Профілактичні медичні обстеження функцій зору у дітей як запорука збереження офтальмологічного здоров’я
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: ретроспективне вивчення динаміки поширеності офтальмологічної патології та результативності профілактичних діагностичних обстежень функцій зору у дітей різних вікових груп.
Матеріали та методи. Для проведення дослідження використовували дані за звітними формами 12, 14, 19 та 31-здоров з офіційної статистичної звітності Центру медичної статистики МОЗ України. Побудова динамічних рядів для ретроспективного аналізу та з’ясування наявності сформованих тенденцій охоплювала 15-річний період дослідження з 2003 до 2017 р. Під час дослідження використовували такі методи, як медико-статистичний, контент аналізу, системного підходу та системного аналізу.
Результати. За результатами проведеного дослідження було з’ясовано, що поширеність хвороб ока та його придаткового апарату зростають з віком дитини, маючи найменше значення у віковій групі дітей 0–6 років (3,0±0,685%) та найбільше – у віковій групі підлітків 15–17 років (8,0±0,651%). Порівняння значень поширеності аномалій рефракції, зокрема міопії, серед дітей дошкільного віку за підсумками 2017 р. свідчить про зростання показника з віком дітей практично у 10 разів (р<0,0001).
Ретроспективний аналіз динаміки формування показників частоти виявлення порушення функцій зору у дітей різного віку виявили тенденцію до зростання значень показника у віковій групі дітей 7-ми років та суттєве зростання у віковій групі старших підлітків (15–17 років) з 69,5 випадків на 1000 обстежених дітей цього віку у 2003 р. до 86,77 аналогічних випадків у 2017 р.
Висновки. Зростаюча поширеність діагностованих розладів функцій зору серед дітей, які розпочали навчання у віці 7-ми років та учнів 9–10 класів, обґрунтовує доцільність уважного ставлення до профілактичних діагностичних офтальмологічних обстежень та заходів первинної профілактики серед цих вікових груп. Первинна профілактика, включаючи нівелювання керованих факторів ризику розвитку порушень зорових функцій серед дитячого населення, є необхідним завданням, реалізація якого потребує об’єднаних зусиль усіх дорослих, які перебувають поряд із дітьми, батьків, освітян, медиків усіх ланок (первинної та спеціалізованої офтальмологічної) медичної допомоги.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Burton MJ, Ramke J, Marques AP, Bourne RRA, Congdon N, Jones I, et al. The Lancet Global Health Commission on Global Eye Health: vision beyond 2020. Lancet Glob Health. 2021;9(4):e489–551. doi: 10.1016/S2214-109X(20)30488-5.
Chen M, Wu A, Zhang L, Wang W, Chen X, Yu X, et al. The increasing prevalence of myopia and high myopia among high school students in Fenghua city, eastern China: a 15-year population-based survey. BMC Ophthalmol. 2018;18(1):159. doi: 10.1186/s12886-018-0829-8.
Delgado-Floody P, Caamaño-Navarrete F, Guzmán-Guzmán IP, Jerez-Mayorga D, Martínez-Salazar C, Álvarez C. Food habits and screen time play a major role in the low health related to quality of life of ethnic ascendant schoolchildren. Nutrients. 2020;12(11):3489. doi: 10.3390/nu12113489.
Glewwe P, West KL, Lee J. The Impact of Providing Vision Screening and Free Eyeglasses on Academic Outcomes: Evidence from a Randomized Trial in Title I Elementary Schools in Florida. J Policy Anal Manage. 2018;37(2):265–300. doi: 10.1002/pam.
Grzybowski A, Nowak MS. The review of refractive studies of nonadults in Poland. Acta Ophthalmologica. 2018;96(6):e755–6. doi: 10.1111/aos.13666.
Holden BA, Fricke TR, Wilson DA, Jong M, Naidoo KS, Sankaridurg P, et al. Global Prevalence of Myopia and High Myopia and Temporal Trends from 2000 through 2050. Ophthalmology. 2016;123(5):1036–42. doi: 10.1016/j.ophtha.2016.01.006
Ikuno Y. Overview of the complications of high myopia. Retina. 2017;37(12):2347–51. doi: 10.1097/IAE.0000000000001489.
Jiang X, Tarczy-Hornoch K, Cotter SA, Matsumura S, Mitchell P, Rose KA, et al. Association of Parental Myopia With Higher Risk of Myopia Among Multiethnic Children Before School Age. JAMA Ophthalmol. 2020;138(5):50–09. doi: 10.1001/jamaophthalmol.2020.0412.
Kanclerz P, Przewlocka K. Results of refractive error screening of Polish schoolchildren aged 6 to 14 years. Przegl Lek. 2019;76:468–71.
Keel S, Evans JR, Block S, Bourne R, Calonge M, Cheng CY, et al. Strengthening the integration of eye care into the health system: methodology for the development of the WHO package of eye care interventions. BMJ Open Ophthalmol. 2020;11(5):e000533. doi: 10.1136/bmjophth-2020-000533.
Landis EG, Yang V, Brown DM, Pardue MT, Read SA. Dim Light Exposure and Myopia in Children. Invest Ophthalmol Vis Sci. 2018;59(12):4804–11. doi: 10.1167/iovs.18-24415.
Mendoza-Castejón D, Clemente-Suárez VJ. Psychophysiological stress markers and behavioural differences between rural and city primary school students. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(9):3157. doi: 10.3390/ijerph17093157.
National Eye Health Coordinator Manual. International Agency for the Prevention of Blindness. VISION 2020: The Right to Sight. Working together to eliminate avoidable blindness [Internet]. England & Wales; 2011. 48 p. Available from: http://iapbwestern-pacific.org/download/tools-for-eye-health-professionals/nehcoordinator-manual.pdf.
Ramke J, Faal H, Burton M. Take part in the Grand Challenges in Global Eye Health study. Community Eye Health. 2019;32(106):36.
Sawa S, Sekine M, Yamada M, Fukazawa Y, Hiraku Y. Social and family factors as determinants of exercise habits in Japanese elementary school children: A cross-sectional study from the Super Shokuiku School Project. Environ Health Prev Med. 2020;25(1):54. doi: 10.1186/s12199-020-00892-3.
Ovenseri-Ogbomo G, Osuagwu UL, Ekpenyong BN, Agho K, Ekure E, Ndep AO, et al. Systematic review and meta-analysis of myopia prevalence in African school children. PLoS One. 2022;17(2):e0263335. doi: 10.1371/journal.pone.0263335.
Tideman JWL, Polling JR, Hofman A, Jaddoe VW, Mackenbach JP, Klaver CC. Environmental factors explain socioeconomic prevalence differences in myopia in 6-year-old children. Br J Ophthalmol. 2018;102(2):243–7. doi: 10.1136/bjophthalmol-2017-310292.
WHO Recommendations On Child Health. (Guidelines Approved by the WHO Guidelines Review Committee). Am J Public Health. 2017;95:208–16.
World Health Organization. World report on vision [Internet]. Geneva: WHO; 2019. 180 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241516570.
Wintergerst MWM, Jansen LG, Holz FG, Finger RP. Smartphone-based fundus imaging – where are we now? Asia Pac J Ophthalmol (Phila). 2020;9:308–14. doi: 10.1097/APO.0000000000000303.
Wolf C, Wolf S, Weiss M, Nino G. Children’s Environmental Health in the Digital Era: Understanding Early Screen Exposure as a Preventable Risk Factor for Obesity and Sleep Disorders. Children (Basel). 2018;5(2):31. doi: 10.3390/children5020031.
World Health Assembly. Integrated people-centred eye care, including preventable vision impairment and blindness: WHA 73.4. Geneva: World Health Assembly; Aug 3, 2020. 3 p.
World Health Organization. Global action plan on physical activity 2018-2030: more active people for a healthier world [Internet]. Geneva: WHO; 2018. 104 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241514187
World Health Organization. Guidelines on physical activity and sedentary behavior [Internet]. Geneva: WHO; 2020. 104 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240015128.
Yoshizaki M, Ramke J, Zhang JH, Aghaji A, Furtado JM, Burn H, et al. How can we improve the quality of cataract services for all? A global scoping review. Clin Exp Ophthalmol. 2021;49(7):672–85. doi: 10.1111/ceo.13976.
