Ефективність кишкового лаважу для корекції запальних, про- та антиоксидантних процесів при веденні терапевтичного загострення хронічного панкреатиту
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Хронічний панкреатит (ХП) – запальне захворювання підшлункової залози (ПЗ) з періодами загострення та ремісії. Часті тривалі загострення приводять до руйнування тканини ПЗ та зниження її функціональних властивостей. ХП проявляється сплеском запалення, сильним болем, який знижує якість життя, розвитком екзокринної та ендокринної недостатності і розвитком полінутрієнтної трофологічної недостатності (ПТН), що потребує адекватної корекції.
Мета дослідження: вивчення динаміки запальних, про- та антиоксидантних параметрів під впливом використання методу лаважу кишечника при терапевтичному загостренні ХП, що виник після перенесеного гострого панкреатиту (ГП).
Матеріали та методи. У дослідження включено 60 хворих на ХП після перенесеного в анамнезі ГП. Пацієнтів було розподілено на дві групи. До І групи увійшли 38 пацієнтів, які отримували загальноприйнятий комплекс лікування ХП (ЗЛ). У ІІ групу включено 22 хворих, у комплекс лікування яких було додатково до ЗЛ включали курс модифікованого лаважу кишечника. Ефективність і тривалість процедур визначали за лабораторними, антропометричними та інструментальними параметрами ХП і ПТН при ХП після перенесеного ГП.
Процеси про- і антиоксидантних порушень досліджували з визначенням вмісту малонового альдегіду, супероксиддисмутази, каталази, SH-груп.
Результати. Запропонована методика кишкового лаважу продемонструвала, що її застосування дає можливість збільшити час лаважу кишечника за рахунок «пульсуючої» подачі рідини, забезпечує щадний вплив промивання на слизову оболонку кишки, запобігає додатковій травматизації кишечника за необхідності уведення лікарських засобів.
Використання подвійного контуру дозволяє вводити лікарські засоби одразу після лаважу без виймання зонду, запобігаючи таким чином змішуванню і можливим побічним ефектам при потребі одночасного застосування декількох лікарських засобів.
Висновки. Під час дослідження доведено вищий рівень ефективності запропонованого лікувального комплексу із включенням курсу кишкового лаважу порівняно з протокольним комплексом для ведення пацієнтів із терапевтичним загостренням хронічного панкреатиту (ХП) після перенесеного в анамнезі гострого панкреатиту (ГП).
Проведений аналіз рівня С-реактивного протеїну засвідчив, що цей параметр може слугувати маркером глибини інтоксикації і гостроти запалення. Застосування курсу процедур кишкового лаважу у загальноприйнятому лікування пацієнтів з ХП після перенесеного ГП зумовило зменшення больового синдрому, покращання антропометричних параметрів, показників копрограми і нормалізації про- та антиоксидантних змін.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Babinets LS. The role of intestinal microbiocenosis in the formation of polynutrient and trophological deficiencies in patients with chronic pancreatitis. Vіsn nauk literal. 2006;1;12–4.
Gubergrits NB. Pancreatic pain: how to help the patient. Kyiv: Express; 2004. 176 p.
Kondratenko PG, editor. Guide to clinical surgery. Donetsk; 2005. 752 p.
Babinets LS, Kytsai KY, Kotsaba YY, Halabitska IM, Melnyk NA, Semenova IV, et al. Improvement of the complex medical treatment for the patients with chronic biliary pancreatitis. Wiad Lek. 2017;70(2):213–6.
Babinets LS, Kastnerova M, Kornatovska Z, Andrijuk L, Kotsaba JY, Kytsay C, et al. The correlations between trophplogy status and the main disease characteristics of patients with biliary. Genesis chronic pancreatitis. Acta Salus Vitae. 2017;5(1):9–17.
Babinets LS, Melnyk NA, Shevchenko NO, Sasyk GM, Zemlyak OS, Kopach OY, et al. Optimization of the complex therapy of chronic pancreatitis with metabolic syndrome. Wiad Lek. 2018;71(2 pt 1):337–40.
Bellin MD, Whitcomb DC, Abberbock J, Sherman S, Sandhu BS, Gardner TB, et al. Patient and Disease Characteristics Associated With the Presence of Diabetes Mellitus in Adults With Chronic Pancreatitis in the United States. Am J Gastroenterol. 2017;112(9):1457–65. doi: 10.1038/ajg.2017.181.
Bouwense SA, Olesen SS, Drewes AM, Poley JW, van Goor H, Wilder-Smith OH. Effects of pregabalin on central sensitization in patients with chronic pancreatitis in a randomized, controlled trial. PLoS One. 2012;7(8):e42096. doi: 10.1371/journal.pone.0042096.
Dominguez-Munoz JE, editor. Clinical pancreatology for practicing gastroenterologists and surgeons. Oxford: Blackwell Publ. Co.; 2005. 535 р.
Gubergrits NB, Babinets LS, Halabitska IM. Effectiveness of the vitamin drug Doctov it for correction of clinical symptomatology and restoration of life quality in complex therapy of chronic erosive H. pylori-associated. Herald Pancreatic Club. 2019;44 (3):62–9.
Lieb JG 2nd, Forsmark CE. Review article: pain and chronic pancreatitis. Aliment Pharmacol Ther. 2009;29(7):706–19. doi: 10.1111/j.1365-2036.2009.03931.x.
Pezzilli R. Pain in chronic pancreatitis: from the bench to the bedside. JOP. 2012;13(2):245–6.
Vardanyan M, Rilo HL. Pathogenesis of chronic pancreatitis-induced pain. Discov Med. 2010;9(47):304–10.
Apte M, Pirola R, Wilson J. The fibrosis of chronic pancreatitis: new insights into the role of pancreatic stellate cells. Antioxid Redox Signal. 2011;15(10):2711–22. doi: 10.1089/ars.2011.4079.
Whitcomb DC. Primer on Precision Medicine for Complex Chronic Disorders. Clin Transl Gastroenterol. 2019;10(7):e00067. doi: 10.14309/ctg.0000000000000067.
Bala M, Kashuk J, Moore EE, Kluger Y, Biffl W, Gomes CA, et al. Acute mesenteric ischemia: guidelines of the World Society of Emergency Surgery. World J Emerg Surg. 2017;12:38. doi: 10.1186/s13017-017-0150-5.
Jameson LJ, Fauci A, Kasper D. Harrison’s Principles of Internal Medicine: 20 Edition. United States: McGraw-Hill Education; 2018. 4048 p.
Crockett SD, Wani S, Gardner TB, Falck-Ytter Y, Barkun AN; American Gastroenterological Association Institute Clinical Guidelines Committee. American Gastroenterological Association Institute Guideline on Initial Management of Acute Pancreatitis. Gastroenterology. 2018;154(4):1096–101. doi: 10.1053/j.gastro.2018.01.032.
Gustafsson UO, Scott MJ, Hubner M, Nygren J, Demartines N, Francis N, et al. Guidelines for Perioperative Care in Elective Colorectal Surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERASR) Society Recommendations: 2018. World J Surg. 2019;43(3):659–95. doi: 10.1007/s00268-018-4844-y.
Pavitt MJ, Swanton LL, Hind M, Apps M, Polkey MI, Green M, et al. Choking on a foreign body: a physiological study of the effectiveness of abdominal thrust manoeuvres to increase thoracic pressure. Thorax. 2017;72(6):576–8. doi: 10.1136/thoraxjnl-2016-209540.
Nolan JP, Maconochie I, Jasmeet S, Olasveengen TM, Greif R, Wyckoff MH, et al. Executive Summary: 2020 International Consensus on Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care Science With Treatment Recommendations. Circulation. 2020;142:S2–27. doi: 10.1161/CIR.0000000000000890.
Web resource Center for Evidence-based Medicine at the University of Oxford [Internet]. Oxford. Available from: https://www.cebm.net/.
Australian National Healthand Medical Research Council. We are Health and Aged Care Helping keep Australians healthy and safe [Internet]. Australia: ANHMRC. Available from: https://www.health.gov.au/.
Web resource American College of Physicians (ACP) [Internet]. Philadelphia: ACP. Available from: https://www.acponline.org/.
Pogromov AP, Pogromov VA, vineyards. Pogromov AP, Pogromov VA, patent holders. Means for intestinal lavage. Wine patent RU 2473330; 2013 Jan 27.
