Інституціоналізація метрополійного простору у сфері громадського здоров’я України в умовах воєнного стану та COVID-пандемії

Анотація

Прискорення інституційних змін у реформі адміністративно-територіального устрою та розбудові метрополійних регіонів в інтересах громадського здоров’я з метою зниження захворюваності та смертності населення на основі пріоритетного розвитку сімейної медицини, укрупнення і створення надсучасних багатопрофільних лікарень має перспективу розвитку в Україні. Міста Дніпро, Київ, Одеса входять до міжнародного проекту «Fast Track» як глобальне партнерство між містами під егідою Міжнародної Асоціації постачальників послуг по лікуванню СНІДу (IAPAC).

Критеріям особливого статусу відповідають м. Київ та Дніпро-Кам’янська агломерація. За попередніми оцінками реформування адміністративно-територіального устрою в Україні, на обласному рівні можуть бути створені метрополіси у двадцяти п’яти регіонах України. До них, вірогідно, будуть віднесені міста – Запоріжжя, Вінниця, Кривий Ріг, Суми, Хмельницький, Черкаси, Житомир, Чернівці, Миколаїв, Полтава, Чернігів та інші міста (після деокупації).

Мета дослідження: аналіз стану захворюваності і смертності на соціально небезпечні хвороби в містах-метрополісах України та в Харківському метрополійному регіоні, обґрунтування потреби в інституційному забезпеченні розвитку системи громадського здоров’я у межах метрополійного простору України з метою покращення здоров’я населення.

Матеріали та методи. Проаналізовані статистичні відомості Департаментів охорони здоров’я метрополісів міст Києва, Дніпра, Одеси, Львова, Харкова, Державної служби статистики України, Центру медичної статистики МОЗ України за 2010, 2013–2014, 2018–2020 рр. Дослідження здійснено на засадах системного підходу з використанням методів порівняльного графічного аналізу та синтезу, абстрагування, логічного узагальнення.

Результати. Оцінено показники захворюваності і смертності населення та особливості функціонування систем охорони здоров’я метрополісів України (Київ, Харків Одеса, Львів, Дніпро) та в межах Харківського метрополійного регіону. Проведено порівняльний аналіз захворюваності на окремі соціально небезпечні хвороби – артеріальну гіпертензію, інсульт, ВІЛ/СНІД та смертності від СНІДу в містах-метрополісах України у динаміці 2010, 2013–2014, 2018–2020 рр. На прикладі Харківської міської агломерації, до якої входять м. Харків, Харківська, Полтавська та Сумська області, оцінено вплив змін у первинній медичній допомозі на захворюваність населення метрополійного регіону. Обґрунтовано необхідність інституціоналізації метрополійних процесів шляхом прийняття Закону України «Про метрополізацію» та його підзаконних актів.

Висновки. Для збереження здоров’я населення в умовах воєнного стану та пандемії COVID-19 доцільним є прискорення реформи адміністративно-територіального устрою щодо укрупнення громад, районів, областей в інтересах розбудови сучасної потужної мережі медичних закладів для їх інтеграції в межах метрополійного простору на основі прийняття Закону України «Про метрополізацію» та його підзаконних актів, враховуючи науково-експертне обговорення концептуальних підходів та закордонний досвід.