Оцінка мікробіоценозу товстої кишки при хронічному панкреатиті залежно від наявності супутнього цукрового діабету
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Майже 15% осіб віком від 40 до 75 років страждають на хронічний панкреатит (ХП) у поєднанні з метаболічним синдромом (МС). У таких хворих діагностують порушення толерантності до глюкози або цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, абдомінальне ожиріння, дисліпідемію, артеріальну гіпертензію, гіперурикемію, мікроальбумінурію тощо.
Мета дослідження: визначення стану мікробіоценозу (МБК) товстої кишки при ХП залежно від наявності супутнього ЦД 2-го типу.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 137 амбулаторних пацієнтів із ХП та з/без ЦД 2-го типу. До групи дослідження увійшли 112 хворих на ХП поза загостренням з коморбідним ЦД 2-го типу (стадія компенсації/субкомпенсації). До групи порівняння включено 25 пацієнтів з ізольованим ХП поза загостренням.
Пацієнтам проводили бактеріологічне дослідження випорожнень з підрахунком кількості колоній лакто- і біфідобактерій, умовно-патогенної мікрофлори, кишкової палички, гемолітичних та інших патологічних мікроорганізмів (стафілококи, дріжджові грибки тощо) за сучасною модифікацією методики Р. В. Епштейн–Литвак та Ф. Л. Вільшанської.
Результати. У групі хворих із ХП дисбіотичні розлади фіксували у 72,0% пацієнтів, а при коморбідності ХП та ЦД 2-го типу – у 84,8% пацієнтів. За коморбідності дисбактеріоз товстої кишки був глибшим, ніж при ізольованому ХП: дисбактеріоз кишечника І ступеня зареєстровано у 56,3% пацієнтів проти 48,0%, а дисбактеріоз кишечника ІІ ступеня – у 28,5% хворих проти 24,0%.
Доведено, що наявність супутнього ЦД 2-го типу поглибило ступінь дисбактеріозу кишечника в 1,83 раза. Результати оцінки стану порушення параметрів мікрофлори товстої кишки і вираженість дисбіозу кишечника свідчать про обтяжувальний характер коморбідного ЦД 2-го типу при ХП.
Висновки. У 72,0% пацієнтів з ХП встановлено дисбіотичні розлади товстої кишки І–ІІ ступеня, у той час як при поєднаному перебігу ХП та ЦД 2-го типу – у 84,8%. За наявності коморбідності дисбактеріоз товстої кишки був глибшим, ніж при ізольованому ХП: дисбактеріоз кишечника І ступеня зафіксовано у 56,3% пацієнтів проти 48,0% відповідно, а дисбактеріоз кишечника ІІ ступеня – у 28,5% хворих проти 24,0%.
Доведено, що наявність супутнього ЦД 2-го типу поглибило ступінь дисбактеріозу кишечника в 1,83 раза (p<0,0001). Водночас спостерігали достовірне зниження на 1 порядок вмісту лакто- і біфідобактерій, збільшення кількості кишкової палички та лактозонегативної кишкової палички в 1,52 і 2,59 раза відповідно, а також збільшення вмісту дріжджів, золотистого стафілококу, гемолітичних та умовнопатогенних мікроорганізмів – у 2,56; 2,50; 2,69 і 2,94 раза відповідно.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Вabinets L, Kytsai K. Comparative analysis of the structure and the function of the pancreas in patients with a combination of chronic pancreatitis and metabolic syndrome. Rom J Diab Nutr Metabol Dis. 2023;30(3):306–10. doi: 10.46389/rjd-2023-1341.
Löhr JM, Dominguez-Munoz E, Rosendahl J, Besselink M, Mayerle J, Lerch MM, et al. United European Gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis (HaPanEU). United European Gastroenterol J. 2017;5(2):153–99. doi: 10.1177/2050640616684695.
Shimizu K, Ito T, Irisawa A, Ohtsuka T, Ohara H, Kanno A, et al. Evidence-based clinical practice guidelines for chronic pancreatitis 2021. J Gastroenterol. 2022;57(10):709–24. doi: 10.1007/s00535-022-01911-6.
Gardner TB, Adler DG, Forsmark CE, Sauer BG, Taylor JR, Whitcomb DC. ACG Clinical Guideline: Chronic Pancreatitis. Am J Gastroenterol. 2020;115(3):322–39. doi: 10.14309/ajg.0000000000000535.
Rodrigues-Pinto E, Caldeira A, Soares JB, Antunes T, Carvalho JR, Costa-Maia J, et al. Clube Português do Pâncreas Recommendations for Chronic Pancreatitis: Etiology, Natural History, and Diagnosis (Part I). GE Port J Gastroenterol. 2019;26(5):346–55. doi: 10.1159/000497388.
Babinets LS, Kytsai KY, Kotsaba YY, Halabitska IM, Melnyk NA, Semenova IV, et al. Improvement of the complex medical treatment for the patients wіth chronic biliary pancreatitis. Wiad Lek. 2017;70(2):213–6.
DiMagno EP, DiMagno MJ. Chronic Pancreatitis: Landmark Papers, Management Decisions, and Future. Pancreas. 2016;45(5):641–50. doi: 10.1097/MPA.0000000000000599.
Dominguez-Muñoz JE. Management of pancreatic exocrine insufficiency. Curr Opin Gastroenterol. 2019;35(5):455–9. doi: 10.1097/MOG.0000000000000562.
Chan TT, Tse YK, Lui RN, Wong GL, Chim AM, Kong AP, et al. Fatty Pancreas Is Independently Associated With Subsequent Diabetes Mellitus Development: A 10-Year Prospective Cohort Study. Clin Gastroenterol Hepatol. 2022;20(9):2014–22.e4. doi: 10.1016/j.cgh.2021.09.027.
Memba R, Duggan SN, Ni Chonchubhair HM, Griffin OM, Bashir Y, O’Connor DB, et al. The potential role of gut microbiota in pancreatic disease: A systematic review. Pancreatol. 2017;17(6):867–74. doi: 10.1016/j.pan.2017.09.002.
Xu F, Yang C, Tang M, Wang M, Cheng Z, Chen D, et al. The Role of Gut Microbiota and Genetic Susceptibility in the Pathogenesis of Pancreatitis. Gut Liver. 2022;16(5):686–96. doi: 10.5009/gnl210362.
Schepis T, De Lucia SS, Nista EC, Manilla V, Pignataro G, Ojetti V, et al. Microbiota in Pancreatic Diseases: A Review of the Literature. J Clin Med. 2021;10(24):5920. doi: 10.3390/jcm10245920.
Frost F, Weiss FU, Sendler M, Kacprowski T, Rühlemann M, Bang C, et al. The Gut Microbiome in Patients With Chronic Pancreatitis Is Characterized by Significant Dysbiosis and Overgrowth by Opportunistic Pathogens. Clin Transl Gastroenterol. 2020;11(9):e00232. doi: 10.14309/ctg.0000000000000232.
Zhang T, Gao G, Sakandar HA, Kwok LY, Sun Z. Gut Dysbiosis in Pancreatic Diseases: A Causative Factor and a Novel Therapeutic Target. Front Nutr. 2022;9:814269. doi: 10.3389/fnut.2022.814269.
Pulipati P, Talukdar R. Gut microbiome linked to pancreatitis. Curr Opinion Physiol. 2021;(23):100470. doi: 10.1016/j.cophys.2021.100470.
Gubergrits NB, Motezhyna TL, Byelyayeva NV. Gut microbiota and pancreatic diseases: a microbiome-associad approach in the treatment of chronic pancreatitis. Herald Pancreatic Club. 2023;60(3):17–30. doi: 10.33149/vkp.2023.03.03.
Fernández-Millán E, Guillén C. Multi-Organ Crosstalk with Endocrine Pancreas: A Focus on How Gut Microbiota Shapes Pancreatic Beta-Cells. Biomolecules. 2022;12(1):104. doi: 10.3390/biom12010104.
El Kurdi B, Babar S, El Iskandarani M, Bataineh A, Lerch MM, Young M, et al. Factors That Affect Prevalence of Small Intestinal Bacterial Overgrowth in Chronic Pancreatitis: A Systematic Review, Meta-Analysis, and Meta-Regression. Clin Transl Gastroenterol. 2019;10(9):e00072. doi: 10.14309/ctg.0000000000000072.
Binda C, Gibiino G, Sbrancia M, Coluccio C, Cazzato M, Carloni L, et al. Microbiota in the natural history of pancreatic cancer: from predisposition to therapy. Cancers. 2022;15(1). doi: 10.3390/cancers15010001.
Liu L, Zhang T, Sui Y, Guanqun Li, Liwei Liu, Tianqi Lu, et al. Gut microbiota affects pancreatic fibrotic progression through immune modulation in chronic pancreatitis. Microbial Pathogenesis. 2023,177:106035. doi: 10.1016/j.micpath.2023.106035.
Schepis T, De Lucia SS, Nista EC, Manilla V, Pignataro G, Ojetti V, et al. Microbiota in Pancreatic Diseases: A Review of the Literature. J Clin Med. 2021;10(24):5920. doi: 10.3390/jcm10245920.
Zhang L, Zhan H, Xu W, Yan S, Ng SC. The role of gut mycobiome in health and diseases. Therap Adv Gastroenterol. 2021;14:17562848211047130. doi: 10.1177/17562848211047130.
Tkach SM, Yuzvenko TYu. Frequency and features of intestinal dysbiosis in patients with obesity and type 2 diabetes. Сlin Endokrynol Endoсr Hir. 2019;2:37–45. doi: 10.30978/CEES-2019-2-37.
Tkach SM. The role of probiotics in the correction of intestinal dysbiosis in functional intestinal diseases [Internet]. Gastroenterol. 2021;55(1). Available from: http://www.mif-ua.com/archive/article/50550.
Sirchak ES, Griga VI, Pichkar YI. Correction of colon dysbiosis in patients with non-alcoholic fatty liver disease and type 2 diabetes. 2019;21(5):186–91. doi: 10.26693/jmbs04.05.186.
