Застосування рослинних засобів для покращення функціональної діяльності печінки та жовчного міхура

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: вер 29, 2023
DOI: https://doi.org/10.30841/2786-720X.3.2023.289355
Ключові слова:
фітозасоби, властивості фітокомплексів, функціональна діяльність печінки та жовчних ходів,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Юрій Марушко
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна
http://orcid.org/0000-0001-8066-9369
Ольга Хомич
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
http://orcid.org/0000-0001-9272-7159

Анотація

Останнім часом все більше уваги привертають до себе засоби рослинного походження. Останні містять фітокомпоненти, які чинять значну противиразкову дію, що доведено в експериментах. Часто рослини з антиоксидантними властивостями використовуються для лікування виразкових захворювань.


У статті узагальнено дані літератури щодо застосування рослинних засобів для покращення роботи печінки та жовчного міхура.


Проведено аналіз наукових публікацій у міжнародних електронних наукометричних базах даних Scopus, PubMed за ключовими словами. Глибина пошуку – 15 років (2007–2021 рр.). Доведено позитивний вплив рослинних препаратів на здоров’я людини. Особливу увагу привертають такі компоненти, як корінь каперсів колючих, цикорій дикий, паслін чорний, кора терміналії арджуни, корінь касії західної, деревій звичайний, листя тамариксу гальського.


Проаналізовано вплив цих рослин на лікування захворювань травного тракту та серцево судинної системи. Описані показання до використання та переваги цих рослинних компонентів. Наведена характеристика нового фітозасобу, до складу якого входить оригінальна комбінація рослинних компонентів, а саме: корінь каперсів колючих, цикорій дикий, паслін чорний, кора терміналії арджуни, корінь касії західної, деревій звичайний, листя тамариксу гальського.


Фітозасіб може бути рекомендований як джерело біологічно активних речовин рослинного походження, що мають гепатопротекторні властивості та сприяють нормалізації роботи печінки і жовчного міхура, а також попереджують негативний вплив токсичних речовин на організм.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Марушко, Ю., & Хомич, О. (2023). Застосування рослинних засобів для покращення функціональної діяльності печінки та жовчного міхура. Сімейна Медицина. Європейські практики, (3), 77–84. https://doi.org/10.30841/2786-720X.3.2023.289355
Номер
№ 3 (2023)
Розділ
Гастроентерологія
Авторське право (c) 2023 Юрій Марушко, Ольга Хомич

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

Юрій Марушко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Марушко Юрій Володимирович,

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії Інституту післядипломної освіти

Ольга Хомич, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Хомич Ольга Вікторівна,

асистент, кафедра педіатрії Інституту післядипломної освіти

Посилання

Zaghlool SS, Abo-Seif AA, Rabeh MA, Abdelmohsen UR, Messiha BAS. Gastro-Protective and Anti-Oxidant Potential of Althaea officinalis and Solanum nigrum on Pyloric Ligation/Indomethacin-Induced Ulceration in Rats. Antioxidants (Basel). 2019;8(11):512. doi: 10.3390/antiox8110512.

Ang L, Song E, Zhang J, Lee HW, Lee MS. Herbal medicine for COVID-19: An overview of systematic reviews and meta-analysis. Phytomedicine. 2022;102:154136. doi: 10.1016/j.phymed.2022.154136.

World Health Organization. WHO traditional medicine strategy 2002-2005 [Internet]. Geneva: WHO; 2002. 61 p. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/67163.

Barkat MA, Goyal A, Barkat HA, Salauddin M, Pottoo FH, Anwer ET. Herbal Medicine: Clinical Perspective and Regulatory Status. Comb Chem High Throughput Screen. 2021;24(10):1573–82. doi: 10.2174/13862073239 99201110192942.

Gopinath K, Venkatesh KS, Ilangovan R, Sankaranarayanan K, Arumugam A. Green synthesis of gold nanoparticles from leaf extract of Terminalia arjuna, for the enhanced mitotic cell division and pollen germination activity. Ind Crop Prod. 2013;50:737–42.

Sun Y, Yang T, Wang C. Capparis spinosa L. as a potential source of nutrition and its health benefits in foods: A comprehensive review of its phytochemistry, bioactivities, safety, and application. Food Chem. 2023;409:135258. doi: 10.1016/j.foodchem.2022.135258.

Kalantar M, Goudarzi M, Foruozandeh H, Siahpoosh A, Khodayar M J, et al. The Topical Effect of Cappariss spinosa Extract on Burn Wound Healing. Jundishapur J Nat Pharm Prod. 2018;13(1):e35690. doi: 10.5812/jjnpp.35690.

Kalantari H, Foruozandeh H, Khodayar MJ, Siahpoosh A, Saki N, Kheradmand P. Antioxidant and hepatoprotective effects of Capparis spinosa L. fractions and Quercetin on tert-butyl hydroperoxide-induced acute liver damage in mice. J Tradit Complement Med. 2017;8(1):120–7. doi: 10.1016/j.jtcme.2017.04.010.

Zhang H, Ma ZF. Phytochemical and Pharmacological Properties of Capparis spinosa as a Medicinal Plant. Nutrients. 2018;10(2):116. doi: 10.3390/nu10020116.

Bacchetti T, Campagna R, Sartini D, Cecati M, Morresi C, Bellachioma L, et al. C. spinosa L. subsp. rupestris Phytochemical Profile and Effect on Oxidative Stress in Normal and Cancer Cells. Molecules. 2022;27(19):6488. doi: 10.3390/molecules27196488.

Ciumărnean L, Milaciu MV, Runcan O, Vesa ȘC, Răchișan AL, Negrean V, et al. The Effects of Flavonoids in Cardiovascular Diseases. Molecules. 2020;25(18):4320. doi: 10.3390/molecules25184320.

Gouveia HJCB, Urquiza-Martinez MV, Manhães-de-Castro R, Costa-de-Santana BJR, Villarreal JP, Mercado-Camargo R, et al. Effects of the Treatment with Flavonoids on Metabolic Syndrome Components in Humans: A Systematic Review Focusing on Mechanisms of Action. Int J Mol Sci. 2022;23(15):8344. doi: 10.3390/ijms23158344.

Milde J, Elstner EF, Grassmann J. Synergistic inhibition of low-density lipoprotein oxidation by rutin, gammaterpinene, and ascorbic acid. Phytomedicine. 2004;11(2-3):105–13. doi: 10.1078/0944-7113-00380.

Gupta A, Birhman K, Raheja I, Sharma SK, Kar HK. Quercetin: A wonder bioflavonoid with therapeutic potential in disease management. Asian Pac J Trop Dis. 2016;6:248–52. doi: 10.1016/S2222-1808(15)61024-6.

Kuang X, She G, Ma T, Cai W, Zhao J, Liu B, et al. The pharmacol ogy, pharmacokinetics, and toxicity of spinosin: A mini review. Front Pharmacol. 2022;13:938395. doi: 10.3389/fphar.2022.938395.

Tlili N, Feriani A, Saadoui E, Nasri N, Khaldi A. Capparis spinosa leaves extract: Source of bioantioxidants with nephroprotective and hepatoprotective effects. Biomed Pharmacother. 2017;87:171–9. doi: 10.1016/j.biopha.2016.12.052.

Kazemian M, Abad M, Haeri MR, Ebrahimi M, Heidari R. Anti-diabetic effect of Capparis spinosa L. root extract in diabetic rats. Avicenna J Phytomed. 2015;5(4):325–32.

Gadgoli C, Mishra SH. Antihepatotoxic activity of p-methoxy benzoic acid from Capparis spinosa. J Ethnopharmacol. 1999;66(2):187–92. doi: 10.1016/s0378-8741(98)00229-3.

Moloudi MR, Hassanzadeh K, Abdi M, Zandi F, Rahimi K, Izadpanah E. Hepatoprotective effect of the hydroalcoholic extract of Cichorium intybus in a rat model of obstructive cholestasis. Arab J Gastroenterol. 2021;22(1):34–9. doi: 10.1016/j.ajg.2020.08.006.

Liu FP, Ma X, Li MM, Li Z, Han Q, Li R, Li CW, et al. Hepatoprotective effects of Solanum nigrum against ethanol-induced injury in primary hepatocytes and mice with analysis of glutathione S-transferase A1. J Chin Med Assoc. 2016;79(2):65–71. doi: 10.1016/j.jcma.2015.08.013.

Hong M, Li S, Tan HY, Wang N, Tsao SW, Feng Y. Current Status of Herbal Medicines in Chronic Liver Disease Therapy: The Biological Effects, Molecular Targets and Future Prospects. Int J Mol Sci. 2015;16(12):28705–45. doi: 10.3390/ijms161226126.

Zaghlool SS, Abo-Seif AA, Rabeh MA, Abdelmohsen UR, Messiha BAS. Gastro-Protective and Anti-Oxidant Potential of Althaea officinalis and Solanum nigrum on Pyloric Ligation/Indomethacin-Induced Ulceration in Rats. Antioxidants (Basel). 2019;8(11):512. doi: 10.3390/antiox8110512.

Sharma M, Afaque A, Dwivedi S, Jairajpuri ZS, Shamsi Y, Khan MF, et al. Cichorium intybus attenuates streptozotocin induced diabetic cardiomyopathy via inhibition of oxidative stress and inflammatory response in rats. Interdiscip Toxicol. 2019;12(3):111–9. doi: 10.2478/intox-2019-0013.

Bhattacharjee B, Pal PK, Ghosh AK, Mishra S, Chattopadhyay A, Bandyopadhyay D. Aqueous bark extract of Terminalia arjuna protects against cadmium-induced hepatic and cardiac injuries in male Wistar rats through antioxidative mechanisms. Food Chem Toxicol. 2019;124:249–64. doi: 10.1016/j.fct.2018.12.008.

Amalraj A, Gopi S. Medicinal properties of Terminalia arjuna (Roxb.) Wight & Arn.: A review. J Tradit Complement Med. 2016;7(1):65–78. doi: 10.1016/j.jtcme.2016.02.003.

Singh DV, Verma RK, Gupta MM, Kumar S. Quantitative determination of oleane derivatives in Terminalia arjuna by high performance thin layer chromatography. Phytochem Anal. 2002;13(4):207–10. doi: 10.1002/pca.643.

Varghese A, Savai J, Pandita N, Gaud R. In vitro modulatory effects of Terminalia arjuna, arjunic acid, arjunetin and arjungenin on CYP3A4, CYP2D6 and CYP2C9 enzyme activity in human liver microsomes. Toxicol Rep. 2015;2:806–16. doi: 10.1016/j.toxrep.2015.02.008.

Pawar RS, Bhutani KK. Effect of oleanane triterpenoids from Terminalia arjuna-a cardioprotective drug on the process of respiratory oxyburst. Phytomedicine. 2005;12(5):391–3. doi: 10.1016/j.phymed.2003.11.007.

Singh G, Singh AT, Abraham A, Bhat B, Mukherjee A, Verma R, et al. Protective effects of Terminalia arjuna against Doxorubicin-induced cardiotoxicity. J Ethnopharmacol. 2008;117(1):123–9. doi: 10.1016/j.jep.2008.01.022.

Khaliq F, Parveen A, Singh S, Gondal R, Hussain ME, Fahim M. Improvement in myocardial function by Terminalia arjuna in streptozotocin-induced diabetic rats: possible mechanisms. J Cardiovasc Pharmacol Ther. 2013;18(5):481–9. doi: 10.1177/1074248413488831.

Phani KG, Navya K, Ramya EM, Venkataramana M, Anand T, Anilakumar KR. DNA damage protecting and free radical scavenging properties of Terminalia arjuna bark in PC-12 cells and plasmid DNA. Free Radic Antioxid. 2013;3:35–9.

Sehrawat A, Sultana S. Tamarix gallica ameliorates thioacetamide-induced hepatic oxidative stress and hyperproliferative response in Wistar rats. J Enzyme Inhib Med Chem. 2006;21(2):215–23. doi: 10.1080/14756360500480673.

Kumar P, Shruthi R, Bindu I, Raghavendra P. Pharmacognosy, phytochemistry, and molecular studies of an important medicinal herb Achillea millefolium L. Ayu. 2021;42(2):93–102. doi: 10.4103/ayu.ayu_401_21.

Li H, Liu L, Gou G, Xin X, Li J, Aisa HA. Guaianolides from Achillea millefolium L. and their anti-inflammatory activity. Phytochemistry. 2023;210:113647. doi: 10.1016/j.phytochem.2023.113647

Bhat R, Moskovitz G. Herbal medicinal teas from South Africa. Phyton. 2009;78:67–73.

Trumbeckaite S, Benetis R, Bumblauskiene L, Burdulis D, Janulis V, Toleikis A, et al. Achillea millefolium L Herb extract:Antioxidant activity and effect on the rat heart mitochondrial functions. Food Chem. 2011;127:1540–8.

Moradkhani S, Kobarfard F, Ayatollahi SAM. Phytochemical investigations on chemical constituents of Achillea tenuifolia Lam. Iran J Pharm Res. 2014;13:1049–54.

Rezaei S, Ashkar F, Koohpeyma F, Mahmoodi M, Gholamalizadeh M, Mazloom Z, et al. Hydroalcoholic extract of Achillea millefolium improved blood glucose, liver enzymes and lipid profile compared to metformin in streptozotocin-induced diabetic rats. Lipids Health Dis. 2020;19(1):81. doi: 10.1186/s12944-020-01228-4.

Zolghadri Y, Fazeli M, Kooshki M, Shomali T, Karimaghayee N, Dehghani M. Achillea Millefolium L. Hydro-Alcoholic Extract Protects Pancreatic Cells by Down Regulating IL-1β and iNOS Gene Expression in Diabetic Rats. Int J Mol Cell Med. 2014;3(4):255–62.

Salahipour MH, Hasanzadeh S, Malekinejad H. Ameliorative effects of Achillea millefolium inflorescences alcoholic extract against nicotine-induced reproductive failure in rat. Exp Toxicol Pathol. 2017;69(7):504–16. doi: 10.1016/j.etp.2017.04.012.

Mohammadhosseini M, Sarker SD, Akbarzadeh A. Chemical composition of the essential oils and extracts of Achillea species and their biological activities: a review. J Ethnopharmacol. 2017;199:257–315. doi: 10.1016/j.jep.2017.02.010.

Huseini HF, Hasani-Rnjbar S, Nayebi N, et al. Capparis spinosa L. (Caper) fruit extract in treatment of type 2 diabetic patients: a randomized double-blind placebo-controlled clinical trial. Complement Ther Med. 2013;21(5):447–52. doi: 10.1016/j.ctim.2013.07.003.

Khavasi N, Somi MH, Khadem E, Faramarzi E, Ayati MH, Fazljou SMB, et al. Effect of Daily Caper Fruit Pickle Consumption on Disease Regression in Patients with Non-Alcoholic Fatty Liver Disease: a Double-Blinded Randomized Clinical Trial. Adv Pharm Bull. 2017;7(4):645–50. doi: 10.15171/apb.2017.077.

Asl Z, Malekirad A, Abdollahi M, Bakhshipour A, Dastjerdi H, Mostafalou S, et al. Effects of the Mixture of Cichorium intybus L. and Cinnamomum zeylanicum on Hepatic Enzymes Activity and Biochemical Parameters in Patients with Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Health. 2014;(6):1212–7. doi: 10.4236/health.2014.611148.

de Silva HA, Saparamadu PA, Thabrew MI, Pathmeswaran A, Fonseka MM, de Silva HJ. Liv.52 in alcoholic liver disease: a prospective, controlled trial. J Ethnopharmacol. 2003;84(1):47–50. doi: 10.1016/s0378-8741(02)00263-5.

Sandhu JS, Shah B, Shenoy S, Chauhan S, Lavekar GS, Padhi MM. Effects of Withania somnifera (Ashwagandha) and Terminalia arjuna (Arjuna) on physical performance and cardiorespiratory endurance in healthy young adults. Int J Ayurveda Res. 2010;1(3):144–9. doi: 10.4103/0974-7788.72485.

Maulik SK, Wilson V, Seth S, Bhargava B, Dua P, Ramakrishnan S, Katiyar CK. Clinical efficacy of water extract of stem bark of Terminalia arjuna (Roxb. ex DC.) Wight & Arn. In patients of chronic heart failure: a double-blind, randomized controlled trial. Phytomedicine. 2016;23(11):1211–9. doi: 10.1016/j.phymed.2016.02.007.

Kapoor D, Trikha D, Vijayvergiya R, Parashar KK, Kaul D, Dhawan V. Short-Term Adjuvant Therapy with Terminalia arjuna Attenuates Ongoing Inflammation and Immune Imbalance in Patients with Stable Coronary Artery Disease: In Vitro and In Vivo Evidence. J Cardiovasc Transl Res. 2015;8(3):173–86. doi: 10.1007/s12265-015-9620-x.

Dwivedi S, Jauhari R. Beneficial effects of Terminalia arjuna in coronary artery disease. Indian Heart J. 1997;49(5):507–10.

Usha K, Kasturi GM, Hemalatha P. Hepatoprotective effect ofHygrophila spinosa and Cassia occidentalis on carbon tetrachloride induced liver damage in experimental rats. Indian J Clin Biochem. 2007;22(2):132–5. doi: 10.1007/BF02913331.

Ayoobi F, Moghadam-Ahmadi A, Amiri H, Vakilian A, Heidari M, Farahmand H, et al. Achillea millefolium is beneficial as an add-on therapy in patients with multiple sclerosis: A randomized placebo-controlled clinical trial. Phytomedicine. 2019;52:89–97. doi: 10.1016/j.phymed.2018.06.017.

Medvedya scientific center for preventive toxicology, food and chemical safety. Call No. 3/8-A-4566-16-6314E [Internet]. Kyiv; 2016. Available from: http://oov.medved.kiev.ua/search-sertificates/.