Фармакотерапія синдрому тривоги при психосоматичній патології: критерії вибору лікарського засобу
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті розглянуто сучасні підходи до проблеми психоемоційних розладів і, зокрема, синдрому тривоги при психосоматичній патології. Особливу увагу приділено соматичним «маскам» синдрому тривоги при найбільш поширених клінічних формах психосоматики, а також ролі хронічного стресу в патогенезі зазначеного синдрому і у виникненні нейромедіаторного дисбалансу, що лежить в основі розвитку тривожних розладів.
Проаналізовано переваги і недоліки основних груп лікарських засобів, що застосовуються з метою лікування тривожних проявів у пацієнтів з різними нозологічними формами психосоматичної патології. Особливу увагу приділено в цьому плані можливостям комбінованих фітотерапевтичних засобів. Наголошується на перевагах комбінації в рамках однієї лікарської форми рослинних компонентів з доведеною синергічною анксіолітичною дією. Саме такою комбінацією є оригінальний вітчизняний фітотерапевтичний засіб, що вперше містить поєднання екстракту вітанії, L-теаніну та екстракту пасифлори.
Розглянуто особливості механізмів дії кожного з компонентів зазначеної комбінації та обґрунтування доцільності їх поєднання з точки зору впливу на основні патогенетичні механізми розвитку синдрому тривоги. Особливу увагу приділено питанню безпеки при терапії зазначеним засобом як одному з провідних критеріїв вибору інструменту лікування психоемоційних розладів при психосоматичній патології. Обґрунтовано доцільність застосування розглянутої фітотерапевтичної комбінації при лікуванні різних клінічних форм тривожних розладів у загальномедичній практиці.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Batushkin VV, Inh RT. Modulyatsiya systemy hamma-aminomaslyanoyi kyslotyy pid vplyvom ekstraktu pasyflory inkarnata, vidnovlennya pokaznykiv vehetatyvnoyi rivnovahy ta harmonizatsiya funktsionuvannya tserebralnykh i pidkirkovykh struktur u khvorykh z arteryialnoyu hipertenziyeyu zhinochoyi stati. Kardyolohyya. 2016;(5-6):1–11.
Burchinskiy SG. Trevozhnyye rasstroystva v obshchemeditsinskoy i nevrologicheskoy praktike: problemy farmakoterapii. Rats Farmakoter. 2008;4:43–7.
Vinichuk SM, Krylova VYU, Rogoza SV. Trevozhnyye rasstroystva s narusheniyem adaptatsii i metody ikh terapii. Mezhdunar Nevrol Zhurn. 2008;2:74–80.
Voronina TA, Seredenin SB. Perspektivy poiska novykh anksiolitikov. Eksp Klin Farmakol. 2002;5:4–17.
Dzyak LA, Tsurkalenko YES. Trevozhnyye rasstroystva v obshchey meditsinskoy praktike. Simeyna Med. 2016;5:3–7. 10.30841/2307-5112.5.2016.248670
Katasonov AB. Neyrobiologicheskiye effekty teanina i yego vozmozhnoye ispol’zovaniye v nevrologii i psikhiatrii. Zhurn Nevrol Psikhiat. 2018;118(11):118–24.
Smulevich AB. Psikhosomaticheskiye rasstroystva (klinika, terapiya, organizatsiya meditsinskoy pomoshchi). Psikhiat Psikhofarmakoter. 2016;12(2):35–51.
Syunyakov TS, Syunyakov SA, Dorofeyeva OF. Mekhanizmy angiogeneza i terapiya trevogi. Consilium Med. 2011;6:82–9.
Khaustova YEA. Trevozhnyye rasstroystva: prichiny, simptomy, diagnostika, lecheniye. Ukr Nevrol Zhurn. 2012;3:79–87.
Chaban OS, Khaustova OO. Tryvoha u patsiyentiv iz khronichnymy neinfektsiynymy zakhvoryuvannyamy: subklinichni ta psykhosomatychni oznaky, diahnostyka, terapiya. NeyroNews. 2020;3:38–44.
Yuryeva LN. Trevoga: diagnostika, terapiya i profilaktika. NeyroNews. 2010;3:21–4.
Andrade C, Aswath A, Chaturvedi SK, et al. A double-blind, placebo-controlled evaluation of anxiolytic efficacy of an ethanolic extract of Withania somnifera. Ind J Psychiat. 2000;42(3):295–301.
Bandelow B, Michaelis S. Epidemiology of anxiety disorders in the 21st century. Dial Clin Neurosci. 2015;17(3):327–35. doi: 10.31887/DCNS.2015.17.3/bbandelow.
Colden AT. Anxiety Disorders. Modern Aspects in Biological Psychiatry. New York: CRC Press; 2003, p. 184–98.
Haskell CF, Kennedy DO, Milne AL, Wesnes KA, Scholey AB. The effects of L-theanine, caffeine and their combination on cognition and mood. Biol Psychiat. 2008;77:113–22. doi: 10.1016/j.biopsycho.2007.09.008.
Jitender S. Anxiety disorders associated with physical conditions. Arch Int Med. 2006;166:2109–16.
Kakuda T, Nozawa A, Sugimoto A, Niino H. Inhibition by theanine of binding of 3H-AMPA, 3H-kainate and 3H-MDL 105,519 to glutamate receptors. Biosci, Biotechnol, Biochem. 2002;66(12):2683–6. doi: 10.1271/bbb.66.2683.
Kumar A, Kalonia H. Effect of Withania somnifera on sleep-wake cycle in sleep-disturbed rats: possible GABA-ergic mechanism. Ind J Pharm Res. 2008;70(6):806–10. doi: 10.4103/0250-474X.49130.
Miroddi M, Calapai G, Minciullo PL, Gangemi S. Passiflora incarnate L.: ethnopharmacology, clinical application, safety and evaluation of clinical trials. J Ethnopharmacol. 2013;150:791–804. doi: 10.1016/j.jep.2013.09.047.
Molander A, Querte Y. Psychopharmacology in general practice. Handb Pharmacother Gen Pract. 2006;15:218–28.
Pratte MA, Nanavati KB, Young V, Morley CP. An alternative treatment for anxiety: a systematic review of human trial results reported for the Ayurvedic herb Ashwagandha (Withania somnifera). J Alternat Comparat Med. 2014;20(12):901–8. doi: 10.1089/acm.2014.0177.
Shen H, Shen X, Wang R, Wu M. Effects of theanine on cerebral ischemia-reperfusion injury in rats. Wei Sheng Yan Jiu. 2011;40(6):684–7.
Tian X, Sun L, Gou L, Ling X, Feng Y, Wang L, Yin X, Liu Y. Protective effect of L-theanine on chronic restraint stress-induced cognitive impairments in mice. Brain Res. 2013;1503:24–32. doi: 10.1016/j.brainres.2013.01.048.
Wittchen HU, Jacobi F, Rehm J, Gustavsson A, Svensson M, Jonsson B, Olesen J, et al. The size and burden of mental disorders and other disorders of the brain in Europe. Eur Neuropsychopharmacol. 2011;21(9):655–79. doi: 10.1016/j.euroneuro.2011.07.018
Zwanzger P. Pharmacotherapy of anxiety disorders. Fortschr Neurol Psychiatr. 2016;84:306–14. doi: 10.3389/fpsyt.2020.595584.