Сучасні аспекти психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: гру 30, 2021
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.5-6.2021.253012
Ключові слова:
психофізіологічний відбір, роботи підвищеної небезпеки, професійна придатність,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Олена Григорян
Харківський національний медичний університет, НДІ гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету , Україна
http://orcid.org/0000-0002-2906-7239

Анотація

В Україні, як і в усьому світі, актуальною залишається проблема впливу професійних шкідливостей та особливостей трудового процесу на вищу нервову діяльність і загальний стан здоров’я працюючого контингенту.


Питання надійності працівників, особливо небезпечних, екстремальних професій, обумовлено надзвичайною фінансово-економічною, медичною, соціальною та психологічною актуальністю проблеми. Тому постає питання контролю за здоров’ям працівників, які планують виконувати роботи підвищеної небезпеки або вже працюють.


Наразі існує великий перелік робіт, які є небезпечними не тільки для працівника, але й для оточуючого населення, у разі виникнення помилки при виконанні певних небезпечних робіт.


В аспекті психологічної та психофізіологічної діагностики розроблено велику кількість методологічних підходів. Ретельно проведена психофізіологічна діагностика – основа для прогнозування ефективності діяльності працівників та психофізіологічних характеристик трудового процесу.


Отже, широке різноманіття розроблених методологічних підходів у сучасних умовах дає змогу ефективно здійснювати психофізіологічну експертизу певної сфери діяльності з підвищеною небезпекою і відкриває подальші перспективи вдосконалення психофізіологічного забезпечення професійної діяльності осіб на роботах підвищеної небезпеки.


Доцільним є визначення комплексу професійно значущих психофізіологічних функцій і чинників ризику, які визначають успішність і безпеку виробничої діяльності працівників під час виконання робіт підвищеної небезпеки.


Існує потреба в теоретичному обґрунтуванні й розробленні заходів щодо удосконалення професійного психофізіологічного відбору працівників промисловості для виконання робіт підвищеної небезпеки з подальшим впровадженням у практичну діяльність й оцінюванням медичної, соціальної та економічної ефективності.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Григорян, О. (2021). Сучасні аспекти психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки. Сімейна Медицина, (5-6), 83–88. https://doi.org/10.30841/2307-5112.5-6.2021.253012
Номер
№ 5-6 (2021)
Розділ
Oрганізація охорони здоров'я
Авторське право (c) 2021 Олена Григорян

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографія автора

Олена Григорян, Харківський національний медичний університет, НДІ гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету

Григорян Олена Валеріківна,

кафедра гігієни та екології № 1 Харківського національного медичного університету,

лабораторія клінічної профпатології та психофізіологічної експертизи НДІ гігієни праці та професійних захворювань

Посилання

Korchahin M, Kurbakova S, Olkhovyi O. Zalezhnist uspishnosti profesiinoi diialnosti viiskovosluzhbovtsiv-operatoriv vid rivnia psykhofiziolohichnykh yakostei. Sport visnyk Prydniprovia. 2017;3:65-8.

Manu P, Poghosyan A, Mshelia IM, Iwo ST, Mahamadu AM, Dziekonski K. Design for occupational safety and health of workers in construction in developing countries: a study of architects in Nigeria. Int J Occup Saf Ergon. 2018;25(1):99-109. doi: 10.1080/10803548.2018.1485992.

Kalnysh VV, Puty sovershenstvovanyia professyonalnoho psykhofyzyolohycheskoho otbora y monytorynha professyonalno vazhnukh kachestv spetsyalystov, rabotaiushchykh v uslovyiakh s povyshennoi opasnostiu. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2015;4:14-25.

Myronov SA, Artyfeksov SB. Patofyzyolohycheskye osobennosty psykhosomatycheskoho statusa lyts, perezhyvshykh stress, assotsyyrovannyi so sluzhebnoi deiatelnostiu. Vest novukh med tekhnol [Internet]. 2015;1. Dostupno na: http://www.medtsu.tula.ru/VNMT/Bulletin/E2015-1/5048.pdf.

Bondarchuk SV. Vplyv psykhofiziolohichnoi pidhotovky na profesiinu nadiinist lotnoho skladu ta bezpeku polotiv. Systemy upravlinnia, navihatsii ta zviazku. 2015;3:11-3.

Reiman A, Raisanen T, Vayrynen S, Autio T. Strategic accident reduction in an energy company and its resulting financial benefits. Int J Occup Saf Ergon. 2019;25(1):153-60. doi: 10.1080/10803548.2018.1462990.

Kim KW, Lim HC, Park JH, Park SG, Park YJ, Cho HH. Developing a basic scale for workers psychological burden from the perspective of occupational safety and health. Saf Health Work. 2018;9(2):224-31. doi: 10.1016/j.shaw.2018.02.004.

Buscariolli A, Kouvonen A, Avonen L, Halonen JI, Koskinen A, Vaananen A. Human service work, gender and antidepressant use: a nationwide register-based 19-year follow-up of 752 683 women and men. Occup Environ Med. 2018;75(6):401-6. doi: 10.1136/oemed-2017-104803.

Stynen D, Jansen DNW, Kant I. The impact of work-related and personal resources on older workers’ fatigue, work enjoyment and retirement intentions overtime. Ergonomics. 2017;60(12):1692-707. doi: 10.1080/00140139.2017.1334094.

Kalnysh VV, Pyshnov HYu. Edynstvo yzmenenyi funktsyonalnoho sostoianyia orhanyzma rabotaiushcheho pry razvytyy utomlenyia. Soobshchenye 3. Byorytmolohycheskye aspekty. Ukr zhurn z probl medy pratsi. 2012;1:55-66.

Yavorovskyi OP, Shevtsova VM, Sova SH. Kharakterystyka vazhkosti ta napruzhenosti pratsi pry vykonanni skladalno-klepalnykh robit na aviatsiinykh pidpryiemstvakh. Ukr zhurn z probl med pratsi. 2013;3:25-33.

Chyslitska OV. Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi adaptatsii viiskovosluzhbovtsiv medychnoi sluzhby [avtoreferat]. Kharkov: Derzh sluzhba Ukrainy z nadzv. sytuatsii, Nats. un-t tsyv. zakhystu Ukrainyx; 2013. 16 p.

Schellewald V, Kleinert J, Ellegast R. Use and physiological responses of portable dynamic office workstations in an occupational setting – A field study. Appl Ergon. 2018;71:57-64. doi: 10.1016/j.apergo.2018.04.002.

Clouser JM, Bush A, Gan W, Swanberg J. Associations of work stress, supervisor unfairness, and supervisor inability to speak spanish with occupational injury among latino farmworkers. J Immigr Minor Health. 2018;20(4):894-901. doi: 10.1007/s10903-017-0617-1.

Richardson K, Norgate SH. Does IQ Really Predict Job Performance? Appl Dev Sci. 2015;19(3):153-69. doi: 10.1080/10888691.2014.983635.

Dragano N, Barbaranelli C, Reuter M, Wahrendorf M, Wright B, Ronchetti M, et al. Young workers’ access to and awareness of occupational safety and health services: age-differences and possible drivers in a large survey of employees in Italy. Int J Environ Res Public Health. 2018;15(7):1511. doi: 10.3390/ijerph15071511.

Chari R, Chang C, Sauter SL, Schulte P, Schill AL, Uscher-Pines L. Expanding the paradigm of occupational safety and health: A new framework for worker well-being. J Occup Environ Med. 2018;60(7):589-93. doi: 10.1097/JOM.0000000000001330.

Obolewicz J, Dąbrowski A. An application of the Pareto method in surveys to diagnose managers’ and workers’ perception of occupational safety and health on selected Polish construction sites. Int J Occup Saf Ergon. 2018;24(3):406-21. doi: 0.1080/10803548.2017.1375781.

Li S, Chen H, Huang X, Long R. Who has higher willingness to pay for occupational safety and health? – Views from groups with different public identities and differences in attention. Int J Environ Res Public Health. 2018;15(8):1667. doi: 10.3390/ijerph15081667.

Swanberg JE, Nichols HM, Clouser JM, Check P, Edwards L, Bush AM et al. A Systematic Review of Community Health Workers’ Role in Occupational Safety and Health Research. J Immigr Minor Health. 2018;20(6):1516-31. doi: 10.1007/s10903-018-0711-z.

Bailliard AL. Video methodologies in research: unlocking the complexities of occupation. Can J Occup Ther. 2015;82(1):35-43. doi: 10.1177/0008417414556883.

Iena AI, Masliuk VV, Yena TA. Vahovi koefitsiienty pokaznykiv metodyk, shcho vykorystovuiutsia dlia vyznachennia profesiino vazhlyvykh psykhofiziolohichnykh yakostei pratsivnykiv, yaki zaluchaiutsia do vykonannia robit pidvyshchenoi nebezpeky. Aktual probl transportnoi med: navkolyshnie seredovyshche; profesiine zdorovia; patol. 2015;3(2):144-57.

Hariushkyn DS, Psiadlo EM, Puzanova AH, Panov BV. Vlyianye motyvatsyonnoho komponenta na professyonalnyi vybor operatorov elektrotransporta. Bukovynskyi med visnyk. 2012;16(4):47-52.

Korobchanskyi VO. Hihiienichna psykhodiahnostyka donozolohichnykh staniv u pidlitkovomu ta yunatskomu vitsi. Kharkiv: Kontrast; 2005. 192 p.

Butsyk AL, Kalnysh VV, Pyshnov HYu. Metodycheskye podkhody k otsenke psykhoemotsyonalnoi sfery cheloveka v raznykh aktualnykh sostoianyiakh. Medychnyi forum. 2015;4(1):37-43.

Yi KH. The High-risk Groups According to the Trends and Characteristics of Fatal Occupational Injuries in Korean Workers Aged 50 Years and Above. Saf Health Work. 2018;9(2):184-91. doi: 10.1016/j.shaw.2018.01.005.

Sun Y, Martin A, Bochmann F, Borger J, Heitmann T. Development and Validation of a Practical Instrument for Injury Prevention: The Occupational Safety and Health Monitoring and Assessment Tool (OSH-MAT). Saf Health Work. 2018;9(2):140-3. doi: 10.1016/j.shaw.2017.07.006.

Drew P, Tippett V, Devenish S. Effectiveness of mitigation interventions on occupational violence against emergency service workers: a mixed methods systematic review protocol. JBI Database System Rev Implement Rep. 2018;16(5):1081-6. doi: 10.11124/JBISRIR-2017-003412.

Groenewold MR, Sarmiento RFR, Vanoli K, Raudabaugh W, Nowlin S, Gomaa A. Workplace violence injury in 106 US hospitals participating in the Occupational Health Safety Network (OHSN), 2012-2015. Am J Ind Med. 2018;61(2):157-66. doi: 10.1002/ajim.22798.

Shvets AV, Lukianchuk IA. Psykhofiziolohichni osoblyvosti prohnozuvannia nadiinosti profesiinoi diialnosti rulovykh matrosiv za pokaznykamy reaktsii na rukhomyi obiekt. Ukr zhurn z probl med pratsi. 2014;3:40-8.

Iena TA, Kalnysh VV. Prohnozuvannia psykhofiziolohichnykh kharakterystyk ta efektyvnosti diialnosti dyspetcheriv enerhosystem. Ukr zhurn z probl med pratsi. 2011;4:9-17.

Nykolenko EYa, Martynenko YH, Zakharov AH, Borovyk YH. Sovremennye aspekty professyonalnoho psykhofyzyolohycheskoho otbora kak odno yz napravlenyi profylaktyky professyonalnykh zabolevanyi y snyzhenyia proyzvodstvennoho travmatyzma. V: Mater. nauk.- prakt. konf. Shchorichni terapyvtychni chytannia: rol medychnoi nauky v rishenni problem vnutrishnikh khvorob. 2007 Berez 28; Kharkiv. Kharkiv; 2007, 118 p.

Syron LN, Lucas DL, Bovbjerg VE, Case S, Kincl L. Occupational traumatic injuries among offshore seafood processors in Alaska, 2010-2015. J Safety Res. 2018;66:169-78. doi: 10.1016/j.jsr.2018.07.008.

Hauke A, Flaspoler E, Reinert D. Proactive prevention in occupational safety and health: how to identify tomorrow’s prevention priorities and preventive measures. Int J Occup Saf Ergon. 2020;26(1):181-93. doi: 10.1080/10803548.2018.1465677.

Kalnysh VV, Pyshnov HYu. Edynstvo yzmenenyi funktsyonalnoho sostoianyia orhanyzma rabotaiushcheho pry razvytyy utomlenyia. Soobshchenye 3. Byorytmolohycheskye aspekty. Ukr zhurn z probl med pratsi. 2012;1:55-66.

Kalnysh VV. Systema psykhofiziolohichnoho zabezpechennia profesiinoi diialnosti. Okhorona pratsi i pozhezhna bezpeka. 2014;12(75):53-7.

Kalnysh VV. Psykhofyzyolohycheskaia ekspertyza kak kliuchevoe zveno professyonalnoho otbora y monytorynha professyonalno vazhnykh kachestv spetsyalystov, rabotaiushchykh v uslovyiakh s povyshennoi opasnostiu. Ukr zhurn z probl med pratsi. 2013;1:14-23.

Nord NL, Vanje A. Occupational safety and health professionals’ skills – A call for system understanding? Experiences from a co-operative inquiry within the manufacturing sector. Appl Ergon. 2018;70:279-87. doi: 10.1016/j.apergo.2018.03.005.

Bohachova OS, Vasylchenko IO, Veremiienko OV ta in., za red. Lisovoho VM, Korobchanskoho VO. Medytsyna hranychnykh staniv: 30-richnyi dosvid psykhohihiienichnykh doslidzhen: monohrafiia. Odesa: Pres-kurier; 2016. 520 p.

Hryhorian OV, Korobchanskyi VO, vynakhidnyky. Hryhorian OV, Korobchanskyi VO, patentovlasnyky. Kompiuterna prohrama «Psykhodiahnostychne testuvannia z metoiu vstanovlennia profesiinoi prydatnosti pratsivnykiv promyslovosti na roboty z pidvyshchenoiu nebezpekoiu za psykhofiziolohichnymy pokaznykamy«ProfRisk». Patent avtorskoho prava na tvir Ukrainy № 63518. 15 Sich 2016.

Kalynychenko I. Psykhofiziolohichni aspekty zdoroviazberezhennia pid chas pidsumkovoi profesiinoi diialnosti v ekstremalnykh umovakh. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnol. 2016;3:163-72.

Kokun OM, redactor. Psykhofiziolohichne zabezpechennia stanovlennia fakhivtsia u profesiiakh typu «liudyna-liudyna»: monohrafiia. Kyiv: Nats akad ped nauk Ukrainy, In-t psykholohii im. H. S. Kostiuka; 2013. 265 p.

Chukhraieva HV. Teoretychni ta praktychni aspekty profesiinoho psykhofiziolohichnoho vidboru pratsivnykiv politsii. Pravo i Bezpeka. 2016;1:171-6.

Lopatiuk OV. Fizychna ta psykhofiziolohichna pidhotovka yak element pedahohichnoi systemy formuvannia profesiinoi nadiinosti fakhivtsiv z avariinoho obsluhovuvannia ta bezpeky na aviatransporti. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. 2016;47:118-24.

Mul SA. Psykholohiia hotovnosti ofitsera-prykordonnyka do profesiinoi diialnosti [avtoreferat]. Kyiv: Nats. akad. ped. nauk Ukrainy, In-t psykholohii im. H. S. Kostiuka; 2016. 40 p.

Romanchuk SV. Teoretyko-metodolohichni zasady fizychnoi pidhotovky kursantiv viiskovykh navchalnykh zakladiv Sukhoputnykh viisk Zbroinykh syl Ukrainy [avtoreferat]. Lviv: Lviv Derzh un-t fiz kultury; 2013:38 p.

Slivinskyi O, Likhnevskyi V. Psykhofiziolohichnyi aspekt formuvannia viiskovoprofesiinoi hotovnosti maibutnikh ofitserivprykordonnykiv. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: Pedahohichni nauky. 2016;2:150-61.

Haldetska ID, Yena AI, Zolotarova AI. Systema profesiinoho psykhofiziolohichnoho vidboru (PPV) osobovoho skladu orhaniv i viisk sylovykh struktur Ukrainy. Povidomlennia pershe: PPV fakhivtsiv, yaki vykonuiut roboty pidvyshchenoi nebezpeky. Probl viiskovoi okhorony zdorovia. 2013;40:350-64.