJ, Mitrani VB. The influence of health locus of control on the patient-provider relationship. Psychol Health Med. 2010;15(6):720–8. doi: 10.1080/13548506.2010.498921.

Wilkinson TJ, Lightfoot CJ, Palmer J, Smith AC. Navigating the COVID-19 infodemic in those living with kidney disease: access and trust in health information sources and the association with anxiety and depression. Curr Med Res Opin. 2022;38(1):35–42. doi: 10.1080/03007995.2021.1984221.

Hajek A, König HH. Locus of control and frequency of physician visits: Results of a population-based longitudinal study in Germany. Br J Health Psychol. 2017;22(3):414–28. doi: 10.3399/bjgpopen20X101088.

Clarke MA, Moore JL, Steege LM, Koopman RJ, Belden JL, Canfield SM, et al. Health information needs, sources, and barriers of primary care patients to achieve patient-centered care: A literature review. Health Informatics J. 2016;22(4):992–1016. doi: 10.1177/1460458215602939.

Kruzan KP, Fitzsimmons-Craft EE, Dobias M, Schleider JL, Pratap A. Developing, Deploying, and Evaluating Digital Mental Health Interventions in Spaces of Online Help- and Information-Seeking. Procedia Comput Sci. 2022;206:6–22. doi: 10.1016/j.procs.2022.09.081.

Atanasova S. Socio-structural properties and psychological empowerment in online health-related support communities [dissertation]. Ljubljana: Univerza v Ljubljani; 2018. 438 p.

Anikputa BC, Horner SD. Internet Use Behavior Among Adolescents and Young Adults with Chronic Illnesses. J Pediatr Nurs. 2021;60:260–6. doi: 10.1016/j.pedn.2021.07.024.

De Martino I, D’Apolito R, McLawhorn AS, Fehring KA, Sculco PK, Gasparini G. Social media for patients: benefits and drawbacks. Curr Rev Musculoskelet Med. 2017;10(1):141–5. doi: 10.1007/s12178-017-9394-7.

World Health Organization. Joint external assessment of Ukraine’s key IHR capacities: mission report. Geneva: WHO; 2022. 36 p.

van der Linden S. Misinformation: susceptibility, spread, and interventions to immunize the public. Nat Med. 2022;28(3):460–7. doi: 10.1038/s41591-022-01713-6.

Macfarlane J. How fake medical news is SERIOUSLY damaging our health: From vaccines and heart pills to cancer drugs and diets, as experts report a rise in misinformation online, a special investigation tackles the dangerous myths threatening our health [Internet]. 2018. Available from: https://www.dailymail.co.uk/health/article-6424819/How-fake-news-SERIOUSLY-damaging-health.html.

Mercer DA, Ditto B, Lavoie KL, Campbell T, Arsenault A, Bacon SL. Health Locus of Control Is Associated With Physical Activity and Other Health Behaviors in Cardiac Patients. J Cardiopulm Rehabil Prev. 2018;38(6):394–9. doi: 10.1097/HCR.0000000000000350.

Taba M, Allen TB, Caldwell PHY, Skinner SR, Kang M, McCaffery K, et al. Adolescents’ self-efficacy and digital health literacy: a cross-sectional mixed methods study. BMC Public Health. 2022;22(1):1223. doi: 10.1186/s12889-022-13599-7.