Взаємозв’язок між гастроентерологічними, шкірними та алергічними захворюваннями: міфи, зловживання, реальність (Огляд літератури)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Щодня людина контактує зі шкідливими чинниками зовнішнього та внутрішнього середовища. Це створює колосальний вплив на бар’єрний захист нашого організму, в основі якого лежить шкірний покрив, слизова оболонка і травний тракт (ТТ). Саме вони найперше контактують з механічними, хімічними та біологічними факторами. Їх цілісний та тісний взаємозв’язок є фундаментом підтримки гомеостазу в нашому організмі. Порушення їх інтегрального захисту може викликати низку захворювань як з боку шкіри й слизової оболонки, так і ТТ. Крім того, це є причиною численних помилок у практиці лікаря, які насамперед впливають на фізичний та психологічний стан пацієнта.
Ідея написання статті виникла внаслідок численних дискусій співавторів, які є практикуючими гастроентерологами і науковцями. Багато гастроентерологів стикаються з нераціональним направленням дерматологом чи аллергологом пацієнта з будь-якими шкірними симптомами чи алергією на консультацію до гастроентеролога. Слід уникати направлень без попереднього діагнозу чи, принаймні, відсилань пацієнта до гастроентеролога без конкретної підозри щодо певного захворювання ТТ. Супровід на кшталт «це у Вас печінка», «лікуйте свій жовчний», «проблему треба шукати всередині, йдіть до гастроентеролога» – не приймається. Іншою помилкою є повне ігнорування гастроентерологом такого направлення. Фраза «шукайте іншого дерматолога» – теж не вихід.
Метою цієї статті є покращення підходів серед лікарів всіх спеціальностей, передусім лікарів-дерматологів, алергологів та гастроентерологів у веденні пацієнтів зі шкірним синдромом чи алергією.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Greuter T, Navarini A, Vavricka S. Skin manifestations of inflammatory bowel disease. Clin Rev Allergy Immunol. 2017;53(3):413–27. doi: 10.1007/s12016-017-8617-4.
Huang BL, Chandra S, Shih DQ. Skin manifestations of inflammatory bowel disease. Front Physiol. 2012;3:13. doi: 10.3389/fphys.2012.00013.
Lauritano D, Boccalari E, Di Stasio D, Della VF, Carinci F, Lucchese A, et al. Prevalence of Oral Lesions and Correlation with Intestinal Symptoms of Inflammatory Bowel Disease: A Systematic Review. Diagnostics (Basel). 2019;9(3):77. doi: 10.3390/diagnostics9030077.
Segaert S, Hermans C. Clinical signs, pathophysiology and management of cutaneous side effects of anti-tumor necrosis factor agents. Am J Clin Dermatol. 2017;18:771–87. doi: 10.1007/s40257-017-0296-7.
Mnif L, Amouri A, Tahri N. Cutaneous manifestations of inflammatory bowel disease. Tunis Med. 2010;88:420–3.
Rodrigo L, Beteta-Gorriti V, Alvarez N, Gómez de Castro C, de Dios A, Palacios L, et al. Cutaneous and Mucosal Manifestations Associated with Celiac Disease. Nutr. 2018;10(7):800. doi: 10.3390/nu10070800.
Salmi TT. Dermatitis herpetiformis. Clin Exp Dermatol. 2019;44:728–31. doi: 10.1111/ced.13992.
Cozzani E, Herzum A, Burlando M, Parodi A. Cutaneous manifestations of HAV, HBV, HCV Ital J Dermatol Venerol. 2021;156(1):5–12. doi: 10.23736/S2784-8671.19.06488-5.
Han J, Wang S, Kwong TNY, Liu J. Dermatomyositis as an extrahepatic manifestation of hepatitis B virus-related hepatocellular carcinoma: a case report and literature review. Med (Baltimore). 2018;97(33):e11586. doi: 10.1097/MD.0000000000011586.
Georgescu SR, Tampa M, Mitran MI, Mitran CI, Sarbu MI, Nicolae I, et al. Potential pathogenic mechanisms involved in the association between lichen planus and hepatitis C virus infection. Exp Ther Med. 2019;17(2):1045–51. doi: 10.3892/etm.2018.6987.
Inamadar AC, Shivanna R, Ankad BS. Necrolytic acral erythema: current insights. Clin Cosmet Investig Dermatol. 2020;13:275–81. doi: 10.2147/CCID.S189175.
Kuna L, Jakab J, Smolic R, Wu GY, Smolic M. HCV extrahepatic manifestations. J Clin Transl Hepatol. 2019;7(2):172–82. doi: 10.14218/JCTH.2018.00049.
Utomo SW, Putri JF. Infections as risk factor of Sjögren’s syndrome. Rheumatol. 2020;12:257–66. doi: 10.2147/OARRR.S276727.
Inamadar AC, Shivanna R, Ankad BS. Necrolytic acral erythema: current insights. Clin Cosmet Investig Dermatol. 2020;13:275–81. doi: 10.2147/CCID.S189175.
Sunil Dogra, Rashmi Jindal. Cutaneous Manifestations of Common Liver Diseases. J Clin Exp Hepatol. 2011;1(3):177–84. doi: 10.1016/S0973-6883(11)60235-1.
Rahvar M, Kerstetter J. Cutaneous manifestation of gastrointestinal disease. J Gastrointest Oncol. 2016;7(1):44–54. doi: 10.3978/j.issn.2078-6891.2015.059.
Ghevariya V, Singhal S, Anand S. The skin: a mirror to the gut. Int J Colorectal Dis. 2013;28:889–913. doi: 10.1007/s00384-012-1637-x.
Genetics of colorectal cancer. Major genetic syndromes [Internet]. National Cancer Institute; 2014. Available from: http://www.cancer.gov/cancertopics/pdq/genetics/colorectal/HealthProfessional/page3#top.
Shah KR, Boland CR, Patel M, Thrash B, Menter A. Cutaneous manifestations of gastrointestinal disease: part I. J Am Acad Dermatol. 2013;68(2):189. e1–21. doi: 10.1016/j.jaad.2012.10.037.
Thrash B, Patel M, Shah K, Boland R, Menter A. Cutaneous manifestations of gastrointestinal disease; Part II. J Am Acad Dermatol. 2013;68:211.e1–33. doi: 10.3978/j.issn.2078-6891.2015.059.
Gloster Jr HM, Gebauer LE, Mistur RL. Cutaneous manifestations of gastrointestinal disease. In: Absolute dermatology review: mastering clinical conditions on the dermatology recertification exam. Springer International Publishing Switzerland; 2016, p. 171–9.
Jose Silva JA, Mesquita Kde C, Igreja AC, Lucas IC, Freitas AF, Oliveira SM, et al. Paraneoplastic cutaneous manifestations: concepts and updates. An Bras Dermatol. 2013;88(1):9–22. doi: 10.1590/s0365-05962013000100001.
Silva JA, Mesquita KC, Igreja AC, Lucas IC, Freitas AF, Oliveira SM, et al. Paraneoplastic cutaneous manifestations: concepts and updates. An Bras Dermatol. 2013;88(1):9–22. doi: 10.1590/s0365-05962013000100001.
Caccavale S, Brancaccio G, Agozzino M, Vitiello P, Alfano R, Argenziano G. Obligate and facultative paraneoplastic dermatoses: an overview. Dermatol Pract Concept. 2018;8(3):191–7. doi: 10.5826/dpc.0803a09.
Li AW, Yin ES, Stahl M, Kim TK, Panse G, Zeidan AM, et al. The skin as a window to the blood: Cutaneous manifestations of myeloid malignancies. Blood Rev. 2017;31(6):370–88. doi: 10.1016/j.blre.2017.07.003.
Didona D, Fania L, Didona B, Eming R, Hertl M, Di Zenzo G. Paraneoplastic Dermatoses: A Brief General Review and an Extensive Analysis of Paraneoplastic Pemphigus and Paraneoplastic Dermatomyositis. Int J Mol Sci. 2020;21(6):2178. doi: 10.3390/ijms21062178.
de Souza PK, Amorim RO, Sousa LS, Batista MD. Dermatological manifestations of hematologic neoplasms. Part II: nonspecific skin lesions/paraneoplastic diseases. An Bras Dermatol. 2023;98(2):141–58. doi: 10.1016/j.abd.2022.08.005.
Bhatia A, Shatanof RA, Bordoni B. Embryology, Gastrointestinal [Internet]. In: StatPearls; Treasure Island (FL): Stat-Pearls Publishing; 2024 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK537172/.
Chehade M, Jones SM, Pesek RD, Burks AW, Vickery BP, Wood RA, et al. Phenotypic Characterization of Eosinophilic Esophagitis in a Large Multicenter Patient Population from the Consortium for Food Allergy Research. J Allergy Clin Immunol Pract. 2018;6(5):1534–44.e5. doi: 10.1016/j.jaip.2018.05.038.
González-Cervera J, Arias Á, Redondo-González O, Cano-Mollinedo MM, Terreehorst I, Lucendo AJ. Association between atopic manifestations and eosinophilic esophagitis: A systematic review and meta-analysis. Ann Allergy Asthma Immunol. 2017;118(5):582–90.e2. doi: 10.1016/j.anai.2017.02.006.
Fox LP, Lightdale CJ, Grossman ME. Lichen planus of the esophagus: what dermatologists need to know. J Am Acad Dermatol. 2011;65(1):175–83. doi: 10.1016/j.jaad.2010.03.029.
Franco DL, Islam SR, Lam-Himlin DM, Fleischer DE, Pasha SF. Presentation, Diagnosis, and Management of Esophageal Lichen Planus: A Series of Six Cases. Case Rep Gastroenterol. 2015;9(2):253–60. doi: 10.1159/000437292.
Ravi K, Codipilly DC, Sunjaya D, Fang H, Arora AS, Katzka DA. Esophageal Lichen Planus Is Associated With a Significant Increase in Risk of Squamous Cell Carcinoma. Clin Gastroenterol Hepatol. 2019;17(9):1902–03.e1. doi: 10.1016/j.cgh.2018.10.018.
Rao B, Gulati A, Jobe B, Thakkar S. Esophageal Lichen Planus: Understanding a Potentially Severe Stricturing Disease. Case Rep Gastrointest Med. 2017;2017:5480562. doi: 10.1155/2017/5480562.
Tula E, Ergun T, Seckin D, Ozgen Z, Avsar E. Psoriasis and the liver: problems, causes and course. Australas J Dermatol. 2017;58(3):194–9. doi: 10.1111/ajd.12460.
Ogdie A, Grewal SK, Noe MH, Shin DB, Takeshita J, Chiesa Fuxench ZC, et al. Risk of Incident Liver Disease in Patients with Psoriasis, Psoriatic Arthritis, and Rheumatoid Arthritis: A Population-Based Study. J Invest Dermatol. 2018;138(4):760–7. doi: 10.1016/j.jid.2017.10.024.
Mantovani A, Gisondi P, Lonardo A, Targher G. Relationship between Non-Alcoholic Fatty Liver Disease and Psoriasis: A Novel Hepato-Dermal Axis? Int J Mol Sci. 2016;17(2):217. doi: 10.3390/ijms17020217.
Doong JC, Chichester K, Oliver ET, Schwartz LB, Saini SS. Chronic Idiopathic Urticaria: Systemic Complaints and Their Relationship with Disease and Immune Measures. J Allergy Clin Immunol Pract. 2017;5(5):1314–1318. doi: 10.1016/j.jaip.2016.11.037.
Bork K, Staubach P, Eckardt AJ, Hardt J. Symptoms, course, and complications of abdominal attacks in hereditary angioedema due to C1 inhibitor deficiency. Am J Gastroenterol. 2006;101:619–27. doi: 10.1111/j.1572-0241.2006.00492.x.
Bova M, De Feo G, Parente R, De Pasquale T, Gravante C, Pucci S, et al. Hereditary and Acquired Angioedema: Heterogeneity of Pathogenesis and Clinical Phenotypes. Int Arch Allergy Immunol. 2018;175(3):126–35. doi: 10.1159/000486312.
Davin L, Marechal P, Lancellotti P, Martinez C, Pierard L, Radermecker R. Angioedema: a rare and sometimes delayed side effect of angiotensin-converting enzyme inhibitors. Acta Cardiol. 2019;74(4):277–81. doi: 10.1080/00015385.2018.1507477.
Marcelino-Rodriguez I, Callero A, Mendoza-Alvarez A, Perez-Rodriguez E, Barrios-Recio J, Garcia-Robaina JC, et al. Bradykinin-Mediated Angioedema: An Update of the Genetic Causes and the Impact of Genomics. Front Genet. 2019;10:900. doi: 10.3389/fgene.2019.00900.
Depetri F, Tedeschi A, Cugno M. Angioedema and emergency medicine: From pathophysiology to diagnosis and treatment. Eur J Intern Med. 2019;59:8–13. doi: 10.1016/j.ejim.2018.09.004.
Uitto J, Youssefian L, Saeidian AH, Vahidnezhad H. Molecular Genetics of Keratinization Disorders – What’s New About Ichthyosis. Acta Derm Venereol. 2020;100(7):adv00095. doi: 10.2340/00015555-3431.
Engel B, Taubert R, Jaeckel E, Manns MP. The future of autoimmune liver diseases – Understanding pathogenesis and improving morbidity and mortality. Liver Int. 2020;40(1):149–53. doi: 10.1111/liv.14378.
Terziroli Beretta-Piccoli B, Invernizzi P, Gershwin ME, Mainetti C. Skin Manifestations Associated with Autoimmune Liver Diseases: a Systematic Review. Clin Rev Allergy Immunol. 2017;53(3):394–412. doi: 10.1007/s12016-017-8649-9.
Haendchen BL, Kazuyoshi MM, Pires BC, Martins BDC, Lenz Tolentino LH, Scomparim RC, Shiguehissa Kawaguti F, Gusmon de Oliveira CC, Simas de Lima M, Naschold Geiger S, Ryoka Baba E, Safatle-Ribeiro A, Ribeiro U Jr, Maluf-Filho et al. Clinical and endoscopic aspects of metastases to the gastrointestinal tract. Endoscopy. 2019;51(7):646–52. doi: 10.1055/a-0887-4401.
Fleetwood VA, Harris JC, Luu MB. Cutaneous angiosarcoma metastatic to small bowel with nodal involvement. Gastroenterol Hepatol Bed Bench. 2016;9(4):340–2.
Martínez SA, Sánchez Ceballos FL, Fernández Aceñero MJ, Rey Díaz-Rubio E. Metastasis of dermatofibrosarcoma diagnosed by capsule endoscopy. Rev Esp Enferm Dig. 2019;111:71–2. doi: 10.17235/reed.2018.4900/2017.
Chen W, Plewig G. Should hidradenitis suppurativa/acne inversa best be renamed as «dissecting terminal hair folliculitis»? Exp Dermatol. 2017;26(6):544–7. doi: 10.1111/exd.13211.
Egeberg A, Jemec GBE, Kimball AB, Bachelez H, Gislason GH, Thyssen JP, et al. Prevalence and Risk of Inflammatory Bowel Disease in Patients with Hidradenitis Suppurativa. J Invest Dermatol. 2017;137(5):1060–4. doi: 10.1016/j.jid.2016.11.040.
Chen WT, Chi CC. Association of hidradenitis suppurativa with inflammatory bowel disease: A systematic review and meta-analysis. JAMA Dermatol 2019;155:1022–7. doi: 10.1001/jamadermatol.2019.0891.
Commins SP. Food intolerance and food allergy in adults: An overview [Internet]. In: UpToDate, Connor RF (Ed), Wolters Kluwer; 2024. Available from: https://www.uptodate.com/contents/101088#!
Santos AF, Riggioni C, Agache I, Akdis CA, Akdis M, Alvarez-Perea A, et al. EAACI guidelines on the diagnosis of IgE-mediated food allergy. Allergy. 2023;78(12):3057–76. doi: 10.1111/all.15902.
Muraro A, de Silva D, Halken S, Worm M, Khaleva E, Arasi S, et al. Managing food allergy: GA2LEN guideline 2022. World Allergy Organ J. 2022;15(9):100687. doi: 10.1016/j.waojou.2022.100687.
Burks W. Diagnostic evaluation of IgE-mediated food allergy. In: UpToDate, Connor RF (Ed), Wolters Kluwer; 2023. Available from: https://www.uptodate.com/contents/diagnostic-evaluation-of-ige-mediated-food-allergy.
Connors L, O’Keefe A, Rosenfield L, Kim H. Non-IgE-mediated food hypersensitivity. Allergy Asthma Clin Immunol. 2018;14(2):56. doi: 10.1186/s13223-018-0285-2.
Rubio-Tapia A, Hill ID, Semrad C, Kelly CP, Greer KB, Limketkai BN, et al. American College of Gastroenterology Guidelines Update: Diagnosis and Management of Celiac Disease. Am J Gastroenterol. 2023;118(1):59–76. doi: 10.14309/ajg.0000000000002075.
Ma ZF, Majid NA, Yamaoka Y, Lee YY. Food Allergy and Helicobacter pylori Infection: A Systematic Review. Front Microbiol. 2016;7:368. doi: 10.3389/fmicb.2016.00368.
Crowe SE. Food Allergy Vs Food Intolerance in Patients With Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterol Hepatol (N Y). 2019;15(1):38–40.
Wasielewska Z, Dolińska A, Wilczyńska D, Szaflarska-Popławska A, Krogulska A. Prevalence of allergic diseases in children with inflammatory bowel disease. Postepy Dermatol Alergol. 2019;36(3):282–90. doi: 10.5114/ada.2018.81189.
Crealey M, Byrne A, Hussey S. Prevalence of IgE mediated food allergy in children with inflammatory bowel disease. Pediatr Allergy Immunol. 2021;32(1):205–09. doi:10.1111/pai.13343.
Bock SA. AAAAI support of the EAACI Position Paper on IgG4. J Allergy Clin Immunol. 2010;125(6):1410. doi: 10.1016/j.jaci.2010.03.013.
Carr S, Chan E, Lavine E, Moote W. CSACI Position statement on the testing of food-specific IgG. Allergy Asthma Clin Immunol. 2012;8(1):12. doi: 10.1186/1710-1492-8-12.
Chernyavskyi VV, Baylo AE, Tyshchenko VV. A critical assessment of the role of gastroesophageal reflux disease in the development of upper respiratory tract symptoms. Health Ukr. 2019;452(7):34–6.
