Ефективність протикліщової алерген-специфічної імунотерапії у дітей з персистуючим алергічним ринітом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення ефективності алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) у дітей із персистуючим алергічним ринітом (АР) та сенсибілізацією до алергенів кліщів домашнього пилу (КДП) з використанням алергоїдів із підшкірним шляхом уведення.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 149 дітей віком від 5 до 17 років з АР та у поєднанні АР з бронхіальною астмою (БА), що були сенсибілізовані до алергенів КДП, яким проведено клініко-анамнестичне та лабораторне обстеження. Усі обстежені пацієнти (89 (59,7%) хлопчиків і 60 (40,3%) дівчаток) були розподілені на дві групи. До першої групи увійшли діти, які отримувала базисну терапію у поєднанні з АСІТ. До другої групи включено пацієнтів, які отримували тільки базисну терапію АР.
Для визначення профілю сенсибілізації до алергенів КДП був використаний молекулярний компонентний імуноферментний аналіз венозної крові тестовою системою ALEX2 («Macro Array Diagnostics GmbH», Австрія). Сенсибілізацію до алергенів КДП встановлено в разі виявлення рівнів специфічних IgE вище 0,3 kUA/L до алергомолекул КДП. Базисна терапія АР включала три кроки лікування.
Результати. У дітей із персистуючим АР та сенсибілізацією до алергенів КДП під час проведення АСІТ та базисної терапії фіксували позитивну динаміку вираженості основних скарг за шкалою ВАШ, починаючи з 6-го місяця лікування. Після 24 міс лікування зареєстроване статистично достовірне (p<0,05) зменшення вираженості основних скарг у пацієнтів, що отримували АСІТ, проти групи, пацієнтам якої призначали тільки базисну терапію.
Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про високу ефективність застосування високополімеризованих екстрактів алергенів, адсорбованих на гелі з гідроксиду алюмінію для АСІТ, у поєднанні з базисною терапією та заходами з ерадикації алергенів КДП.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Song M, Hwang S, Son E, Yeo HJ, Cho WH, Kim TW, et al. Geographical Differences of Risk of Asthma and Allergic Rhinitis according to Urban/Rural Area: a Systematic Review and Meta-analysis of Cohort Studies. J Urban Health. 2023;100(3):478–92. doi: 10.1007/s11524-023-00735-w.
Shweta A, House SA. Allergic Rhinitis [Internet]. StatPearls; 2023. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538186/.
Bernstein DI, Schwartz G, Bernstein JA. Allergic Rhinitis: Mechanisms and Treatment. Immunol Allergy Clin North Am. 2016;36(2):261–78. doi: 10.1016/j.iac.2015.12.004.
Small P, Keith PK, Kim H. Allergic rhinitis. Allergy Asthma Clin Immunol. 2018;14(2):51. doi: 10.1186/s13223-018-0280-7.
Asaria M, Dhami S, van Ree R, Gerth vanWijk R, Muraro A, et al. Health economic analysis of allergen immunotherapy for the management of allergic rhinitis, asthma, food allergy and venom allergy: A systematic overview. Allergy. 2018;73(2):269–83. doi: 10.1111/all.13254.
Diamant Z, van Maaren M, Muraro A, Jesenak M, Striz I. Allergen immunotherapy for allergic asthma: The future seems bright. Respir Med. 2023;210:107125. doi: 10.1016/j.rmed.2023.107125.
Penagos M, Eifan AO, Durham SR, Scadding GW. Duration of Allergen Immunotherapy for Long-Term Efficacy in Allergic Rhinoconjunctivitis. Curr Treat Options Allergy. 2018;5(3):275–90. doi: 10.1007/s40521-018-0176-2.
Fritzsching B, Contoli M, Porsbjerg C, Buchs S, Larsen JR, Elliott L, et al. Longterm real-world effectiveness of allergy immunotherapy in patients with allergic rhinitis and asthma: Results from the REACT study, a retrospective cohort study. Lancet Reg Health Eur. 2021;13:100275. doi: 10.1016/j.lanepe.2021.100275.
Durham SR, Shamji MH. Allergen immunotherapy: past, present and future. Nat Rev Immunol. 2023;23(5):317–28. doi: 10.1038/s41577-022-00786-1.
Jakalski M, Bozek A, Canonica GW. Responders and nonresponders to pharmacotherapy and allergen immunotherapy. Hum Vaccin Immunother. 2019;15(12):2896–902. doi: 10.1080/21645515.2019.1614397.
Gerth van Wijk R. Positive and negative AIT trials: What makes the difference? Allergo J Int. 2018;27(6):167–72. doi: 10.1007/s40629-018-0058-y.
Contoli M, Porsbjerg C, Buchs S, Larsen JR, Freemantle N, Fritzsching B. Real-world, long-term effectiveness of allergy immunotherapy in allergic rhinitis: Subgroup analyses of the REACT study. J Allergy Clin Immunol. 2023;152(2):445–52.e4. doi: 10.1016/j.jaci.2023.02.024.
Rodríguez-Domínguez A, Berings M, Rohrbach A, Huang HJ, Curin M, Gevaert P, et al. Molecular profiling of allergen-specific antibody responses may enhance success of specific immunotherapy. J Allergy Clin Immunol. 2020;146(5):1097–108. doi: 10.1016/j.jaci.2020.03.029.
Walsemann T, Bӧttger M, Traidl S, Schwager C, Gülsen A, Freimooser S, et al. Specific IgE against the house dust mite allergens Der p 5, 20 and 21 influences the phenotype and severity of atopic diseases. Allergy. 2023;78(3):731–42. doi: 10.1111/all.15553.
Marushko YuV, Halushko BL, Yuriev CD, Hyshchak TV. Sensitization profile to house dust mite allergens in children with allergies in Ukraine. Mod Pediatr. Ukr. 2022;126(6):30–6. doi 10.15574/SP.2022.126.30.
Yuriev S, Rodinkova V, Mokin V, Varchuk I, Sharikadze O, Marushko Y, et al. Molecular sensitization pattern to house dust mites is formed from the first years of life and includes group 1, 2, Der p 23, Der p 5, Der p 7 and Der p 21 allergens. Clin Mol Allergy. 2023;21(1):1. doi: 10.1186/s12948-022-00182-z.
Carnes J, Gallego MT, Moya R, Iraola V. Allergoids for Allergy Treatment. Recent Pat Inflamm Allergy Drug Discov. 2018;12(2):110–19. doi: 10.2174/1872213X12666180221155908.
Compalati E, Incorvaia C, Cavaliere C, Masieri S, Gargiulo A, Mistrello G, et al. The role of allergoids in allergen immunotherapy: from injective to sublingual route. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2020;52(5):195–204. doi: 10.23822/EurAnnACI.1764-1489.142.
Klimek L, Schmidt-Weber CB, Kramer MF, Skinner MA, Heath MD. Clinical use of adjuvants in allergenimmunotherapy. Expert Rev Clin Immunol. 2017;13(6):599–610. doi: 10.1080/1744666X.2017.1292133.
Bousquet J, Schьnemann HJ, Togias A, Bachert C, Erhola M, Hellings PW, et al. Next-generation Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA) guidelines for allergic rhinitis based on Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation (GRADE) and real-world evidence. J Allergy Clin Immunol. 2020;145(1):70–80.e3. doi: 10.1016/j.jaci.2019. 06.049.
Priya V. GINA report for asthma. Lancet. 2023;11(7):589. doi: 10.1016/S2213-2600(23)00230-8.
Nelson HS. Immunotherapy for house-dust mite allergy. Allergy Asthma Proc. 2018;39(4):264–72. doi: 10.2500/aap.2018.39.4145.
Zubchenko S. Study of the effectiveness of allergen immunotherapy in patients with allergic rhinitis. Act Probl Mod Med: Bul Ukr M Stomatol Acad. 2020;20(4):48–53. doi: 10.31718/2077-1096.20.4.48.
Sharikadze EV. Effectiveness of modern allergy diagnostics and allergenspecific therapy in children of the first 5 years of life. Clin Immunol Allergy Infect Dis. 2015;(3):47.
Leger D, Bonnefoy B, Pigearias B, de La Giclais B, Chartier A. Poor sleep is highly associated with house dust mite allergic rhinitis in adults and children. Aller Asthma Clin Immunol. 2017;(13):36. doi: 10.1186/s13223-017-0208-7.
