Аналіз результатів опитування інтернів першого року навчання щодо підготовки за спеціальністю «Отоларингологія» на додипломному рівні
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Отоларингологія – вузька медична сфера, яка спеціалізується на діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань ЛОР-органів, а також прилеглих до них тканин. На сьогодні надзвичайно потрібні досвідченні лікарі, які володіють знаннями, навичками і правилами поведінки. Отоларингологія – важлива спеціальність, що має відношення до сімейної медицини, педіатрії та загальної практики, позаяк від 20% до 40% консультацій загальної практики дорослих пов’язані з отоларингологічними скаргами.
Враховуючи наявність проблеми недостатньої підготовки з отоларингології у медичних вузах низки провідних країн, нами запропоновано опитувальник для тих, хто закінчив медичні університети в Україні та ще не пройшов інтернатуру, на предмет підготовки за спеціальністю «Отоларингологія» в університеті.
Мета дослідження: аналіз ступеня задоволеності підготовкою з оториноларингології у провідних вищих навчальних закладах України на додипломному рівні майбутніх лікарів загальної практики-сімейної медицини.
Матеріали та методи. Було проведено опитування інтернів першого року навчання, які закінчили різні вищі навчальні медичні заклади України. В опитувальнику було представлено 11 запитань. Опитувальник розповсюджували за допомогою Google форм і обробляли за допомогою програми Excel.
Результати. Аналіз результатів опитування продемонстрував, що підготовка медичних працівників за спеціальністю «Отоларингологія» залишається на недостатньому рівні внаслідок скорочення годин викладання. Якістю отриманих теоретичних знань з оториноларингології на додипломному рівні залишилися дуже незадоволеними 1,9% респондентів та незадоволеними 17,3% опитаних, фактично 1/5 з опитаних. Якістю отриманих практичних навичок з оториноларингології на додипломному рівні залишилися дуже незадоволені 5,9% та незадоволені 31,4% респондентів, тобто 1/3 опитаних. Більшість респондентів (76,9%) планують проходити подальше навчання з оториноларингології. Поліпшити свої знання опитані хочуть фактично у всіх галузях ЛОР-патології (64,7%).
Висновки. Пріоритетним залишається питання покращання процесу підготовки майбутніх лікарів, інтенсифікація процесу навчання та впровадження у нього сучасних методик, ознайомлення інтернів з новітньою технологією діагностики захворювань та лікування. Задля отримання якісних теоретичних і практичних навичок необхідно збільшити час на вивчення отоларингології у медичних вищих навчальних закладах.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
American Association of Medical Colleges. Recommendations for clinical skills curricula for undergraduate medical education. Executive summary. Washington, DC: American Association of Medical Colleges; 2005. 3 p.
Brotherton SE, Rockey PH, Etzel SI. US graduate medical education, 2004–2005: trends in primary care specialties. JAMA. 2005;294:1075–82. doi: 10.1001/jama.294.9.1075.
Campisi P, Asaria J, Brown D. Undergraduate ENT education in Canadian medical schools. Laryngoscope. 2008;118(11):1941–50. doi: 10.1097/MLG.0b013e31818208e7.
Canadian Residency Matching Service [Internet]. 2013. Available from: https://www.carms.ca/
Clamp PJ, Gunasekaran S, Pothier DD, Saunders MW. ENT in general practice: Training, experience and referral rates. J Laryngol Otol. 2007;121(6):580–3. doi: 10.1017/S0022215106003495.
Donnelly MJ, Quraishi MS, McShane DP. ENT and general practice: a study of paediatric ENT problems seen in general practice and recommendations for general practioner training in ENT in Ireland. Ir J Med Sci. 1995;164:209–11. doi:10.1007/BF02967831.
Fung K. ENT--head and neck surgery in undergraduate medical education: advances and innovations. Laryngoscope. 2015;125:S1–14. doi: 10.1002/lary.24875.
Griffiths, E. Incidence of ENT problems in general practice. J Royal Soc Med. 1979;72:740–2. doi: 10.1177/014107687907201008.
Haddad J, Shah J, Takoudes TG. A survey of US medical education in otolaryngology. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. 2003;129:1166–9. doi: 10.1001/archotol.129.11.1166.
Sorichetti BD, Pauwels J, Jacobs TB, Chadha NK, Kozak EL, Kozak FK. High frequency of otolaryngology/ENT encounters in Canadian primary care despite low medical undergraduate experiences. Can Med Educ J. 2022;13(1):86–9. doi: 10.36834/cmej.72328.
Hobbs FDR, Bankhead C, Mukhtar T, Stevens S, Perera-Salazar R, Holt T, et al. Clinical workload in UK primary care: a retrospective analysis of 100 million consultations in England, 2007-14. Lancet. 2016;387(10035):2323–30. doi: 10.1016/S0140-6736(16)00620-6.
Hu A, Sardesai MG, Meyer TK. A need for otolaryngology education among primary care providers. Med Educ Online. 2012;17:17350. doi: 10.3402/meo.v17i0.17350.
Kelly K, Fung K, McLean L. Canadian ENT – Head and Neck Surgery clerkship curricula: Evolving toward tomorrow’s learners. J Otolaryngol – Head Neck Surg. 2013;42(1):33. doi: 10.1186/1916-0216-42-33.
Baker R. King’s Fund report on improving the quality of care in general practice. BMJ. 2011;342:d1932. doi: 10.1136/bmj.d1932.
Kringos DS, Boerma W, van der Zee J, Groenewegen P. Europe’s strong primary care systems are linked to better population health but also to higher health spending. Health Aff (Millwood). 2013;32:686–94. doi: 10.1377/hlthaff.2012.1242.
Mace AD, Narula AA. Survey of current undergraduate otolaryngology training in the United Kingdom. J Laryngol Otol. 2004;118:217–20. doi: 10.1258/002221504322928008.
Morris PD, Pracy R. Training for ENT problems in general practice. Practitioner. 1983;227:995–9.
National Resident Matching Program. National Resident Matching Program, Results and Data: 2013 Main Residency Match [Internet]. Washington, DC: National Resident Matching Program; 2013. Available at: http://www.nrmp.org/wpcontent/uploads/2013/08/applicantresultsbyspecialty2013.pdf.
Neil JF. Otolaryngology in the curriculum. J R Soc Med. 1979;72(8):551–2. doi: 10.1177/014107687907200802.
Rivron RP, Clayton MI. ENT teaching. Clinical Otolaryngology. 1988;13:133–7. doi: 10.1111/j.1365-2273.1988.tb00753.x.
Ruiz JG, Mintzer MJ, Leipzig RM. The impact of E-learning in medical education. Acad Med. 2006;81:207–12. doi: 10.1097/00001888-200603000-00002.
Sharma A, Machen K, Clarke B, Howard D. Is undergraduate otorhinolaryngology teaching relevant to junior doctors working in accident and emergency departments? J Laryngol Otol. 2006;120:949–51. doi: 10.1017/S0022215106002246.
Starfield B, Shi L, Macinko J. Contribution of primary care to health systems and health. Milbank Q. 2005;83:457–502. doi: 10.1111/j.1468-0009.2005.00409.x.
Starfield B. Is primary care essential? Lancet. 1994;344:1129–33. doi: 10.1016/S0140-6736(94)90634-37934497.
Stigler FL, Macinko J, Pettigrew LM, Kumar R, van Weel C. No universal health coverage without primary health care. Lancet. 2016;387:1811. doi: 10.1016/S0140-6736(16)30315-427203497.
Sandhu DPS, Waddell A. Teaching ENT in Primary Care. Otolaryngol (Sunnyvale). 2016;6:2. doi: 10.4172/2161-119X.1000228.
Association of Faculties of Medicine of Canada. The future of medical education in Canada – a collective vision for MD education. Recommendation VII. Ottawa: Association of Faculties of Medicine of Canada; 2010. 54 p.
Veitch D, Lewis M, Gibbin K. General practitioner training in ENT in the Trent Region. J R Soc Med. 1992;85(3):156–8.
