Дослідження ефективності використання комбінованого засобу, що містить кверцетин, вітаміни С і D, цинк, у лікуванні і профілактиці гострих респіраторних вірусних інфекцій
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінювання ефективності впливу комбінованого засобу, до складу якого входить аскорбінова кислота (вітамін C), вітамін D3 (холекальциферол), кверцетин, оксид цинку у лікуванні і профілактиці ускладнень гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) на амбулаторному рівні.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 5982 пацієнти (42,68% чоловіків та 57,32% жінок) віком від 18 років із симптомами ГРВІ. Дослідження проводили у два етапи: 1) встановлення діагнозу ГРВІ та призначення лікування, включаючи комбінований засіб; 2) заключна оцінка ефективності, безпеки та переносимості терапії.
Загальна тривалість участі у дослідженні для одного пацієнта становила не більше 1 міс. У комплексному лікуванні ГРВІ на амбулаторному рівні призначали відповідно до інструкції по 1, 2 або 3 таблетки на добу залежно від важкості перебігу захворювання. Тривалість лікування становила від 5 до 30 діб.
До складу 1 таблетки комбінованого засобу входить аскорбінова кислота (вітамін С) – 100 мг, аскорбат натрію – 450 мг (еквівалент аскорбінової кислоти – 400 мг), вітамін D3 (холекальциферол) – 1000 М О, кверцетин – 250 мг, оксид цинку (еквівалентно елементарному цинку) – 10 мг.
Оцінювання ефективності проводили за частотою виникнення бактеріальних ускладнень ГРВІ, які вимагали призначення антибіотикотерапії. Безпеку терапії оцінювали за частотою виникнення небажаних явищ та їх тяжкістю.
Результати. Основним показанням до застосування комбінованого засобу було ГРВІ (83% пацієнтів) без етіологічного уточнення, у 5% пацієнтів був діагностований COVID-19 і в 11% – грип. У 6% пацієнтів засіб призначали з профілактичною метою та при неінфекційних захворюваннях.
Клінічні прояви гострого бронхіту зафіксовано у 12% пацієнтів з ГРВІ, гострого синуситу – у 8% хворих. Бактеріальні ускладнення (пневмонія, отит, бактеріальний синусит та бронхіт), які вимагали призначення системних антибіотиків, виникли у 4,79% (95% ДІ: 4,27–5,35%) пацієнтів із ГРВІ, що приймали комбінований засіб.
Частота призначення системних антибіотиків збільшувалась пропорційно важкості захворювання та віку пацієнтів. Небажані несерйозні рідкісні побічні ефекти при застосуванні комбінованого засобу зареєстровано у 0,56% пацієнтів, які взяли участь у дослідженні.
Висновки. Комбінований засіб, до складу якого входить аскорбінова кислота (вітамін C), вітамін D3 (холекальциферол), кверцетин, оксид цинку, має гарну переносимість і може бути рекомендований для полегшення стану пацієнтів з ГРВІ, попередження ускладнень, скорочення термінів лікування та сприяння швидшому одужанню пацієнта.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Jin X, Ren J, Li R, Gao Y, Zhang H, Li J, et al. Global burden of upper respiratory infections in 204 countries and territories, from 1990 to 2019. EClinical Med. 2021;(37):100986. doi: 10.1016/j.eclinm.2021.100986.
Jiménez-Uribe AP, Ocampo-Hernández A, Aranciba-Hernández Y, Pedraza-Chaverri J. How Micronutrients Fuel Immune System At the Molecular Level: An Approach to the Immune Response Against Respiratory Viruses. Cell Physiol Biochem. 2022;56(1):53–88. doi: 10.33594/000000591.
Kikkert M. Innate Immune Evasion by Human Respiratory RNA Viruses. J Innate Immun. 2020;(12):4–20. doi: 10.1159/000503030.
Glencross DA, Ho TR, Camina N, Hawrylowicz CM, Pfeffer PE. Air pollution and its effects on the immune system. Free Radic Biol Med 2020;(151):56–68. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2020.01.179.
Klein SL, Flanagan KL. Sex differences in immune responses. Nat Rev Immunol 2016;(16):626–38. doi: 10.1038/nri.2016.90.
Kreutmair S, Kauffmann M, Unger S, Ingelfinger F, Nunez NG, Alberti C, et al. Preexisting comorbidities shape the immune response associated with severe COVID-19. J Allergy Clin Immunol. 2022;(150):312–24. doi: 10.1016/j.jaci.2022.05.019.
Nobs SP, Zmora N, Elinav E. Nutrition Regulates Innate Immunity in Health and Disease. Annu Rev Nutr. 2020;(40):189–219. doi: 10.1146/annurevnutr-120919-094440.
Calder PC. Feeding the immune system. Proc Nutr Soc. 2013;(72):299–309. doi: 10.1017/S0029665113001286.
Zhang X, Ding F, Li H, Zhao W, Jing H, Yan Y, et al. Low Serum Levels of Vitamins A, D, and E Are Associated with Recurrent Respiratory Tract Infections in Children Living in Northern China: A Case Control Study. PLoS One. 2016;(11):e0167689.
Ilievski V, Zuchowska PK, Green SJ, Toth PT, Ragozzino ME, Le K, et al. Chronic oral application of a periodontal pathogen results in brain inflammation, neurodegeneration and amyloid beta production in wild type mice. PLoS One. 2018;13(10):e0204941. doi: 10.1371/journal.pone.0204941.
McNally JD, Leis K, Matheson LA, Karuananyake C, Sankaran K, Rosenberg AM. Vitamin D deficiency in young children with severe acute lower respiratory infection. Pediatr Pulmonol. 2009;(44):981–8. doi: 10.1002/ppul.21089.
Karatekin G, Kaya A, Salihoglu O, Balci H, Nuhoglu A. Association of subclinical vitamin D deficiency in newborns with acute lower respiratory infection and their mothers. Eur J Clin Nutr. 2009;(63):473–7. doi: 10.1038/sj.ejcn.1602960.
Kuwabara A, Tsugawa N, Ao M, Ohta J, Tanaka K. Vitamin D deficiency as the risk of respiratory tract infections in the institutionalized elderly: A prospective 1-year cohort study. Clin Nutr ESPEN. 2020;(40):309–13. doi: 10.1016/j.clnesp.2020.08.012.
Myint PK, Wilson AM, Clark AB, Luben RN, Wareham NJ, Khaw KT. Plasma vitamin C concentrations and risk of incident respiratory diseases and mortality in the European Prospective Investigation into Cancer-Norfolk population-based cohort study. Eur J Clin Nutr. 2019;(73):1492–500. doi: 10.1038/s41430-019-0393-1.
Khera D, Singh S, Purohit P, Sharma P, Singh K. Prevalence of Zinc Deficiency and the Effect of Zinc Supplementation on the Prevention of Acute Respiratory Infections. Turk Thorac J. 2020;(21):371–6. doi: 10.5152/TurkThoracJ. 2019.19020.
Marik PE, Kory P, Varon J, Iglesias J, Meduri GU. MATH+ protocol for the treatment of SARS-CoV-2 infection: the scientific rationale. Expert Rev Anti Infect Ther. 2021;19(2):129–35. doi: 10.1080/14787210.2020.1808462.
Wang G, Wang Y, Yao L, Gu W, Zhao S, Shen Z, et al. Pharmacological Activity of Quercetin: An Updated Review. Evid Based Complement Alternat Med. 2022;(2022):3997190. doi: 10.1155/2022/3997190.
Kawabata K, Mukai R, Ishisaka A. Quercetin and related polyphenols: New insights and implications for their bioactivity and bioavailability. Food Function. 2015;(6):1399–417. doi: 10.1039/c4fo01178c.
Di Petrillo A, Orrù G, Fais A, Fantini MC. Quercetin and its derivates as antiviral potentials: A comprehensive review. Phytother Res. 2022;36(1):266–78. doi: 10.1002/ptr.7309.
Nguyen TLA, Bhattacharya D. Antimicrobial Activity of Quercetin: An Approach to Its Mechanistic Principle. Mol. 2022;27(8):2494. doi: 10.3390/molecules27082494.
Saeedi-Boroujeni A, Mahmoudian-Sani MR. Anti-inflammatory potential of quercetin in COVID-19 treatment. J Inflamm. 2021;(18):1–9. doi: 10.1186/s12950 -021-00268-6.
Xu D, Hu MJ, Wang YQ, Cui YL. Antioxidant Activities of Quercetin and Its Complexes for Medicinal Application. Mol. 2019;24(6):1123. doi: 10.3390/molecules24061123.
Lesjak M, Beara I, Simin N, Pintac D, Majkic T, Bekvalac K, et al. Antioxidant and anti-inflammatory activities of quercetin and its derivatives. J Funct Foods. 2018;(40):68–75. doi: 10.1016/j.jff.2017.10.047.
Tejada S, Nabavi SM, Capo X, Martorell M, Bibiloni MD, Tur JA, et al. Quercetin Effects on Exercise Induced Oxidative Stress and Inflammation. Curr. Org. Chem. 2017;(21):348–56. doi: 10.2174/1385272820666161017122202.
Colunga Biancatelli RML, Berrill M, Catravas JD, Marik PE. Quercetin and Vitamin C: An Experimental, Synergistic Therapy for the Prevention and Treatment of SARSCoV-2 Related Disease (COVID-19). Front Immunol. 2020;(11):1451. doi: 10.3389/fimmu.2020.01451.
Saakre M, Mathew D, Ravisankar V. Perspectives on plant flavonoid quercetin-based drugs for novel SARS-CoV-2. Beni Suef Univ J Basic Appl Sci. 2021;10(1):21. doi: 10.1186/s43088-021-00107-w.
Jin D, Wei X, He Y, Zhong L, Lu H, Lan J, et al. The nutritional roles of zinc for immune system and COVID-19 patients. Front Nutr. 2024;11:1385591. doi: 10.3389/fnut.2024.1385591.
Ministry of Health of Ukraine. The confirmation of the Norms of physiological needs of the population of Ukraine in the main food products and energy [Internet]. 2017. Order No. 1073; 2017 Sep 03. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text.
Read SA, Obeid S, Ahlenstiel C, Ahlenstiel G. The Role of Zinc in Antiviral Immunity. Adv Nutr. 2019;10(4):696–710. doi: 10.1093/advances/nmz013.
Gibson RS, King JC, Lowe N. A review of dietary zinc recommendations. Food Nutr Bull. 2016;(37):443–60. doi: 10.1177/0379572116652252.
Maret W, Sandstead HH. Zinc requirements and the risks and benefits of zinc supplementation. J Trace Elem Med Biol. 2006;(20):3–18. doi: 10.1016/j.jtemb.2006.01.006.
Duncan A, Dean P, Simm M, O’Reilly DS, Kinsella J. Zinc supplementation in intensive care: results of a UK survey. J Crit Care. 2012;(27):102.e1–6. doi: 10.1016/j.jcrc.2011.07.083.
Haase H, Ellinger S, Linseisen J, Neuhäuser-Berthold M, Richter M, German Nutrition Society (DGE). Revised D-A-CH-reference values for the intake of zinc. J Trace Elem Med Biol. 2020;(61):126536. doi: 10.1016/j.jtemb.2020.126536.
Kodama H, Tanaka M, Naito Y, Katayama K, Moriyama M. Japan’s practical guidelines for zinc deficiency with a particular focus on taste disorders, inflammatory bowel disease, and liver cirrhosis. Int J Mol Sci. 2020;(21):2941. doi: 10.3390/ijms21082941.
Haase H, Rink L. Signals from zinc and immune function. Biofactory. 2014;(40):27–40. doi: 10.1002/biof.1114.
Prasad AS, Beck FW, Bao B, Fitzgerald JT, Snell DC, Steinberg JD, et al. Zinc supplementation decreases incidence of infections in the elderly: effect of zinc on generation of cytokines and oxidative stress. Am J Clin Nutr. 2007;(85):837–44. doi: 10.1093/ajcn/85.3.837.
Рrasad AS. Lessons learned from experimental human model of zinc deficiency. J Immunol Res. 2020;(2020):1–12. doi: 10.1155/2020/9207279.
Colunga Biancatelli RML, Berrill M, Marik PE. The antiviral properties of vitamin C. Expert Rev Anti-Infective Ther. 2019;18(2):99–101. doi: 10.1080/14787210.2020.1706483.
Marik PE. Hydrocortisone, ascorbic acid and thiamine (HAT therapy) for the treatment of sepsis. Focus on ascorbic acid. Nutr. 2018;(10):1762.
Uesato S, Kitagawa Y, Kaijima T, Tokuda H, Okuda M, Mou XY, et al. Inhibitory effects of 6-O-acylated L-ascorbic acids possessing a straight- or branched-acyl chain on Epstein-Barr virus activation. Cancer Lett. 2001;166(2):143–6. doi: 10.1016/s0304-3835(01)00444-x.
Cinatl J, Cinatl J, Weber B, Rabenau H, Gümbel HO, Chenot JF, et al. In vitro inhibition of human cytomegalovirus replication in human foreskin fibroblasts and endothelial cells by ascorbic acid 2-phosphate. Antiviral Res. 1995;27(4):405–18. doi: 10.1016/0166-3542(95)00024-g.
Carr AC. Vitamin C and Immune Function. Nutr. 2017;(9):1211.
Hosakote YM, Jantzi PD, Esham DL, Spratt H, Kurosky A, Casola A, et al. Viralmediated inhibition of antioxidant enzymes contributes to the pathogenesis of severe respiratory syncytial virus bronchiolitis. Am J Respir Crit Care Med. 2011;183(11):1550–60. doi: 10.1164/rccm.201010-1755OC.
Castro SM, Guerrero-Plata A, Suarez-Real G, Adegboyega PA, Colasurdo GN, Khan AM, et al. Antioxidant treatment ameliorates respiratory syncytial virus-induced disease and lung inflammation. Am J Respir Crit Care Med. 2006;174(12):1361–9. doi: 10.1164/rccm.200603-319OC.
Chen JY, Chang CY, Feng PH, Chu CC, So EC, Hu ML. Plasma vitamin C is lower in postherpetic neuralgia patients and administration of vitamin C reduces spontaneous pain but not brush-evoked pain. Clin J Pain. 2009;25(7):562–9. doi: 10.1097/AJP.0b013e318193cf32.
Vrijsen R, Everaert L, Boeyé A. Antiviral activity of flavones and potentiation by ascorbate. J Gen Virol. 1988;(69):1749–51. doi: 10.1099/0022-1317-69-7-1749.
Mandal SK, Tare M, Deepa PR. COVID-19 infection and metabolic comorbidities: Mitigating role of nutritional sufficiency and drug – nutraceutical combinations of vitamin D. Hum Nutr Metabol. 2023;31(200):179. doi: 10.1016/j.hnm.2022.200179.
Jolliffe D.A., Griffiths C.J.,. Martineau A.R. Vitamin D in the prevention of acute respiratory infection: systematic review of clinical studies. J. Steroid Biochem. Mol Biol. 2013;(136):321–9. doi: 10.1016/j.jsbmb.2012.11.017.
Ginde AA, Mansbach JM, Camargo CA Jr. Vitamin D, respiratory infections, and asthma. Curr Allergy Asthma Rep. 2009;9(1):81–7. doi: 10.1007/s11882-009-0012-7.
Chauss D, Freiwald T, McGregor R, Yan B, Wang L, Nova-Lamperti E, et al. Autocrine vitamin D signaling switches off pro-inflammatory programs of TH1 cells. Nat Immunol. 2022;23(1):62–74. doi: 10.1038/s41590-021-01080-3.
Souza ACR, Vasconcelos AR, Prado PS, Pereira CPM. Zinc, Vitamin D and Vitamin C: perspectives for COVID-19 with a focus on physical tissue barrier integrity. Front Nutr. 2020;(7):295. doi: 10.3389/fnut.2020.606398.
Fazylov VKh, Sitnikov IG, Malyshev NA, Silina EV, Shevchenko SB. The influence of antiviral therapy on the incidence of bacterial complications and the prescription of antibacterial drugs for systemic use in patients with ARVI and influenza (results of the international cohort observational study flu-ee). Therap Arch. 2016;(11):68–75.
Langford BJ, So M, Raybardhan S, Leung V, Soucy JR, Westwood D, et al. Antibiotic prescribing in patients with COVID-19: rapid review and meta-analysis. Clin Microbiol Infect. 2021;27(4):520–31. doi: 10.1016/j.cmi. 2020.12.018.
World Health Organization. WHO Expert Committee on Specifications for Pharmaceutical Preparations. ( 2018) . Fifty-second report of the WHO Expert Committee on Specifications for Pharmaceutical Preparations. [Internet]. Geneva: WHO; 2018. 406 p. Available from: https://iris.who.int/handle/10665/272452.
