Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії внаслідок бойової травми: огляд літератури та аналіз клінічного випадку

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Мар’яна Селюк
Світлана Бичкова
Микола Козачок
Ігор Льовкін
Сергій Таранухін
Анна Бондарчук
Ольга Селюк

Анотація

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) визнана ВООЗ одним із найбільш поширених серцево-судинних захворювань. Навіть у мирний час ТЕЛА є третьою за частотою причиною раптової смерті після ішемічної хвороби серця та інсульту. На сьогодні внаслідок війни виникли суттєві корективи у розуміння етіології, патогенезу, особливостей клінічного перебігу та лікування внутрішньої патології у поранених. Встановлено, що важливою особливістю сучасних бойових дій є постійне збільшення частоти множинних та поєднаних поранень, при цьому бойові ураження грудей становлять до 15% структури санітарних втрат, а закрита травма грудей за умов бойових дій може становити до 5%.


Захворювання серцево-судинної та дихальної системи спостерігаються як у ранні, так і в пізні терміни після закритої травми грудей. Ранні представлені функціональними порушеннями діяльності системи кровообігу та дихання та є наслідками ушкодження органів грудної клітки, а пізні – виникають у разі приєднання ранової інфекції та характеризуються запальними процесами в легенях, плеврі, серці та судинах, включають пневмонії, плеврити, гострі гнійно-деструктивні захворювання легень, тромбоемболічні ускладнення.


У статті проаналізовано перебіг та можливості діагностики і лікування ТЕЛА на прикладі пораненого військовослужбовця. Наведено клінічний випадок успішної діагностики і лікування у пораненого тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії з розвитком інфаркт-пневмонії S8, S9 правої легені, нозокоміальної пневмонії в правій легені, що ускладнилася деструкцією легеневої тканини, з формуванням абсцес-гематоми; гострого інтерстиціального нефриту, ускладненого гострим пошкодженням нирок ІІІ ступеня.


Ця терапевтична патологія виникла після вогнепального осколкового проникаючого поранення грудної клітки справа з ушкодженням правої підключичної вени, міграцією та емболізацією металевим осколком правої легеневої артерії, вогнепального осколкового сліпого поранення верхньої третини правого передпліччя з вогнепальним переломом ліктьової кістки та наявністю стороннього тіла (уламка) в м’яких тканинах передпліччя. Під час операції виникло ускладнення у вигляді міграції стороннього тіла з гілок правоїлегеневої артерії в гілки лівої легеневої артерії.


Результатом лікування пацієнта була позитивна динаміка патологічного процесу. Військовослужбовець у задовільному стані виписався з лікарні та повернувся до лав ЗСУ після відпустки за станом здоров’я.


ТЕЛА є тяжким ускладненням після вогнепального осколкового поранення органів грудної клітки, яке може виникати без супутнього тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок з найбільшою ймовірністю як результат розвитку шоку та міграції осколків по гілкам легеневої артерії. Комплексне лікування з застосуванням хірургічних методів та адекватної антибактеріальної терапії є основним методом лікування хронічної деструкції легеневої тканини з абсцедуванням. Кожен пацієнт потребує проведення комплексу візуалізаційних методів обстеження в динаміці та моніторингу стану інших органів і систем, зокрема – функції нирок.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Селюк, М., Бичкова, С., Козачок, М., Льовкін, І., Таранухін, С., Бондарчук, А., & Селюк, О. (2024). Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії внаслідок бойової травми: огляд літератури та аналіз клінічного випадку. Сімейна Медицина. Європейські практики, (2), 62–67. https://doi.org/10.30841/2786-720X.2.2024.307536
Номер
Розділ
Клінічні випадки
Біографії авторів

Мар’яна Селюк, Українська військово-медична академія

Кандидат медичних наук, доцент, професор кафедри військової терапії

Світлана Бичкова, Українська військово-медична академія

Кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри військової терапії

Микола Козачок, Українська військово-медична академія

Кандидат медичних наук, доцент, професор кафедри військової терапії

Ігор Льовкін, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь»

Кандидат медичних наук, начальник, Клініка кардіології

Сергій Таранухін, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь»

Начальник, Клініка пульмонології (з палатами для хіміотерапії)

Анна Бондарчук, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь»

Старший ординатор, Клініка кардіології

Ольга Селюк, Українська військово-медична академія

Кандидат медичних наук, старший викладач, кафедра загальної практики–сімейної медицини

Посилання

Zarutsky YAL, Bily VY, editors. Military-Polish Surgery. Kiev: Phoenix; 2018. 416 p.

Os’odlo GV, editor. Military field therapy: handyman: view. 2nd. Kyiv: SPD Chalchinska N.V.; 2022. 112 p.

Quinn J, Panasenko SI, Leshchenko Y, Gumeniuk K, Onderková A, Stewart D, et al. Prehospital Lessons From the War in Ukraine: Damage Control Resuscitation and Surgery Experiences From Point of Injury to Role 2. Mil Med. 2024;189(1-2):17–29. doi: 10.1093/milmed/usad253.

Asensio JA, Ogun OA, Mazzini FN, Perez-Alonso AJ, Garcia-Núñez LM, Petrone P. Predictors of outcome in 101 patients requiring emergent thoracotomy for penetrating pulmonary injuries. Eur J Trauma Emerg Surg. 2018;44(1):55–61. doi: 10.1007/s00068-017-0802-x.

Sapa SA, Sydoruk DP, Shapkov VYU, Aslanyan SA. Combined debridement in the treatment of purulent formations of gunshot wounds. Brief report on the first results of the study. Modern Aspects Military Med. 2023;30(2):84–7. doi: 10.32751/2310-4910-2023-2-08.

Caputo N, Reilly J, Kanter M, West J. A retrospective analysis of the respiratory adjusted shock index to determine the presence of occult shock in trauma patients. J Trauma Acute Care Surg. 2018;84(4):674–8. doi: 10.1097/TA.0000000000001761.

Boychak MP, Osodlo GV. Therapeutic aspects of the war in the East of Ukraine: monograph. Kyiv: Lyudmila; 2020. 296 p.

Dyachenko VV, Bychkova SA, Taranukhin SS, Parkhotik LI. Clinical observation of destructive pneumonia in military personnel during hostilities. Modern Aspects Military Med. 2023;30(1):114–23. doi: 10.32751/2310-4910-2023-30-1-11.

Moore AJE, Wachsmann J, Chamarthy MR, Panjikaran L, Tanabe Y, Rajiah P. Imaging of acute pulmonary embolism: an update. Cardiovasc Diagn Ther. 2018;8(3):225–43. doi: 10.21037/cdt.2017.12.01.

Ruggiero A, Screaton NJ. Imaging of acute and chronic thromboembolic disease: state of the art. Clin Radiol. 2017;72(5):375–88. doi: 10.1016/j.crad.2017.02.011.

Vyas V, Goyal A. Acute Pulmonary Embolism [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560551/.

Righini M, Robert-Ebadi H, Le Gal G. Diagnosis of acute pulmonary embolism. J Thromb Haemost. 2017;15(7):1251–61. doi: 10.1111/jth.13694.

Levi M, van Es N. Diagnostic Strategies for Suspected Pulmonary Embolism. JAMA. 2021;326(21):2135–6. doi: 10.1001/jama.2021.19282.

Yamasaki H, Ujiie H, Kato T, Hida Y, Kaga K, Wakasa S, Matsuno Y. Prediction of Pulmonary Embolism Following Resection of Pulmonary Infarction: A Case Series. Ann Thorac Cardiovasc Surg. 2021;27(6):371–9. doi: 10.5761/atcs.oa.20-00396.

Seikovskyi OV, Bakhirov MM, Gurmak MM, Lukasevich MV, Gvozdyov BN. Treatment of acute nonspecific purulent-destructive pleuropulmonary diseases. Ukr Pulmonol J. 2019;(2):91–3.