Результати хірургічного лікування пацієнтів з багатоклапанними вадами у поєднанні з коронарною патологією
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: аналіз впливу застосування різних хірургічних тактик на тривалість ішемічного періоду та якість захисту міокарда при одномоментній комбінованій корекції двох-трьох клапанів серця та реваскуляризації міокарда.
Матеріали та методи. Досліджено результати лікування одномоментної багатоклапанної корекції у поєднанні з аортокоронарним шунтуванням у 93 хворих, яке виконувалося в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова за період з 2014 до 2021 рр.
Залежно від тактичних прийомів і послідовності хірургічних маніпуляцій хворі були розподілені на три групи. І група – 42 пацієнти, яким спочатку проводили корекцію клапанів серця, а потім – аортокоронарне шунтування в умовах фармакохолодової зупинки серця, ІІ група – 36 пацієнтів, яким спочатку проводили аортокоронарне шунтування, потім – корекцію клапанів в умовах фармакохолодової зупинки серця, ІІІ група – 15 пацієнтів, яким на першому етапі виконували аортокоронарне шунтування на працюючому серці, потім – корекцію ураження клапанів в умовах фармакохолодової зупинки серця.
Результати. Застосування методики первинного відновлення коронарного кровотоку шляхом шунтування коронарних артерій у працюючому серці до перетискання аорти (до фармакохолодової зупинки серця та початку штучного кровообігу) дозволяє скоротити тривалість штучного кровотоку та ішемічний час, що позитивно впливає на серцевий ритм у післяопераційний період.
Висновки. Методика виконання аортокоронарного шунтування на працюючому серці виявилася більш ефективною, ніж при виконанні аортокоронарного шунтування в умовах фармакохолодової зупинки серця. Ця методика потребує більше часу для виконання та технічно складніша, але може статистично достовірно скоротити час ішемії міокарда, що зі свого боку зменшує частоту тяжкої серцевої недостатності та частоту післяопераційних ускладнень.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Okba A, Al Kaabi LS, Kakamad FH, Rawezh S. Early outcome of combined coronary artery bypass grafting and valve surgery. Edorium J Cardiothorac Vasc Surg 2018;5:100013C04OA.
Rankin JS, Badhwar V, He X, Jacobs JP, Gammie JS, Furnary AP, et al. The Society of Thoracic Surgeons Mitral Valve Repair/Replacement Plus Coronary Artery Bypass Grafting Composite Score: A Report of The Society of Thoracic Surgeons Quality Measurement Task Force. Ann Thorac Surg. 2017;103(5):1475–81. doi: 10.1016/j.athoracsur.2016.09.035.
Binder A, Ali A, Chawla R, Aziz HA, Abbate A, Jovin IS. Myocardial protection from ischemia-reperfusion injury post coronary revascularization. Expert Rev Cardiovasc Ther. 2015;13(9):1045–57. doi: 10.1586/14779072.2015.1070669.
Davidson SM, Ferdinandy P, Andreadou I, Botker HE, Heusch G, Ibáñez B, et al. Multitarget Strategies to Reduce Myocardial Ischemia/Reperfusion Injury: JACC Review Topic of the Week. J Am Coll Cardiol. 2019;73(1):89–99. doi: 10.1016/j.jacc.2018.09.086.
Landoni G, Zangrillo A, Lomivorotov VV, Likhvantsev V, Ma J, De Simone F, Fominskiy E. Cardiac protection with phosphocreatine: a meta-analysis. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2016;23(4):637–46. doi: 10.1093/icvts/ivw171.
Ursulenko VI, Kupchynskyi OV, Naumova LR, Starodub YuS, Semeniv PM, Galyuk VM, et al. Options and ways to protect myocardium in surgical treatment of valvular heart disease combined with coronary pathology. Heart and blood vessels. 2017;(2):61–8.
El Sabbagh A, Nishimura RA. Clinical Conundrum of Coronary Artery Disease and Aortic Valve Stenosis. J Am Heart Assoc. 2017;6(2):e005593. doi: 10.1161/JAHA.117.005593.
Trenkwalder T, Nelson CP, Musameh MD, Mordi IR, Kessler T, Pellegrini C, et al. Effects of the coronary artery disease associated LPA and 9p21 loci on risk of aortic valve stenosis. Int J Cardiol. 2019;276:212–7. doi: 10.1016/j.ijcard.2018.11.094.
Loop FD, Higgins TL, Panda R, Pearce G, Estafanous FG. Myocardial protection during cardiac operations. Decreased morbidity and lower cost with blood cardioplegia and coronary sinus perfusion. J Thorac Cardiovasc Surg. 1992;104(3):608–18. PMID: 1513150.
Baikoussis NG, Papakonstantinou NA, Verra C, Kakouris G, Chounti M, Hountis P, et al. Mechanisms of oxidative stress and myocardial protection during open-heart surgery. Ann Card Anaesth. 2015;18(4):555–64. doi: 10.4103/0971-9784.166465.
Trummer G, Benk C, Beyersdorf F. Controlled automated reperfusion of the whole body after cardiac arrest. J Thorac Dis. 2019;11(10):1464–70. doi: 10.21037/jtd.2019.04.05.
Singh N, Gimpel D, Chan B, McCormack DJ, El-GamelIs A. Custodiol Cardioplegia Superior to Blood Cardioplegia? A Systematic Review and Meta-Analysis. Heart Lungs Circul. 2019;28(3):114. doi: 10.1016/j.hlc.2019.02.139.
Kohlhauer M, Pell VR, Burger N, Spiroski AM, Gruszczyk A, Mulvey JF, et al. Protection against cardiac ischemia-reperfusion injury by hypothermia and by inhibition of succinate accumulation and oxidation is additive. Basic Res Cardiol. 2019;114(3):18. doi: 10.1007/s00395-019-0727-0.
Liu NB, Wu M, Chen C, Fujino M, Huang JS, Zhu P, et al. Novel Molecular Targets Participating in Myocardial Ischemia-Reperfusion Injury and Cardioprotection. Cardiol Res Pract. 2019;2019:6935147. doi: 10.1155/2019/6935147.
Hoyer A, Kiefer P, Borger M. Cardioplegia and myocardial protection: time for a reassessment? J Thorac Dis. 2019;11(5):E76–E78. doi: 10.21037/jtd.2019.05.08.
Khana AH, Abbasb S, Naizic AK, Iqbalc M. Effect of route of cardioplegia delivery on myocardial protection. J Cardiovasc Dis. 2015;13(1):10–3.
Essandoh M. Myocardial Protection During Minimally Invasive Mitral Valve Surgery: Is Retrograde Cardioplegia Alone Enough? J Cardiothoracic Vascular Anesthesia. 2019;33(8):2362.
Kamassai JD, Lowery DR. Cleveland Clinic/Uniformed Services Un. Retrograde Cardioplegia [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. 2019. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538289/.
Costa FDAD, Colatusso DFF, Martin GLDS, Parra KCS, Botta MC, Balbi Filho EM, Veloso M, Miotto G, Ferreira ADA, Colatusso C. Long-Term Results of Mitral Valve Repair. Braz J Cardiovasc Surg. 2018;33(1):23–31. doi: 10.21470/1678-9741-2017-0145.
Kim BJ, Kim YS, Kim HJ, Ju MH, Kim JB, Jung SH, Choo SJ, Chung CH. Concomitant mitral valve surgery in patients with moderate ischemic mitral regurgitation undergoing coronary artery bypass grafting. J Thorac Dis. 2018;10(6):3632–42. doi: 10.21037/jtd.2018.05.148.
Agha RA, Sohrabi C, Mathew G, Franchi T, Kerwan A, O’Neill N, et al. The PROCESS 2020 Guideline: Updating Consensus Preferred Reporting Of CasESeries in Surgery (PROCESS) Guidelines. Int J Surg. 2020;84:231–5. doi: 10.1016/j.ijsu.2020.11.005.
Kaliyev R, Lesbekov T, Bekbossynov S, Bekbossynova M, Nurmykhametova Z, Novikova S, et al. Comparison of Custodiol vs warm blood cardioplegia and conditioning of donor hearts during transportation with the organ care system. J Card Surg. 2019;34(10):969–975. doi: 10.1111/jocs.14162.
Herlitz J, Brandrup-Wognsen G, Caidahl K, Haglid M, Karlsson BW, Karlsson T, et al. Mortality and morbidity among patients who undergo combined valve and coronary artery bypass surgery: early and late results. Eur J Cardiothorac Surg. 1997;12(6):836–46. doi: 10.1016/s1010-7940(97)00278-9.
Teng Z, Ma X, Zhang Q, Yun Y, Ma C, Hu S, et al. Additional mitral valve procedure and coronary artery bypass grafting versus isolated coronary artery bypass grafting in the management of significant functional ischemic mitral regurgitation: a meta-analysis. J Cardiovasc Surg (Torino). 2017;58(1):121–30. doi: 10.23736/S0021-9509.16.08852-2.
Gatti G, Rauber E, Forti G, Benussi B, Gabrielli M, Gripari C, et al. Safe cross-clamp time using CustodiolR-histidinetryptophan-ketoglutarate cardioplegia in the adult. Perfusion. 2019;34(7):568–77. doi: 10.1177/02676591 19837824.
