Актуальність профілактичних стратегій запобігання гастроінтестинального пошкодження нестероїдними протизапальними препаратами (Клінічний випадок)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) найбільш широко застосовуються у клінічній практиці завдяки своїм протизапальним, знеболювальним та жарознижувальним властивостям. Зазвичай вони добре переносяться, проте у пацієнтів із певними факторами ризику ця група препаратів може негативно впливати на травний тракт (ТТ) та серцево-судинну систему. Результати численних досліджень свідчать, що всі без винятку НПЗП також можуть викликати ускладнення функції нирок.
Побічні ефекти з боку ТТ є найбільш небезпечними через їхню високу частоту та тяжкість. У третини пацієнтів, які приймають НПЗП, розвиваються симптоми диспепсії та гастроезофагеального рефлюксу. Встановлено, що НПЗП-асоційоване гастроінтестинальне ураження поширюється за межі дванадцятипалої кишки. Підтверджено, що частота кровотеч, спричинених ентеропатією, є вищою, ніж при гастропатії, викликаних НПЗП.
Нові методи діагностики, такі як капсульна ендоскопія та балонна ендоскопія зробили наявними та демонстративними для широкого медичного загалу негативний вплив застосування НПЗП та необхідність профілактичних стратегій. Серед пацієнтів, які тривалий час приймають НПЗП, були описані пошкодження кишечника, включаючи запалення, ерозії слизової оболонки та виразки, а також більш серйозні клінічні наслідки, такі як перфорація та дивертикуліт.
У статті наведено результати власних клінічних спостережень випадку множинних перфорацій кишечника при неконтрольованому тривалому вживанні пацієнтом з важкою коморбідною патологію різноманітних НПЗП.
При призначенні НПЗП лікарям слід ретельно збирати анамнез пацієнта з приводу супутніх захворювань і препаратів, які він приймає. На сьогодні ефективний та безпечний підбор НПЗП залишається проблемою в клінічній практиці лікаря будь-якої спеціальності, що й мотивує для подальших пошуків профілактичних стратегій для запобігання розвитку ентеропатії при тривалому застосуванні НПЗП.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Reizin DV, Reizin VI, Rudichenko VM, Sokolenko AL. The surgeon’s decision regarding amputation after frostbite is the basis of the next successful activity of a general practitioner-family medicine doctor (own clinical observations and teaching experience in the state and English languages). Med Ukraine. 2022;(5-6):33–7.
Rudichenko VM. The relevance of using English-language network tools in teaching the specialty «General practice–family Medicine» in the national and English languages at the undergraduate and postgraduate stages. In: Material of the VI All-Ukrainian reporting scientific and practical conference «Problems and prospects of socio-economic development in the conditions of modernization processes in Ukraine and the world» (Issue 15). 2022 Dec 08; Kyiv. Kyiv: MAUP; 2022. 488 p.
Barrios JM, Lichtenberger LM. Role of biliary phosphatidylcholine in bile acid protection and NSAID injury of the ileal mucosa in rats. Gastroenterol. 2000;118(6):1179–86. doi: 10.1016/s0016-5085(00)70371-4.
Basson MD. Hierarchies of healing in gut mucosal injury. J Physiol Pharmacol. 2017;68(6):789–95.
Cavallaro LG, Monica F, Germana B, Marin R, Sturniolo GC, Saia M. Time trends and outcome of gastrointestinal bleeding in the Veneto region: a retrospective population based study from 2001 to 2010. Dig Liver Dis. 2014;46(4):313–7. doi: 10.1016/j.dld.2013.11.005.
Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Clinical Practice guideline for prescribing opioids for pain. United States:CDC; 2022. 88 p.
Chan FK, Lanas A, Scheiman J, Berger MF, Nguyen H, Goldstein JL. Celecoxib versus omeprazole and diclofenac in patients with osteoarthritis and rheumatoid arthritis (CONDOR): a randomized trial. Lancet. 2010;376(9736):173–9. doi: 10.1016/S0140-6736(10)60673-3.
Chatterjee S, Dureja GP, Kadhe G, Mane A, Phansalkar AA, Sawant S, et al. Cross-Sectional Study for Prevalence of Non-Steroidal Anti-Inflammatory Drug-Induced Gastrointestinal, Cardiac and Renal Complications in India: Interim Report. Gastroenterology Res. 2015;8(3-4):216–21. doi: 10.14740/gr658w.
Cryer B, Li C, Simon LS, Singh G, Stillman MJ, Berger MF. GI-REASONS: a novel 6-month, prospective, randomized, open-label, blinded endpoint (PROBE) trial. Am J Gastroenterol. 2013;108(3):392–400. doi: 10.1038/ajg.2012.467.
Endo H, Sakai E, Taniguchi L, Kessoku T, Komiya Y, Ezuka A, et al. Risk factors for small-bowel mucosal breaks in chronic low-dose aspirin users: data from a prospective multicenter capsule endoscopy registry. Gastrointest Endosc. 2014;80(5):826–34. doi: 10.1016/j.gie.2014.03.024.
Forslund K, Hildebrand F, Nielsen T, Falony G, Le Chatelier E, Sunagawa S, et al. Corrigendum: Disentangling type 2 diabetes and metformin treatment signatures in the human gut microbiota. Nature. 2017;545(7652):116. doi: 10.1038/nature22318.
Freedberg DE, Toussaint NC, Chen SP, Ratner AJ, Whittier S, Wang TC, et al. Proton Pump Inhibitors Alter Specific Taxa in the Human Gastrointestinal Microbiome: A Crossover Trial. Gastroenterol. 2015;149(4):883–5.e9. doi: 10.1053/j.gastro.2015.06.043.
Gill RS, Kaffes AJ. Small bowel stricture characterization and outcomes of dilatation by double-balloon enteroscopy: a single-centre experience. Therap Adv Gastroenterol. 2014;7(3):108–14. doi: 10.1177/1756283X13513995.
Goldstein JL, Eisen GM, Lewis B, Gralnek IM, Zlotnick S, Fort JG; Investigators. Video capsule endoscopy to prospectively assess small bowel injury with celecoxib, naproxen plus omeprazole, and placebo. Clin Gastroenterol Hepatol. 2005;3(2):133–41. doi: 10.1016/s1542-3565(04)00619-6.
Graham DY, Opekun AR, Willingham FF, Qureshi WA. Visible small-intestinal mucosal injury in chronic NSAID users. Clin Gastroenterol Hepatol. 2005;3(1):55–9. doi: 10.1016/s1542-3565(04)00603-2.
Gwee KA, Goh V, Lima G, Setia S. Coprescribing proton-pump inhibitors with nonsteroidal anti-inflammatory drugs: risks versus benefits. J Pain Res. 2018;11:361–374. doi: 10.2147/JPR.S156938.
Handa O, Naito Y, Fukui A, Omatsu T, Yoshikawa T. The impact of non-steroidal anti-inflammatory drugs on the small intestinal epithelium. J Clin Biochem Nutr. 2014;54(1):2-6. doi: 10.3164/jcbn.13-84.
Hawkey CJ, Ell C, Simon B, Albert J, Keuchel M, McAlindon M, et al. Less small-bowel injury with lumiracoxib compared with naproxen plus omeprazole. Clin Gastroenterol Hepatol. 2008;6(5):536–44. doi: 10.1016/j.cgh.2007.12.023.
Heintz-Buschart A, Wilmes P. Human Gut Microbiome: Function Matters. Trends Microbiol. 2018;26(7):563–74. doi: 10.1016/j.tim.2017.11.002.
Kloppenburg M, Kroon FP, Blanco FJ, Doherty M, Dziedzic KS, Greibrokk E, et al. 2018 update of the EULAR recommendations for the management of hand osteoarthritis. Ann Rheum Dis. 2019;78(1):16–24. doi: 10.1136/annrheumdis-2018-213826.
Kolasinski SL, Neogi T, Hochberg MC, Oatis C, Guyatt G, Block J, et al. 2019 American College of Rheumatology/Arthritis Foundation Guideline for the Management of Osteoarthritis of the Hand, Hip, and Knee. Arthritis Care Res (Hoboken). 2020;72(2):149–62. doi: 10.1002/acr.24131.
Laine L, Curtis SP, Langman M, Jensen DM, Cryer B, Kaur A, et al. Lower gastrointestinal events in a double-blind trial of the cyclo-oxygenase-2 selective inhibitor etoricoxib and the traditional nonsteroidal anti-inflammatory drug diclofenac. Gastroenterol. 2008;135(5):1517–25. doi: 10.1053/j.gastro.2008.07.067.
Laine L, Smith R, Min K, Chen C, Dubois RW. Systematic review: the lower gastrointestinal adverse effects of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. Aliment Pharmacol Ther. 2006;24(5):751–67. doi: 10.1111/j.1365-2036.2006.03043.x.
Laine L. Approaches to nonsteroidal anti-inflammatory drug use in the high-risk patient. Gastroenterol. 2001;120(3):594–606. doi: 10.1053/gast.2001.21907.
Lanas A, Sopena F. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs and lower gastrointestinal complications. Gastroenterol Clin North Am. 2009;38(2):333–52. doi: 10.1016/j.gtc.2009.03.007.
Lanza FL, Chan FK, Quigley EM; Practice Parameters Committee of the American College of Gastroenterology. Guidelines for prevention of NSAID-related ulcer complications. Am J Gastroenterol. 2009;104(3):728–38. doi: 10.1038/ajg.2009.115.
Larkai EN, Smith JL, Lidsky MD, Graham DY. Gastroduodenal mucosa and dyspeptic symptoms in arthritic patients during chronic nonsteroidal anti-inflammatory drug use. Am J Gastroenterol. 1987;82(11):1153–8.
Lee SH, Han CD, Yang IH, Ha CW. Prescription pattern of NSAIDs and the prevalence of NSAID-induced gastrointestinal risk factors of orthopaedic patients in clinical practice in Korea. J Korean Med Sci. 2011;26(4):561–7. doi: 10.3346/jkms.2011.26.4.561.
Mahmoud YI, Abd El-Ghffar EA. Spirulina ameliorates aspirin-induced gastric ulcer in albino mice by alleviating oxidative stress and inflammation. Biomed Pharmacother. 2019;109:314–21. doi: 10.1016/j.biopha.2018.10.118.
Maiden L, Thjodleifsson B, Theodors A, Gonzalez J, Bjarnason I. A quantitative analysis of NSAID-induced small bowel pathology by capsule enteroscopy. Gastroenterol. 2005;128(5):1172–8. doi: 10.1053/j.gastro.2005.03.020.
Marlicz W, Loniewski I, Grimes DS, Quigley EM. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs, proton pump inhibitors, and gastrointestinal injury: contrasting interactions in the stomach and small intestine. Mayo Clin Proc. 2014;89(12):1699–709. doi: 10.1016/j.mayocp.2014.07.015.
Mayo SA, Song YK, Cruz MR, Phan TM, Singh KV, Garsin DA, et al. Indomethacin injury to the rat small intestine is dependent upon biliary secretion and is associated with overgrowth of enterococci. Physiol Rep. 2016;4(6):e12725. doi: 10.14814/phy2.12725.
Mizukami K, Murakami K, Yamauchi M, Matsunari O, Ogawa R, Nakagawa Y, et al. Evaluation of selective cyclooxygenase-2 inhibitor-induced small bowel injury: randomized cross-over study compared with loxoprofen in healthy subjects. Dig Endosc. 2013;25(3):288–94. doi: 10.1111/j.1443-1661.2012.01379.x.
Ofman JJ, MacLean CH, Straus WL, Morton SC, Berger ML, Roth EA, et al. A metaanalysis of severe upper gastrointestinal complications of nonsteroidal antiinflammatory drugs. J Rheumatol. 2002;29(4):804–12.
Oncel S, Gupta R, Wang Q, Basson MD. ZINC40099027 Promotes Gastric Mucosal Repair in Ongoing Aspirin-Associated Gastric Injury by Activating Focal Adhesion Kinase. Cells. 2021;10(4):908. doi: 10.3390/cells10040908.
Pathirana WGW, Chubb SP, Gillett MJ, Vasikaran SD. Faecal Calprotectin. Clin Biochem Rev. 2018;39(3):77–90.
Wang K, Li X. Comparison of cardiorenal safety of nonsteroidal anti-inflammatory drugs in the treatment of arthritis: a network meta-analysis. Ann Transl Med. 2022;10(24):1388. doi: 10.21037/atm-22-6181.
Ribeiro I, Pinho R, Rodrigues A, Marqués J, Fernandes C, Carvalho J. Obscure gastrointestinal bleeding: Which factors are associated with positive capsule endoscopy findings? Rev Esp Enferm Dig. 2015;107(6):334–9.
Ridlon JM, Kang DJ, Hylemon PB. Bile salt biotransformations by human intestinal bacteria. J Lipid Res. 2006;47(2):241–59. doi: 10.1194/jlr.R500013-JLR200.
Røseth AG, Fagerhol MK, Aadland E, Schjønsby H. Assessment of the neutrophil dominating protein calprotectin in feces. A methodologic study. Scand J Gastroenterol. 1992;27(9):793–8. doi: 10.3109/00365529209011186.
Silverstein FE, Graham DY, Senior JR, Davies HW, Struthers BJ, Bittman RM, et al. Misoprostol reduces serious gastrointestinal complications in patients with rheumatoid arthritis receiving nonsteroidal anti-inflammatory drugs. A randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Ann Intern Med. 1995;123(4):241–9. doi: 10.7326/0003-4819-123-4-199508150-00001.
Szeto CC, Sugano K, Wang JG, Fujimoto K, Whittle S, Modi GK, et al. Non-steroidal anti-inflammatory drug (NSAID) therapy in patients with hypertension, cardiovascular, renal or gastrointestinal comorbidities: joint APAGE/APLAR/APSDE/APSH/APSN/PoA recommendations. Gut. 2020;69(4):617–29. doi: 10.1136/gutjnl-2019-319300.
Tai FWD, McAlindon ME. Non-steroidal anti-inflammatory drugs and the gastrointestinal tract. Clin Med (Lond). 2021;21(2):131–4. doi: 10.7861/clinmed.2021-0039.
Tibble JA, Sigthorsson G, Foster R, Scott D, Fagerhol MK, Roseth A, et al. High prevalence of NSAID enteropathy as shown by a simple faecal test. Gut. 1999;45(3):362–6. doi: 10.1136/gut.45.3.362.
Tuskey A, Peura D. The use of H2 antagonists in treating and preventing NSAID-induced mucosal damage. Arthritis Res Ther. 2013;15(3):S6. doi: 10.1186/ar4178.
Utzeri E, Usai P. Role of non-steroidal anti-inflammatory drugs on intestinal permeability and nonalcoholic fatty liver disease. World J Gastroenterol. 2017;23(22):3954–63. doi: 10.3748/wjg.v23.i22.3954.
van der Heijde D, Ramiro S, Landewe R, Baraliakos X, Van den Bosch F, Sepriano A, et al. 2016 update of the ASASEULAR management recommendations for axial spondyloarthritis. Ann Rheum Dis. 2017;76(6):978–91. doi: 10.1136/annrheumdis-2016-210770.
van Durme CM, Wechalekar MD, Buchbinder R, Schlesinger N, van der Heijde D, Landewé RB. Non-steroidal anti-inflammatory drugs for acute gout. Cochrane Database Syst Rev. 2014;(9):CD010120. doi: 10.1002/14651858.CD010120.pub2.
Wallace JL. NSAID gastropathy and enteropathy: distinct pathogenesis likely necessitates distinct prevention strategies. Br J Pharmacol. 2012;165(1):67–74. doi: 10.1111/j.1476-5381.2011.01509.x.
Xu N, Yu Z, Cao X, Wang Z, Yan M. Characteristics of Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drugs (NSAIDs)-Induced Small Bowel Injury Identified by Single-Balloon Endoscopy or Capsule Endoscopy. Med Sci Monit. 2017;23:5237–45. doi: 10.12659/msm.907326.
