Сучасне лікування сухого поствірусного кашлю. Фокус на ефективності і безпеці
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Кашель є найпоширенішим симптомом бронхолегеневих захворювань, з приводу якого пацієнти звертаються до лікарів як первинної, так і вторинної ланки. Причиною кашлю можуть бути хвороби дихальних шляхів, травного тракту та серцево-судинні захворювання. Проте найчастіше кашель розвивається при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ), що порушує звичайну життєдіяльність хворого та обмежує його працездатність. Оскільки більшість респіраторних інфекцій мають вірусну природу, призначення антибактеріальних препаратів не тільки не принесе користі, але й значно погіршить стан пацієнта.
Мета дослідження: аналіз ефективності та переносимості комбінованого протикашльового засобу, до складу якого входять кодеїн, екстракт термопсису, корінь солодки та натрію гідрокарбонат, у лікуванні сухого поствірусного кашлю.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 пацієнтів із сухим кашлем, що виник на тлі ГВРІ, а саме: 49 (82%) чоловіків і 11 (18%) жінок. Середній вік пацієнтів становив 46±4,7 року. Більшість досліджуваних (90%) мали стаж куріння понад 20 років.
Учасників дослідження було розподілено на дві групи по 30 осіб. Групи були зіставні за віком, тривалістю та тяжкістю симптомів, а також клінічними проявами респіраторного захворювання. Пацієнти першої групи протягом 5 днів приймали комбінований протикашльовий засіб, до складу якого входять кодеїн, екстракт термопсису, корінь солодки та натрію гідрокарбонат. Хворі другої групи отримували альтернативні протикашльові препарати.
На початку та наприкінці лікування проведено визначення ступеня вираженості кашлю за візуально-аналоговою шкалою та оцінювання фізичного, психологічного і соціального стану пацієнтів обох груп, використовуючи Лестерський опитувальник гострого кашлю.
Результати. У результаті проведеного дослідження виявлено, що у пацієнтів першої групи, які отримували комбінований протишкальовий засіб, значно раніше та ефективніше, ніж у хворих другої групи, вдалося досягти бажаного результату лікування. Інтенсивність кашлю у них за період лікування зменшилася в 2,5 разу. Також кращі результати лікування, порівнюючи показники фізичного, психологічного та соціального стану, зареєстровано у пацієнтів першої групи. У групі контролю зафіксовано позитивні результати лікування, хоча відзначено менш значущий ефект.
Висновки. Проведене дослідження підтвердило високу ефективність комбінованого протикашльового засобу, до складу якого входять кодеїн, екстракт термопсису, корінь солодки та натрію гідрокарбонат, при лікуванні сухого виснажливого кашлю, що виник на тлі ГРВІ. Завдяки застосуванню цього засобу суттєво зменшилась вираженість кашлю, що і зумовило значне покращення загального стану та якості життя пацієнтів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Song WJ, Chang YS, Faruqi S, Kim JY, Kang MG, Kim S. The global epidemiology of chronic cough in adults: a systematic review and metaanalysis. Eur Respir J. 2015;(45):1479–81. doi: 10.1183/09031936.00218714.
Michaudet C, Malaty J. Chronic Cough: Evaluation and Management. Am Fam Physician. 2017;96(9):575–80.
McGuinness K, Ward K, Reilly CC, Morris J, Smith JA. Muscle activation and sound during voluntary single coughs and cough peals in healthy volunteers: Insights into cough intensity. Respir Physiol Neurobiol. 2018;257:42–50. doi: 10.1016/j.resp.2018.02.014.
Mohammadi H, Samadani AA, Steele C, Chau T. Automatic discrimination between cough and non-cough accelerometry signal artefacts. Biomed Signal Process Control. 2019;(52):394–402. doi: 10.1016/j.bspc.2018.10.013.
Liira H, Jousimaa J. Guideline 00006. Respiratory tract infections in adults [Internet]. Kyiv: DUODECIM Medical Publications, Ltd.; 2017. 8 p. Available from: http://guidelines.moz.gov.ua/documents/2918?id=ebm00006&format=pdf
Teikari M. Guideline 00115. Chronic cough in adults [Internet]. Kyiv: DUODECIM Medical Publications, Ltd.; 2017. 14 p. Available from: http://guidelines.moz.gov.ua/documents/2918?id=ebm00115&format=pdf
Honkanen P. Guideline 00129. Acute bronchitis. Kyiv: DUODECIM Medical Publications, Ltd.; 2017. 7 p. Available from: http://guidelines.moz.gov.ua/documents/2918?id=ebm00129&format=pdf
Spanevello A, Beghé B, Visca D, Fabbri LM, Papi A. Chronic cough in adults. Eur J Intern Med. 2020;78:8–16. doi: 10.1016/j.ejim.2020.03.018.
Paules CI, Marston HD, Fauci AS. Coronavirus Infections-More Than Just the Common Cold. JAMA. 2020;323(8):707–08. doi: 10.1001/jama.2020.0757.
Cho PSP, Birring SS, Fletcher HV, Turner RD. Methods of Cough Assessment. J Allergy Clin Immunol Pract. 2019;7(6):1715–1723. doi: 10.1016/j.jaip.2019.01.049.
Gibson P, Wang G, McGarvey L, Vertigan AE, Altman KW, Birring SS. Treatment of unexplained chronic cough: CHEST guideline and expert panelreport. Chest. 2016;(149):27–44. doi: 10.1378/chest.15-1496.
Irwin RS, French CL, Chang AB, Altman KW; CHEST Expert Cough Panel. Classification of Cough as a Symptom in Adults and Management Algorithms: CHEST Guideline and Expert Panel Report. Chest. 2018;153(1):196–209. doi: 10.1016/j.chest.2017.10.016.
Koehler U, Hildebrandt O, Walliczek-Dworschak U, Nikolaizik W, Weissflog A, Urban C, et al. Chronic cough – New diagnostic options for evaluation?. Laryngorhinootologie. 2019;98(1):14–20. doi: 10.1055/a-0790-0777.
Mathur A, Liu-Shiu-Cheong PSK, Munro A, Currie GP. Chronic cough: a practical approach to assessment and management. Drug Ther Bull. 2019;57(5):74–9. doi: 10.1136/dtb.2018.000014.
Morice AH, Millqvist E, Bieksiene K, Birring SS, Dicpinigaitis P, Domingo RC, et al. ERS guidelines on the diagnosis and treatment of chronic cough in adults and children. Eur Respir J. 2020;55(1):1901136. doi: 10.1183/13993003.01136-2019.
Randel A. ACCP Releases Guideline for the Treatment of Unexplained Chronic Cough. Am Fam Physician. 2016;93(11):950.
Cho PSP, Birring SS, Fletcher HV, Turner RD. Methods of Cough Assessment. J Allergy Clin Immunol Pract. 2019;7(6):1715–23. doi: 10.1016/j.jaip.2019.01.049.
Dicpinigaitis PV, Morice AH, Birring SS, McGarvey L, Smith JA, Canning BJ, et al. Antitussive drugs--past, present, and future. Pharmacol Rev. 2014;66(2):468–512. doi: 10.1124/pr.111.005116.
Morice AH, Millqvist E, Bieksiene K, Birring SS, Dicpinigaitis P, Domingo RC, et al. ERS guidelines on the diagnosis and treatment of chronic cough in adults and children. Eur Respir J. 2020;55(1):1901136. doi: 10.1183/13993003.01136-2019.
Usta Guc B, Asilsoy S, Durmaz C. The assessment and management of chronic cough in children according to the British Thoracic Society guidelines: descriptive, prospective, clinical trial. Clin Respir J. 2014;8(3):330–7. doi: 10.1111/crj.12076.
Roe NA, Lundy FT, Litherland GJ, Mc-Garvey LPA. Therapeutic targets for the treatment of chronic cough. Curr. Otorhinolaryngol. Rep. 2019;7:116–28. doi: 10.1007/s40136-019-00239-9.
Ministry of Health of Ukraine. About the approval and implementation of medical and technological documents for the standardization of medical care for cough [Internet]. 2015. Order No. 327; 2015 June 06. Available from: https://ips.ligazakon.net/document/MOZ24684#!
Compendium. Kodesan IS instructions for use [Internet]. Available from: https://compendium.com.ua/dec/273912/.
Ward N. The Leicester Cough Questionnaire. J Physiotherapy. 2016:62(1):53. doi: 10.1016/j.jphys.2015.05.011.
