Гепатокіни серомукоїди: патогенетична роль за умов стеатозу печінки
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Печінка – ендокринний орган, позаяк гепатоцити продукують низку біологічно активних регуляторів системного метаболізму та енергетичного балансу – гепатокінів, до яких належать серомукоїди – СМ (орозомукоїди), що зменшують продукцію активованих форм кисню, захищають жирову тканину, регулюють імунні процеси, виступають кардіопротекторами, наноносіями та переносниками лікарських препаратів, а їхня продукція асоціюється з розвитком жирового гепатозу.
Мета дослідження: аналіз впливу СМ на системний метаболізм у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Матеріали та методи. У стаціонарних умовах обстежено 104 пацієнти з ІХС, нестабільною стенокардією, в яких додатково визначений вміст СМ уніфікованим орциновим методом (норма – 0,13–0,23 од).
Результати. Пацієнти із стеатозом печінки та без нього мали тотожні однаково підвищені рівні СМ (0,38±0,02 од. vs 0,40±0,05 од.), однак їхні кореляційні зв’язки були різними. Рівень СМ прямо корелював із тривалістю стаціонарного лікування, частотою серцевих скорочень, гострофазовими показниками запалення, глюкозою крові натще та протромбіновим часом, обернено був асоційований із загальним холестерином та ліпопротеїдами низької щільності, протромбіновим індексом.
Висновки. Гепатокіни серомукоїди є ключовими регуляторами ліпогенезу, за умов стеатозу печінки у пацієнтів з ІХС, нестабільною стенокардією їх зростання корелює з активацією клітинних та сироваткових маркерів запалення, зменшенням атерогенності сироватки, глюкозною інтолерантністю, гіпокоагуляцією.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Esfahani М, Baranchi М, Goodarzi МТ. The implication of hepatokines in metabolic syndrome Diabetes Metab Syndr. 2019;13(4):2477–80. doi: 10.1016/j.dsx.2019.06.027.
Jung TW, Yoo HJ, Choi KM. Implication of hepatokines in metabolic disorders and cardiovascular diseases. BBA Clin. 2016;5:108–13. doi: 10.1016/ j.bbacli.2016.03.002.
Lebensztejn DM, Flisiak-Jackiewicz М, Białokoz-Kalinowsk І, Bobrus-Chociej А, Kowalska І. Hepatokines and nonalcoholic fatty liver disease. Acta Biochim Pol. 2016;63(3):459–67. doi: 10.18388/abp.2016_1252.
Chen S, Liu Z, Cen L, Wang J, Zhang J, Zhang X, Xu C. Association Between Serum Afamin Levels with Nonalcoholic Associated Fatty Liver Disease. Can J Gastroenterol Hepatol. 2022;2022:7175108. doi: 10.1155/20 22/7175108.
Zhou B, Luo Y, Ji N, Hu C, Lu Y. Orosomucoid 2 maintains hepatic lipid homeostasis through suppression of de novo lipogenesis. Nat Metab. 2022;4(9):1185–201. doi: 10.1038/s42255-022-00627-4.
Elpek GO. Orosomucoid in liver diseases. World J Gastroenterol. 2021;27(45):7739–47. doi: 10.3748/wjg.v27.i45.7739
Lee SH, Choi JM, Jung SY, Cox AR, Hartig SM, et al. The bile acid induced hepatokine orosomucoid suppresses adipocyte differentiation Biochem Biophys Res Commun.2021;534:864–70. doi:10.1016/j.bbrc.2020.10.086.
Gemelli C, Martello A, Montanari M, Zanocco Marani T, Salsi V, et al. The Orosomucoid 1 protein is involved in the vitamin D – mediated macrophage de-activation process. Exp Cell Res. 2013;319(20):3201–13. doi: 10.1016/j.yexcr.2013.08.017.
Rangé H, Poitou C, Boillot A, Ciangura C, Katsahian S, Lacorte JM, et al. Orosomucoid, a new biomarker in the association between obesity and periodontitis. PLoS One. 2013;8(3):e57645. doi: 10.1371/journal.pone.0057645.
He J, Zheng Z, Liu T, Ao Y, Yang Y, Hu H. Salivary orosomucoid 1 as a biomarker of hepatitis B associated hepatocellular carcinoma. Sci Rep. 2022;12(1):15347. doi: 10.1038/s41598-022-18894-2
Cheng S, Wiklund P, Autio R, Borra R, Ojanen X, Xu L, et al. Adipose Tissue Dysfunction and Altered Systemic Amino Acid Metabolism Are Associated with Non-Alcoholic Fatty Liver Disease. PLoS One. 2015;10(10):e0138889. doi: 10.1371/journal.pone.0138889.
Radchenko OM, Strilchuk LM. The role of seromucoids in the pathogenesis of internal pathology and the diagnostic value of their determination. Practicing Physician. 2017;2:45–4.
Panera N, Corte CD, Crudele А, Stronati L, Nobili V, Alisi А. Recent advances in understanding the role of adipocytokines during non-alcoholic fatty liver disease pathogenesis and their link with hepatokines. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2016;10(3):393–403. doi: 10.1586/17474124.2016.1110485.
Cierpka-Kmieć K, Hering D. Tachycardia: The hidden cardiovascular risk factor in uncomplicated arterial hypertension Cardiol J. 2020;27(6):857–67. doi: 10.5603/CJ.a2019.002.
Li L, Sun H, Chen J, Ding C, Yang X, Han H, et al. Mitigation of non-alcoholic steatohepatitis via recombinant Orosomucoid 2, an acute phase protein modulating the Erk1/2-PPARγ-Cd36 pathway Cell Rep. 2023;42(7):112697. doi: 10.1016/j.celrep.2023.112697.
El-Beblawy NM, Andrawes NG, Ismail EA, Enany BE, El-Seoud HS, Erfan MA. Serum and Urinary Orosomucoid in Young Patients With Type 1 Diabetes: A Link Between Inflammation, Microvascular Complications, and Subclinical Atherosclerosis. Clin Appl Thromb Hemost. 2016;22(8):718–26. doi: 10.1177/1076029616637185.
Liu SQ, Tefft BJ, Roberts DT, Zhang LQ, Ren Y, Li YC, et al. Cardioprotective proteins upregulated in the liver in response to experimental myocardial ischemia. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2012;303(12):1446–58. doi: 10.1152/ajpheart.00362.2012.
Bao X, Borné Y, Johnson L, Muhammad IF, Persson M, Niu K, et al. Comparing the inflammatory profiles for incidence of diabetes mellitus and cardiovascular diseases: a prospective study exploring the «common soil» hypothesis. Cardiovasc Diabetol. 2018;17(1):87. doi: 10.1186/s12933-018-0733-9.
Tsuboi A, Kitaoka K, Yano M, Takeuchi M, Minato S, Kurata M, et al. Higher circulating orosomucoid and lower earlyphase insulin secretion in midlife Japanese with slower glucose disposal during oral glucose tolerance tests. Diabetol Int. 2019;11(1):27–32. doi: 10.1007/s13340-019-00398-6.
Tsuboi A, Minato S, Yano M, Takeuchi M, Kitaoka K. Higher circulating adiponectin and lower orosomucoid were associated with postload glucose ≤70 mg/dL, a possible inverse marker for dysglycemia, in young Japanese women. BMJ Open Diabetes Res Care. 2019;7(1):e000596. doi: 10.1136/bmjdrc-2018-000596.
Honda M, Tsuboi A, Minato-Inokawa S, Takeuchi M, Kurata M, Takayoshi T, et al. Serum Orosomucoid Is Associated with Serum Adiponectin, Adipose Tissue Insulin Resistance Index, and a Family History of Type 2 Diabetes in Young Normal Weight Japanese Women. J Diabetes Res. 2022;2022:7153238. doi: 10.1155/2022/7153238.
Wang PY, Feng JY, Zhang Z, Chen Y, Qin Z. The adipokine orosomucoid alleviates adipose tissue fibrosis via the AMPK pathway. Acta Pharmacol Sin. 2022;43(2):367–75. doi: 10.1038/s41401-021-00666-9.
