Посттравматичний стресовий розлад і легка черепно-мозкова травма – поширені наслідки війни: питання патогенезу та диференційної діагностики (Огляд)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Лідія Чеботарьова
Ольга Коваленко
Анастасія Солонович
Олександр Солонович

Анотація

У статті розглянуто сучасні погляди на проблему травматизму воєнного часу, зокрема посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та легкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Наведено світові епідеміологічні дані щодо поширеності зазначених вище станів як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення. Що стосується України, то в умовах воєнного часу точно визначити розповсюдженість ПТСР та ЧМТ наразі досить важко, однак у вітчизняній літературі вже наявні певні дані. На сьогодні можна зробити припущення, що значна частина випадків лишається недіагностованою, особливо у разі ПТСР. Ситуація ускладнюється труднощами доступу до медичної допомоги у районах бойових дій та на окупованій території.


Проаналізовані основні патогенетичні механізми виникнення та взаємозв’язку ПТСР та легкої ЧМТ, зокрема розвиток оксидативного стресу, запальної відповіді, нейромедіаторний дисбаланс, активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Особливу увагу приділено складним механізмам впливу на організм людини мінно вибухової зброї. Висвітлено симптоматику, критерії діагностики та диференційної діагностики наведених патологічних станів з посиланням на уніфіковані протоколи.


Розглянуто основні підходи щодо ведення таких пацієнтів з акцентом на комплексний мультидисциплінарний підхід із залученням суміжних спеціалістів, необхідність постійного динамічного спостереження сімейним лікарем. Вкрай важливим є залучення самого пацієнта та його родичів до активної участі у лікувальному процесі для мінімізації наслідків перенесеної травми.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Чеботарьова, Л., Коваленко, О., Солонович, А., & Солонович, О. (2023). Посттравматичний стресовий розлад і легка черепно-мозкова травма – поширені наслідки війни: питання патогенезу та диференційної діагностики (Огляд). Сімейна Медицина. Європейські практики, (2), 64–72. https://doi.org/10.30841/2786-720X.2.2023.282496
Номер
Розділ
Лекції та огляди
Біографії авторів

Лідія Чеботарьова, ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України»

Чеботарьова Лідія Львівна,

доктор медичних наук, професор, начальник відділу нейрофізіології

Ольга Коваленко, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Коваленко Ольга Євгеніївна,

доктор медичних наук, професор, кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги

Анастасія Солонович, ДУ «Інститут серця МОЗ України»

Солонович Анастасія Сергіївна,

кандидат медичних наук, лікар-кардіолог, консультативно-діагностичне поліклінічне відділення № 1 для дорослих

Олександр Солонович, ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України»

Солонович Олександр Сергійович,

кандидат медичних наук, завідувач відділення функціональної діагностики

Посилання

Chaban OS, Khaustova OO. Medical and psychological consequences of war distress in Ukraine: what we expect and what we need to take into account when providing medical care. Ukr Med J.2022;4(150):1–11. doi: 10.32471/umj.1680-3051.150.232297.

Chernenko II, Chukhno IA. Epidemiological and clinical aspects of the consequences of brain injury. Bull Soc Hygiene Organization Health Care Ukr. 2017;4(74):5–11.

Greer N, Sayer N, Koeller E, Velasques T. Outcomes Associated With Blast Versus Nonblast-Related Traumatic Brain Injury in US Military Service Members and Veterans: A Systematic Review. The J Head Trauma Rehab. 2018;33(2):E16–E29. doi: 10.1097/HTR.0000000000000304.

Management of Concussion/mTBI Working Group. VA/DoD Clinical Practice Guideline for Management of Concussion/Mild Traumatic Brain Injury. J Rehabil Res Dev. 2009;46(6):CP1–68.

Nickerson A, Cloitre M, Bryant RA, Schnyder U, Morina N, Schick M. The factor structure of complex posttraumatic stress disorder in traumatized refugees. Eur J Psychotraumatol. 2016;7:33253. doi: 10.3402/ejpt.v7.33253.

Jacob KS, Kallivayalil RA, Mallik AK, Gupta N, Trivedi JK, Gangadhar BN, et al. Diagnostic and statistical manual-5: Position paper of the Indian Psychiatric Society. Indian J Psychiatry. 2013;55(1):12–30. doi: 10.4103/0019-5545.105500.

Vermetten E, Frankova I, Carmi L. Risk management of terrorism induced stress: NATO Science for Peace and Security Series, Sub-series E: Human and Societal Dynamics. Netherlands: Springer; 2020. 148 p.

Bierbrauer A, Fellner MC, Heinen R Wolf OT, Axmacher N. The memory trace of a stressful episode. Current Biol.2021;31(23):5204–13. doi: 10.1016/j.cub.2021.09.044.

Iyadurai L, Blackwell SE, Meiser-Stedman R, Watson PC, Bonsall MB, Geddes JR, et al. Preventing intrusive memories after trauma via a brief intervention involving Tetris computer game play in the emergency department: a proof-of-concept randomized controlled trial. Mol Psychiatry. 2018;23(3):674–82. doi: 10.1038/mp.2017.23.

Kessler H, Schmidt AC, James EL, Blackwell SE, von Rauchhaupt M, Harren K, et al. Visuospatial computer game play after memory reminder delivered three days after a traumatic film reduces the number of intrusive memories of the experimental trauma. J Behav Ther Exp Psychiatry. 2020;67:101454. doi: 10.1016/j.jbtep.2019.01.006.

Frankova I, Vermetten E, Shalev AY, Sijbrandij M, Holmes EA, Ursano R, et al. Digital psychological first aid for Ukraine. Lancet Psychiatry. 2022;9(7):e33. doi: 10.1016/S2215-0366(22)00147-X.

Van Praag DLG, Cnossen MC, Polinder S, Wilson L, Maas AIR. Post-Traumatic Stress Disorder after Civilian Traumatic Brain Injury: A Systematic Review and Meta-Analysis of Prevalence Rates. J Neurotrauma. 2019;36(23):3220–32. doi: 10.1089/neu.2018.5759.

Kessler RC, Sonnega A, Bromet E, Hughes M, Nelson CB. Posttraumatic stress disorder in the National Comorbidity Survey. Arch Gen Psychiatry. 1995;52(12):1048–60. doi: 10.1001/archpsyc.1995.03950240066012.

Breslau N, Davis GC, Andreski P, Peterson EL, Schultz LR. Sex differences in posttraumatic stress disorder. Arch Gen Psychiatry. 1997;54(11):1044–8. doi: 10.1001/archpsyc.1997.01830230082012.

Maas AIR, Menon DK, Adelson PD, Andelic N, Bell MJ, Belli A, et al. Traumatic brain injury: integrated approaches to improve prevention, clinical care, and research. Lancet Neurol. 2017;16(12):987–1048. doi: 10.1016/S1474-4422(17)30371-X.

Hyder AA, Wunderlich CA, Puvanachandra P, Gururaj G, Kobusingye OC. The impact of traumatic brain injuries: a global perspective. NeuroRehabilitation. 2007;22(5):341–53.

Frost RB, Farrer TJ, Primosch M, Hedges DW. Prevalence of traumatic brain injury in the general adult population: a meta-analysis. Neuroepidemiol. 2013;40(3):154–9. doi: 10.1159/000343275.

Tsymbalyuk VI, Strafun SS, Gajko OG, Gajovich VV. Konchepchiya restoration of functional extremity in case of traumatic damage of peripheral nerves. Ukr Neurochir J. 2016;3:48–54.

Committee on Gulf War and Health: Long-Term Effects of Blast Exposures; Board on the Health of Select Populations; Institute of Medicine. Gulf War and Health, Volume 9: Long-Term Effects of Blast Exposures [Internet]. Washington (DC): National Academies Press (US); 2014. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK202242/.

Silver JM, Kramer R, Greenwald S, Weissman M. The association between head injuries and psychiatric disorders: findings from the New Haven NIMH Epidemiologic Catchment Area Study. Brain Inj. 2001;15(11):935–45. doi: 10.1080/02699050110065295.

Mellor SG. The pathogenesis of blast injury and its management. Br J Hosp Med. 1988;39(6):536–9.

Kluger Y, Nimrod A, Biderman P, Mayo A, Sorkin P. The quinary pattern of blast injury. Am J Disaster Med. 2007;2(1):21–5.

Cnossen MC, Scholten AC, Lingsma HF, Synnot A, Haagsma J, Steyerberg PEW, et al. Predictors of Major Depression and Posttraumatic Stress Disorder Following Traumatic Brain Injury: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Neuropsychiatry Clin Neurosci. 2017;29(3):206–24. doi: 10.1176/appi.neuropsych.16090165.

Cernak I, Noble-Haeusslein LJ. Traumatic brain injury: an overview of pathobiology with emphasis on military populations. J Cereb Blood Flow Metab. 2010;30(2):255–66. doi: 10.1038/jcbfm.2009.203.

Tümer N, Svetlov S, Whidden M, Kirichenko N, Prima V, Erdos B, et al. Overpressure blast-wave induced brain injury elevates oxidative stress in the hypothalamus and catecholamine biosynthesis in the rat adrenal medulla. Neurosci Lett. 2013;544:62–7. doi: 10.1016/j.neulet.2013.03.042.

Przekwas A, Somayaji MR, Gupta RK. Synaptic Mechanisms of Blast-Induced Brain Injury. Front Neurol. 2016;7:2. doi: 10.3389/fneur.2016.00002.

Kovalenko OYe. Long-term neurological consequences of mild vertebral injuries. Health Ukr. 2011;2:9–11.

Dieter JN, Engel SD. Traumatic Brain Injury and Posttraumatic Stress Disorder: Comorbid Consequences of War. Neurosci Insights. 2019;14:1179069519892933. doi: 10.1177/1179069519892933.

Cernak I. Blast Injuries and Blast-Induced Neurotrauma: Overview of Pathophysiology and Experimental Knowledge Models and Findings. In: Kobeissy FH, editor. Brain Neurotrauma: Molecular, Neuropsychological, and Rehabilitation Aspects. Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis; 2015. 45 p.

Simon DW, McGeachy MJ, Bayır H, Clark RS, Loane DJ, Kochanek PM. The far-reaching scope of neuroinflammation after traumatic brain injury. Nat Rev Neurol. 2017;13(3):171–91. doi: 10.1038/nrneurol.2017.13.

Monsour M, Ebedes D, Borlongan CV. A review of the pathology and treatment of TBI and PTSD. Exp Neurol. 2022;351:114009. doi: 10.1016/j.expneurol.2022.114009.

Marcet P, Santos N, Borlongan CV. When friend turns foe: central and peripheral neuroinflammation in central nervous system injury. Neuroimmunol Neuroinflamm. 2017;4:82–92. doi: 10.20517/2347-8659.2017.07.

Shinozuka K, Dailey T, Tajiri N, Ishikawa H, Kim DW, Pabon M, et al. Stem Cells for Neurovascular Repair in Stroke. J Stem Cell Res Ther. 2013;4(4):12912. doi: 10.4172/2157-7633.S4-004.

Gola H, Engler H, Sommershof A, Adenauer H, Kolassa S, Schedlowski M, et al. Posttraumatic stress disorder is associated with an enhanced spontaneous production of pro-inflammatory cytokines by peripheral blood mononuclear cells. BMC Psychiatry. 2013;13:40. doi: 10.1186/1471-244X-13-40.

Hernandez-Ontiveros DG, Tajiri N, Acosta S, Giunta B, Tan J, Borlongan CV. Microglia activation as a biomarker for traumatic brain injury. Front Neurol. 2013;4:30. doi: 10.3389/fneur.2013.00030.

Patel TP, Ventre SC, Geddes-Klein D, Singh PK, Meaney DF. Single-neuron NMDA receptor phenotype influences neuronal rewiring and reintegration following traumatic injury. J Neurosci. 2014;34(12):4200–13. doi: 10.1523/JNEUROSCI.4172-13.2014.

Koning ACAM, Buurstede JC, van Weert LTCM, Meijer OC. Glucocorticoid and Mineralocorticoid Receptors in the Brain: A Transcriptional Perspective. J Endocr Soc. 2019;3(10):1917–30. doi: 10.1210/js.2019-00158.

Kaplan GB, Leite-Morris KA, Wang L, Rumbika KK, Heinrichs SC, Zeng X, et al. Pathophysiological Bases of Comorbidity: Traumatic Brain Injury and Post-Traumatic Stress Disorder. J Neurotrauma. 2018;35(2):210–25. doi: 10.1089/neu.2016.4953.

McEwen BS. Neurobiological and Systemic Effects of Chronic Stress. Chronic Stress (Thousand Oaks). 2017;1:2470547017692328. doi: 10.1177/2470547017692328.

Temur GM. Diagnosis of longterm consequences of post-traumatic stress disorder. Scie Method Elect J Concept. 2018;10. doi 10.24422/MCITO.2018.10.18196.

Kong LZ, Zhang RL, Hu SH, Lai JB. Military traumatic brain injury: a challenge straddling neurology and psychiatry. Mil Med Res. 2022;9(1):2. doi: 10.1186/s40779-021-00363-y.

Bryant RA. Post-traumatic stress disorder: a state-of-the-art review of evidence and challenges. World Psychiatry. 2019;18(3):259–69. doi: 10.1002/wps.20656.

Cnossen MC, Scholten AC, Lingsma HF, Synnot A, Haagsma J, Steyerberg PEW, et al. Predictors of Major Depression and Posttraumatic Stress Disorder Following Traumatic Brain Injury: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Neuropsychiatry Clin Neurosci. 2017;29(3):206–24. doi: 10.1176/appi.neuropsych.16090165.

Miller SC, Whitehead CR, Otte CN, Wells TS, Webb TS, Gore RK, et al. Risk for broad-spectrum neuropsychiatric disorders after mild traumatic brain injury in a cohort of US Air Force personnel. Occup Environ Med. 2015;72(8):560–6. doi: 10.1136/oemed-2014-102646.

Blakey SM, Wagner HR, Naylor J, Brancu M, Lane I, Sallee M, et al. Chronic Pain, TBI, and PTSD in Military Veterans: A Link to Suicidal Ideation and Violent Impulses? J Pain. 2018;19(7):797–806. doi: 10.1016/j.jpain.2018.02.012.

Iverson GL. Misdiagnosis of the persistent post-concussion syndrome in patients with depression. Arch Clin Neuropsychol. 2006;21(4):303–10. doi: 10.1016/j.acn.2005.12.008.

Vasterling JJ, Brailey K, Proctor SP, Kane R, Heeren T, Franz M. Neuropsychological outcomes of mild traumatic brain injury, post-traumatic stress disorder and depression in Iraq-deployed US Army soldiers. Br J Psychiatry. 2012;201(3):186–92. doi: 10.1192/bjp.bp.111.096461.

Chebotarova LL, Tretiakova AI, Solonovych OS, Globa MV, Sulij LM, Zolnikova AYu. Neurophysiological correlates in the diagnosis of cognitive impairments for various clinical variants of post-concussion syndrome. Ukr Neurol J. 2020;4:21–9. doi: 10.30978/UNJ2020-4-21.

Ministry of Health Care of Ukraine. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. reaction to severe stress and adaptation disorders. Post-traumatic stress disorder [Internet]. 2016. Order No. 121. 2016 Feb 23. Available from: http://www.dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2019/11/2016_121_yk-pmd_ptsr.pdf.

World Health Organization. Assessment and Management of Directly Stress-Related Disorders: A Module of the IHAP Handbook of Caregiving. Geneva: WHO; 2016. 20 p.

World Health Organization. Assessment and Management of Conditions Specifically Related to Stress: mhGAP Intervention Guide Module. Geneva: WHO; 2013. 18 p.

Kozhina GM, Steblyuk VV, Zelenska KO, Pronoza-Steblyuk KV. Algorithm for medical and psychological support of women-viysk servicemen, veterans of the ATO. Ukrainian Visnik of Psychoneurology. 2021;29(106):29–31. doi: 10.36927/2079-0325-V29-is1-2021-5.

Druz OV, Zavorotnij VI, Chernenko IO. Therapeutic algorithm for posttraumatic stress disorder with suicidal behavior in combatants. Ukr Vis Psychoneurol. 2022;30(110):45–7. doi: 10.36927/2079-0325-V30-is1-2022-7.

Omelyanovych VYu. Chronic and family aspects of the diagnosis of «Posttraumatic stress disorder» in conscripts after a tour from the combat zone. Psychosomatics: Sci Pract. 2019;4(2):34–9.

Kozhina GM, Druz OV, Khoroshun EM, Zelenska KO, Chernenko OI. A personalized approach to the correction of stress-related disorders in military personnel in the conditions of a full-scale invasion. Ukr Herald Psychoneurol. 2022;30(111)50–3. doi: 10.36927/2079-0325-V30-is2-2022.

Zelenska KO. Clinical-psychopathological and pathopsychological features of non-psychotic mental disorders in persons affected by hostilities (combatants, volunteers and forced migrants) Ukr Bul Psychoneurol. 2022;30(1):48–51. doi: 10.36927/2079-0325-V30-is1-2022-8.

Kovalenko O.E. Clinical and diagnostic characteristics, prevention and treatment of blood circulation disorders in the vertebral-basilar basin in the pathology of the cervical spine [abstract]. Kyiv: Shupyka National Medical Academy of Postgraduate Education; 2007. 36 p.

Kovalenko OYe. Long-term neurological consequences of mild vertebral injuries. Health Ukr. 2011;(2):9–11.