Клінічні ефекти та функціональний стан ендотелію у хворих на АГ з субоптимальним рівнем К+ в динаміці лікування високодозованим калій-магнієвим мінеральним комплексом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сьогодні важливу роль у формуванні та прогресуванні серцево-судинних захворювань приділяють електролітному дисбалансу. Ризик розвитку серцево-судинних подій також залежить від дефіциту калію та магнію. Проте недостатньо вивченим залишається питання щодо ризиків та клінічних наслідків субоптимального рівня калію в сироватці крові.
Мета дослідження: аналіз впливу мінерального комплексу на клінічний статус, сироваткові рівні калію і магнію та функціональний стан ендотелію, серцевий ритм і параметри ліпідного спектра крові у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) 2-го ступеня.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 хворих на АГ 2-го ступеня, ІІ стадії віком від 43 до 65 років. Пацієнтів (36 чоловіків і 24 жінки) було розподілено на дві групи по 30 осіб.
Хворі 1-ї групи отримували антигіпертензивну терапію (периндоприл 5–10 мг/добу або валсартан 80–120 мг/добу + гідрохлортіазид 12,5 мг) і аторвастатин 20 мг/добу. Пацієнтам 2-ї групи додатково до зазначеної вище терапії призначали мінеральний комплекс природного калію та магнію по 1 саше на добу протягом 3 міс.
Усім учасникам досліджували функцію ендотелію, визначали індекс пікового кровотоку, проводили добове моніторування артеріального диску (АТ) та електрокардіограму (ЕКГ).
Результати. У пацієнтів 2-ї групи зафіксовано поступове збільшення рівня К+ та Mg+ у плазмі крові: медіана рівня К+ збільшилась на 25,9%, а медіана Mg+ – на 16,4% (р˂0,01). Ендотелійзалежна вазодилатація після тримісячного вживання цитрату калію-магнію стала у 2,17 раза більшою за вихідний показник та в 1,94 раза вищою, ніж у 1-й групі (p<0,05). У 2-й групі хворих, які додатково приймали мінеральний комплекс, зафіксовано статистично значущу позитивну динаміку рівня АТ: через 3 міс медіана добового систолічного артеріального тиску (САТ) зменшилась до 133,56 мм рт.ст. (LQ=131,64; HQ=135,29) (р<0,01). Також зафіксовано достовірне зниження медіан як денного, так і нічного САТ та діастолічного артеріального тиску (р<0,01).
Водночас порівняно з вихідними значеннями зменшилась кількість ектопічних аритмій: надшлунковочкових екстрасистол – на 47%, одиничних та парних шлуночкових екстрасистол – на 37,5% та 47,1% відповідно (р<0,01). У пацієнтів 2-ї групи зафіксовано позитивну динаміку ліпідних показників.
Висновки. Призначення мінерального комплексу пацієнтам з АГ та субоптимальним рівнем К+, які отримують терапію із включенням тіазидового діуретика, має комплексний позитивний вплив: збільшує ефективність антигіпертензивної, гіполіпідемічної терапії, покращує функціональний стан ендотелію та вазодилатацію, зменшує кількість порушень серцевого ритму та профілактує виникнення гіпокаліємії та гіпомагніємії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Bardhi O, Clegg DJ, Palmer BF. The Role of Dietary Potassium in the Cardiovascular Protective Effects of Plant-Based Diets. Semin Nephrol. 2023;43(2):151406. doi: 10.1016/j.semnephrol.2023.151406.
Jones DW, Clark D, Morgan TO, He FJ. Potassium-enriched salt substitution as a population strategy to prevent cardiovascular disease. Hypertension. 2022;79(10):2199–201. doi: 10.1161/hypertensionaha.122.19248.
McLean RM, Wang NX. Potassium. Advances in Food and Nutrition Research. 2021;89–121. doi: 10.1016/bs.afnr.2021.02.013.
Prevention of stroke by antihypertensive drug treatment in older persons with isolated systolic hypertension. Final results of the Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP). SHEP Cooperative Research Group. JAMA. 1991;265(24):3255–64.
Xu S, Ilyas I, Little PJ, Li H, Kamato D, Zheng X, et al. Endothelial Dysfunction in Atherosclerotic Cardiovascular Diseases and Beyond: From Mechanism to Pharmacotherapies. Pharmacol Rev. 2021;73(3):924–67. doi: 10.1124/pharmrev.120.000096.
Shaito A, Aramouni K, Assaf R, Parenti A, Orekhov A, Yazbi AE, et al. Oxidative Stress-Induced Endothelial Dysfunction in Cardiovascular Diseases. Front Biosci (Landmark Ed). 2022;27(3):105. doi: 10.31083/j.fbl2703105.
Zhang J. Biomarkers of endothelial activation and dysfunction in cardiovascular diseases. Rev Cardiovasc Med. 2022;23(2):73. doi: 10.31083/j.rcm2302073. PMID: 35229564.
Kostov K, Halacheva L. Role of Magnesium Deficiency in Promoting Atherosclerosis, Endothelial Dysfunction, and Arterial Stiffening as Risk Factors for Hypertension. Int J Mol Sci. 2018;19(6):1724. doi: 10.3390/ijms19061724.
Yu Y, Chen S, Xiao C, Jia Y, Guo J, Jiang J, Liu P. TRPM7 is involved in angiotensin II induced cardiac fibrosis development by mediating calcium and magnesium influx. Cell Calcium. 2014;55(5):252–60. doi: 10.1016/j.ceca.2014.02.019.
Tangvoraphonkchai K, Davenport A. Magnesium and cardiovascular disease. Advances in Chronic Kidney Disease. 2018;25(3):251–60. doi: 10.1053/j.ackd.2018.02.010.
Hagengaard L, Søgaard P, Espersen M, Sessa M, Lund PE, Krogager ML, et al. Association between serum potassium levels and short-term mortality in patients with atrial fibrillation or flutter cotreated with diuretics and rate- or rhythm-controlling drugs. Eur Heart J Cardiovasc Pharmacother. 2020;6(3):137–44. doi: 10.1093/ehjcvp/pvz024.
Hoffer M, Tran QK, Hodgson R, Atwater M, Pourmand A. Utility of magnesium sulfate in the treatment of rapid atrial fibrillation in the emergency department: a systematic review and meta-analysis. Eur J Emerg Med. 2022;29(4):253–61. doi: 10.1097/MEJ.0000000000000941.
Adams N. Magnesium for atrial fibrillation. Emerg Med Australasia. 2019;31(3):493–3.
Chan YH, Tse HF. Potassium homeostasis in patients with atrial fibrillation. Eur Heart J Cardiovasc Pharmacother. 2020;6(3):145–6. doi: 10.1093/ehjcvp/pvz034.
Burg S, Attali B. Targeting of Potassium Channels in Cardiac Arrhythmias. Trends Pharmacol Sci. 2021;42(6):491–506.
Celermajer DS, Sorensen KE, Gooch VM, Spiegelhalter DJ, Miller OI, Sullivan ID, et al. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. Lancet. 1992;340(8828):1111–5. doi: 10.1016/0140-6736(92)93147-f.
Cheteu Wabo TM, Wu X, Sun C, Boah M, Ngo Nkondjock VR, Kosgey Cheruiyot J, et al. Association of dietary calcium, magnesium, sodium, and potassium intake and hypertension: a study on an 8-year dietary intake data from the National Health and Nutrition Examination Survey. Nutr Res Pract. 2022;16(1):74–93. doi: 10.4162/nrp.2022.16.1.74.
Schutten JC, Joosten MM, de Borst MH, Bakker SJL. Magnesium and Blood Pressure: A Physiology-Based Approach. Adv Chronic Kidney Dis. 2018;25(3):244–50. doi: 10.1053/j.ackd.2017.12.003.
Pickering RT, Bradlee ML, Singer MR, Moore LL. Higher Intakes of Potassium and Magnesium, but Not Lower Sodium, Reduce Cardiovascular Risk in the Framingham Offspring Study. Nutr. 2021;13(1):269. doi: 10.3390/nu13010269
Murphy C, Byrne J, Keogh JB, Headland ML, Clifton PM. The Acute Effect of Magnesium Supplementation on Endothelial Function: A Randomized Cross-Over Pilot Study. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(10):5303. doi: 10.3390/ijerph18105303.
