Організація надання паліативної допомоги у відділенні паліативної медицини в умовах воєнного стану
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Місто Київ характеризується високим рівнем (258,6 випадків на 100 тис. населення) онкологічної захворюваності та смертності населення.
Мета дослідження: визначення проблеми і перспективи надання стаціонарної онкологічної допомоги на досвіді відділення Київського міського клінічного онкологічного центру (КМКОЦ).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз роботи відділення паліативної медицини КНП «КМКОЦ» за 2001–2023 рр., до складу якого входять стаціонар на 25 ліжок та бригади мобільної паліативної допомоги. Мультидисциплінарний підхід був основою надання паліативної допомоги інкурабельному онкологічному пацієнту.
Результати. За цей період стаціонарну допомогу отримали 9164 онкологічних пацієнтів у термінальній стадії з високою летальністю (81,04%). Середній термін перебування у стаціонарі становив 17,7 ліжко-днів. Приблизно 6% пацієнтів госпіталізуються у відділення повторно, деякі по 3–4 рази. Приблизно у 94% стаціонарно пролікованих пацієнтів був наявний больовий синдром, опіоїдне знеболювання отримували 86% хворих.
За цей період бригадами мобільної паліативної допомоги було взято на облік та обслуговування 3124 онкологічних пацієнтів, серед яких 62% пацієнта були передані після стаціонарного лікування, було здійснено більше 5,7 тис. первинних виїздів.
Розроблено та вдосконалено Клінічний маршрут паліативного пацієнта, який дозволив оптимізувати паліативну допомогу важкохворому онкологічному пацієнту. Визначено особливості надання паліативної допомоги інкурабельним онкологічним пацієнтам в умовах воєнного стану.
Висновки. Повноцінна паліативна допомога повинна бути як єдине ціле мобільної та стаціонарної допомоги, що дасть можливість тримати під контролем соматичний стан паліативного пацієнта, корегувати симптоми хвороби, надавати тривалий час підтримку пацієнту в домашніх умовах, що є економічно доцільним, дозволяє надавати допомогу більшій кількості пацієнтів і за потреби здійснювати своєчасну госпіталізацію у стаціонар.
Перспективним у покращенні паліативної допомоги онкологічним пацієнтам є створення розгалуженої системи мобільної паліативної допомоги (це зменшить навантаження на загально-соматичні стаціонари та стаціонарні паліативні відділення), а також якісно покращить надання паліативної допомоги пацієнтам у мережі первинної медичної допомоги.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Sung H, Ferlay J, Siegel RL, Laversanne M, Soerjomataram I, Jemal A, et al. Global Cancer Statistics 2020: GLOBOCAN Estimates of Incidence and Mortality Worldwide for 36 Cancers in 185 Countries. CA Cancer J Clin. 2021;71(3):209–49. doi: 10.3322/caac.21660.
National Cancer Registry of Ukraine. Incidence, mortality, performance indicators of the oncology service. Cancer in Ukraine 2021-2024 [Internet]. Bulletin of the National Cancer Registry of Ukraine No 24. Kyiv; 2023. 143 с. Available from: http://www.ncru.inf.ua/publications/BULL_24/PDF/13-23-vstup.pdf
World Health Organization. Global Health Estimates 2020: Deaths by Cause, Age, Sex, by Country and by Region, 2000-2019 [Internet]. Geneva: WHO; 2020. Available from: https://www.who.int/data/gho/data/themes/mortality-and-global-health-estimates/ghe-leading-causes-of-death
Gordiichuk P, Kliusov O, Gordiichuk M, Kondratenko A, Ponomarova O, Grushynska T, et al. A view on the problem of providing oncological aid during the war in Ukraine. Contemp Oncol (Pozn). 2022;26(3):191–5. doi: 10.5114/wo.2022.120442.
Kelley AS, Morrison RS. Palliative Care for the Seriously Ill. N Engl J Med. 2015;373(8):747–55. doi: 10.1056/NEJMra1404684.
Ghosh A, Dzeng E, Cheng MJ. Interaction of palliative care and primary care. Clin Geriatr Med. 2015;31(2):207–18. doi: 10.1016/j.cger.2015.01.001.
Milazzo S, Hansen E, Carozza D, Case AA. How Effective Is Palliative Carep in Improving Patient Outcomes? Curr Treat Options Oncol. 2020;21(2):12. doi: 10.1007/s11864-020-0702-x.
Long DA, Koyfman A, Long B. Oncologic Emergencies: Palliative Care in the Emergency Department Setting. J Emerg Med. 2021;60(2):175–91. doi: 10.1016/j.jemermed.2020.09.027.
Weeks JC, Cook EF, O’Day SJ, Peterson LM, Wenger N, Reding D, et al. Relationship between cancer patients’ predictions of prognosis and their treatment preferences. JAMA. 1998;279(21):1709–14. doi: 10.1001/jama.279.21.1709.
Smith TJ, Dow LA, Virago EA, Khatcheressian J, Matsuyama R, Lyckholm LJ. A pilot trial of decision aids to give truthful prognostic and treatment information to chemotherapy patients with advanced cancer. J Support Oncol. 2011;9(2):79–86. doi: 10.1016/j.suponc.2010.12.005.
Dans M, Kutner JS, Agarwal R, Baker JN, Bauman JR, Beck AC, et al. NCCN Guidelines® Insights: Palliative Care, Version 2.2021. J Natl Compr Canc Netw. 2021;19(7):780–8. doi: 10.6004/jnccn.2021.0033.
Beasley A, Bakitas MA, Edwards R, Kavalieratos D. Models of non-hospice palliative care: a review. Ann Palliat Med. 2019;8(1):15–21. doi: 10.21037/apm.2018.03.11.
Roth AR, Canedo AR. Introduction to Hospice and Palliative Care. Prim Care. 2019;46(3):287–302. doi: 10.1016/j.pop.2019.04.001.
Leppert W. Palliative and supportive care: progress needed in clinical care, research and education. Palliat Med Pract 2023;17(3):125–7. doi: 10.5603/pmp.97571.
Ministry of Health of Ukraine. «On Improving the Organization of Palliative Care in Ukraine», registered with the Ministry of Justice of Ukraine on July 01, 2020, No. 609/34892 [Internet]. 2020. Order No. 1308; 2020 Jun 04. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0609-20#Text
