Вибір інструментів для комплексної оцінки стану пацієнтів з ожирінням з метою пацієнторієнтованого лікування у первинній медичній допомозі
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У сучасному світі ожиріння, яке набуло масштабного характеру, є однією з найскладніших медико-соціальних проблем. Саме тому оцінка стану здоров’я пацієнта з ожирінням має велике значення для збереження здоров’я, усунення факторів ризику, пацієнторієнтованого лікування і покращання якості їхнього життя.
У статті проаналізовано дані літературних джерел щодо інструментів для комплексного оцінювання стану пацієнтів з ожирінням у первинній медичній допомозі (ПМД) для реалізації пацієнторієнтованого лікування. Для аналізу застосовували бібліосемантичний метод та метод системного аналізу. Систематичний огляд літературних джерел визначив найбільш практичні для використання інструменти з оцінки ожиріння в ПМД.
Зазначається, що для клініко-інструментальної оцінки стану слід використовувати антропометричні, інструментальні показники: ріст, маса тіла, об’єм талії, об’єм стегон, артеріальний тиск; розрахункові індекси: Індекс Кетле (ІМТ), площу поверхні тіла (BSA), співвідношення талія/стегна (WHR), індекс конусності (Conicity Index – ConI), індекс форми тіла (A body shape index – ABSI), індекс абдомінального об’єму (Abdominal Volume Index – AVI).
Ці показники краще описують абдомінальне ожиріння та дають змогу оцінити ризики виникнення неінфекційних захворювань. До лабораторних показників належить визначення глюкози натще, інсуліну, індексу НОМА, ліпідограми (з визначенням загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої щільності, ліпопротеїдів низької щільності, ліпопротеїдів дуже низької щільності, індексу атерогенності).
Для оцінки стану психосоціального статусу та сну найкращими інструментами виявились: опитувальник харчової поведінки «Dutch Eating Behavior Questionnaire» (DEBQ), Госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS), шкала депресії Бека, шкала тривоги Гамільтона (HAM-A), індекс якості сну Пітсбурзького університету (Pittsburgh Sleep Quality Index, PSQI), шкала сонливості Епворта (Epworth Sleepiness Scale, ESS). Для оцінки якості життя і ризиків слід застосовувати шкалу SF-36 (36-Item Short Form Health Survey), IPAQ, FINDRISK.
Для комплексної оцінки пацієнтів з ожирінням на первинній ланці окрім загальноприйнятих клініко-лабораторних обстежень необхідно проведення досліджень харчової поведінки, рівня тривоги та депресії, якості сну, якості життя, рівня фізичної активності, ризику виникнення цукрового діабету у пацієнтів. Це дозволяє сімейним лікарям покращити пацієнторієнтований підхід у цьому напрямку. Завдяки своїй компактності, доступності та високій чутливості вони можуть широко використовуватись лікарями загальної практики.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ministry of Health of Ukraine; State enterprise «State Expert Center». Obesity in adults: an evidence-based clinical guideline [Internet]. 2023. Instruction KN 2023-427. 2023 Mar 03. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/ozhyrinnya-u-doroslyh/
Ministry of Health of Ukraine. Assessment of the obese patient [Internet]. 2017. Guideline 00499. DUODECIM MedicalPublications, Ltd; 2017. Available from: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3335
Pedersen SD, Manjoo P, Wharton S. Canadian Adult Obesity Clinical Practice Guidelines: Pharmacotherapy for Obesity Management. Adult Obesity Clinical Practice Guidelines are a living document. University of Alberta Edmonton; 2022. Available from: https://obesitycanada.ca/guidelines/pharmacotherapy
National Institute for Health and Care Excellence. Common mental health problems: identification and pathways to care [Internet]. Manchester: NICE; 2011. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/CG123/chapter/Recommendations#step-1-identification-and-assessment
Ministry of Health. Unified clinical protocol of primary, emergency and specialized medical care «Diabetes type 2 in Adults» [Internet]. 2012. Order No. 1118. 2012 December 21. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2012_1118ykpmd.pdf
Yumuk V, Tsigos C, Fried M, Schindler K, Busetto L, Micic D, Toplak H; Obesity Management Task Force of the European Association for the Study of Obesity. European Guidelines for Obesity Management in Adults. Obes Facts. 2015;8(6):402–24. doi: 10.1159/000442721.
Blumfield ML, Bei B, Zimberg IZ, Cain SW. Dietary disinhibition mediates the relationship between poor sleep quality and body weight. Appetite. 2018;120:602–08. doi: 10.1016/j.appet.2017.10.022
Tsuneki H, Maeda T, Takata S, Sugiyama M, Otsuka K, Ishizuka H, et al. Hypothalamic orexin prevents nonalcoholic steatohepatitis and hepatocellular carcinoma in obesity. Cell Rep. 2022;41(3):111497. doi: 10.1016/j.celrep.2022.111497
Forte N, Boccella S, Tunisi L, Fernández-Rilo AC, Imperatore R, Iannotti FA, et al. Orexin-A and endocannabinoids are involved in obesity-associated alteration of hippocampal neurogenesis, plasticity, and episodic memory in mice. Nat Commun. 2021;12(1):6137. doi: 10.1038/s41467-021-26388-4
Xiao X, Yeghiazaryan G, Hess S, Klemm P, Sieben A, Kleinridders A, et al. Orexin receptors 1 and 2 in serotonergic neurons differentially regulate peripheral glucose metabolism in obesity. Nat Commun. 2021;12(1):5249. doi: 10.1038/s41467-021-25380-2
Mavanji V, Pomonis B, Kotz CM. Orexin, serotonin, and energy balance. WIREs Mech Dis. 2022;14(1):e1536. doi: 10.1002/wsbm.1536
Davies SK, Ang JE, Revell VL, Holmes B, Mann A, Robertson FP, et al. Effect of sleep deprivation on the human metabolome. Proc Natl Acad Sci USA. 2014;111(29):10761–6. doi: 10.1073/pnas.1402663111.
Raatz S, Gross AC. Clinical Assessment and Treatment of Early-Onset Severe Obesity. Curr Obes Rep. 2021;10(1):31–8. doi: 10.1007/s13679-020-00418-6
Nationale Institute for Health and Care Excellence. Obesity: identification, assessment, and management: clinical guideline [Internet]. Manchester: NICE; 2014. 64 p. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/cg189/chapter/Recommendations#pharmacological-interventions
Mayer SB, Graybill S, Raffa SD, Tracy C, Gaar E, Wisbach G, et al. Synopsis of the 2020 U.S. VA/DoD Clinical Practice Guideline for the Management of Adult Overweight and Obesity. Mil Med. 2021;186(9-10):884–96. doi: 10.1093/milmed/usab114
Kachur S, Lavie CJ, de Schutter A, Milani RV, Ventura HO. Obesity and cardiovascular diseases. Minerva Med. 2017;108(3):212–28. doi:10.23736/S0026-4806.17.05022-4
Wharton S, Lau DCW, Vallis M, Sharma AM, Biertho L, Campbell-Scherer D, et al. Obesity in adults: a clinical practice guideline. CMAJ. 2020;192(31):875–91. doi: 10.1503/cmaj.191707
Gažarová M, Galšneiderová M, Mečiarová L. Obesity diagnosis and mortality risk based on a body shape index (ABSI) and other indices and anthropometric parameters in university students. Rocz Panstw Zakl Hig. 2019;70(3):267–75. doi: 10.32394/rpzh.2019.0077
Costo-Muriel C, Calderón-García JF, Rico-Martín S, Sánchez-Bacaicoa C, Escudero-Sánchez G, Galán-González J, et al. Association of Subclinical Carotid Atherosclerosis Assessed by High-Resolution Ultrasound With Traditional and Novel Anthropometric Indices. Curr Probl Cardiol. 2023;48(4):101574. doi: 10.1016/j.cpcardiol.2022.101574
Lee X, Gao Y, Zhang Y, Feng Y, Gao L, Wang A, et al. Comparison of 10 obesity-related indices for predicting hypertension based on ROC analysis in Chinese adults. Front Public Health. 2022;10:1042236. doi: 10.3389/fpubh.2022.1042236
Moltrer M, Pala L, Cosentino C, Mannucci E, Rotella CM, Cresci B. Body mass index (BMI), waist circumference (WC), waist-to-height ratio (WHtR) e waist body mass index (wBMI): Which is better? Endocrine. 2022;76(3):578–83. doi: 10.1007/s12020-022-03030-x
Ou YL, Lee MY, Lin IT, Wen WL, Hsu WH, Chen SC. Obesity-related indices are associated with albuminuria and advanced kidney disease in type 2 diabetes mellitus. Ren Fail. 2021;43(1):1250–8. doi: 10.1080/0886022X.2021.1969247
Foti K, Hardy ST, Chang AR, Selvin E, Coresh J, Muntner P. BMI and blood pressure control among United States adults with hypertension. J Hypertens. 2022;40(4):741–8. doi: 10.1097/HJH.0000000000003072
Zhang W, He K, Zhao H, Mountokalakis T, Psaltopoulou T, Trichopoulou A, et al. Association of body mass index and waist circumference with high blood pressure in older adults. BMC Geriatr. 2021;21(1):260. doi: 10.1186/s12877-021-02154-5
Lu S, Xie Q, Kuang M, Hu C, Li X, Yang H, et al. Lipid metabolism, BMI and the risk of nonalcoholic fatty liver disease in the general population: evidence from a mediation analysis. J Transl Med. 2023;21(1):192. doi: 10.1186/s12967-023-04047-0
Nishida C, Ko GT, Kumanyika S. Body fat distribution and noncommunicable diseases in populations: overview of the 2008 WHO Expert Consultation on Waist Circumference and Waist-Hip Ratio. Eur J Clin Nutr. 2010;64(1):2–5. doi: 10.1038/ejcn.2009.139
Griadil TI, Chopey IV, Chubirko KI. Peculiarities of diagnostics of depressions and clinical manifestations in patients with obesity and concomitant type 2 diabetes mellitus. Wiad Lek. 2019;72(4):519–522
Udo T, McKee SA, Grilo CM. Factor structure and clinical utility of the Beck depression inventory in patients with binge eating disorder and obesity. Gen Hosp Psychiatry. 2015;37(2):120–5. doi: 10.1016/j.genhosppsych.2014.11.011
Duarte PAS, Palmeira L, Pinto-Gouveia J. The Three-Factor Eating Questionnaire-R21: a confirmatory factor analysis in a Portuguese sample. Eat Weight Disord. 2020;25(1):247–56. doi: 10.1007/s40519-018-0561-7
Małachowska A, Jeżewska-Zychowicz M, Gębski J. Polish Adaptation of the Dutch Eating Behaviour Questionnaire (DEBQ): The Role of Eating Style in Explaining Food Intake-A Cross-Sectional Study. Nutrients. 2021;13(12):4486. doi: 10.3390/nu131244
Alhebshi S, Hilary S, Safi SKH, Ali HI, Cheikh Ismail L, Al Dhaheri A, et al. Validity and Reliability of the Arabic Version of the Three-Factor Eating Questionnaire-R18. Heliyon. 2023;9(7):e17623. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e17623
Duarte PAS, Palmeira L, Pinto-Gouveia J. The Three-Factor Eating Questionnaire-R21: a confirmatory factor analysis in a Portuguese sample. Eat Weight Disord. 2020;25(1):247–56. doi: 10.1007/s40519-018-0561-7
Tobin LN, Lacroix E, von Ranson KM. Evaluating an abbreviated three-factor version of the Eating Disorder Examination Questionnaire in three samples. Eat Behav. 2019;32:18–22. doi: 10.1016/j.eatbeh.2018.11.003
Papini NM, Foster RNS, Lopez NV, Ptomey LT, Herrmann SD, Donnelly JE. Examination of three-factor eating questionnaire subscale scores on weight loss and weight loss maintenance in a clinical intervention. BMC Psychol. 2022;10(1):101. doi: 10.1186/s40359-022-00806-8
Kutz AM, Marsh AG, Gunderson CG, Maguen S, Masheb RM. Eating Disorder Screening: a Systematic Review and Meta-analysis of Diagnostic Test Characteristics of the SCOFF. J Gen Intern Med. 2020;35(3):885–93. doi: 10.1007/s11606-019-05478-6
Hansson E, Daukantaité D, Johnsson P. SCOFF in a general swedish adolescent population. J Eat Disord. 2015;3:48. doi: 10.1186/s40337-015-0087-6
Bazzazian S, Ozgoli G, Kariman N, Nasiri M, Mokhtaryan-Gilani T, Hajiesmaello M. The translation and psychometric assessment of the SCOFF eating disorder screening questionnaire: the Persian version. J Eat Disord. 2022;10(1):38. doi: 10.1186/s40337-022-00564-3
Sanchez-Armass O, Raffaelli M, Andrade FCD, Wiley AR, Noyola ANM, Arguelles AC, et al. Validation of the SCOFF questionnaire for screening of eating disorders among Mexican university students. Eat Weight Disord. 2017;22(1):153–60. doi: 10.1007/s40519-016-0259-7
Mustelin L, Kärkkäinen U, Kaprio J, Keski-Rahkonen A. The Eating Disorder Inventory in the screening for DSM-5 binge eating disorder. Eat Behav. 2016;22:145–8. doi: 10.1016/j.eatbeh.2016.06.011.
Belon KE, McLaughlin EA, Smith JE, Bryan AD, Witkiewitz K, Lash DN, et al. Testing the measurement invariance of the Eating Disorder Inventory in nonclinical samples of Hispanic and Caucasian women. Int J Eat Disord. 2015;48(3):262–70. doi: 10.1002/eat.22286
Smith KE, Mason TB, Murray SB, Griffiths S, Leonard RC, Wetterneck CT, et al. Male clinical norms and sex differences on the Eating Disorder Inventory (EDI) and Eating Disorder Examination Questionnaire (EDE-Q). Int J Eat Disord. 2017;50(7):769–75. doi: 10.1002/eat.22716
Esin K, Ayyıldız F. Validity and reliability of the Turkish version of the Eating Disorder Examination Questionnaire (EDE-Q-13): short-form of EDE-Q. J Eat Disord. 2022;10(1):102. doi: 10.1186/s40337-022-00628-4
Lev-Ari L, Bachner-Melman R, Zohar AH. Eating Disorder Examination Questionnaire (EDE-Q-13): expanding on the short form. J Eat Disord. 2021;9(1):57. doi: 10.1186/s40337-021-00403-x
Melisse B, van Furth EF, de Beurs E. Eating disorder examination questionnaire (EDE-Q): validity and norms for Saudi nationals. Eat Weight Disord. 2022;27(1):139–50. doi: 10.1007/s40519-021-01150-3
Wan Wahida WMZ, Lai PSM, Abdul Hadi H. Validity and reliability of the english version of the sick, control, one stone, fat, food (SCOFF) in Malaysia. Clin Nutr ESPEN. 2017;18:55–8. doi: 10.1016/j.clnesp.2017.02.001
Roy SK, Jahan K, Alam N, Rois R, Ferdaus A, Israt S, et al. Perceived stress, eating behavior, and overweight and obesity among urban adolescents. J Health Popul Nutr. 2021;40(1):54. doi: 10.1186/s41043-021-00279-2
Dutton E, Dovey TM. Validation of the Dutch Eating Behaviour Questionnaire (DEBQ) among Maltese women. Appetite. 2016;107:9–14. doi: 10.1016/j.appet.2016.07.017
Morillo Sarto H, Barcelo-Soler A, Herrera-Mercadal P, Pantilie B, Navarro-Gil M, Garcia-Campayo J, et al. Efficacy of a mindful-eating programme to reduce emotional eating in patients suffering from overweight or obesity in primary care settings: a cluster-randomised trial protocol. BMJ Open. 2019;9(11):e031327. doi: 10.1136/bmjopen-2019-031327
Arhire LI, Niță O, Popa AD, Gal AM, Dumitrașcu O, Gherasim A, et al. Validation of the Dutch Eating Behavior Questionnaire in a Romanian Adult Population. Nutrients. 2021;13(11):3890. doi: 10.3390/nu13113890
Konttinen H, van Strien T, Männistö S, Jousilahti P, Haukkala A. Depression, emotional eating and long-term weight changes: a population-based prospective study. Int J Behav Nutr Phys Act. 2019;16(1):28. doi: 10.1186/s12966-019-0791-8
Pisarenko DD. Psychological features of women with eating disorders and their correction. [master thesis]. Kyiv: National Aviation University; 2022. 100 p.
Barthels F, Barrada JR, Roncero M. Orthorexia nervosa and healthy orthorexia as new eating styles. PLoS One. 2019;14(7):e0219609. doi: 10.1371/journal.pone.0219609
Walker NA, Sunderram J, Zhang P, Lu SE, Scharf MT. Clinical utility of the Epworth sleepiness scale. Sleep Breath. 2020;24(4):1759–65. doi: 10.1007/s11325-020-02015-2
Miley AA, Kecklund G, Akerstedt T. Comparing two versions of the Karolinska Sleepiness Scale (KSS). Sleep Biol Rhythms. 2016;14(3):257–60. doi:10.1007/s41105-016-0048-8
Ganesan S, Magee M, Stone JE, Mulhall MD, Collins A, Howard ME, et al. The Impact of Shift Work on Sleep, Alertness and Performance in Healthcare Workers. Sci Rep. 2019;9(1):4635. doi: 10.1038/s41598-019-40914-x
Matsui K, Yoshiike T, Nagao K, Utsumi T, Tsuru A, Otsuki R, et al. Association of Subjective Quality and Quantity of Sleep with Quality of Life among a General Population. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(23):12835. doi: 10.3390/ijerph182312835
Liu D, Kahathuduwa C, Vazsonyi AT. The Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI): Psychometric and clinical risk score applications among college students. Psychol Assess. 2021;33(9):816–26. doi: 10.1037/pas0001027
Fatemeh G, Sajjad M, Niloufar R, Neda S, Leila S, Khadijeh M. Effect of melatonin supplementation on sleep quality: a systematic review and metaanalysis of randomized controlled trials. J Neurol. 2022;269(1):205–16. doi: 10.1007/s00415-020-10381-w
Gortseva AA, Bochkarev MV, Korostovtseva LS, Sviryaev YV. The role of screening questionnaires in diagnosis of sleep-disordered breathing. Arterial’naya Gipertenziya = Arterial Hypertension. 2016;22(6):629–37. doi: 10.18705/1607-419X-2016-22-6-629-637
Tsekoura M, Kastrinis A, Katsoulaki M, Billis E, Gliatis J. Sarcopenia and Its Impact on Quality of Life. Adv Exp Med Biol. 2017;987:213–8. doi: 10.1007/978-3-319-57379-3_19
Jandhyala R. Concordance between the schedule for the evaluation of individual quality of life-direct weighting (SEIQoL-DW) and the EuroQoL-5D (EQ-5D) measures of quality of life outcomes in adults with X-linked hypophosphatemia. Orphanet J Rare Dis. 2022;17(1):81. doi: 10.1186/s13023-022-02250-8
Chen C, Liu GG, Shi QL, Sun Y, Zhang H, Wang MJ, et al. Health-Related Quality of Life and Associated Factors among Oldest-Old in China. J Nutr Health Aging. 2020;24(3):330–38. doi: 10.1007/s12603-020-1327-2
Rusyda MH, Abdul Kadir NB, Ismail WNK, Abdul Jalil SJ, Abdullah NA, Che Kasim A, Hoesni SM, Abdul Manaf MR. Identifying the Psychometric Properties of the Malay Version of the WHOQOLBREF among Employees with Obesity Problem. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(12):7542. doi: 10.3390/ijerph19127542
Tavares DM, Matias TG, Ferreira PC, Pegorari MS, Nascimento JS, Paiva MM. Quality of life and self-esteem among the elderly in the community. Qualidade de vida e autoestima de idosos na comunidade. Cien Saude Colet. 2016;21(11):3557–64. doi: 10.1590/1413-812320152111.03032016
Sierżantowicz R, Ładny JR, Lewko J. Quality of Life after Bariatric Surgery-A Systematic Review. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(15):9078. doi: 10.3390/ijerph19159078
Kolotkin RL, Andersen JR. A systematic review of reviews: exploring the relationship between obesity, weight loss and health-related quality of life. Clin Obes. 2017;7(5):273–89. doi: 10.1111/cob.12203
Lins L, Carvalho FM. SF-36 total score as a single measure of health-related quality of life: Scoping review. SAGE Open Med. 2016;4:2050312116671725. doi: 10.1177/2050312116671725
Dąbrowska-Galas M, Dąbrowska J. Physical Activity Level and Self-Esteem in Middle-Aged Women. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(14):7293. doi: 10.3390/ijerph18147293
Smith RD, McHugh GA, Quicke JG, Dziedzic KS, Healey EL. Comparison of reliability, construct validity and responsiveness of the IPAQ-SF and PASE in adults with osteoarthritis. Musculoskeletal Care. 2021;19(4):473–83. doi: 10.1002/msc.1540
Ahmad S, Harris T, Limb E, Kerry S, Victor C, Ekelund U, et al. Evaluation of reliability and validity of the General Practice Physical Activity Questionnaire (GPPAQ) in 60-74 year old primary care patients. BMC Fam Pract. 2015;16:113. doi: 10.1186/s12875-015-0324-8
Sember V, Meh K, Sorić M, Starc G, Rocha P, Jurak G. Validity and Reliability of International Physical Activity Questionnaires for Adults across EU Countries: Systematic Review and Meta Analysis. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(19):7161. doi: 10.3390/ijerph17197161
Medina C, Monge A, Denova-Gutiérrez E, López-Ridaura R, Barquera S, Romieu I, et al. Validity and reliability of the International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) long-form in a subsample of female Mexican teachers. Salud Publica Mex. 2022;64(1):57–65. doi: 10.21149/12889
Van Dyck D, Cardon G, Deforche B, De Bourdeaudhuij I. IPAQ interview version: convergent validity with accelerometers and comparison of physical activity and sedentary time levels with the self-administered version. J Sports Med Phys Fitness. 2015;55(7-8):776–86.
Yildiz T, Zuhur S, Shafi Zuhur S. Diabetes Risk Assessment and Awareness in a University Academics and Employees. Sisli Etfal Hastan Tip Bul. 2021;55(4):524–31. doi: 10.14744/SEMB.2021.84770
Dudeja P, Singh G, Gadekar T, Mukherji S. Performance of Indian Diabetes Risk Score (IDRS) as screening tool for diabetes in an urban slum. Med J Armed Forces India. 2017;73(2):123–8. doi: 10.1016/j.mjafi.2016.08.007
Jeyaseeli V, R G, Mathivanan D, Prabagaran P. Assessment of the Risk of Type 2 Diabetes Mellitus Among a Rural Population in South India Using the Indian Diabetic Risk Score. Cureus. 2023;15(7):e41880. doi: 10.7759/cureus.41880
Nagarathna R, Tyagi R, Battu P, Singh A, Anand A, Nagendra HR. Assessment of risk of diabetes by using Indian Diabetic risk score (IDRS) in Indian population. Diabetes Res Clin Pract. 2020;162:108088. doi: 10.1016/j.diabres.2020.108088
American Diabetes Association. Type 2 Diabetes Risk Test [Internet]. American Diabetes Association; 2023. Available from: https://diabetes.org/diabetes/risktest
Aldayel FA, Belal MA, Alsheikh AM. The Validity of the American Diabetes Association’s Diabetes Risk Test in a Saudi Arabian Population. Cureus. 2021;13(9):e18018. doi: 10.7759/cureus.18018
