Оцінка показників якості життя у дітей шкільного віку, які перенесли COVID-19 різного ступеня тяжкості
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
На сьогодні актуальною медичною проблемою у всьому світі є стан здоров’я дітей шкільного віку після перенесеного COVID-19. Дослідження показників якості життя (ЯЖ) має велике практичне значення для дітей та підлітків. ЯЖ – багатовимірна концепція, що враховує фізичні, психічні й соціальні аспекти благополуччя та функціонування.
Мета дослідження: аналіз показників якості життя у дітей шкільного віку, які перенесли COVID-19 різного ступеня тяжкості.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 155 дітей віком від 6 до 18 років, яких було розподілено на групи. До основної групи увійшли 120 дітей з підтвердженим діагнозом COVID-19 в анамнезі та терміном після COVID-19 понад 12 тиж. До групи контролю включено 35 соматично здорових дітей, які на COVID-19 не хворіли, такого самого віку, як і в основній групі. Пацієнти основної групи були розподілені на три групи: І група – 49 дітей, які перехворіли на COVID-19 легкого ступеня; ІІ група – 40 дітей, які перенесли COVID-19 середнього ступеня тяжкості; ІІІ група – 31 дитина, які перехворіли на COVID-19 з тяжким перебігом.
Оцінка показників ЯЖ визначалась методом анкетування за шкалою PedQL 4.0. Також були використані загальноклінічний (аналіз даних анамнезу, об’єктивного обстеження) та статистичні методи дослідження.
Результати. У результаті дослідження було виявлено, що середнє значення балів підсумкової оцінки стану фізичного здоров’я в основній групі становило 76,64±8,62 бала, у групі контролю – 87,68±6,01 бала (p<0,001). Середнє значення балів підсумкової оцінки психосоціального здоров’я в основній групі становило 68,57±7,67 бала, у групі контролю – 85,43±6,21 бала (p<0,001). Середнє значення загального бала за шкалою PedsQL 4.0 в основній групі становило 72,61±6,69 бала, у групі контролю – 86,55±5,1 бала (p<0,001). Найнижчі показники підсумкової оцінки стану фізичного здоров’я, психосоціального здоров’я та загального бала за шкалою PedsQL 4.0 були виявлені у ІІІ групі, найвищі – у І групі (статистична відмінність від групи контролю р<0,01).
Було визначено ранговий негативний кореляційний зв’язок середньої сили між показником підсумкової оцінки фізичного стану здоров’я, загальним балом за шкалою PedsQL 4.0. та ступенем тяжкості COVID-19 (r=–0,626; р<0,001, r=–0,615; р<0,001 відповідно). Між показником підсумкової оцінки психосоціального стану здоров’я та ступенем тяжкості COVID-19 було встановлено негативний слабкий ранговий кореляційний зв’язок (r=–0,364; р<0,001).
Висновки. Результати дослідження свідчать, що перенесений гострий COVID-19 впливає на показники ЯЖ дітей. Вплив коронавірусної хвороби впливає на різні показники та сфери ЯЖ у дітей та залежить від ступеня тяжкості COVID-19. Перенесений тяжкий COVID-19 однаково негативно впливає на всі сфери ЯЖ дітей та підлітків.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Marushko Y, Hyshchak T, Marushko T, Kostinska N, Khomych O. Gender characteristics of health-related quality of life indicators in children with high normal blood pressure and primary hypertension. Child’s Health. 2023;18(2):80–7. doi: 10.22141/2224-0551.18.2.2023.1566.
Marushko YV, Kostynska NG, Hyshchak TV. Assessment of life quality indicators in school-age children with hypertension and obesity. Mod Pediatr Ukr. 2023;130(2):50–9. doi: 10.15574/sp.2023.130.50.
Ludwig-Walz H, Dannheim I, Pfadenhauer LM, Fegert JM, Bujard M. Increase of depression among children and adolescents after the onset of the COVID-19 pandemic in Europe: a systematic review and meta-analysis. Child Adolesc Psychiatry Ment Health. 2022;16(1):109. doi: 10.1186/s13034-022-00546-y.
Castelpietra G, Knudsen AKS, Agardh EE, Armocida B, Beghi M, Iburg KM, et al. The burden of mental disorders, substance use disorders and self-harm among young people in Europe, 1990-2019: Findings from the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet Reg Health Eur. 2022;16:100341. doi: 10.1016/j.lanepe.2022.100341.
American Academy of Pediatrics. Interim Guidance on Supporting the Emotional and Behavioral Health Needs of Children, Adolescents, and Families During the COVID-19 Pandemic [Internet]. 2022. Available from: https://www.aap.org/en/pages/2019-novel-coronavirus-covid-19-infections/clinical-guidance/interim-guidance-on-supporting-the-emotional-and-behavioral-health-needs-of-children-adolescents-and-families-during-the-covid-19-pandemic/.
Hyshchak TV, Marushko YV, Dmytryshyn OA, Kostynska NG, Dmytryshyn BY. Tolerance to physical activity and its changes in children after COVID-19 (literature review). Mod Pediatr Ukr. 2022;125(5):108–16.
Bullinger M. Assessing health related quality of life in medicine. An overview over concepts, methods and applications in international research. Restor Neurol Neurosci. 2002;20(3-4):93–101.
Kaplan RM, Hays RD. Health-Related Quality of Life Measurement in Public Health. Annu Rev Public Health. 2022;43:355-73. doi: 10.1146/annurev-publhealth-052120-012811.
Le N, Belay YB, Le LK, Pirkis J, Mihalopoulos C. Health-related quality of life in children, adolescents and young adults with self-harm or suicidality: A systematic review. Aust N Z J Psychiatry. 2023;57(7):952–65. doi: 10.1177/00048674231165477.
Marushko Y, Shipelik T, Hyschak T, Kramarev S, Kryuchko T, Pisarev A, et al. Methodology for assessment of the quality of life of children with corona virus infection and the post-viral syndrome. Med Sci Ukr. 2023;19(2):72–80.
Marushko Y, Hyshchak T, Marushko T, Onufriev O, Zlobynets A, Khomych O, et al. Health-related quality of life in pediatric patients with high-normal blood pressure and primary arterial hypertension. Fam Med Primary Care Rev. 2020;22(4):291–6. doi: 10.5114/fmpcr.2020.100433.
Varni JW. The PedsQLMeasurement Model for the Pediatric Quality of Life Inventory [Internet]. Available from: https://www.pedsql.org/about_pedsql.html.
Radhakrishnan L, Leeb RT, Bitsko RH, Carey K, Gates A, Holland KM, et al. Pediatric Emergency Department Visits Associated with Mental Health Conditions Before and During the COVID-19 Pandemic – United States, January 2019–January 2022. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2022;71(8):319–24. doi:10.15585/mmwr.mm7108e2.
Deng J, Zhou F, Hou W, Heybati K, Lohit S, Abbas U, et al. Prevalence of mental health symptoms in children and adolescents during the COVID-19 pandemic: A meta-analysis. Ann N Y Acad Sci. 2023;1520(1):53–73. doi: 10.1111/nyas.14947.
Yard E, Radhakrishnan L, Ballesteros MF, Sheppard M, Gates A, Stein Z, et al. Emergency Department Visits for Suspected Suicide Attempts Among Persons Aged 12-25 Years Before and During the COVID-19 Pandemic – United States, January 2019–May 2021. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2021;70(24):888–94. doi: 10.15585/mmwr.mm7024e1.
Ministry of Health. On the approval of the protocol «Providing medical assistance for the treatment of the coronavirus disease (COVID-19)» [Internet]. 2020. Order No. 762. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0762282-20#Text.
Varni JW, Seid M, Kurtin PS. PedsQL 4.0: reliability and validity of the Pediatric Quality of Life Inventory version 4.0 generic core scales in healthy and patient populations. Med Care. 2001;39(8):800–12. doi: 10.1097/00005650-200108000-00006.
Kanda Y. Investigation of the freely available easy-to-use software «EZR» for medical statistics. Bone Marrow Transplant. 2013;48(3):452–8. doi: 10.1038/bmt.2012.244.
Ravens-Sieberer U, Kaman A, Otto C, Adedeji A, Devine J, Erhart M, et al. Mental Health and Quality of Life in Children and Adolescents During the COVID-19 Pandemic-Results of the Copsy Study. Dtsch Arztebl Int. 2020;117(48):828–9. doi: 10.3238/arztebl.2020.0828.
Dragun R, Veček NN, Marendić M, Pribisalić A, Đivić G, Cena H, et al. Have Lifestyle Habits and Psychological Well-Being Changed among Adolescents and Medical Students Due to COVID-19 Lockdown in Croatia? Nutr. 2020;13(1):97. doi: 10.3390/nu13010097.
Nobari H, Fashi M, Eskandari A, Villafaina S, Murillo-Garcia Á, Pérez-Gómez J. Effect of COVID-19 on Health-Related Quality of Life in Adolescents and Children: A Systematic Review. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(9):4563. doi: 10.3390/ijerph18094563.
Basterfield L, Burn NL, Galna B, Batten H, Goffe L, Karoblyte G, et al. Changes in children’s physical fitness, BMI and health-related quality of life after the first 2020 COVID-19 lockdown in England: A longitudinal study. J Sports Sci. 2022;40(10):1088–96. doi: 10.1080/02640414.2022.2047504.
de Matos DG, Aidar FJ, Almeida-Neto PF de, Moreira OC, Souza RF de, Marçal AC, et al. The Impact of Measures Recommended by the Government to Limit the Spread of Coronavirus (COVID-19) on Physical Activity Levels, Quality of Life, and Mental Health of Brazilians. Sustainability. 2020;12(21):9072.
Tamarit A, Barrera U, Mónaco E, Schoeps K , Montoya-Castilla I. Psychological impact of COVID-19 pandemic in Spanish adolescents: risk and protective factors of emotional symptoms. Dialnet. 2020;7(3):73–80.
de la Barrera U, Schoeps K, Gil-Gómez JA, Montoya-Castilla I. Predicting Adolescent Adjustment and Well-Being: The Interplay between Socio-Emotional and Personal Factors. Int J Environ Res Public Health. 2019;16(23):4650. doi: 10.3390/ijerph16234650.
